Ухвала суду № 65523430, 14.03.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 535/1001/15-к Номер провадження 11-кп/786/85/17Головуючий у 1-й інстанції Якименко Т. О. Доповідач ап. інст. Захожай О. І.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого Захожая О.І.

Суддів Гонтар А.А., Костенка В.Г.

при секретарі Григоровій М.В.

за участю прокурора Пархоменка А.О.

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3

захисників Матвійця В.М., Павлухіна В.Д.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтави матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні начальника Котелевського відділу Миргордської місцевої прокуратури Коритного О.В. на вирок Котелевського районного суду Полтавської області від 25 липня 2016 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Більськ, Котелевського району, Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, одруженого, дітей на утриманні не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3; раніше судимого: 05.01.2005 року Полтавським районним судом Полтавської області по ч. 2 ст. 292, ч. З ст. 27, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 7 років позбавлення волі. Ухвалою Апеляційним судом Полтавської області від 08.04.2005 року вирок суду змінений і дії засудженого кваліфіковані за ст. 15 ч.2, ст. 27 ч.З, ст. 185 ч.4, ст. 27 ч.З, ст. 292 ч.2, ст. 70 КК України, міра покарання залишена попередня - 7 років позбавлення волі. Звільнений 11.03.2008 року за ст. 81 КК України умовно-достроково на невідбутий строк 2 роки 3 місяці 6 днів; 28.07.2015 року Котелевським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України до 6 місяців арешту. Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 04.05.2016 року вирок суду змінений в частині покарання до 4 місяців арешту. На даний час покарання відбув, -

визнано винним та засуджено за ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України на 4 місяці арешту.

За ч. 2 ст. 292 КК України виправдано за недоведеністю його вини.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця і жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, освіта професійно - технічна, одруженого, не працюючого, раніше не судимого,-

визнано винним та засуджено за ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України на 3 місяці арешту.

За ч.2 ст. 292 КК України виправдано за недоведеністю його вини.

Відповідно змісту обвинувального акту органами досудового слідства встановлено, що 31.08.2015 близько 21-ої години, ОСОБА_2 діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з ОСОБА_3 та трьома невстановленими слідством особами (стосовно матеріали виділені в окреме провадження), з корисливих мотивів, з метою пошкодження магістрального газоконденсатопроводу УСП «Тимофіївка»- ГС «Солоха» та подальшого таємного викрадання товарно-матеріальних цінностей - газового конденсату, із місця пошкодження магістрального газоконденсатопроводу, і отримання наживи, прибули до лісосмуги, що розташована на відстані близько 2000 м. від с. Більськ, Котелевського району Полтавської області, де знаходиться магістральний газоконденсатопровод УСП «Тимофіївка»- ГС «Солоха» належний ГПУ «Полтавагазвидобування» ПАТ «Укргазвидобування».

Знаходячись у вказаній лісосмузі, ОСОБА_2 спільно із ОСОБА_3 і невстановленими слідством особами (стосовно яких матеріали виділені в окреме провадження) діючи умисно, реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на пошкодження вказаного магістрального газоконденсатопроводу УСП «Тимофіївка» - ГС «Солоха», з метою подальшого таємного викрадання товарно-матеріальних цінностей, із місця пошкодження магістрального газоконденсатопроводу, відшукавши місце розташування магістрального газоконденсатопроводу та викопавши яму, дісталися до тіла труби даного магістрального газоконденсатопроводу і знищили його антикорозійне покриття.

У подальшому, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з невстановленими слідством особами (стосовно яких матеріали виділені в окреме провадження) шляхом свердління, зробили в тілі труби вказаного магістрального газоконденсатопроводу наскрізний отвір, до якого, приєднали виготовлене кустарним способом додаткове обладнання, що не передбачено технологією промислової експлуатації магістрального газоконденсатопроводу, у вигляді приварки патрубка до тіла труби діаметром 1,0 дюйм, на який нагвинчено кульковий кран такого ж діаметру. До крану приєднано пластиковий та гідравлічний шланги діаметром 1,0 загальною довжиною 900 м, який виведений шляхом вкопування в земельний покрив кукурудзи на глибину 70 см, на кінці відводу знаходиться кульковий кран діаметром 1,0 метою створення можливості безпечного зливу газоконденсату до ємкості невстановленого слідством вантажного автомобіля водій якого разом із вказаним транспортним засобом із місця вчинення злочину зник (стосовно якого матеріали виділені в окреме провадження).

