Ухвала суду № 65537554, 28.03.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/6830/16-ц Головуючий у 1 - й інстанції: Шумко А.В.

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/3863/2017 Доповідач - Ратнікова В.М.

У х в а л а

28 березня 2017 року суддя Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва Ратнікова В.М., перевіривши виконання вимог ст.ст. 121, 297 ЦПК України за апеляційною скаргою представника Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області Волошина Андрія Анатолійовича на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 05 грудня 2016 року про залишення без розгляду заяви Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, заінтересовані особи Приватне підприємство «ГВС Плюс», Акціонерне товариство «ОТП Банк» про розкриття інформації, що містить банківську таємницю, -

в с т а н о в и в:

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 05 грудня 2016 року залишено без розгляду заяву Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, заінтересовані особи Приватне підприємство «ГВС Плюс», Акціонерне товариство «ОТП Банк» про розкриття інформації, що містить банківську таємницю.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду першої інстанції, 07 лютого 2017 року представник Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області Волошин Андрій Анатолійович подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 05 грудня 2016 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 21 лютого 2017 року апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області Волошина Андрія Анатолійовича на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 05 грудня 2016 року було залишено без руху на підставі ч. 3 ст. 297 ЦПК України та надано час на подання доказів на підтвердження факту отримання копії ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 05 грудня 2016 року 25 січня 2017 року, як про те зазначено в апеляційній скарзі, а також надання обґрунтованої заяви про поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги із зазначенням інших об'єктивних поважних причин, які унеможливили її подання в строк з 25 січня 2017 року по 07 лютого 2017 року, з відповідними доказами на підтвердження цих обставин.

27 березня 2017 року, на виконання ухвали Апеляційного суду м. Києва від 21 лютого 2017 року, до Апеляційного суду м. Києва надійшла заява представника Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області ВолошинаАндрія Анатолійовича про поновлення строків на апеляційне оскарження із відповідними доказами в обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.

З системного аналізу ст. 297 ЦПК України вбачається, що до апеляційної скарги, яка подана у строк або з заявою про поновлення процесуального строку на оскарження, проте не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору, застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

Перевіривши виконання вимог ст. 295, ч. 2 ст. 297 ЦПК України, вважаю, що апеляційна скарга на рішення суду підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 297 ЦПК України, з наступних підстав.

В апеляційній скарзі представник Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області ВолошинАндрій Анатолійович клопотав про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, посилаючись на те, що Кабінет Міністрів України не забезпечив відповідного фінансування органам фіскальної служби, яке можливо спрямувати на оплату судового збору. Вказав, що кошторисом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська на І квартал 2017 року не передбачено видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», за якою можуть здійснюватися оплата судового збору та інших обов'язкових платежів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши клопотання представника Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про звільнення від сплати судового збору, вважаю, що дане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За правилом ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» передбачено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

В обґрунтування підстав для звільнення від сплати судового збору, апелянт посилався на те, що в тимчасовому кошторисі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська на І квартал 2017 року не передбачено видатків за кодом ЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», за яким кошти можуть спрямовуватися на сплату судового збору.

Так, як зазначено в рукаті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 28 лютого 2002 року, у разі коли бюджетний розпис на наступний рік не затверджено в установлений законодавством термін, в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення). Одержувачі бюджетних коштів складають на зазначений період тимчасові плани використання бюджетних коштів, які затверджуються їх керівниками за погодженням з розпорядниками бюджетних коштів, через яких вони одержують такі кошти.

Як вбачається з Тимчасового кошторису Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська на І квартал 2017 року, він складений завідувачем сектору фінансування, бухгалтерського обліку та звітності Андреєвою А.В. та затверджений в.о. начальника Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області Ясаковим М.О..

Таким чином, враховуючи, що безпосередньо посадові особи одержувача бюджетних коштів, яким є Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська, склали та затвердили тимчасовий кошторис на І квартал 2017 року, саме вони відповідальні за те, що за кодом економічної класифікації видатків 2800 «Інші поточні видатки» не було передбачено видатків.

При цьому, станом на дату формування тимчасового кошторису, посадові особи Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська були обізнані про те, що Закон України «Про судовий збір» не передбачає для органів фіскальної служби пільг по сплаті судового збору, оскільки відповідні зміни були внесені до Закону ще в 2015 році.

Разом з тим, керуючись в своїй діяльністю законодавством України, зокрема і Цивільним процесуальним кодексом України, яким передбачено можливість звернення до суду з заявою про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, та Законом України «Про судовий збір», який передбачає сплату судового збору за звернення з такою заявою, керівництво Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська при формуванні тимчасового кошторису повинно враховувати вказану обставину та передбачити відповідні витрати на сплату судового збору за кодом ЕКВ 2800 «Інші поточні видатки».

З огляду на таке, відсутність в затвердженому керівництвом апелянта тимчасовому кошторисі закладених коштів на сплату судового збору не може вважатися винятковою обставиною, що свідчить про тяжкий майновий стан платника.

Враховуючи, що з 01 вересня 2015 року Законом України «Про судовий збір» не передбачені пільги зі сплати судового збору при зверненні до суду органам фіскальної служби, не вбачається обґрунтованих підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Враховуючи, що в задоволенні клопотання представника Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області Волошина Андрія Анатолійовича про звільнення від сплати судового збору було відмовлено, вважаю, що апеляційна скарга на рішення суду підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 297 ЦПК України, до апеляційної скарги, у разі несплати суми судового збору, застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 9 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання апеляційної скарги на ухвалу суду юридичною особою судовий збір оплачується в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Апеляційна скарга представника Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області Волошина Андрія Анатолійовича була подана 07 лютого 2017 року.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2017 рік» встановлено, що з 1 січня 2017 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1600,00 грн..

Таким чином, з урахуванням даних положень закону та встановлених обставин справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 05 грудня 2016 року становить 1600,00 грн..

Проте, з матеріалів справи вбачається, що при подачі апеляційної скарги на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 05 грудня 2016 року апелянт не сплатив судовий збір в розмірі 1600,00 грн..

За наведених обставин, суд пропонує апелянту усунути зазначені недоліки апеляційної скарги шляхом подання на адресу Апеляційного суду м.Києва оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 1600 грн. 00 коп. за реквізитами: одержувач - УДКС у Солом'янському районі міста Києва, банк одержувача ГУ ДКСУ у м. Києві, розрахунковий рахунок: 31210206780010, МФО банку: 820019, код отримувача (ЄДРПОУ) 38050812 та/або належні та допустимі докази на підтвердження звільнення апелянта від сплати судового збору.

Керуючись ст. 295, 297 ЦПК України, -

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання представника Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області Волошина АндріяАнатолійовича про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області Волошина Андрія Анатолійовича на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 05 грудня 2016 року - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі не виконання вимог ухвали у визначений строк скарга буде вважатись неподаною та повернута.

Суддя: