Рішення № 65526208, 21.03.2017, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/3122/17

Справа №754/11033/16-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

21 березня 2017 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Шевчука О.П.

при секретарі - Табачук Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті аліментів та пені

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулась ОСОБА_1 з позовом про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості по сплаті аліментів та пені.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 18.02.2016 року з ОСОБА_2 стягнуто на її користь аліменти на утримання двох малолітніх дітей в розмірі 4 000 грн. щомісяця з 07.10.2015 року до досягнення дітьми повноліття.

Відповідно зазначеного рішення судом видано виконавчий лист та 04.05.2016 року державним виконавцем відрито виконавче провадження.

За весь час стягнення аліментів боржник жодного платежу не здійснив, що призвело до виникнення заборгованості, розмір якої станом на 01.09.2016 року становить 43 225 грн.

Посилаючись на викладене та норми чинного законодавства позивач просила суд стягнути з відповідача заборгованість у вищезазначеному розмірі та неустойку (пеню), передбачену ст. 196 СК України, в розмірі 75 290 грн. 25 коп.

В ході розгляду справи представником позивача було збільшено позовні вимоги, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по аліментам за період з 07.10.2015 року по 01.02.2017 року в розмірі 7225 грн. та неустойку (пеню) за період з 07.10.2015 року по 23.02.2017 року в розмірі 117 650 грн. 75 коп. (а.с. 53).

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з наведених в заяві підстав, просить суд його задовольнити.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позов не визнали, зазначивши, що станом на 01.01.2017 року заборгованості по сплаті аліментів не має.

Крім того, відповідач зазначив, що певний час він дійсно не сплачував аліменти, однак з поважних причин - у зв'язку з сімейними обставинами та припиненням ведення підприємницької діяльності.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та його представника, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

У Деснянському районному відділі Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві перебуває виконавчий лист, виданий Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача аліментів на утримання дітей в розмірі 4 000 грн. щомісяця до досягнення дітьми повноліття (а.с. 3).

З розрахунку, складеного державним виконавцем Скрипкою Ю.О. 16.01.2017 року та підтвердженого платіжними документами, наданими відповідачем вбачається, що станом на 01.01.2017 року заборгованості по сплаті аліментів не має (а.с. 45).

Судом також встановлено, що певний період відповідач не сплачував аліменти, у зв'язку з чим виникла заборгованість яка станом на 01.01.2017 року погашена в повному обсязі.

Статтею 196 Сімейного кодексу України встановлено, що при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що передбачена ст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у вигляді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення аліментів.

Викладені вище норми законодавства та роз'яснення, надані Верховним судом України, надають підстави для висновку про те, що підставою для стягнення пені за несплату аліментів є вина платника.

З наданих відповідачем доказів вбачається, що з серпня 2015 року він перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, відповідач усиновив дитину дружини від першого шлюбу. Зазначені особи перебувають на утриманні відповідача.

Крім того, з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та Опису документів, що надаються фізичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії вбачається, що ОСОБА_2,. припинив підприємницьку діяльність.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що позивачем не доведено наявність вини платника аліментів в їх несплаті та не спростовано доводи відповідача в обгрунтування заперечень проти позову, а тому позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Відмовляючи в задоволенні позову суд також приймає до уваги ту обставину, що на час розгляду справи права малолітньої особи на матеріальне утримання від батька відновлені, заборгованості по сплаті аліментів не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,60,88,213-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті аліментів та пені - відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя