Вирок № 65521818, 24.03.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/494/17

провадження № 1-кп/415/232/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2017 р. м. Лисичанськ

Колегія суддів Лисичанського міського суду Луганської області у складі:

головуючого судді Старікової М.М.

судді Коваленко Н.В.

судді Калмикової Ю.О.

за участю секретаря Бервено Ю.В.

прокурора Ісмаілова Е.Н.

захисника Стародубцевої Л.О.

обвинуваченого ОСОБА_2

потерпілих ОСОБА_3

ОСОБА_4

ОСОБА_5

представника потерпілого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016130240002413 від 22.09.2016 року у відношенні

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лисичанська Луганської області, громадянина України, з професійно - технічною освітою, не працюючого, інвалідом не являється, раніше судимого 28 листопада 2016 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст. 15 ч.3, ст.185 ч.3 КК України до 3-х років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.187 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

22 вересня 2016 у нічний час (встановити час при проведенні досудового розслідування не надалося можливим), ОСОБА_2 маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), прибув до будинку № АДРЕСА_4. Знаходячись біля вищевказаного будинку ОСОБА_2 побачив опору, на якій, на висоті приблизно 5 метрів знаходився телефонний кабель, з'єднаний з сусідньою опорою, яка розташована біля будинку № АДРЕСА_3. Продовжуючи реалізовувати свій умисел ОСОБА_2 перекинув мотузку через телефонний кабель, натягнув мотузку, після чого заздалегідь заготовленими пасатижами перекусив зазначений кабель. Після того, як ОСОБА_2 перекусив телефонний кабель, то кабель з іншого боку обвіс над землею. Далі продовжуючи реалізовувати свій умисел, ОСОБА_2 підійшов до другої опори, яка розташована біля будинку № АДРЕСА_3 та використовуючи пасатижі, перекусив інший кінець телефонного кабелю, який обвіс до землі. Викрадений кабель ОСОБА_2 заховав у лісосмузі, яка розташована поблизу вулиці Севастопольської м. Лисичанська та 23.09.2016 продав його на пункті прийому металу ТОВ «Компанія Максимет», яка розташована за адресою м. Лисичанськ, вул. Жовтнева, 237 за 150 гривень.

Своїми протиправними діями, які виразилися у таємному викраденні телефонного кабелю, марки ТПП 10х2х0,4 довжиною 40 метрів, ОСОБА_2 причинив матеріальну шкоду, згідно довідки ПАТ «Укртелеком» на загальну суму 441 гривня 52 копійки.

08.12.2016 року приблизно о 15.00 годині ОСОБА_2, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2, побачив, що між стовпами проходить телефонний кабель. В цей час у ОСОБА_2 виник умисел, спрямований на повторну крадіжку зазначеного телефонного кабелю. Реалізуючи свій умисел ОСОБА_2 з місця свого мешкання взяв мотузку для того, щоб натягнути кабель та ніж для того, щоб перерізати телефонний кабель. Продовжуючи реалізовувати свій умисел ОСОБА_2 у темний час (встановити час при проведенні досудового розслідування не надалося можливим), повернувся до будинку АДРЕСА_2, перекинув мотузку через

телефонний кабель, підтягнув його до себе та перерізав заздалегідь заготовленим ножем. Далі продовжуючи реалізовувати свій умисел, ОСОБА_2 підійшов до другої опори, яка розташована на вулиці Жовтневій м. Лисичанська та за допомогою ножа, перекусив інший кінець телефонного кабелю, який обвіс до землі. Після чого ОСОБА_2 з іншого боку опори, біля якої він перерізав кабель, знов перекинув мотузку через телефонний кабель, який знаходився з іншого боку, підтягнув його до себе та перерізав за допомогою ножа. Обрізаний ОСОБА_2 кабель обвіс до землі з третьої опори. Далі ОСОБА_2 підійшов до третьої опори, яка також розташована на вул. Західної м. Лисичанська та перерізав обвислий телефонний кабель біля третьої опори.

Викрадений кабель ОСОБА_2 відніс до занедбаній будівлі, яка розташована на вул. Героїв Сталінграду м. Лисичанська, де його сховав, тобто мав право розпоряджатись викраденим як своїм власним майном. 10.12.2016 ОСОБА_2 вирішив викрадений кабель продати у пункті прийому металу, однак у районі будинку № 13 на вул. Одеській м. Лисичанська був затриманий співробітниками поліції, після чого доставлений до Лисичанського відділу поліції ГУНП в Луганській області, де добровільно надав співробітникам поліції викрадений ним телефонний кабель.

