Рішення № 65535838, 24.03.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/59/16-4/9/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Запоріжжя

24.03.2017 Справа № 908/1764/16

за позовом Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032 , м. Київ , вул. Назарівська ,3).

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства Запоріжжяобленерго (69035, м. Запоріжжя , вул. Сталеварів,14).

про стягнення суми.

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

Від позивача ОСОБА_2, довіреність №39/10 від 02.03.2016 р.;

Від відповідача ОСОБА_3, довіреність № 504 від 22.07.2016 р.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.01.2017 р. скасовано рішення господарського суду Запорізької області від 29.08.2016 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.11.2016 р. по справі № 908/1764/16, справу передано на новий розгляд господарському суду Запорізької області.

На підставі ст. 2-1 ГПК України, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 16.01.2017 р., справу передано на розгляд судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою суду від 16.01.2017р. прийнято справу № 908/1764/16 до розгляду, присвоєно номер провадження 24/59/16-4/9/17, судове засідання призначено на 13.02.2017р. В судовому засіданні 13.02.2017р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався до 14.03.2017р. Ухвалою суду від 14.03.2017р., на підставі ст.ст. 69, 77 ГПК України, продовжено процесуальний строк вирішення спору у справі № 908/1764/16 на пятнадцять днів, до 31.03.2017 р., розгляд справи відкладено на 21.03.2017р. В судовому засіданні 21.03.2017р., на підставі ст. 77 ГПК України, оголошено перерву до 24.03.2017р.

В судовому засіданні 24.03.2017р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представників позивача та відповідача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Як встановлено судом під час розгляду справи, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, змінено організаційно-правову форму відповідача, а саме Відкрите Акціонерне Товариство Запоріжжяобленерго змінено на Публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго (скорочено- ПАТ Запоріжжяобленерго).

Відповідно до п. 1.1 Статуту ПАТ Запоріжжяобленерго (затвердженого 28.07.2016р. позачерговими Загальними зборами ВАТ Запоріжжяобленерго) Публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго є новим найменуванням Відкритого акціонерного товариства Запоріжжяобленерго відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства».

Згідно до п.1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи.

На підставі зазначеного, суд визнав за необхідне змінити найменування юридичної особи відповідача у справі № 908/1764/16 Відкрите акціонерне товариство Запоріжжяобленерго, м. Запоріжжя та вважати відповідачем у справі - Публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго, м. Запоріжжя.

Позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, які полягають в наступному. Відповідно до рішення Арбітражного суду м. Києва від 12.12.2000 р. у справі № 2/295 за позовом ВАТ Запорізький абразивний комбінат до ДП НАЕК Енергоатом та ВАТ Запоріжжяобленерго стягнуто на користь позивача з ДП НАЕК Енергоатом кошти у розмірі 30 450 570, 30 грн. Сума коштів, що була заявлена до стягнення ВАТ Запорізький абразивний комбінат у справі № 2/295 є пятикратною вартістю недопоставленої електроенергії за договором від 11.06.1999 № 841-НАЕК, укладеним між ДП НАЕК Енергоатом та ВАТ Запорізький абразивний комбінат (форма спеціальної відповідальності постачальника електроенергії, передбачена ст. 24 Закону України Про електроенергетику, у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин). Разом з цим , вказаним судовим рішенням, встановлено, що ДП НАЕК Енергоатом має право в порядку регресу звернутись до ВАТ Запоріжжяобленерго з вимогами про відшкодування суми, стягненої за рішенням від 12.12.2000 р., оскільки ДП НАЕК Енергоатом, як постачальником, і ВАТ Запорізький абразивний комбінат, як споживачем, вчинено необхідні дії по належному виконанню договору від 11.06.1999 р. № 841- НАЕК, а недопоставка електроенергії виникла з вини ВАТ Запоріжжяобленерго. Судове рішення обґрунтовано тим, що відповідальність за недопоставку електроенергії несе сторона за договором поставки постачальник (ДП НАЕК Енергоатом), однак враховуючи те, що така недопоставка виникла з вини ВАТ Запоріжжяобленерго, яке не є стороною договору , ДП НАЕК Енергоатом, за висновками суду має право регресу до особи, з вини якої відбулося порушення. За висновками позивача , у межах справи № 2/295 було встановлений юридичний факт, що недопоставка електричної енергії виникла в результаті дій та вини ВАТ Запоріжжяобленерго, особи, якій належать мережі по яким здійснювалась поставка електричної енергії та яка припинила здійснення такої поставки. Позивач вказує , що між ДП «НАЕК «Енергоатом» та ВАТ «Запоріжжяобленерго» діяв догорів на транзит електричної енергії від 28.12.1999 № 1024-НАЕК, однак до регресних правовідносин він не має відношення, оскільки сума коштів, що заявлена до відшкодування у даному судовому процесі, стягнута відповідно до умов іншого договору, укладеного між ДП «НАЕК «Енергоатом» і ВАТ «ЗАК», Відповідач не був стороною останнього. При цьому, Відповідач вчинив дії, які призвели до порушення умов договору, укладеного між іншими особами, та у зв'язку з якими ДП «НАЕК «Енергоатом» як постачальник за договором змушений був понести втрати у вигляді стягнення штрафу. Таким чином, спірні правовідносини між ДП «НАЕК «Енергоатом» та ВАТ «Запоріжжяобленерго» у даному судовому процесі мають деліктний характер та регулюються загальним нормами цивільного права, а обов'язок доведення відсутності вини лежить на Відповідачі. Зі своєї сторони ДП «НАЕК «Енергоатом» підтверджує наявність вини ВАТ «Запоріжжяобленерго» судовим рішенням у справі № 2/592. ВАТ Запоріжжяобленерго було учасником судового процесу у справі № 2/259, що вказує на процесуальну можливість доведення відсутності своєї вини у недопоставці електричної енергії. Також, зазначає, що у період за який стягнуто штраф за недопоставку електричної енергії між ДП «НАЕК «Енергоатом», ВАТ «Запоріжжяобленерго» та ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» (поручитель) діяв договір поруки від 17.05.2000 № 254/5, укладений з метою забезпечення виконання зобов'язань ДП «НАЕК «Енергоатом» перед ВАТ «Запоріжжяобленерго» за договором на транзит електричної енергії від 28.12.1999 № 1024-НАЕК. Однак, у період травень, липень та серпень 2000 року, у якому відбулася недопоставка електричної енергії, і за що з ДП «НАЕК «Енергоатом» стягнуто штраф згідно з судовим рішенням по справі №2/592, ВАТ «Запоріжжяобленерго» не звернулось до поручителя за погашенням заборгованості ДП «НАЕК «Енергоатом» за транзит, а припинило постачання електричної енергії на ВАТ «ЗАК» (Відповідач не заперечує припинення транзиту у цей період, та підтверджує своїми відзивами на позов, апеляційну та касаційну скарги у розглядуваній справі). Тобто, ВАТ «Запоріжжяобленерго» при наявності альтернативи (звернення до поручителя), було обрано варіант припинення транзиту, що призвело до майнових втрат ДП «НАЕК «Енергоатом» у розмірі суми, стягнутої за судовим рішенням № 2/592. Посилаючись на положення ст. 35 ГПК України, позивач вказує, що факти наявності протиправного діяння та вини зі сторони ВАТ Запоріжжяобленерго у недопоставці електроенергії ВАТ Запорізький абразивний комбінат та право регресу ДП НАЕК Енергоатом до ВАТ Запоріжжяобленерго, є фактами, встановленими судовим рішенням від 12.12.2000 у справі № 2/259 та не потребують доказування при розгляді іншої справи. У період з 17 по 29 лютого 2016 р. ДП НАЕК Енергоатом здійснено погашення залишку заборгованості перед ПАТ Запорізький абразивний комбінат відповідно до рішення Арбітражного суду м. Києва від 12.12.2000 р. у справі № 2/592 на загальну суму 20 134 978, 83 грн. Посилаючись на ст. 1191 ЦК України, позивач вважає, що ВАТ Запоріжжяобленерго зобовязано відшкодувати ДП НАЕК Енергоатом витрати, понесені останнім у звязку з винним діянням ВАТ Запоріжжяобленерго, що становлять суму коштів, сплачених відповідно до рішення Арбітражного суду м. Києва від 12.12.2000 № 2/592 у розмірі 20 134 978 , 83 грн. Просить позовні вимоги задовольнити .

