Справа № 415/1042/17
Провадження № 2/415/701/17
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.03.17 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді - Коваленко Н.В.,
за участю секретаря - Данько Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
До Лисичанського міського суду Луганської області звернувся позивач,ОСОБА_1, із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те що шлюб з відповідачем був зареєстрований 28.09.2013 року. Мають спільну дитину. З відповідачем проживають окремо. Добровільної допомоги на утримання дитини відповідач не надає. У звязку з наведеним, просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини, у розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходів щомісячно, з дня подання позовної заяви та до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку.
Позивач ОСОБА_1 через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.
Відповідач ОСОБА_2 через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав.
У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч. 2ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини і відповідні їм правовідносини.
Згідно копії свідоцтва про шлюб серії І-ЕД №169830 від 28 вересня 2013 року, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Лисичанського міського управління юстиції у Луганській області, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали шлюб 28 вересня 2013 року, про що зроблено відповідний актовий запис №424, після укладення шлюб присвоєні прізвища: чоловіку ОСОБА_2, дружині ОСОБА_2 (а.с. 5).
Згідно копії свідоцтва про народження серії І-ЕД № 300315, виданого 18 лютого 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Лисичанського міського управління юстиції у Луганській області, ОСОБА_4 народилась 01 лютого 2014 року, про що зроблено відповідний актовий запис № 123. Батьком записаний ОСОБА_2, а матірю ОСОБА_1.
Згідно з довідкою від 15.02.2017 року, виданої головою вуличного комітету, ОСОБА_1 мешкає разом з донькою ОСОБА_4 за адресою: м. Лисичанськ, вул.. О.Гончара, 34.
Як вбачається з позовної заяви, відповідач в добровільному порядку не надає позивачу матеріальної допомоги на утримання дитини, а позивач потребує такої допомоги.
У Принципі 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВР N 789-XII від 27.02.1991 р., Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частині від доходу її матері, батька та (чи) в твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 СК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня предявлення позову.
В ході розгляду справи відповідач позов визнав, про що надав письмову заяву.
Згідно приписів ч.ч. 1,4 ст. 174 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем викладено в адресованих суду письмових заявах, ці заяви приєднуються до справи .
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд зазначає, що визнання позову в даній справі не суперечить закону чи порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, вимоги позивача знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду справи, також беручи до уваги визнання позову відповідачем, суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до підп. 3 п. 5 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.
Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Приймаючи до уваги вимоги ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір у сумі 640 грн. 00 коп.
У відповідності до ст. 367 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-215, 367 ЦПК України, Принципом 6 Декларації прав дитини Резолюція 1386 (XIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року, ст. 18 Конвенції про права дитини ратифікованої Постановою ВР N 789-XII від 27.02.1991 р., ст.ст. 180-183, 191 СК України, ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, код НОМЕР_2, аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходів щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з 21 лютого 2017 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до 01 лютого 2032 року.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп. за такими реквізитами: отримувач коштів ГУК у м. Києві / м. Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Головне управління держаної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача 820019; рахунок отримувача: 31215256700001, кодкласифікації доходів бюджету: 22030106 ( стягувачем є Державна судова адміністрація України).
Відповідно до ст. 367 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Н.В. Коваленко
Судове рішення № 65521980, Лисичанський міський суд Луганської області було прийнято 23.03.2017. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 415/1042/17. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: