Рішення № 65534000, 16.03.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/19154/14-ц Головуючий у 1-й інстанції Стельмащук П.Я. Провадження № 22-ц/789/240/17 Доповідач - Парандюк Т.С.Категорія - 45

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2017 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Парандюк Т.С.

суддів - Дикун С. І., Храпак Н. М.,

при секретарі - Коваль О.І.

з участю сторін - представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2; представників ОСОБА_3- ОСОБА_4, ОСОБА_5; представника відділу Держгеокадастру в Тернопільському р-ні-Дерій О.Р.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_3 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 26 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Підгороднянської сільської ради, Відділу Держгеокадастру у Тернопільському районі Тернопільської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, шляхом визнання державного акту недійсним, зобов"язання вчинити дії та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Відділу Держгеокадастру у Тернопільському районі Тернопільської області, Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" в особі Тернопільської регіональної філії, третя особа - Підгороднянська сільська рада про визнання державного акту недійсним, скасування державного акта, скасування державної реєстрації права власності, колегія суддів,

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом (в подальшому уточненим) до ОСОБА_3, Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Підгороднянської сільської ради, Відділу Держгеокадастру у Тернопільському районі Тернопільської області про усунення перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні належною йому земельною ділянкою площею 0,0959 га по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, шляхом визнання недійсним Державного акту НОМЕР_2, кадастровий номер НОМЕР_3, виданого ОСОБА_3 Підгороднянською сільською радою 29.12.1999 року. Також просить зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області та Відділ Держгеокадастру у Тернопільському районі Тернопільської області усунути (анулювати) на його земельній ділянці по АДРЕСА_1 помилковий та незаконний перетин із земельною ділянкою сільськогосподарського призначення ОСОБА_3 на території Підгороднянської сільської ради,що відображений у рішенні №РВ-6100041422014 від 27.03.2014 року, підписаного державним кадастровим реєстратором про відмову у внесенні відомостей(змін до них) до Державного земельного кадастру та долученого до нього викопіювання з державного земельного кадастру, яке містить графічну інформацію про перетин їх суміжних ділянок.

В обгрунтування своїх вимог посилався на те, що на підставі державного акта від 31.07.2012р. він є власником земельної ділянки для індивідуального будівництва площею 0,0959 га по АДРЕСА_1. Відповідачка ОСОБА_3 на підставі державного акта від 29.12.1999р. є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,38 га на території Підгороднянської сільської ради. В Державному земельному кадастрі є графічна інформація про накладення їх земельних ділянок. При тому, рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 27.06.2012 року, залишеним без змін ухвалами апеляційної та касаційної інстанцій, встановлено відсутність фактичного накладення земельних ділянок. Накладка (співпадіння) цих земельних ділянок існує лише у системі координат Національної кадастрової системи, у зв'язку із некоректним перенесенням інформації про координати земельної ділянки відповідача. У зв'язку із цим, він не може вчинити будь-яких значимих юридичних дій зі своєю ділянкою та просить усунути ці перешкоди вищевказаним шляхом.

У грудні 2014 року, відповідачка за первісним позовом ОСОБА_3, звернулась до суду із зустрічним позовом (в подальшому збільшивши позовні вимоги) до ОСОБА_1, Відділу Держгеокадастру у Тернопільському районі Тернопільської області, ДП "Центр державного земельного кадастру" в особі Тернопільської регіональної філії,третя особа Підгороднянська сільська рада про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку НОМЕР_4, виданого 31.07.2012р. ОСОБА_1 площею 0,0959 га, розташовану по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, скасувати згаданий державний акт та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку.

В обгрунтування своїх вимог посилалася на те, що сторони є власниками вищезгаданих земельних ділянок. В березні 2014 року державний кадастровий реєстратор Відділу Держземагенства у Тернопільському районі відмовив у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав неспівпадання площі земельної ділянки з площею земельної ділянки, яка міститься в ДЗК. Одним із власників земельних ділянок, які накладаються із її земельною ділянкою є ОСОБА_1 - власник земельної ділянки площею 0,0959 га по АДРЕСА_1. Державна реєстрація права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку проведена 31.07.2012р. і порушує її право на володіння, користування та розпорядження своєю землею в зв'язку з тим, що оформлення, видача ОСОБА_1 державного акта та його державної реєстрації були вчинені з порушенням законодавства, оскільки документація із землеустрою суперечила ст.118,125,126 Земельного кодексу України та чинним нормативним актам Державний акт та державна реєстрація проведена на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, а не на підставі проекту щодо відведення земельної ділянки, оскільки у 2003 році йому було надано земельну ділянку для будівництва і попередньо він нею не користувався. В зв'язку з цим, відділ Держземагенства у Тернопільському районі не мав права визначати кадастровий номер земельної ділянки ОСОБА_1 і вносити відповідні відомості до обмінного файла, а у разі наявності зауважень до документації із землеустрою та обмінного файла повернути заявнику документацію, а відтак проводити державну реєстрацію права власності на землю. Реєстратор права власності зобов'язаний був перевірити наявність чи відсутність накладання суміжних земельних ділянок, і лише потім видавати документ, що посвідчує право власності на землю, чого зроблено не було.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 26 грудня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Підгороднянської сільської ради, Відділу Держгеокадастру у Тернопільському районі Тернопільської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання державного акту недійсним, зобов'язання вчинити дії - відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Відділу Держгеокадастру у Тернопільському районі Тернопільської області, Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" в особі Тернопільської регіональної філії, третя особа - Підгороднянська сільська рада про визнання державного акту недійсним, скасування державного акта, скасування державної реєстрації права власності - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити рішення суду, визнавши недійсним Державний акт на право приватної власності на землю НОМЕР_2, кадастровий номер НОМЕР_5, виданий ОСОБА_3 Підгороднянською сільською радою 29.12.1999 року, посилаючись на те, що суд не в повному обсязі з'ясував обставини справи, дав неналежну оцінку доказам у справі, що призвело до порушення судом норм матеріального права та що саме ОСОБА_3 необхідно замовити технічну документацію для виправлення помилки щодо перенесення межі її земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва..

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення в частині відмови у задоволенні її зустрічного позову та в цій частині ухвалити нове рішення, яким зустрічні позовні вимоги задовольнити повністю, а саме:

визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_4, виданий 31.07.2012 року ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0959 га, розташовану по АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_1, зареєстрований 31.07.2012 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №612520001006945, а також скасувати державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку посилаючись на те, що суд не в повному обсязі з'ясував обставини справи, дав неналежну оцінку доказам у справі, що призвело до порушення судом норм матеріального та процесуального права, не врахував вимог Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку та постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, Тимчасового порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці при присвоєнні кадастрового номера, державного акта та реєстрації його земельної ділянки.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 свою апеляційну скаргу підтримали, зіславшись на доводи викладені в ній, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 не визнали.

У судовому засіданні представники ОСОБА_3 - ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 свою апеляційну скаргу підтримали, зіславшись на доводи викладені в ній, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 не визнали.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Дерій О.Р. апеляційні скарги не визнала та пояснила, що кадастровий номер земельної ділянки ОСОБА_3 є один НОМЕР_3. Інших номерів не призначалось.

Представник Підгороднянської сільської ради в судове засідання не з'явився і просив слухати справу у їх відсутність.

Представник Відділу Держгеокадастру у Тернопільському районі Тернопільської області в судові засідання не з'являвся, будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи.

Представник ДП "Центр державного земельного кадастру" в особі Тернопільської регіональної філії - Гановська М.В. в попередніх судових засіданнях апеляційні скарги не визнала, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим. 16.03.2017 року просила справу слухати у її відсутності згідно клопотання.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах та заявлених позовних вимог в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає до задоволення, а апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає до задоволення, виходячи з наступних мотивів.

Згідно ст. 303 ч.1 ЦПК України - під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в абзаці 2 п.2 постанови №7 від 16 квітня 2004 року "Про практику застосування судами земель 8,124 Конституції України, статей 26,30,87-90, 100,102,118,123,128,143-146,149,151,153-158,161,210,212 ЗКУ, глав 27,33,34 ЦКУ, ст.15 ЦПКУ судам підсудні справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

Отже, скільки державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності і видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, то у спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватись як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому засіданні.

Статті 125, 126 ЗК України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), документ, що посвідчує право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Судом встановлено, що рішенням Підгороднянської сільської ради 23 скликання восьмої сесії №105 від 15 вересня 1999 року затверджено проект організації території земельних часток (паїв) СГ ТОВ "Драганівка" Тернопільського р-ну та передано у приватну власність земельні частки (паї) членам товариства, в тому числі ОСОБА_3 Дозволено Тернопільському філіалу інституту землеустрою виготовити державні акти на право приватної власності на землю. ОСОБА_3, як бувший член колгоспу, є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,38 га на території Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, що стверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 29.12.1999 року. Технічна документація по перенесенню земельних часток (паїв) в натуру (на місцевості) щодо земельної частки (паю) №492, належної ОСОБА_3, була виготовлена у 2008 році спільним малим підприємством "Геодезія" (т.2, а.с.30-45), в якій уже зазначалось, що на її земельній ділянці (приблизно 20 м з північно-східної сторони) розпочато будівництво та складені будівельні матеріали іншою особою. Реєстрація земельної ділянки ОСОБА_3 у державному земельному кадастрі проведена у 2009 році, що стверджується довідкою №4814, виданої 15.12.2009 року управлінням Держкомзему у Тернопільському р-ні, про правовий статус, кількісні і якісні характеристики земельної ділянки, що цільове її призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що відображено в кадастровому номері НОМЕР_3. (т.1, а.с.48). Даний факт сторонами не оспорюється.

Рішенням першої сесії Підгороднянської сільської ради 4 скликання від 19 червня 2002 року затверджено генплан забудови кварталу між міським ДАЇ і психлікарнею в розмірі 7,5 га.( т.1, а.с.191).

Рішенням 4 сесії 4 скликання Підгороднянської сільської ради №53 від 17.04.2003р. ОСОБА_1 передано безкоштовно у власність земельну ділянку площею 0,0959 га в с. Підгороднє Тернопільського району Тернопільської області для будівництва і обслуговування житлового будинку - без зазначення місця її розташування. (т.1,а.с.172). Спірною земельною ділянкою ОСОБА_1 почав користуватись з 2003 року, розпочавши будівництво без розроблення та затвердження містобудівельної документації, що сам не заперечував в судовому засіданні, при відсутності визначення меж земельної ділянки та погодженням межових знаків, які були зроблені тільки у 2011 році, що стверджується актом від 21.12.2011 року. (т.1а.с.179).

Згідно до вимог ст. 22 Закону України "Про основи містобудування" № 2870 від 16.11.1992 року -забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівельних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченого законом та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Як вбачається із акту виносу в натуру червоних ліній і проведення розбивки контурів фундаментів будівель і споруд, що лише в 2007 році відбулось винесення в натурі червоних ліній згідно затвердженого 12.04.2006 року генплану забудови спірної земельної ділянки по АДРЕСА_1, а у 2010 році змінено назву вулиці на вулицю Медична. (ст.188,189,193,194 т.1 ). В матеріалах справи відсутня будь-яка документація із земелеустрою ОСОБА_1 в період з 2003 по 2012 роках.

Технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 виготовлена лише у 2012 році спільним малим підприємством "Артікс" на підставі рішення Підгороднянської сільської ради № 53 від 17.04.2003 року. (т.1, а.с..168-190). ОСОБА_1 став власником спірної земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_5 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого управлінням Держкомзему у Тернопільському р-ні НОМЕР_4 від 31.07.2012 року та зареєстрованого у Підгороднянській сільраді (т.1,а.с.5).

Відповідно до ч.3 ст.116 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч. ч. 6, 7 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналіз наведених норм Земельного кодексу України свідчить про те, що у випадку передачі земельної ділянки у власність особі, в якої ця земельна ділянка не перебувала у користуванні, така передача здійснюється на підставі погодженого та затвердженого у встановленому законом порядку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, що не було дотримано ОСОБА_1 при оформленні своїх прав на земельну ділянку, а суб'єктами землеустрою порушена процедура виготовлення, видача йому державного акту та проведення державної реєстрації спірної земельної ділянки.

Порядок надання дозволу на розробку проекту відведення, його погодження та затвердження встановлено частинами шостою - одинадцятою статті 118 Земельного кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

В матеріалах справи відсутнє рішення органу місцевого самоврядування про дачу згоди на розроблення проекту землеустрою щодо відведення, погодження та затвердження відповідної документації ОСОБА_1 Отже, як встановлено матеріалами справи у 2003 році сільрада безкоштовно надаючи земельну ділянку ОСОБА_1 в рішенні сесії не зазначила, що спірна земельна ділянка надається йому в порядку відведення. Дану обставину упустило МП "Артікс" при виготовленні документації із землеустрою. Оформляючи ОСОБА_1 у 2012 році державний акт на право власності на земельну ділянку та присвоюючи кадастровий номер, управління держкомзему у Тернопільському р-ні не звернуло уваги, що документація із землеустрою щодо земельної ділянки площею 0,0959 га на ім'я ОСОБА_1 не відповідала вимогам Земельного Кодексу України, Закону України "Про землеустрій" та Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему України № 174 від 02.07.2003 року , Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку..., затвердженої наказом Державного комітету по земельних ресурсах №43 від 04.05.1999 року. Адже вказана земельна ділянка могла бути передана ОСОБА_1 у власність лише на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а не на підставі технічної документації. Про неправомірність, незаконність дій управління Держкомзему в Тернопільському р-ні щодо реєстрації спірної земельної ділянки за ОСОБА_1 підтверджено постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2015р. по справі №876/124/15 за позовом ОСОБА_3 до Відділу Держземагенства у Тернопільському районі Тернопільської області, треті особи - фізичні особи, у тому числі ОСОБА_1, про визнання дій протиправними, якою скасовано постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.11.2014р. про відмову у задоволенні позову та прийнято нову постанову, якою визнано протиправними дії відділу Держземагенства у Тернопільському районі щодо проведення державної реєстрації земельних ділянок, у тому числі земельної ділянки площею 0,0959 га, розташованої по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1. При цьому, колегія суддів ЛААС дійшла висновку, що відділом Держземагенства у Тернопільському районі (управління держкомзему) в повній мірі не встановлено, чи накладаються земельні ділянки, чи були погоджені межі та проведено державну реєстрацію земельних ділянок, чим порушили законні вимоги ОСОБА_3, яка набула право власності на земельну ділянку відповідно до Державного акту від 29.12.1999р, а також зазначила, що відділ Держземагенства у Тернопільському районі в межах своїх повноважень не перевірив наявність чи відсутність перетинів суміжних земельних ділянок, знаходження в межах земельних ділянок, що реєструються частини іншої земельної ділянки відповідно до ОСОБА_3.(т.2, а.с.51-.56).

Крім того, на момент державної реєстрації земельної ділянки ОСОБА_1 31.07.2012 року рішення Тернопільського міськрайонного суду від 26.06.2012 року в справі №2-8/11 (на яке так посилається представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2.) про зобов'язання органу місцевого самоврядування надати йому дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ще не набрало законної сили.

Також із довідки №83 від 13.03.2015 року, виданої Підгороднянською сільрадою, вбачається, що рішення щодо погодження складання проекту землеустрою земельної ділянки ОСОБА_1 в сільраді відсутнє, так як ОСОБА_1 із заявою не звертався.(т.1, а.с.147).

Отже, вище згадані обставини свідчать про те, що оскільки ОСОБА_1 при виготовленні документів, що дають право на виготовлення та реєстрацію державного акту проведено з грубим порушенням чинного законодавства, а саме: відсутності рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та не дотримання з боку структурних підрозділів центру ДЗК Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, Порядку ведення Поземельної книги дають підстави для визнання державного акту на право власності на землю НОМЕР_4, виданого ОСОБА_1 31.07.2012 року недійсним.

Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Посилання ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 на те що фактичного накладання земельних ділянок ОСОБА_1 та ОСОБА_3 немає згідно рішення Тернопільського міськрайонного суду від 27.06.2012р. в справі №2-18/11, в основу якого покладено висновки судової земельно-технічної експертизи від 27.07.2010 року(т.1,а.с.124-130) та судової будівельно-технічної експертизи від 13.04.2012 року (т.1,а.с.131-13, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки на вказаний період( 27.07.2010, 13.04.2012 та 27.06.2012р.р.) у ОСОБА_1 була відсутня документація щодо землеустрою на земельну ділянку площею 0,0959 га. Державний акт ОСОБА_1 отримав лише 31.07.2012 року.