Таким чином, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та невстановлені слідством особи (стосовно яких матеріали виділені в окреме провадження), пошкодивши магістральний газоконденсатопровод і маскуючи сліди вчиненого ними злочину, закопали місце пошкодження магістрального газоконденсатопроводу.

Зазначеними діями ОСОБА_7, ОСОБА_3 та невстановлені слідством особи (стосовно яких матеріали виділені в окреме провадження) протиправно пошкодили магіслний газоконденсатопровод УСП «Тимофіївка» - ГС «Солоха», який є об'єктом підвищеної небезпеки.

Сам факт знищення антикорозійного покриття, здійснення зварювальних робіт на тілі труби, монтаж виготовленого кустарним способом обладнання, наскрізне механічне свердління трубопроводу є грубим порушенням технологічного процесу його роботи, у зв'язку з чим з моменту початку втручання зловмисників до трубопроводу (розкопування трубопроводу, знищення антикорозійного покриття, здійснення зварювальних робіт, механічне свердління труби) до моменту завершення аварійно-відновлювальною бригадою робіт, ОСОБА_2 та

ОСОБА_3, та невстановленими слідством особами, фактично створено аварійну ситуацію на трубопроводі, яка могла у будь-який момент призвести до розриву труби трубопроводу, відриву

змонтованого без дотримання технології та відповідного випробування додаткового (не сертифікованого) обладнання, виливу та вибуху вуглеводневої сировини, виникнення пожежі,

забруднення навколишнього середовища, що створювало загрозу для життя людей. Тим самим, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та невстановлені слідством особи (стосовно яких матеріали

виділені в окреме провадження) діючи умисно, за попередньою змовою, вчинили несанкціоноване втручання до вказаного газоконденсатопроводу шляхом його пошкодження, маючи у подальшому намір на крадіжку газового конденсату, із місця його пошкодження. Під

час закінчення своїх злочинних дій 01.09.2015 року близько 00:30 год. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були викриті працівниками ТОВ "Альфа-Щит" і в подальшому затримані на місці скоєння

злочину із залученням співробітників УКР УМВС України в Полтавській області, а невстановлені слідством особи та бензовоз з місця події втекли.

Органами досудового розслідування обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вміняється в вину, що втручання в газоконденсатопровід було проведено шляхом розкопування

трубопроводу, знищення антикорозійного покриття, здійснення зварювальнихробіт, механічне свердлення тіла труби.

Місцевим судом, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були виправдані за ч.2 ст. 292 КК України за недоведеністю вини та визнанні винними в скоєні кримінального правопорушення, а саме в незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна,(крадіжці) вчиненій за попередньою змовою групою осіб у потерпілої юридичної особи - ГПУ «Полтавагазвидобування» ПАВТ «Укргазвидобування», а обвинувачений ОСОБА_2 ще й за кваліфікуючою ознакою повторність. Їх дії місцевим судом кваліфіковані за ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України.

В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичні обставини справи за ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України, просить вирок місцевого суду скасувати, у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження в частині виправдання обвинувачених за ч.2 ст. 292 КК України та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України ступеню тяжкості кримінального правопорушення і особам обвинувачених через його м'якість. Та просить ухвалити новий вирок, яким визнати винним:

- ОСОБА_2 за ч.2 ст. 292 КК України та призначити йому покарання у виді 6 років позбавлення волі; за ч.3 ст. 15 ч.2 ст.185 КК України призначити покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ч.1 ст. 70 КК України остаточно визначити 6 років позбавлення волі.

- ОСОБА_3 за ч.2 ст. 292 КК України та призначити йому покарання у виді 6 років позбавлення волі; за ч.3 ст. 15 ч.2 ст.185 КК України призначити покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ч.1 ст. 70 КК України остаточно визначити 6 років позбавлення волі.

Крім того просить, задовольнити в повному обсязі цивільний позов ГПУ «Полтавагазвидобування» про стягнення з обвинувачених матеріальних збитків на загальну суму 12 628,65 грн. та стягнути з останніх на користь держави витрати на залучення експертів на суму 1381,5 грн.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, прокурора Пархоменка А.О. на підтримання апеляційної скарги, обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які відмовилися від своїх апеляційних скарг та просили вирок суду залишити без зміни, а також в їх інтересах захисників Матвійця В.М. і Павлухіна Д.Ю., які також просили вирок суду залишити без зміни, дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги прокурора, вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Факт незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненій за попередньою змовою групою осіб у потерпілої юридичної особи - ГПУ «Полтавагазвидобування» ПАТ «Укргазвидобування», а обвинуваченим ОСОБА_2 ще й за кваліфікуючою ознакою повторність, в апеляційній скарзі не оспорюється, а тому колегія суддів виходить з того, що було встановлено вироком місцевого суду.

