Постанова № 65529574, 22.03.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №314/7789/16-п Головуючий в 1 інст. Кіяшко В.О.

Провадження №33/778/183/17 Доповідач в 2 інст. Городовенко В.В.

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2017 року місто Запоріжжя

Суддя Апеляційного суду Запорізької області Городовенко В.В.,

за участю особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2, та його захисника-адвоката Вайновського Є.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за апеляційною скаргою захисника-адвоката Вайновського Є.О., який діє в інтересах ОСОБА_2, на постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 02 лютого 2017 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Згідно з постановою суду, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 10 листопада 2016 року о 23 годині 40 хвилин, в місті Запоріжжі по вулиці Фортечній 66, керував автомобілем НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9 (а) ПДР України. Огляд на стан сп'яніння проведений в закладі охорони здоров'я.

В апеляційній скарзі захисник-адвокат Вайновський Є.О. просить вищевказану постанову суду щодо ОСОБА_2 скасувати, та закрити провадження по справі за відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що судом залишилися нерозглянутими клопотання сторони захисту про виклик у судове засідання свідків, в тому числі і свідка ОСОБА_4, який складав процесуальні документи і здійснював фіксацію відеореєстратором. Крім того вказує на порушення інспектором поліції Порядку проведення огляду водія на стан сп'яніння, та зазначає, що жодними доказами не підтверджено, що саме ОСОБА_2 керував автомобілем о 23-40 годині 10 листопада 2016 року.

Вислухавши ОСОБА_2 та його захисника-адвоката Вайновського Є.О., які підтримали апеляційну скаргу і наполягали на її задоволенні; перевіривши матеріали справи та розглянувши доводи викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що остання не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах, та є обґрунтованими.

У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 свою вину у вчиненому не визнав, та пояснив, що він 10 листопада 2016 року разом зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_5 та її неповнолітньою дитиною, приблизно о 23-30 годині поверталися додому на автомобілі НОМЕР_1. На АДРЕСА_2 його зупинили працівники поліції, які перевірили документи та без будь-яких зауважень відпустили. Заїхавши у двір будинку АДРЕСА_2, де вони мешкають разом з родиною, він з дружиною та дитиною піднялися до квартири, де повечеряли. Під час вечері вживав спиртні напої. Згадавши, що він залишив документи в машині, спустився у двір, та забрав з машини документи. У цей момент до нього підійшли працівники поліції та сказали, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння, і запропонували проїхати до медичного закладу для перевірки. Він погодився та разом з працівниками поліції поїхали до КУ «Запорізький наркодиспансер», де лікарем було встановлено, що він вживав спиртні напої. Не заперечуючи факт вживання спиртних напоїв, заперечує, що він керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що вина ОСОБА_2 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії АП2 №385389 від 11 листопада 2016 року (а.с.1), а також актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, та направленням на огляд водія до КУ «ЗОНД» з метою виявлення стану сп'яніння (а.с.3,4), з яких вбачається, що ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, та побажав його пройти у закладі охорони здоров'я; поясненнями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які підтвердили факт відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, та побажав його пройти у закладі охорони здоров'я (а.с.6, 7), висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп'яніння №6601 від 11 листопада 2016 року, згідно якого ОСОБА_2 перебуває у стані алкогольного сп'яніння (а.с.5).

Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини справи, є безпідставними, оскільки у судовому засіданні суд допитав інспектора поліції, який склав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, - ОСОБА_8, також дослідив відеозапис вказаних подій, та інші докази які наявні в матеріалах адміністративної справи, та які були долучені учасниками процесу у судовому засіданні, надав їм належну оцінку, та прийшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Крім того, з метою перевірки пояснень ОСОБА_2, судом апеляційної інстанції допитана в якості свідка ОСОБА_5, яка повністю підтвердила пояснення ОСОБА_2

Суд критично відноситься до пояснень свідка ОСОБА_5, оскільки відомості, надані нею щодо обставин вказаних подій, повністю суперечать всім іншим дослідженим по справі доказам, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії АП2 №385389 від 11 листопада 2016 року (а.с.1), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння, та направленням на огляд водія до КУ «ЗОНД» з метою виявлення стану сп'яніння (а.с.3,4), поясненнями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.6, 7), висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп'яніння №6601 від 11 листопада 2016 року (а.с.5).

Також під час перевірки апеляційним судом матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, будь-яких порушень допущених при їх складанні не виявлено. Протокол про адміністративне правопорушення серії АП2 №385389 від 11 листопада 2016 року, містить всі необхідні відомості, передбачені ст.256 КУпАП та Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції.

Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, та вони повністю відповідають фактичним обставинам справи.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, та наклав стягнення у межах встановлених цим Кодексом.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі адвоката Вайновського Є.О., правильність вищевказаних висновків суду першої інстанції не спростовують.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу захисника-адвоката Вайновського Є.О. залишити без задоволення, а постанову Вільнянського районного суду Запорізької області від 02 лютого 2017 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Запорізької області В.В. Городовенко