Рішення № 65524744, 15.03.2017, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Шевченко С. В.

Справа № 644/3584/16-ц

Провадження № 2/644/358/17

15.03.2017

РІШЕННЯ

іменем України

15 березня 2017 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді Шевченка С.В., за участю секретаря Голєніщевої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів

в с т а н о в и в:

Позивач подала в суд позов, в якому просила стягнути з відповідача 58 985 грн. 58 коп. в рахунок відшкодування витрат з оплати комунальних послуг, послуг теплопостачання, утримання прибудинкової території та ремонту житла.

В обґрунтування вимог позивач посилалась на те, що вона та її син ОСОБА_3 є співвласниками квартири АДРЕСА_1. Також співвласником квартири була її дочка - ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Після смерті останньої спадщину прийняла дочка - ОСОБА_2. Оскільки з 1998 року вона несе витрати з оплати комунальних послуг та ремонту квартири, позивач просила стягнути з ОСОБА_2 1/3 частину цих витрат, як зі спадкоємиці після смерті ОСОБА_4

В судовому засіданні відповідач та її представник проти позову заперечували, посилались на те, що позивачем не надано доказів на підтвердження будь-яких витрат, пов'язаних з ремонтом спірного житла, а в частині вимог про відшкодування витрат з оплати комунальних послуг - посилались на те, що ОСОБА_4 останні 10 років до моменту своєї смерті в квартирі не проживала, так як мешкала за іншою адресою.

З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло від 02 березня 1998 року квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла. З заявою про прийняття спадщині після смерті матері звернулась ОСОБА_2, проте нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Позивачем надано суду квитанції про сплату за період з січня 2013 року по грудень 2015 року витрат по утриманню квартири в загальній сумі 11 728,06 грн., з яких 3 909,35 грн. просить стягнути з відповідача.

Також позивач посилається на те, що має заборгованість з оплати послуг теплопостачання на загальну суму 10 928,66 грн., з яких 3 642,89 грн. також просить стягнути з відповідача, як і 51 433,34 грн. в якості компенсації вартості 1/3 частини ремонту квартири.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не надано суду доказів на підтвердження понесення витрат з оплати послуг з теплопостачання та проведення ремонту квартири. Документи, які представник позивача надав на підтвердження витрат на проведення ремонту квартири є неналежними доказами, оскільки з них неможливо зробити висновок, хто купував будівельні матеріали та де вони були використані.

В частині вимог позивача про стягнення з ОСОБА_2 3 909,35 грн. витрат з оплати комунальних послуг, суд також приходить до висновку про їх безпідставність, оскільки відсутні дані, що ОСОБА_4, як співвласник квартири АДРЕСА_1 не приймала участі в оплаті комунальних послуг і між співвласниками з цього питання виникали спірні правовідносини.

Також суд приймає до уваги, що основним приводом для подачі даного позову стало те, що ОСОБА_1 та її син ОСОБА_3 були обурені фактом прийняття спадщини ОСОБА_2 після смерті матері, а не наявність невирішеного спору між співвласниками з приводу утримання нерухомого майна.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 58 985 грн. 58 коп. витрат на оплату утримання та ремонту квартири АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя С.В. Шевченко