Відповідно до ст. 60 ЦПКУ - кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

На підставі договору від 04.03.2015р. на замовлення ОСОБА_3 ДП "Тернопільгеодезцентр" склало технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки ОСОБА_3 Із пояснювальної записки до техдокументації, вбачається, що в результаті камерального виконання робіт по інвентаризації земельної ділянки встановлено, що вона має площу 3,3757 га, довжини меж та конфігурація її співпадають з даними державного акта на право власності на земельну ділянку та даними Державного земельного кадастру. Відомості про дану земельну ділянку внесено до ДЗК у 2008 році. Однак, при проведенні інвентаризації виявлено перекриття зареєстрованої цієї ділянки із земельною ділянкою ОСОБА_1, відомості про яку внесено до ДЗК у 2012 році. Розмір спірної земельної ділянки - 0,0342 га, з яких 0,0079 га на якій знаходиться житловий будинок і 0,0263 га - присадибна ділянка.

Із Публічної кадастрової карти України, долученої до матеріалів справи, вбачається, що і на сьогоднішній день в ній відображена інформація про накладення земельних ділянок ОСОБА_1 з ОСОБА_3.(т.2.а.с.274).

Рішенням №ВР-6100041422014 від 27.03.2014 року, підписаного державним кадастровим реєстратором Головного управління Держземагенства у Тернопільській області відмовлено представнику ОСОБА_3 - ОСОБА_5 у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, у зв'язку із тим, що земельна ділянка ОСОБА_3 накладається (співпадає площа) із іншими сусідніми земельними ділянками, в тому числі із земельною ділянкою ОСОБА_1

Посилання ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 на те, що до вказаного рішення було долучено викопіювання з Державного земельного кадастру, яке містить графічну інформацію щодо перетину (накладання) суміжних земельних ділянок його та ОСОБА_3 і про те, що земельній ділянці ОСОБА_3 було присвоєно два кадастрових номера, колегія суддів оцінює критично, оскільки як встановлено та доведено матеріалами справи, що земельна ділянка ОСОБА_3 надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,38 га і належить їй на праві приватної власності у відповідності до державного акту НОМЕР_2 від 29.12.1999 року з присвоєнням кадастрового номера НОМЕР_3. Цей номер є індивідуальним, не повторюється по всій Україні, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом всього часу існування. Даний факт підтвердила представник відділу Держгеокадастру у Тернопільському р-ні -Дерій О.Р.

Не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 і на те, що ОСОБА_3 для усунення помилки необхідно замовити нову технічну документацію по перенесенню меж її земельної ділянки в натуру в СМП "Геодезія", як розробника такої документації і який допустив помилку, оскільки такі доводи спростовуються матеріалами справи, в тому числі постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2015 року, яка підтверджує те, що саме ОСОБА_1 при виготовленні та реєстрації своєї земельної ділянки допустив порушення норм чинного на той час земельного законодавства.

Із висновку №039/15 судової земельно-технічної експертизи, який складений ТзОВ "Гал-Світ" ОСОБА_11 09.07.2015 року у даній справі вбачається, що встановити фактичний порядок користування земельною ділянкою площею 3,38 га для ведення сільського господарства, яка розташована на території Підгороднянської сільської ради, кадастровий номер - НОМЕР_3 і належить ОСОБА_3 згідно державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_2 від 29.12.1999р. експерту не надається можливим. Згідно наданої технічної документації по перенесенню земельних часток (паїв) в натуру (на місцевості) земельної частки (паю) №492 ОСОБА_3 має місце зменшення площі земельної ділянки ОСОБА_3 з 3,38 га до 2,99863 га.. Фактичний порядок користування земельною ділянкою площею 0,0959 га, розташованою по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_1, не відповідає державному акту на право власності на землю НОМЕР_4 від 31.07.2012р. та технічній документації із землеустрою на вказану земельну ділянку Має місце накладання земельної ділянки ОСОБА_1 на земельну ділянку ОСОБА_3 відповідно до правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки. Площа такого накладання - 342 кв.м.