Відповідач проти позову заперечує та просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Зазначає, що рішенням арбітражного суду м. Києва від 12.12.2000 по справі № 2/592 за позовом ВАТ Запорізький абразивний комбінат до ДП НАЕК Енергоатом та ВАТ Запоріжжяобленерго про стягнення 30 450 570, 30 грн. (пятикратна вартість недовідпущеної електроенергії) з ДП НАЕК Енергоатом на користь ВАТ Запорізький абразивний комбінат стягнуто 30 450 540 ,30 грн., у позові до ВАТ Запоріжжяобленерго відмовлено. Постачання електроенергії на ВАТ Запорізький абразивний комбінат за період травень вересень 2000 р. здійснювалось від Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом згідно договору № 841 НАЕК від 11.06.99р. ДП НАЕК Енергоатом уклав з ВАТ Запоріжжяобленерго договір № 1024-НАЕК від 28.12.1999 р. на передачу електроенергії , яка належить ДП НАЕК Енергоатом , на адресу споживачів останнього , серед яких був і ВАТ Запорізький абразивний комбінат на підставі договору від 11.06.1999 р. № 841-НАЕК. Судовим рішенням у справі № 2/592 з ДП НАЕК Енергоатом ( енергопостачальник) на користь ВАТ Запорізький абразивний комбінат (споживач) стягнуто кошти , розмір яких становить саме пятикратну вартість недовідпущеної електричної енергії за укладеним між ними договором № 841-НАЕК від 11.06.99 р. Відповідач вказує , що пятикратна вартість недовідпущеної електричної енергії за своєю правовою природою є штрафними санкціями , а не збитками ( шкодою). В червні та вересні 2000 р. поставка електроенергії на ВАТ Запорізький абразивний комбінат здійснювалась від ДП НАЕК Енергоатом, тобто ВАТ Запоріжжяобленерго, не зважаючи на наявність заборгованості ДП НАЕК Енергоатом здійснювало передачу електричної енергії споживачеві. Особа, яка порушила зобовязання, несе цивільно правову відповідальність, зокрема у виді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків , повинна бути наявність чотирьох загальних умов відповідальності: - протиправна поведінка боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобовязання; - наявності шкоди; - причинного звязку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; - вини боржника. Відповідач вказує , що не повинен нести відповідальність у вигляді відшкодування (стягнення з нього ) в порядку регресу суми 20 134 978, 83 грн. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

З матеріалів справи вбачається, що Арбітражним судом міста Києва 12.12.2000р. у справі № 2/592 за позовом Відкритого акціонерного товариства Запорізький абразивний комбінат до Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом, Відкритого акціонерного товариства Запоріжжяобленерго прийнято рішення, яким стягнуто з Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом на користь Відкритого акціонерного товариства Запорізький абразивний комбінат суму 30 450 540,30грн., що становить пятикратну вартість недовідпущеної електроенергії. В позові до Відкритого акціонерного товариства Запоріжжяобленерго відмовлено.

Судом, в межах провадження у справі № 2/592 встановлено, що постачання електроенергії на Відкрите акціонерне товариство Запорізький абразивний комбінат (Покупець) на період травень-вересень 2000 року здійснювалось від Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (Продавець) згідно Договору №841-НАЕК від 11.06.99р.

Відповідно до умов п.1 даного Договору - Продавець передає Покупцеві електроенергію шляхом постачання з Оптового ринку електроенергії України через електромережі ДПНЕК «Укренерго» і «Запоріжжяобленерго» в обсязі повного споживання Покупця, в порядку встановленому цим договором.

Разом з цим судом було встановлено, що протягом травня-вересня 2000р. мав місце факт недовідпущення електроенергії на адресу ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» від НАЕК «Енергоатом» в розмірі 67667,934тис.Квтт, що відбулось з вини ВАТ «Запоріжжяобленерго».

Так, для здійснення транспортування електричної енергії, Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом уклав з Відкритим акціонерним товариством Запоріжжяобленерго, як власником електричної мережі, Договір №1024-НАЕК від 28.12.1999р. на передачу електроенергії на адресу споживачів останнього, серед яких було і Відкрите акціонерне товариство Запорізький абразивний комбінат.

Також, для забезпечення виконання зобовязань по договору від 28.12.1999р. №1024-НАЕК між Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом, Відкритим акціонерним товариством Запоріжжяобленерго та Відкритим акціонерним товариством Запорізький абразивний комбінат укладений договір поруки від 17.05.2000р. №254/5.

За висновками суду у справі 2/592, оскільки за договором від 28.12.99 № 1024 у Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом перед ВАТ Запоріжжяобленерго існувала заборгованість, останній згідно зі ст. 175 Господарського кодексу України та договором поруки від 17.05.2000 р. № 254/5 мав змогу вимагати виконання зобовязань за договором № 1024 НАЕК на передачу електроенергії від солідарного боржника, тобто ВАТ Запорізький абразивний комбінат.

Проте, оскільки відповідно до умов договору №841- НАЕК є безпосереднім постачальником відповідно до ВАТ «Запорізький абразивний комбінат», то відповідальність за невиконання договірних зобовязань згідно ст.24 Закону України «Про електроенергетику» у вигляді пятикратної вартості недовідпущеної електроенергії в сумі 30450540грн. було покладено на НАЕК, передбачивши його право в порядку регресу звернутись до суду з позовом до ВАТ «Запоріжжяобленерго».

Постановою Арбітражного суду міста Києва про перевірку рішення в порядку нагляду у справі № 2/592 від 02.02.2001 р., рішення Арбітражного суду м. Києва від 12.12.2000р. залишено без змін, зокрема додатково зазначено, що ВАТ «Запоріжжяобленерго» пропущено тримісячний строк встановлений для вимоги виконання зобовязання солідарним боржником за договором поруки згідно ст.194 ЦК України.

Постановою Вищого Арбітражного суду України від 06.03.2001р. № 041/11-16/57 про перевірку постанови Арбітражного суду міста Києва у справі № 2/592 залишено без змін судові рішення по справі № 2/592.

При цьому в постанові , зокрема з посиланням на постанову КМУ від 24.03.1999р. №441 «Про невідкладні заходи щодо стабілізації фінансового становище підприємств енергетичної галузі», визнано як преюдиційний факт відсутності правових підстав для укладення договору між ВАТ «Запоріжжяобленерго» та Запорізьким абразивним комбінатом на прямі поставки електроенергії. Також, підтверджено право постачальника, НАЕК, з урахуванням вини стягнути заборгованість з ВАТ «Запоріжжяобленерго» у регресному порядку.

