Рішення № 65537413, 21.03.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

провадження № 22-ц/796/1442/2017 Головуючий у 1-й інстанції: Диба О.В.

справа №756/17224/14-ц Доповідач: Поліщук Н.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:

Головуючого - судді Поліщук Н.В.

суддів Білич І.М., Болотова Є.В.

за участю секретарів Абдуллаєвої Е.Б., Горбачової І.В.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду м.Києва від 23 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок залиття квартири, -

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, уточненим в ході розгляду справи, про стягнення з ОСОБА_1 18505,42 грн. матеріальної шкоди - вартості виконання ремонтно-будівельних робіт оздоблення пошкодженої квартири, обстеження технічного стану квартири зі складанням акту, складання кошторису на ремонт квартири, вартість банківських послуг; моральної шкоди у розмірі 10000 грн.; судових витрат та 4,87 грн. за банківські послуги.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 17 жовтня 2013 року з квартири АДРЕСА_1 відбулось залиття належної йому квартири АДРЕСА_2, внаслідок протікання приладу опалення.

Обґрунтовуючи підстави для відповідальності відповідача, позивач зазначає, що власником квартири значиться гр. ОСОБА_3, який помер у 2008 році. Відповідач є сином ОСОБА_3, єдиним спадкоємцем, а відтак є власником квартири. Також позивач зазначає, що на момент встановлення причин залиття у квартирі АДРЕСА_1 знаходився відповідач, проте свого імені не називав.

Обґрунтовуючи розмір позовних вимог з відшкодування шкоди за спричинені збитки, позивач зазначає, що такі складаються з вартості виконання ремонтно-відновлювальних робіт оздоблення пошкодженої квартири - 18001 грн.; вартості обстеження технічного стану квартири зі складанням акту - 190 грн.; вартості оплати банківських послуг - 14,69 грн.; вартості складання кошторису на ремонт квартири КП «Житлосервіс «Приозерне» - 299,73 грн.

Також позивач зазначає, що у зв»язку із залиттям помешкання, ухиленням відповідача від відшкодування шкоди, витрачанням часу та сил на збирання необхідних документів, та вплив цієї обставини на усталений спосіб життя, зазнав моральних страждань.

Рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 23 червня 2015 року позовні вимоги задоволено частково, вирішено стягнути з ОСОБА_1 у рахунок відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, 18490,73 грн. та у рахунок відшкодування моральної шкоди 500 грн. Вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі посилається на недоведеність заподіяння шкоди саме ним; невідповідність акту про залиття квартири від 28 жовтня 2013 року та його відсутність при складанні акту; посилається на те, що у акті зазначено причину залиття, проте заперечує, що його квартира взагалі обстежувалась; заперечує будь-які пошкодження, які могли стати причиною залиття; зазначає, що розмір шкоди не доведений належним доказом, яким не можна вважати локальний кошторис.

Зазначає, що обставина заподіяння моральної шкоди не доведена.

В судовому засіданні відповідач доводи апеляційної скарги підтримав.

Позивач в судове засідання не з»явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.305 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, що не з»явились в судове засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З матеріалів справи убачається та установлено судом першої інстанції, що позивач є власником квартири АДРЕСА_2. Відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 у цьому ж будинку.

17 жовтня 2013 року сталося залиття квартири позивача.

28 жовтня 2013 року членами комісії від ЖЕК-503 та організації, обслуговуючої внутрішньобудинкові системи опалення, ГВП, ХВП, каналізації, складено Акт про залиття, що трапилося на системі центрального опалення, яким зафіксовано, що 17 жовтня 2013 року в будинку АДРЕСА_2, з вище розташованої квартири АДРЕСА_1, сталося залиття на системі ЦО, внаслідок чого в квартирі пошкоджено: кімнату №1 - 20,5 кв.м. - стеля якісні шпалери + кольор; 44,5 кв.м. - стіни - якісні шпалери + кольор; кімнату №2 - 11,1 кв.м. - стеля якісні шпалери + кольор; 24,4 кв.м. - стіни - якісні шпалери + кольор; 3 кв.м. - підлога, здуття якісного лінолеум: коридор - 6 кв.м - стеля, шпалери якісні + кольор; 9,5 кв.м, - стіни - якісні шпалери + кольор, відсутнє нижнє освітлення в малій кімнаті та коридорі. Причиною залиття зазначено протікання приладу опалення в квартирі АДРЕСА_1 (з вини мешканців).

