Рішення № 65537475, 19.09.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_____

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2016 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Саліхова В.В.

суддів: Прокопчук Н.О., Рубан С.М.

при секретарі: П'ятничук В.Г.

за участю:

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 15 квітня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з відповідача аліменти на користь позивача на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі Ѕ частини усіх видів заробітку (доходу) батька щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 15.04.2016 у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи. В обґрунтування своїх доводів вказує, що судом не було враховано співвідношення фінансових доходів позивача, витрат та зобов'язань. Зазначила, що батько не приймає участі у підготовці дітей до школи, дитячого садку та припинив сплачувати аліменти за усною домовленістю.

Справа № 752/1899/16-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/8649/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Колдіна О.О.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Саліхов В.В. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, на момент розгляду справи ні право позивача, ні права неповнолітніх дітей не є порушеними щодо отримання від батька допомоги на утримання неповнолітніх дітей, яка надається в добровільному порядку і доказів щодо недостатності зазначеної допомоги суду не надано.

З таким висновком суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів.

При розгляді справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що 19.04.2008 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, від якого сторони мають синів - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 8-9). Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 13.02.2015шлюб було розірвано (а. с. 7), а діти залишилися проживати з матір'ю. ОСОБА_2 з березня 2015 року і на день розгляду справи надає добровільну матеріальну допомогу на утримання синів, але не регулярно (а. с. 23-33). В зв'язку з тим , що батько дітей, хоча й надає матеріальну допомогу, однак зазначених коштів на належне утримання дітей в повній мірі не вистачає, позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів.

Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно зі ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються в частині від доходу його батька (матері) або в твердій сумі.

Згідно ст. 181 СК України, при відсутності укладеного в порядку передбаченому ст.189 СК України між батьками договору про сплату аліментів на неповнолітню дитину та ненадання дитині утримання, аліменти стягуються у судовому порядку на користь того з батьків, з ким проживає дитина та хто її утримує.

Зазначене випливає також з п. 17 Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 № 3, згідно якого за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той з них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст.181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст.183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України) і виплачуються щомісячно.

На вищезгадані обставини суд першої інстанції уваги не звернув в зв'язку з чим зробив висновки, які не відповідають обставинам справи.

Висновки суду першої інстанції про те, що відповідач щомісячно перераховує кошти позивачу на утримання синів за усною домовленістю між сторонами, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що не є підставою для відмови позивачу у стягненні аліментів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 189 СК України батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.

Аналіз зазначених норм права дає можливість дійти до висновку про те, що угода про сплату аліментів на дитину має бути укладена в письмові формі та підлягає обов'язковому нотаріальному посвідчено.

Разом з тим матеріали справи не містять вищезгаданого договору, який було укладено сторонами по справі відповідно до вимог діючого законодавства. Крім того, при розгляді справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що відповідач належним чином умови договору не виконує, кошти які сплачував відповідно до усної домовленості між сторонами є недостатніми для утримання дітей.

Враховуючи вищезгадані обставини колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового по суті позовних вимог.

При вирішенні справи по суті колегія суддів вважає наступне.

При розгляді справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що відповідач отримує щомісячно пенсію, тобто має постійний дохід.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи наведені обставини та приймаючи до уваги, що ОСОБА_2 має щомісячний заробіток, колегія суддів вважає за можливе стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З урахуванням наведених обставин та вимоги п.п. 1,3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, та невідповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 15 квітня 2016 скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий: В.В. Саліхов

Судді: Н.О. Прокопчук

С.М.Рубан