Так, ДП «НАЕК Енергоатом» у лютому 2016р. на користь ПАТ Запорізький абразивний комбінат платіжними дорученнями №№ 2922 від 17.02.2016р., 3271 від 19.02.2016р., 3562 від 22.02.2016р., 3703 від 23.02.2016р., 3976 від 24.02.2016р., 4059 від 25.02.2016р., 4334 від 29.02.2016р., перерахована сума 20 134 978,83грн. на погашення заборгованості за договором №841 та рішенням арбітражного суду від 12.12.2000р.№2/592

Перерахувавши зазначені кошти позивач вважає, що з лютого 2016р. у нього виникло право регресного звернення до ВАТ «Запоріжжяобленерго»

Вважаючи своє право порушеним, позивач звернувся з позовом про відшкодування шкоди у розмірі 20 134 978,83 грн. в порядку регресу, завданої протиправними діями відповідача, посилаючись на ст. 1191 Цивільного кодексу України.

При цьому , обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що протиправними діями відповідача , які полягали у незабезпеченні транзиту електричної енергії ДП НАЕК

« Енергоатом» на користь ВАТ «ЗАК», позивачу спричинена шкода у вигляді додаткових штрафних санкцій, які він міг і не понести якщо б ВАТ «Запоріжжяобленерго» належним чином забезпечило транзит.

Суд погоджується, з доводами позивача про те, що протиправними діями відповідача йому спричинено збитки у заявленому розмірі, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності , повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права та законні інтереси якого порушені.

Особа ,яка порушила зобовязання , несе цивільно-правову відповідальність, зокрема у вигляді відшкодування збитків .Для застосування такого заходу відповідальності ,як відшкодування збитків, необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності , а саме протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобовязання, наявності шкоди, причинного звязку між протиправною поведінкою та завданою шкодою , вини боржника.

За відсутності хоча б однієї із названих умов цивільно-правова відповідальність не настає.

Суд вважає, що матеріалами справи та поданими позивачем доказами, підтверджується наявність в діях ВАТ «Запоріжжяобленерго» складу господарського правопорушення, що спричинили позивачу збитки у вигляді додаткових витрат, а саме штрафних санкцій застосованих до позивача за рішенням суду у справі 2/592.

Зокрема зазначене підтверджується наступним.

Враховуючи кризове фінансове становище підприємств паливно-енергетичної галузі державного сектору Кабінетом Міністрів України 24 березня 1999 року прийнято постанову «Про невідкладні заходи щодо стабілізації фінансового становища підприємств електроенергетичної галузі» № 441.

Вказаною постановою, зокрема, як тимчасовий захід, введено новий порядок постачання електричної енергії, а саме так звані «адресні поставки електричної енергії», тобто виробник електричної енергії (постачальник за нерегульованим тарифом; Позивач у справі) здійснював продаж електричної енергії напряму споживачам, при цьому постачальники за регульованим тарифом (обленерго; Відповідач у справі) не мав права здійснювати поставки електроенергії споживачам від себе, зобов'язаний був розірвати договори на поставку, та забезпечувати виключно транзит електричної енергії (пункт 2 «б» Постанови № 441).

Аналогічні положення містить пункт 2.2 спільної постанови Міністерства енергетики та вугільної промисловості та НКРЕ від 31.03.1999 № 123/467, яка прийнята на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 441.

У зв'язку з вказаними положеннями законодавства ДП «НАЕК «Енергоатом» уклало договори на постачання електричної енергії, зокрема, такий договір був укладений з ВАТ «ЗАК» (споживач) від 11.06.1999 № 841-НАЕК.

При цьому враховуючи те, що енергетична мережа в Запорізькій області належить ВАТ «Запоріжжяобленерго», ДП «НАЕК «Енергоатом» уклало договір на транзит електричної енергії з Відповідачем від 28.12.1999 № 1024-НАЕК.

За вказаним договором транзит електричної енергії від ДП «НАЕК «Енергоатом» до споживачів у Запорізькій області здійснювався до всіх споживачів цього регіону, не тільки ВАТ «Запорізький абразивний комбінат».

При цьому, зважаючи на важке фінансове становище виробника електричної енергії та з метою недопущення припинення поставок електричної енергії споживачам розрахунки за договорами на транзит електричної енергії забезпечувались договорами поруки споживачів.