Обставини залиття підтверджені даними фотознімків.

З даних локального кошторису на будівельні роботи №2-1-1 від 13 травня 2015 року судом установлено, що вартість відновлювальних робіт внаслідок залиття квартири позивача становить 18001 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується факт залиття квартири позивача з вини власника квартири АДРЕСА_1 та розмір завданих збитків, відповідачем зазначені обставини не спростовані.

Відповідно до ч.3 ст.386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, цивільне законодавства в деліктних зобов»язаннях передбачає презумпцію вини, та, якщо процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Виходячи із визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладається обов»язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Законодавством установлено, що відшкодування шкоди полягає у відшкодуванні затрат, необхідних для приведення пошкодженої речі у її попередній стан та у компенсації супутніх витрат, необхідних для такого відновлення.

Розмір збитків, завданих внаслідок залиття квартири в сумі 18001 грн. підтверджено данимилокального кошторису на будівельні роботи №2-1-1 від 13 травня 2015 року, які узгоджуються з іншими наявними у справі доказами. Відповідачем не надано доказів на спростування такого розміру завданої шкоди, відтак суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визначення розміру збитків внаслідок залиття квартири в сумі 18001 грн.

Доводи апеляційної скарги в частині недоведеності вини відповідача в завданні шкоди відхиляються колегією суддів, оскільки відповідачем не спростовано факт наявності його вини у завданні збитків.

За клопотанням відповідача апеляційним судом з метою дотримання засад змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства ухвалено про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

За результатами проведеної Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової будівельно-технічної експертизи 15 грудня 2016 року надано Висновок експертів №18553/18554/15-43, відповідно до якого:

1. 2. 3. Враховуючи:

§ вимоги нормативних документів, які чинні в галузі будівництва та зіставляючи їх з результатами візуально-інструментального обстеження;

§ строк ефективної експлуатації елементів центрального опалення у житлових будинках,

встановлено, що станом на момент проведення дослідження інженерні мережі (трубопровід) та прилади центрального опалення, які розташовані в приміщеннях житлової квартири АДРЕСА_1, згідно з пунктом 5.3 таблиці №5.1 СОУ ЖКГ 75.11 - 35077234.0015:2009 перебувають у задовільному технічному стані і функціонують, а їх фізичний знос знаходиться в межах від 21 - 40%.

В наданих на дослідження матеріалах цивільної справи за період з 01 січня 1973 року по 17 жовтня 2013 року, відсутня інформація щодо технічного стану інженерних мереж (трубопроводу) та приладів центрального опалення, які розташовані в приміщеннях квартири АДРЕСА_1.

Додаткові матеріали, заявлені у клопотанні експерта №18553/18554/15-43 від 06 листопада 2015 року, а саме: інформація щодо проведення або не проведення ремонтних робіт із заміни приладів центрального опалення в житловій квартирі АДРЕСА_1 за період з 01 січня 1973 року по 17 жовтня 2013 року, станом на момент проведення дослідження експертам не надано.

Отже, на підставі вище викладеного визначити технічний стан інженерних мереж (трубопроводу) та приладів центрального опалення, які розташовані в приміщеннях квартири АДРЕСА_1 станом на 17 жовтня 2013 року не вбачається можливим.

Пошкоджень на поверхні інженерних мереж (трубопроводі) та приладах центрального опалення (ознак протікання або порушення герметичності), які розташовані в приміщеннях житлової квартири АДРЕСА_1, станом на момент проведення обстеження не встановлено.