Відповідно до ст.391 ЦК України - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 3,38 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер НОМЕР_3 , розташованої на території Підгороднянської сільради, на підставі державного акту НОМЕР_2 на право приватної власності на землю, виданого 29.12.1999 р., та зареєстрованого 15.12.2009 р. в Управлінні Держкомзему у Тернопільському р-ні (чинному на той час). 31.07.2012 року при проведенні державної реєстрації державного акту на землю ОСОБА_1 саме ним були порушенні права ОСОБА_3, як первинно зареєстрованого 29.12.1999 р. власника, тому колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні її позовних вимог слід скасувати та ухвалити у відповідності до вимог ст.309 ЦПКУ нове, яким задовольнити її позовні вимоги, визнавши недійсним державний акт на землю, виданий ОСОБА_1 та скасувати його реєстрацію.

Враховуючи те, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2015 року визнано протиправними дії Відділу Держземагенства у Тернопільському р-ні (тепер Відділ Держгеокадастру у Тернопільському р-ні) щодо проведення державної реєстрації земельної ділянки ОСОБА_1 з підстав не проведення перевірки згідно чинного законодавства щодо наявності чи відсутності накладки (перетину) вказаної земельної ділянки із земельною ділянкою ОСОБА_3 та враховуючи вимоги ст. 61 ч.3 ЦПКУ і те, що ОСОБА_1 допустив порушення норм земельного законодавства при проведенні оформлення прав власності на його земельну ділянку, тому колегія суддів вважає, що підлягає до задоволення позовні вимоги ОСОБА_3 в частині скасування державного акту, виданого ОСОБА_1

Що ж стосується позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Підгороднянської сільської ради, Відділу Держгеокадастру у Тернопільському районі Тернопільської області про усунення перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні належною йому земельною ділянкою, шляхом визнання недійсним Державного акту, виданого ОСОБА_3 Підгороднянською сільською радою 29.12.1999 року та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області та Відділ Держгеокадастру у Тернопільському районі Тернопільської області усунути (анулювати) на його земельній ділянці помилковий та незаконний перетин з нею земельної ділянки ОСОБА_3 на території Підгороднянської сільської ради, відображений у рішенні №РВ-6100041422014 від 27.03.2014 року згідно графічного матеріалу з реєстру земель у Державному земельному кадастрі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції підставно відмовив у задоволені позову, оскільки ним не доведено, яким чином ОСОБА_3, будучи власником земельної ділянки на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 29.12.1999р. (державна реєстрація якої проведена у 2009 році) могла порушити його цивільні права чи інтереси, які виникли в нього лише у 2012 році на підставі оскаржуваних державних актів та проведеної державної реєстрації.. Крім того, ним не доведено які ж норми ЦК та інших актів цивільного законодавства порушені відповідачами та якими доказами це підтверджено.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 дав вірну оцінку його доводам щодо безпідставності та необгрунтованості вимог про покладення на ОСОБА_3 обов'язку з виготовлення нової документації із землеустрою.

Згідно ст.1 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПКУ - стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Із квитанцій № QS000128036501 від 13.06.2016 року та № QS000146382301 від 17.05.2017 року ОСОБА_3 сплачено судові збори відповідно 1102,40 грн. та 6634,32 грн., а всього 7736,72 грн., які слід стягнути із ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3

Проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів прийшла до переконання, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід відхилити і рішення суду першої інстанції в частині відмови його позовних вимог залишити без зміни. Що ж стосується апеляційної скарги ОСОБА_3, то її слід задовольнити і рішення суду в частині відмови позовних вимог скасувати, ухваливши нове, яким визнати недійсним державний акт, виданий ОСОБА_1 та скасувати його реєстрацію.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 316- 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів,

вирішила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 26 грудня 2016 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Підгороднянської сільської ради, Відділу Держгеокадастру у Тернопільському районі Тернопільської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, шляхом визнання державного акту недійсним, зобов"язання вчинити дії - залишити без зміни.

Рішення в частині відмови позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Відділу Держгеокадастру у Тернопільському районі Тернопільської області, Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" в особі Тернопільської регіональної філії, третя особа - Підгороднянська сільська рада про визнання державного акту недійсним, скасування державного акта, скасування державної реєстрації права власності скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_4, виданий 31.07.2012 року ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0959 га, розташовану по АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_1, зареєстрований 31 липня 2012 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди № 612520001006945.

Скасувати державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0.0959 га, розташовану по АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_1, власником якої є ОСОБА_1.

Стягнути із ОСОБА_1 (прож. АДРЕСА_2) в користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_3) 7736,72 грн. сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Т.С. Парандюк