Висновки суду першої інстанції про недоведеність вини обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 292 КК України є правильними і не спростовані стороною обвинувачення, як в суді першої, так і апеляційної інстанції.

Матеріалами справи достовірно доведено та вбачається дійсним, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 займалися в ніч затримання закопуванням гідравлічного шлангу приєднаного до газотрубопроводу для подальшої можливості безпечного викрадення газоконденсату із трубопроводу і ніяких інших робіт більше не виконували.

Зі змісту ч.2 ст. 17 КПК України вбачається, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Так, органами досудового слідства вмінялося обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пошкодження магістрального газоконденсатопроводу УСП «Тимофіївка»-ГС «Солоха», який є об'єктом підвищеної небезпеки, шляхом втручання в газоконденсатопровід шляхом розкопування трубопроводу, знищення антикорозійного покриття, здійснення зварювальних робіт, механічне свердлення труби.

Разом з тим, для виконання вищевказаного, обвинуваченим необхідно було б виконати значний обсяг земельних робіт по викопуванню та засипанню трубопроводу і тривалий час для зняття антикорозійного покриття, свердління труби та здійснення врізки, що унеможливлює здійснення даних дій останніми в ніч затримання.

Матеріалами кримінального провадження не доведено, що обвинувачені саме в ніч затримання робили врізку до трубопроводу.

Як вбачається з пояснень допитаного судом першої інстанції свідка ОСОБА_9, який є майстром лінійно - експлуатаційної служби ГПУ «Полтавагазвидобування» і який був у складі бригади по ліквадацїі незаконної врізки, вона була здійснена на стерні і земля на місці врізки була просівша, а кран зі слідами корозії, тобто все це було зроблено раніше, а не в ніч затримання обвинувачених.

При цьому, в матеріалах справи маються дані про виділення матеріалів стосовно трьох інших осіб, які могли бути причетними до пошкодження газопроводу, в окреме кримінальне провадження.

В ході огляду місця пригоди, приладів характерних для виконання робіт по зварюванню та свердлінню труби виявлено не було, як не було їх виявлено і під час обшуків за місцем проживання обвинувачених ОСОБА_2 і ОСОБА_3

Також, на місці пригоди, не було вивлено будь - якої тари, куди б обвинувачені могли помістити сировину з газопроводу і розпорядитись нею на власний розсуд.

Матеріалами провадження встановлено, що врізка була здійснена на полі біля дороги, але відповідного автомобіля, який за своїми характеристиками міг би слугувати тарою для зберігання та переміщення речовини викачаної із трубопровода, на місці пригоди затримано не було.

Твердження прокурора про те, що бензовоз та не встановлені слідством особи, втекли після того, як з'явилися працівники правоохоронних органів та ТОВ «Альфа - Щит», не можуть бути взяті до уваги та покладені в основу обвинувачення ОСОБА_2 та ОСОБА_3, оскільки їх співучасть з обвинуваченими не доведена матеріалами кримінального провадження.

Колегія суддів, погоджується із висновками суду першої інстанції, що жодних беззаперечних доказів причетності саме обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до вчинення злочину, передбаченого ст. 292 КК України, сторона обвинувачення не надала.

За цих обставин, висновок суду про виправдання обвинувачених в зв'язую недоведеністю їх вини по вказаному епізоду обвинувачення є правильним.

Призначене місцевим судом покарання обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України відповідає вимогам ст. 65 КК України і обране з урахуванням тяжкості вчиненого ними злочину, даних про її особи, конкретних обставин провадження. Судом правильно встановлено відсутність пом'якшуючих вину обвинувачених обставин. Покарання призначене в межах санкції ч.2 ст. 185 КК України і на думку колегії суддів є обґрунтованим та достатнім для виправлення обвинувачених.

З врахуванням того, що на момент розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відбули 4 місяці 3 дні покарання визначеного за вироком суду та ухвалою суду апеляційної інстанції від 28.09.2016 року були звільнені з-під варти, колегія суддів вважає їх такими, що повністю відбули покарання за даним вироком.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів Апеляційного суду Полтавської області, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні начальника Котелевського відділу Миргордської місцевої прокуратури Коритного О.В. залишити без задоволення, а вирок Котелевського районного суду Полтавської області від 25 липня 2016 року відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - без зміни.

Вважати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що відбули покарання за вироком суду.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у виді особистого зобов'язання - скасувати.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга на судове рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

С У Д Д І:

Захожай О.І. Гонтар А.А. Костенко В.Г.