Рішення № 65531517, 21.03.2017, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/68/17

Провадження № 2/496/666/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2017 року Біляївський районний суд

Одеської області

в складі: головуючого судді Трушиної О.І.

при секретарі Поцелуйко К.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № НОМЕР_1 від 03.01.2014 року у розмірі 86795,94 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 03.01.2014 року між ПАТ «ОТП Банк» та відповідачем був укладений договір про надання споживчого кредиту № НОМЕР_1, відповідно до умов якого останньому був виданий кредит у розмірі 71100 грн. для придбання товару, строком на 60 місяців зі сплатою за користування кредитом процентної ставки, розмір якої становить 15% річних. Відповідач належним чином не виконував свої зобовязання за кредитним договором та станом на 24.11.2016 року виникла заборгованість у розмірі 86795,94 грн., яка складається з наступного: залишок заборгованості за кредитом 69430,38 грн., відсотки за користуванням кредитом 5413,36 грн., комісія за РО 11952,20 грн. Оскільки відповідач відмовляється добровільно сплатити заборгованість за кредитним договором, представник позивача звернувся до суду з позовом.

Представник позивача до судового засідання не зявився, але подав заяву, в якій наполягав на задоволенні позовних вимог, просив справу розглянути у його відсутність, і не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач до судового засідання повторно не зявився, хоча був повідомлений належним чином про день слухання справи, а тому враховуючи заяву представника позивача, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до статті 224 ЦПК України.

Відповідно дост. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи доказів.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, 03.01.2014 року між ПАТ «ОТП Банк» та відповідачем був укладений договір про надання споживчого кредиту № НОМЕР_1, відповідно до умов якого останньому був виданий кредит у розмірі 71100 грн. для придбання товару, строком на 60 місяців зі сплатою за користування кредитом процентної ставки, розмір якої становить 15% річних(а.с. 4-12).

Згідно з п.п. 1.4.1.1.4.2. вказаного договору, позичальник зобовязаний повністю повернути банку суму отриманого кредиту та виконати всі інші зобовязання встановлені договором не пізніше 03 січня 2019 року. Сума отриманого кредиту погашається щомісяця в дату платежу та в розмірі, зазначених в Графіку платежів.

Відповідно до умов п. 1.5.1 вказаного договору, за порушення позичальником строків або суми сплати щомісячного платежу, з дня, наступного за датою платежу, визначеною Графіком платежів, Позичальник сплачує штраф: за кожен факт порушення: 25 грн. У разі виникнення простроченої заборгованості, на весь період такої заборгованості, до моменту її повного погашення, Позичальнику встановлюється процентна ставка, яка дорівнює процентній ставці на суму основного боргу згідно пункту 1.1. Договору (п. 1.5.3. договору). Згідно п. 1.5.4. в разі порушення Позичальником строків або суми сплати будь-якого з щомісячних платежів, Банк має право вимагати від Позичальника дострокового виконання зобовязань за Кредитним договором.

22 грудня 2014 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» укладено договір факторингу, відповідно до якого ПАТ «ОТП Банк» відступив ТОВ «ОТП Факторинг Україна» право вимоги за договором № НОМЕР_1 укладеним з ОСОБА_1 (а.с. 26-32).

Відповідно до п. 1.1 договору факторингу № 22/12/2014/1-1 від 22 грудня 2014 року ПАТ «ОТП Банк» передає, а ТОВ «ОТП Факторинг України» приймає право грошової вимоги, що належить ПАТ «ОТП Банк» і стає кредитором за кредитними договорами, укладеним між клієнтом і боржниками, в розмірі портфеля заборгованості.

Фактор одержує право (замість клієнта) вимагати від боржників належного виконання всіх зобовязань за договором (п. 1.3 договору факторингу).

05 січня 2015 року ТОВ «ОТП Факторинг України» направило на адресу ОСОБА_1 повідомлення про уступку права вимоги, що відбулася, з вимогою погасити заборгованість по договору про надання споживчого кредиту № НОМЕР_1 від 03.01.2014 року, яка складала 89795,94 грн. (а.с. 24).

Однак у встановлений кредитним договором термін відповідач свої зобовязання не виконав не погасив кредит, що призвело до виникнення перед установою банку заборгованості. Відповідно до розрахунку, складеного позивачем, станом на 24.11.2016 року виникла заборгованість у розмірі 86795,94 грн., яка складається з наступного: залишок заборгованості за кредитом 69430,38 грн., відсотки за користуванням кредитом 5413,36 грн., комісія за РО 11952,20 грн., що підтверджується розрахунком (а.с. 25).

Відповідно дост. 525 ЦК Україниодностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1ст. 610 ЦК Українипорушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частинами 1, 2ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст.ст.1046,1047 ЦК Україниза договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 1ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно дост. 625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ч.ч. 1, 2ст. 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Оскільки відповідач відмовляється виконувати взяті на себе зобовязання, суд вважає, що права позивача порушені і підлягають судовому захисту.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1378 грн.

Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 536, 549, 610-612, 625, 1046-1049, 1054, ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг України» (код ЄДРПОУ 36789421) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № НОМЕР_1 від 03.01.2014 року у розмірі 86795,94 грн., та судовий збір у розмірі 1378 грн.,а всього 88173,94 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Одеської області, через Біляївський районний суд Одеської області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Біляївського районного суду

Одеської області: ОСОБА_2