Станом на момент проведення обстеження поруч із прокладеними інженерними мережами (трубопроводом) та на підлозі під установленими приладами центрального опалення пошкоджень або ознак залиття на елементах опоряджувальних покриттів (шпалерах, лінолеумі, плінтусах) житлової квартири АДРЕСА_1, не спостерігається.

4. За результатами проведеного візуально-інструментального обстеження приміщень житлових квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, встановити причину утворення пошкоджень та ознак залиття, які спостерігаються на елементах опоряджувальних покриттів у квартирі АДРЕСА_2, не вбачається можливим.

Враховуючи місця розташування пошкоджень та ознак залиття, які спостерігаються на момент проведення візуально-інструментального обстеження на елементах опоряджувальних покриттів у квартирі АДРЕСА_2.

Відповідно до акту про залиття від 28 жовтня 2013 року (а.с.12) «... Причиною залиття, аварії, що трапилось на системі ЦО є протікання приладу опалення е кв. АДРЕСА_1 (з вини мешканців)».

Відтак, суд першої інстанції при вирішення питання щодо вини відповідача у залитті належної позивачу квартири вірно виходив з даних акту про залиття від 28 жовтня 2013 року, доказів на спростування яких відповідачем не надано.

Складення Акту про залиття полягає у фіксуванні виявлених явищ та природи їх походження. З даних Акту убачається, що в ньому зафіксовано видимі поверхневі пошкодження, виявлені комісією унаслідок залиття. При цьому, колегія суддів зазначає, що матеріалами справи, сукупністю зібраних доказів та пояснень сторін, підтверджено залиття квартири позивача саме з квартири відповідача, що є підставою для виникнення цивільної відповідальності та відшкодування завданої шкоди потерпілій особі.

Відповідно до ч.4 ст.319 ЦК України власність зобов»язує. Це означає, що на власника також покладається відповідальність у разі завдання шкоди третім особам, що завдана належним йому майном, а також у зв»язку із експлуатацією технічного/інженерного оснащення, по утриманню якого він також несе тягар (ст.322 ЦК України, 151 ЖК Української РСР).

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що шкода завдана внаслідок дій (бездіяльності) не відповідача, а інших осіб.

Вирішуючи спір, судом першої інстанції вірно ухвалено рішення про стягнення з відповідача 299 грн. 73 коп. на відшкодування витрат, пов»язаних із складанням кошторису, а також 8 грн. 99 коп. на відшкодування витрат, пов»язаних із наданням банківських послуг, які є документально підтвердженими.

Разом з тим, згідно даних квитанції (а.с.17) витрати в сумі 190 грн. та 5 грн. 70 коп. поніс не позивач, а інша особа ( Булавіна Л.І.), відтак судом помилково вирішено питання про стягнення таких витрат з відповідача на користь позивача.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 18001 грн. як відшкодування збитків внаслідок залиття квартири, а також витрати, пов»язані із розглядом справи, в сумі 299,73 грн.+8,99 грн.=308,72 грн., а всього 18309,72 грн.

У зв»язку із наведеним , колегія суддів дійшла висновку про зміну рішення суду першої інстанції в частині вирішення вимог про стягнення матеріальної шкоди, зменшивши розмір збитків, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача з суми 18490 грн. 73 коп. до суми 18309 грн. 72 коп.

Висновки суду в частині відшкодування моральної відповідають вимогам закону. Розмір моральної шкоди визначено з урахуванням принципів розумності та справедливості. Апеляційна скарги не містить обґрунтованих доводів на спростування висновків суду в цій частині.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 309, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Оболонського районного суду м.Києва від 23 червня 2015 року змінитив частині вирішення вимог про стягнення матеріальної шкоди, зменшивши розмір збитків, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 з суми 18490 грн. 73 коп. до суми 18309 грн. 72 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - суддя Н.В. Поліщук

Судді І.М. Білич

Є.В. Болотов