Своїми протиправними діями, які виразилися у таємному викраденні телефонного кабелю ТПП 10х2х0,4 довжиною 72 метри та телефонного кабелю ТПП 20х2х0,4 довжиною 72 метри, ОСОБА_2 причинив матеріальну шкоду, згідно довідки ПАТ «Укртелеком» на загальну суму 2280 гривень 23 копійки.

11 грудня 2016 року, приблизно о 20 годині 30 хвилин, ОСОБА_7, маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насилля, небезпечного для здоров'я особи, яка зазнала нападу, поєднаний з проникненням до житла, одівши на обличчя шапку з прорізами для очей, для приховування свого обличчя, маючи при собі стартовий пістолет, який зовні схожий на вогнепальну зброю, шляхом вільного доступу, через незачинені вхідні двері проник у магазин «ІНФОРМАЦІЯ_6», розташований по вул. Жовтневій, № 318 м. Лисичанська, що належить приватному підприємцю ОСОБА_5, де з метою залякування потерпілих та запобігання можливого їх супротиву, спрямував пістолет у бік продавця магазину ОСОБА_4, яка знаходилась біля каси, та почав вимагати віддати йому всі наявні у касі грошові кошти. ОСОБА_4, сприймаючи пістолет ОСОБА_7 за справжній, реально опасаючись за своє життя і здоров'я, почала збирати гроші в ящику столу для передачі останньому. ОСОБА_7, продовжуючи утримувати у руках пістолет, спрямовував його у бік другого продавця магазину ОСОБА_3, та вимагав, щоб вона лягла на підлогу. ОСОБА_3, сприймаючи пістолет ОСОБА_7 за справжній, опасаючись за своє життя та здоров'я, виконала його вимогу, та лягла на підлогу. В цей час продавець ОСОБА_4 зібрала в ящику столу всі наявні грошові кошти, виручені від продажу товарів у магазині «ІНФОРМАЦІЯ_6», і віддала ОСОБА_7, кинувши їх на підлогу через вітрину. ОСОБА_7, зібравши гроші - в загальній сумі 2265 гривень, з місця вчинення кримінального правопорушення втік, маючи можливість розпорядитися викраденим як своїм власним.

Своїм протиправними діями, які виразилися у вчинені розбійного нападу ОСОБА_7 спричинив приватному підприємцю ОСОБА_5, матеріальну шкоду на загальну суму 2265 гривень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину у вчинені інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.187 КК України, визнав повністю, від надання пояснень у вільній формі відмовився. Відповідаючи на питання суду зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Дійсно 22.09.2016 у нічний час він підійшов до будинку № АДРЕСА_4, побачив опору, на якої на висоті приблизно 5 метрів знаходився телефонний кабель, який з'єднувався з сусідньою опорою, яка розташована біля будинку № АДРЕСА_3, де перекинув мотузку через телефонний кабель, натягнув мотузку та за допомогою пасатижів перекусив зазначений кабель, від чого другий кінець кабелю з іншого боку обвіс над землею, потім підійшов до другої опори, де пасатижами перекусив інший кінець телефонного кабелю, який обвіс до землі. Викрадений кабель він опалив, заховав у лісосмузі, яка розташована поблизу вулиці Севастопольської м. Лисичанська та 23.09.2016 року продав його на пункті прийому металу ТОВ «Компанія Максимет», за 150 гривень, які витратив на особисті потреби.

08.12.2016 року коли стемніло він прийшов до будинку АДРЕСА_2, де перекинув мотузку через телефонний кабель, який знаходився між стовпами, підтягнув його до себе та перерізав ножем, який приніс з собою. Далі підійшов до другої опори та за допомогою ножа, перекусив інший кінець телефонного кабелю, який обвіс до землі. Після чого з іншого боку опори, біля якої він перерізав кабель, знов перекинув мотузку через телефонний кабель, який знаходився з іншого боку, підтягнув його до себе та перерізав за допомогою ножа. Обрізаний кабель обвіс до землі з третьої

опори. Далі він підійшов до третьої опори, яка також розташована на вул. Західної м. Лисичанська та перерізав обвислий телефонний кабель біля третьої опори. Викрадений кабель він відніс до занедбаній будівлі, яка розташована на вул. Героїв Сталінграду м. Лисичанска, де його сховав, а 10.12.2016 вирішив викрадений кабель продати у пункті прийому металу однак у районі будинку № 13 на вул. Одеській м. Лисичанська був затриманий співробітниками поліції, після чого доставлений до Лисичанського відділу поліції ГУНП в Луганській області, де добровільно надав співробітникам поліції викрадений ним телефонний кабель.