Зокрема, у період за який стягнуто штраф за недопоставку електричної енергії між ДП «НАЕК «Енергоатом», ВАТ «Запоріжжяобленерго» та ВАТ «Запорізький абразивний комбінат» (поручитель) діяв договір поруки від 17.05.2000 № 254/05, укладений з метою забезпечення виконання зобов'язань ДП «НАЕК «Енергоатом» перед ВАТ «Запоріжжяобленерго» за договором на транзит електричної енергії від 28.12.1999 № 1024-НАЕК.

Проте, у період травень, липень та серпень 2000 року, у якому відбулася недопоставка електричної енергії на ВАТ «ЗАК» і за що з ДП «НАЕК «Енергоатом» стягнуто штраф згідно з судовим рішенням по справі №2/592, ВАТ «Запоріжжяобленерго» в порушення встановленого порядку постачання електричної енергії, не розірвавши прямий договір на поставку електроенергії ВАТ «ЗАК», припинило транзит електричної енергії позивача у звязку з наявною заборгованістю за транзит та здійснило прямі поставки електричної енергії споживачу.

При цьому, ВАТ «Запоріжжяобленерго» не звернулось до поручителя ВАТ «ЗАК» за погашенням заборгованості ДП «НАЕК «Енергоатом» за транзит.

Наявними у справі доказами , зокрема підтверджується, що у спірний період погашення заборгованісті ДП «НАЕК «Енергоатом» перед ВАТ «Запоріжжяобленерго» за транзит забезпечувалось саме споживачами поручителями, про що свідчить лист Відповідача від 28.09.2000 № 412/44 (копія залучена до метеріалів справи). Вказаний лист містить інформацію щодо розрахунків поручителів з оплати послуг транзиту електричної енергії локальними мережами ВАТ «Запоріжжяобленерго» згідно з договором від 28.12.1999 № 1024-НАЕК.

Припинивши транзит електроенергії від ДП «НАЕК «Енергоатом» та скориставшись своїм монопольним становищем ВАТ «Запоріжжяобленерго» здійснювало власні поставки електроенергії на ВАТ «ЗАК» за двостороннім договором від 01.11.1999 № 20, чим порушило вищевказані положення постанови Кабінету Міністрів України № 441, спільної постанови Міністерства енергетики та вугільної промисловості та НКРЕ від 31.03.1999 № 123/467.

Рішенням арбітражного суду м. Києва від 23.01.2001 у справі № 17/49 договір № 20 від 01.11.1999 було визнано недійсним.

Вказаний факт був прийнятий як встановлений, і судами при розгляді справи 2/562, та зокрема в усіх судових актах зазначено про відсутність правових підстав для укладення договору на поставку електричної енергії між ВАТ «Запоріжжяобленерго» та ВАТ «ЗАК».

На підставі викладеного, суд вважає, що ВАТ «Запоріжжяобленерго» порушило своє господарське зобовязання по забезпеченню транзиту електричної енергії, по договору №1024 від ДП «НАЕК Енергоатом» на ВАТ «ЗАК», чим спричинило позивачу збитки у вигляді додаткових витрат , а саме стягнення з ДП НАЕК «Енергоатом» штрафних санкції за недопоставку електричної енергії. Розмір завданих збитків та їх наявність для позивача в сумі 20134978,83грн, підтверджується платіжними дорученнями про перерахування штрафних санкцій за рішенням суду по справі №2/592. Проаналізовані судом докази свідчать про те, що порушення відбулось саме в рамках вищенаведених договірних відносин.

При цьому, заперечення відповідача про те, що транзит електроенергії позивача було припинено правомірно, а саме через наявність заборгованості останнього станом на 01.05.2000р., що підтверджується довідкою, суд вважає необґрунтованими та відхиляє. Так, з наданої довідки та листів відповідача від 06.05.2000р, 05.06.2000р., що містяться в матеріалах справи, вбачається , що існує заборгованість НАЕК за транзит в цілому по договору № 1024 від 28.12.1999р. Як встановлено, за цим договором забезпечувався транзит усім споживачам Запорізької області, а не лише ВАТ «ЗАК». При цьому суд враховує, що припинення транзиту на ВАТ «ЗАК» стало можливим лише через наявність договору на прямі поставки електроенергії між ВАТ «Запоріжжяобленерго» та ВАТ «ЗАК», незаконність існування якого встановлена при розгляді інших господарських справ та є приюдиційним фактом у розгляді цієї справи.

Крім того, ВАТ «Запоріжжяобленерго» при наявності альтернативи (звернення до поручителя за погашенням існуючої заборгованості), було обрано варіант припинення транзиту, при цьому як вбачається з листів Відповідача від 13.02.2001 № 88/44, від 07.02.2002 № 70/44 (копії залучені до матеріалів справи) у інший період відповідач звертався до поручителя за погашенням заборгованості і вона погашалась останнім.

Отже, з урахуванням наведеного, суд вважає, що алгоритм розрахунків за транзит електричної енергії позивача через поручителів споживачів був відомий, доступний та прийнятний для ВАТ «Запоріжжяобленерго», а тому посилання останнього, що звернення до поручителя було його правом , а не обовязком, є надуманими, оскільки в той період через кризу в енергетичній галузі ДП НАЕК «Енергоатом» не мало можливості самостійно розраховуватись по своїм зобовязанням, задля чого і укладались договори поруки.

Єдиним доводом відсутності своєї вини у спричиненні збитків відповідач наводить правомірність своїх дій по припиненню транзиту електроенергії, що спростовано вищенаведеним

Інших доказів відсутності своєї вини у спричиненні позивачу збитків відповідачем не надано.

Разом з цим, суд зауважує, що посилання позивача на ст. 1191ЦК України є необґрунтованим, оскільки вказана норма права регулює регресні вимоги, у розмірі виплаченого відшкодування, і застосовується коли особа виконала обов'язок з відшкодування за іншу особу. У спірних же правовідносинах позивачу спричинені саме збитки через невиконання господарського зобовязання винною стороною, і сам позивач у своєму позові та поясненнях від 13.02.2017р,14.03.2017р. посилається на зазначені обставини.

Щодо посилань позивача на судові акти у справі №2/592, якими передбачено право регресу позивача до ВАТ «Запоріжжяобленерго», то на думку суду у викладеному правовому контексті його слід розуміти як право звернутись до винної особи.

З урахуванням викладеного, оцінивши у сукупності надані сторонами докази, суд вважає наявними правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 20134978,83грн. збитків на підставі ст. ст.224,225ГК України.

Відповідно до п. 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом під час первісного розгляду справи, при зверненні з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Запорізької області від 29.08.2016р. сплатило судовий збір в розмірі 227 370,00 грн., а під час звернення із касаційною скаргою на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.11.2016р. сплатило судовий збір в розмірі 248040,00 грн.

Оскільки судом прийнято рішення про задоволення позовних вимог, тому судовий збір за подання позову в розмірі 206 700, 00 грн., за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Запорізької області від 29.08.2016р., в розмірі 227 370,00 грн. та касаційної скарги на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 02.11.2016р. по справі №908/1764/16 в розмірі 248040,00 грн. підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства Запоріжжяобленерго, м. Запоріжжя на користь Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом, м. Київ.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом, м. Київ до ОСОБА_1 акціонерного товариства Запоріжжяобленерго, м. Запоріжжя задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства Запоріжжяобленерго (69035, м. Запоріжжя , вул. Сталеварів,14, код ЄДРПОУ 00130926) на користь Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; код ЄДРПОУ 24584661) збитки у розмірі 20 134 978 (двадцять мільйонів сто тридцять чотири тисячі дев'ятсот сімдесят вісім) грн. 83 коп. та 682 110 (шістсот вісімдесят дві тисячі сто десять) 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України 28 березня 2017 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.