Вирок № 65522187, 17.02.2017, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/145/2015

Справа № 428/6831/14-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2017 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Олійник В.М.,

за участю секретаря Гетьманцевої Ю.Ю.,

прокурора Гринченко Д.В.,

захисника Кастусіка В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Сєвєродонецька матеріали кримінального провадження відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Сєвєродонецька Луганської області, росіянина, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, працюючого в ТОВ «Пожзахист - Сервіс», робітником, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.260 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2014 року, точний час та дату встановити не виявилось можливим, на території Луганської області у м.Сєвєродонецьку ОСОБА_3 було створене не передбачене законами України воєнізоване та збройне формування, члени та структурні підрозділи якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної злочинної діяльності, з метою безпосереднього вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів.

19 квітня 2014 року в структурний підрозділ збройного формування не передбаченого законами України, діючого на території м.Сєвєродонецька Луганської області, створеного ОСОБА_3, на добровільній основі увійшов ОСОБА_2, який мав умисел приймати активну участь в діяльності даного збройного формування, при цьому, розуміючи, що діяльність зазначеного збройного формування спрямована на заволодіння окремими територіями та їх утримання, силову підтримку окремих владних структур, депортацію населення з регіону знаходження даного збройного формування, знищення живої сили супротивника та його матеріальних коштів, з використанням вогнепальної зброї, вибухових речовин та іншої зброї.

Вступивши в зазначене збройне формування, ОСОБА_2, діючи з прямим умислом, розуміючи незаконність діяльності формування, став приймати активну участь у збройному формуванні, а саме виконував вказівки осіб, які були рангом вище нього. Так, 19 квітня 2014 року та інші дні квітня 2014 року ОСОБА_2, діючи в складі збройного формування, керуючись прямим умислом, маючи при собі автоматичну стрілецьку зброю - АК-74 (автомат системи Калашникова), РПК (ручний кулемет системи Калашникова) виконував функції з чергування та охорони на блок-посту, що розташований на виїзді м.Сєвєродонецька у напрямку с.Щедрищево.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.260 КК України, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, визнав повністю, у вчиненні кримінального правопорушень щиро розкаявся та на підставі ст.63 Конституції України від дачі пояснень в судовому засіданні відмовився.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_2 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз'яснивши йому положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_2, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті доведена повністю.

Дії ОСОБА_2, що виразилися в участі у діяльності не передбачених законами України збройних формуваннях, вірно кваліфіковані за ч.2 ст.260 КК України.

Обираючи вид та міру покарання, суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу ОСОБА_2, який раніше не судимий, офіційно працює, задовільно характеризується за місцем роботи та проживання, на обліку у лікарів не перебуває, вину визнав, у вчиненні кримінального правопорушень щиро розкаявся.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2, згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням викладених вище обставин у кримінальному провадженні, характеру вчиненого кримінального правопорушення, його наслідків, особи обвинуваченого, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом звільнення від відбування покарання з іспитовим строком без конфіскації майна, а також вважає необхідним покласти на обвинуваченого обов'язки відповідно до ч.1 ст. 76 КК України.

Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Відповідно до ч.11 ст.182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

По даному кримінальному провадженню заставодавцем ОСОБА_4 (братом обвинуваченого) на депозитний рахунок ТУДСА України в м.Києві 18.09.2014 року, за квитанцією № 0.0.298878152.1 внесена застава в розмірі 60900,00 гривень, яку заставодавець ОСОБА_4 просить повернути, що підтверджено його заявою.

Отже, суд вважає необхідним повернути ОСОБА_4 внесену суму застави у розмірі 60900,00 грн.

Додаткове покарання у виді конфіскації майна обвинуваченого не застосовується на підставі ст.77 КК України.

Захід забезпечення кримінального провадження застосований у відношенні обвинуваченого, у вигляді застави, підлягає скасуванню.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлений. Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.260 КК України, призначивши йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки, без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки: - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Захід забезпечення кримінального провадження застосований у відношенні ОСОБА_2, у вигляді застави - скасувати.

Повернути ОСОБА_4 суму внесеної ним застави у розмірі 60900,00 (шістдесят тисяч дев'ятсот) гривень 00 копійок, яка була перерахована ним за квитанцією № 0.0.298878152.1 від 18.09.2014 року на рахунок ТУДСА України в м.Києві, рахунок отримувача: 37315901012089, код отримувача 26268059, призначення: "справа (ухвала) № 428/5547/14к у відношенні ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.".

Речові докази: - флеш карта "Transctnd" 16Gb, яка зберігається в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу її зберігання.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Згідно ст. 376 ч. 6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя В.М. Олійник