Ухвала суду № 65532742, 15.03.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/928/17

Головуючий у першій інстанції Барвенко В. К.

Доповідач Громік Р. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Громіка Р.Д.,

суддів - Черевка П.М., Драгомерецького М.М.,

при секретарі - Томашевській К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Південна будівельна компанія» на заочне рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 13 серпня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Південна будівельна компанія» про визнання права власності на нерухоме майно,

встановила:

У січні 2015 року позивач звернулась до суду із позовом до відповідача, яким просила суд визнати за нею право приватної власності на житлову квартиру АДРЕСА_1 та на житлову квартиру АДРЕСА_2

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що на підставі договорів № 17/01/12-2 та № 17/01/12-1 від 17.01.2012 року вона є асоційованим членом ОК ЖБК «Південна будівельна компанія».

Предметом даних договорів є забезпечення житлом асоційованого члена кооперативу та членів його сім'ї шляхом будівництва, введення до експлуатації та обслуговування об'єкта будівництва, зокрема, вказаних вище квартир.

В свою чергу ОСОБА_2 зобов'язалась внести до каси кооперативу обумовлену в договорах суму.

Вона виконала всі умови договорів, забудовані будинки відповідачем здані до експлуатації, проте, відповідач відмовляється підписувати акти прийому - передачі об'єктів будівництва за договорами, в зв'язку із чим позивач вважає, що її право власності порушено, і вона не має можливості оформити право власності на квартири.

В судовому засіданні ОСОБА_2 свої вимоги підтримала повністю.

Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, хоча був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи.

Заочним рішенням суду позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_2 право приватної власності на житлову квартиру АДРЕСА_3, загальною площею 59,7 кв.м., житловою площею 29,5 кв.м., в будинку АДРЕСА_4 ОК «Житлово- будівельний кооператив «Південна будівельна компанія» код 34396969 на користь ОСОБА_2 витрати по оплаті судового збору в сумі 3 654,00 грн.

Ухвалою суду від 14.11.2016р. заяву відповідача про перегляд заочного рішення було залишено без задоволення.

На вказане рішення суду ОК ЖБК «Південна будівельна компанія» подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення суду посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає у зв'язку з тим, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази згідно ст.ст. 10, 60, 212 ЦПК України, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин та застосував необхідні норми матеріального права.

Згідно ч. 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Судом першої інстанції правильно були встановлені наступні обставини.

На підставі договорів № 17/01/12-2 та № 17/01/12-1 від 17.01.2012 року вона є асоційованим членом ОК ЖБК «Південна будівельна компанія», предметом договорів є будівництво введення до експлуатації та обслуговування житлової квартири АДРЕСА_1, та житлової квартири АДРЕСА_5

Розмір пайових внесків по квартирі № 14 складав 449 287,07 грн., а розмір пайового внеску по квартирі № 8 складав 437 583,27 грн.

Оплата позивачем була проведена у повному обсязі, про що свідчать квитанції до прибуткового касового ордеру № 17/01/12-4 на суму 437 583,27 грн., та № 17/01/12-5 на суму 449 287,07 грн.

У травні 2014 року складені технічні паспорти на вказані квартири.

З листа ОК ЖБК «Південна будівельна компанія» від 09.10.2014 року № 09/10 вбачається, що будинок, в якому перебувають вищевказані квартири введений до експлуатації.

ОСОБА_2 просить визнати за нею право власності на спірні квартири у відповідності до умов договору та на підставі ст. 392 ЦК України, 526-530 ЦК України, оскільки право власності не визнається відповідачем, не зважаючи на те, що ним умови договору виконані у повному обсязі.

Порядок та умови набуття права власності на новостворене майно та об'єкти незавершеного будівництва передбачені ст. 331 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

У матеріалах справи наявні докази введення будинку, в якому знаходяться спірні квартири, до експлуатації, і ці докази не спростовані відповідачем.

Відповідачем також не надано доказів того, що позивач не виконала умови договорів, і не сплатила у повному обсязі внесків, що обумовлені договорами, навпаки, матеріали містять докази належного виконання позивачем умов договорів.

В силу ст. 392 ЦК України ОСОБА_2 має право на захист свого права власності, що не визнається або оспорюється.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, виконавши всі вимоги цивільно-процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з діючими нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин та дійшов правильного висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Апелянт не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги.

Представник апелянта зазначала, що вони не заперечують той факт, що позивач має право власності на спірне майно, однак, при цьому, не надала жодного доказу поважності причини по яким відповідач не підписав з позивачем акти прийому - передачі спірних квартир, не надав позивачу довідки про повну оплату вартості квартир, доказів переписки з позивачем з пропозицією підписати вказані акти.

Відсутність вказаних документів не дає можливості позивачу зареєструвати за собою право власності на спірне майно у відповідності до вимог чинного законодавства.

Таким чином твердження апелянта в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам закону, є неспроможними.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують наведені вище висновки суду першої інстанції і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.

Тому, на думку колегії суддів, справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 303-304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 315, 317, 319, 324-325 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ухвалила:

Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Південна будівельна компанія» відхилити.

Заочне рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 13 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку до касаційного суду протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді М.М. Драгомерецький

П.М. Черевко