Рішення № 65528196, 21.03.2017, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/88/17

Провадження №2/265/496/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2017 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Адамової Т. С.,

за участю секретаря Федорової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -

В С Т А Н О В И В:

10 січня 2017 року Маріупольський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 27169,26 гривень. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 18 серпня 2014 року відповідач звернувся до Маріупольського міського центру зайнятості з особистою заявою, на підставі якої йому надано статус безробітного та ознайомлено під підпис з правами та обовязками безробітного, визначеними ЗУ «Про зайнятість населення» та ЗУ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Однак, під час перебування в Маріупольському міському центрі зайнятості він отримав право на пенсію за віком з 19 березня 2015 року, та не повідомив центр зайнятості про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття.

Відповідно до наказів про прийняті рішення по ОСОБА_1 №№:

- НТ140820 від 20 серпня 2014 року відповідачу надано статус безробітного з 18 серпня 2014 року;

- НТ140826 від 26 серпня 2014 відповідачу розпочато виплату допомогу по безробіттю з 25 серпня 2014 року по 19 серпня 2015 року;

- НТ150820 від 20 серпня 2015 року відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю та припинено реєстрацію безробітного з 20 серпня 2015 року;

- НТ161219 від 19 грудня 2016 року наказано повернути кошти у встановленому порядку відповідно до п. 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю. З 19 березня 2015 року по 19 серпня 2015 року сума боргу складає 27169,26 гривень.

В ході перевірки було встановлено, що з 19 березня 2015 року (тобто під час перебування на обліку в центрі зайнятості) згідно довідки Управління ПФУ в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя відповідач перебуває на обліку в Орджонікідзевському УПФУ та отримує пенсію за віком з 19 березня 2016 року.

Отже, відповідач під час реєстрації в Маріупольському міському центрі зайнятості знехтував своїм обовязком, та не повідомив дані про факт отримання ним права на пенсію за віком з 19 березня 2015 року, що є обставиною, яка впливає на умови виплати забезпечення, та є підставою для стягнення суми незаконно отриманої допомоги у період з 19 березня 2015 року по 19 серпня 2015 року.

Просить стягнути з відповідача незаконно одержані грошові кошти в сумі 27169,26 гривень.

Представник позивача ОСОБА_2, діючий на підставі довіреності, у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав та надав суду письмові заперечення, відповідно до яких зазначив, що він є інвалідом 3-ої групи, на момент звернення до Маріупольського міського центру зайнятості він отримував пенсію по інвалідності і цей факт ним не приховувався. З 19 березня 2015 року він отримує пенсію за віком. 18 серпня 2014 року працівники центру зайнятості йому не розяснили його права та обовязки, а лише надали для підпису заповнену заяву про надання статусу безробітного. Зазначив, що перевірка фахівцями центру зайнятості відбувалася 19 грудня 2016 року, в той час як він перебував на обліку з 18 серпня 2014 року по 20 серпня 2015 року, тобто лише через рік і чотири місяці після припинення реєстрації його як безробітного. У звязку з чим вважає дану перевірку проведеною незаконно. Крім того, вказав не неточності, як були зроблені працівником центру зайнятості при оформленні його персональної картки. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.

Згідно із ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообовязкового державного соціального страхування.

18 серпня 2014 року ОСОБА_1 звернувся із письмовою заявою до Маріупольського міського центру зайнятості про надання йому статусу безробітного.

Як вбачається з витягу із наказів Маріупольського міського центру зайнятості від 20 серпня 2015 року: 20 серпня 2014 року ОСОБА_1 надано статус безробітнього; 26 серпня 2014 року останньому призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю; 20 серпня 2015 року припинено виплату по безробіттю та реєстрацію як безробітнього.

Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення № 993, складеним Маріупольським міським центром зайнятості від 19 грудня 2016 року, встановлено, що ОСОБА_1 з 19 березня 2015 року отримує пенсію за віком. Факт отримання відповідачем пенсії за віком з 19 березня 2015 року підтверджується також довідкою ПФУ від 24 листопада 2016 року.

Згідно із п. 7 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у випадку призначення чи отримання права на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, пенсії за вислугу років або досягнення особою встановленого законом пенсійного віку.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. При цьому згідно із ч. 3 наведеної норми сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Отже, в сенсі наведених норм та викладених обставин ОСОБА_1 втратив право на отримання допомоги по безробіттю з моменту призначення йому пенсії за віком, тобто з 19 березня 2015 року.

Неподання ж відповідачем ОСОБА_1 відомостей про отримання пенсії за віком призвело до незаконного нарахування йому та виплати допомоги по безробіттю за період з 19 березня 2015 року по 19 серпня 2015 року у загальній сумі 27169,26 гривень, що підтверджено відповідною довідкою Маріупольського міського центру зайнятості від 19 грудня 2016 року.

Посилання відповідача ОСОБА_1 на те, що йому невідомо було про його обовязок повідомити Центр зайнятості про факт отримання ним пенсії за віком та на те, що йому взагалі не розяснювалися права та обовязки, суд не приймає до уваги, тому як вони спростовуються письмовими матеріалами справи, з яких вбачається, що відповідач з 18 серпня 2014 року до 20 серпня 2015 року відвідував Маріупольський міський центр занятості, де йому надавалися соціальні послуги та консультації, і де зазначено про те, що відповідач ознайомлений з усіма правами та обовязками зареєстрованого безробітного. Крім того, у заяві від 18 серпня 2014 року про надання статусу безробітного, підписаною ОСОБА_1, зазначено про те, що останній ознайомлений з правами та обовязками зареєстрованого безробітного, що визначені законами України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Також суд не приймає до уваги посилання відповідача на допущені фахівцем Маріупольського міського центру зайнятості неточності при заповненні Персональної картки та на проведення перевірки працівниками Маріупольського міського центру зайнятості лише через рік і чотири місяці після припинення реєстрації його як безробітного, тому як вказані обставини не впливають на обовязок відповідача повідомити Маріупольський міський центр зайнятості про факт отримання ним пенсії за віком, та на позовні вимоги про стягнення з відповідача незаконно одержаної суми допомоги по безробіттю.

Таким чином, суд вважає обґрунтованим звернення позивача за судовим захистом з вимогою про повернення незаконно одержаної відповідачем суми допомоги по безробіттю у загальній сумі 27169 гривень 26 копійок, у звязку з чим задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Крім того, у відповідності до ст. 88 ЦПК України, з урахуванням того, що позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позову, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1 600 гривень.

Керуючись ст. ст. 88, 213-215 ЦПК України , суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь Маріупольського міського центру зайнятості суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 27169 (двадцять сім тисяч сто шістдесят девять) гривень 26 копійок, яку перерахувати на р/р № 37170300901052 в ГУ ДКСУ Донецької області, МФО 834016, ЄДРПОУ 24815706.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) гривень.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його оголошення або у разі неприсутності сторін під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Т.С. Адамова