Ухвала суду № 65529462, 26.01.2017, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/2405/16-к 1-кп/335/57/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у складі головуючого судді Воробйова А.В., суддів Калюжної В.В., Кравченко Л.Ю.., при секретарі Барсуковій В.В., за участю прокурора Багрієнко Р.О., захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_2 про передачу транспортного засобу на зберігання власнику по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.368 , ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_4, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27 - ч.4 ст.368 , ч.1 ст.263 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні суду знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.368 , ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_4, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27 - ч.4 ст.368 , ч.1 ст.263 КК України.

Захисником обвинуваченого ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлено клопотання про передачу Ку діну Д.В. транспортного засобу на умовах написання ним розписки про попередження про кримінальну відповідальність у випадку неналежного зберігання , відчуження, або порушення цілісності даного майна.

В клопотанні зазначив наступне: 12.08.2015 року під час проведення обшуку ОСОБА_4 у нього був вилучений належний йому на праві власності автомобіль НОМЕР_1, а також ключі від даного транспортного засобу.

Постановою Печерського районного суду м Києва від 13.08.2015 року, за клопотанням старшого слідчого з ОВС СВ СУ Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України на вказаний транспортний засіб було накладено арешт

З моменту вилучення вищезазначений автомобіль ОСОБА_4 знаходиться на зберіганні у дворі УСБУ в Запорізькій області, під відкритим небом, тобто він не захищений від впливу атмосферних впливів і без належної охорони, внаслідок чого може прийти в непридатність.

Таким чином, транспортний засіб, що належить ОСОБА_4В зберігається в порушення Постанови Кабінету Міністрів України №1104, від 19.11.2012 р „Про порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення .. збереження тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», відповідно до п. 20 якого: «зберігання речових доказів у вигляді автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, ... інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, проводиться на спеціальних майданчиках і стоянках Державтоінспекції МВС для зберігання затриманих транспортних засобів».

Разом з тим, у ОСОБА_4 в оренді знаходиться гараж, в якому до накладення арешту зберігався вказаний автомобіль.

У звязку з викладеним захисник просить передати ОСОБА_4 транспортний засіб на умовах написання ним розписки про попередження про кримінальну відповідальність у випадку неналежного зберігання , відчуження, або порушення цілісності даного майна.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_4 клопотання підтримали повністю, просять його задовольнити на підставах викладених у клопотанні.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечував, вважає його необґрунтованим.

Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_3 проти задоволення клопотання не заперечували.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши клопотання, колегія суддів доходить висновку, що клопотання захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним ст. 167 КПК України.

Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (рішення у справі „Іатрідіс проти Греції).

У відповідності до ч.1 ст.100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

У відповідності до змісту ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням володільця майна якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як вбачається з ухвали Печерського районного суду м. Києва від 13.08.2015 року арешт на майно ОСОБА_4В зокрема і на автомобіль НОМЕР_1 був накладений з метою забезпечення можливості конфіскація майна.

Враховуючи, що автомобіль НОМЕР_1 не є речовим доказом по кримінальному провадженню, а арешт був накладений з метою забезпечення можливості конфіскації майна у майбутньому в задоволенні клопотання слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 100, 174, 350, 372 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 ОСОБА_2 про передачу транспортного засобу на зберігання власнику відмовити

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.В.Воробйов

Судді: В.В.Калюжна

ОСОБА_6