Далі, 11 грудня 2016 року він знаходився дома де вживав спиртне, а коли спиртне закінчилось, а грошей не було він вирішив вчинити розбійний напад на магазин з метою викрасти там кошти. Для цього він вирізав з шапки прорізи для очей, щоб приховати своє обличчя, взяв рукавиці, що належали його матері, а також пістолет, який належить ОСОБА_8, та який останній зберігав за місцем його (обвинуваченого) проживання. Після чого, приблизно о 20 годині 30 хвилин, він одівши на обличчя шапку з прорізами для очей, маючи при собі стартовий пістолет, через незачинені вхідні двері зайшов до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_6», розташований по вул. Жовтневій, № 318 м. Лисичанська, та направивши пістолет у бік продавця магазину ОСОБА_4, яка знаходилась біля каси, почав вимагати віддати йому всі наявні у касі грошові кошти. ОСОБА_4, почала збирати гроші в ящику столу для передачі йому. Він продовжуючи утримувати у руках пістолет, спрямовував його у бік другого продавця магазину ОСОБА_3 та вимагав, щоб вона лягла на підлогу. ОСОБА_3 виконала його вимогу та лягла на підлогу. В цей час продавець ОСОБА_4 зібрала в ящику столу грошові кошти і віддала йому, кинувши їх на підлогу через вітрину. Після чого, він зібравши гроші в сумі 2265 гривень з місця вчинення кримінального правопорушення втік. Гроші витратив на придбання одягу та продуктів харчування. У скоєному щиро кається, вину визнає, він не працює, єдиного джерела доходів не має, злочини вчинив у зв'язку з відсутністю коштів. Просив суд суворо не наказувати та врахувати, що під час досудового розслідування він не намагався уникнути відповідальності, активно сприяв розкриттю злочинів.

В судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_9, пояснив, що 22.09.2016 року та 08.12.2016 року за адресами, вказаними в обвинувальному акті було викрадено кабель електрозв'язку, що знаходиться на балансі ПАТ «Укртелеком», маркою та довжиною, зазначеними в обвинувальному акті. В результаті злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_2 ПАТ «Укртелеком» в особі Харківської філії було заподіяно збитків на загальну суму 3342 гривні 06 коп., яку він просив стягнути з обвинуваченого на користь вказаного підприємства. Що стосується призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_2, посилався на розсуд суду.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що 11.12.2016 року близько 20 години 30 хвилин, вона разом з ОСОБА_3 знаходились на робочому місці - в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_6», розташованому по вул. Жовтневій, 318 м. Лисичанська, біля Лисичанського скляного заводу, де здійснювали торгівлю. У вказаний час в магазин зайшов невідомий їм чоловік, який був одягнений в куртку чорного кольору, штани чорного кольору, кросівки чорного кольору зі вставками в тому числі червоного кольору, на руках у нього були рукавички в смугу біло-чорного кольору з дрібним малюнком. На голові у чоловіка була в'язана балаклава чорного кольору, і в руках він тримав предмет, зовні схожий на пістолет. Направляючи вказаний предмет у її бік та бік ОСОБА_3, чоловік вимагав передати йому гроші з каси магазину. Боячись за своє життя і здоров'я, оскільки вважала, що післотет, який тримає в руках злочинець є вогнепальною зброєю і становить для її життя реальну загрозу, вона віддала йому всі наявні в касі гроші у сумі 2265 грн., після чого чоловік пішов у невідомому напрямку, а вони викликали співробітників поліції. Покарання просила призначити на розсуд суду.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що 11.12.2016 року близько 20 години 30 хвилин, вона разом з напарницею ОСОБА_4 знаходились на робочому місці - в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_6», розташованому по вул. Жовтневій, 318 м. Лисичанська. У вказаний час в магазин зайшов чоловік, обличчя якого було приховано за балаклавою, однак очі чоловіка здалися їй знайомими. Крім того, чоловік був одягнений у чорну куртку, штани чорного кольору, на руках були рукавиці. Також вона звернула увагу на його кросівки, які були також чорного кольору з червоними ставками. В руках він тримав предмет, який вона сприйняла як справжній пістолет, що є вогнепальною зброєю, та який становить загрозу її життю та здоров'ю. Направляючи вказаний пістолет у їх бік, чоловік вимагав передати йому гроші з каси магазину, а їй наказав лягти на підлогу, що вона і зробила. В цей час боячись за своє життя і здоров'я ОСОБА_4 віддала йому всі наявні в касі гроші, після чого чоловік пішов у невідомому напрямку, а вони викликали співробітників поліції. Покарання обвинуваченому ОСОБА_2 просила призначити на розсуд суду.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що вона є власником магазину «ІНФОРМАЦІЯ_6», який розташований по вул. Жовтневій, 318 в місті Лисичанську. 12.12.2016 року їй стало

відомо, що 11.12.2016 року близько 20 години 30 хвилин, в її магазин зайшов невідомий чоловік. В руках він тримав предмет, зовні схожий на пістолет. Направляючи вказаний предмет у бік продавців ОСОБА_4 та ОСОБА_3, чоловік вимагав передати йому гроші з каси магазину. Боячись за своє життя і здоров'я, ОСОБА_4 віддала йому всі наявні в касі гроші, після чого чоловік пішов у невідомому напрямку. В результаті злочинних дій обвинуваченого їй, як приватному підприємцю, була спричинена майнова шкода на загальну суму 2265 гривень, яка до теперішнього часу не відшкодована. Покарання обвинуваченому ОСОБА_2 просила призначити на розсуд суду.

Крім повного визнання своє вини обвинуваченим ОСОБА_2, його вина у вчиненні злочинів за обставин викладених у даному вироку, підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою і не викликають сумнівів у своїй достовірності та допустимості.

- протоколом огляду місця події від 22.09.2016 року та фототаблицею до даного протоколу, проведеного за участю представника ПАТ «Укртелеком» ОСОБА_10 в період часу з 16 год. 10 хв. до 16 год.30 хв., на ділянці місцевості розташованої біля будинку № АДРЕСА_4, під час якого, було встановлено що збоку на будинку № АДРЕСА_4 облаштований кабель «Укртелекому», який звисає до землі, від землі на відстані 1 метру, кінець кабелю пошкоджений, а саме має ознаки викрадення. Далі паралельно будинку № 299 на відстані 40 метрів розташований будинок № 301, на стіні збоку будинку вище пластикового балкону 1 -го поверху, облаштований кабель «Укртелеком», кінець кабелю звисає до низу та знаходиться на відстані 70 см. від землі (том 1 а.с.8-10);

- видатковим касовим ордером та актом приймання металобрухту ТОВ «Компанія Максимет» від 23.09.2016 року, згідно яких ОСОБА_2 здав мідний кабель вагою 1 кг 500 грам, отримав грошові коти у сумі 150 гривень (том 1 а.с.18-19);

- довідкою про вартість викраденого майна, згідно якої кабель ТПП інв.№ 164, який 22.09.2016 року був викрадений за адресою: м. Лисичанськ, вул. Жовтнева, 301, знаходиться на балансі Харківської філії ПАТ «Укртелеком», вартість викраденого кабелю ТПП, у кількості 40 м, становить 441,52 грн. (том 1 а.с.28);

- протоколом огляду місця події від 10.12.2016 року та фототаблицею до даного протоколу, проведеного в присутності понятих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в період часу з 15 год. 00 хв. до 15 год. 30 хв., на ділянці місцевості розташованої біля будинку АДРЕСА_2, під час якого, було встановлено що з лівого боку стоять три дерев'яних стовпа висотою близько 5 метрів діаметром 120 см., зі стовпів звисають пошкоджені кабелі, з ознаками викрадення, в ході огляду місця події було вилучено відрізок кабелю, який був поміщений в спецпакет ( том 1 а.с.44-47);

- протоколом огляду речей від 10 грудня 2016 року під час якого з 16 год. 00 хв. до 16 год 40 хв. у присутності двох понятих ОСОБА_13 та ОСОБА_14 за участю ОСОБА_2 було проведено огляд кабелю ТППеп, призначеного для експлуатації в місцевих первинних мережах зв'язку і комунікаційних лініях з номінальною напругою дистанційного живлення до 145 В змінного струму частотою 50 Гц або напругою до 200 В постійного струму, що був виявлений та вилучений під час огляду, скручений та обмотаний поміщений до прозорого полімерного пакету, горловина якого обмотана ниткою до якої приклеєно паперову бирку із пояснювальним написом та підписами учасників слідчої дії (том 1 а.с. 49-50);

- висновком трасологічної експертизи від 18 січня 2017 року № 19/113/6-2/369е, проведеної на підставі постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП (том 1 а.с.52), з якого вбачається, що фрагмент кабелю, вилучений 10.12.2016 року в ході ОМП за адресою: м.Лисичанськ, вул.Західна, район будинку № 44 та фрагмент кабелю довжиною 8,71 м., вилучений у гр.ОСОБА_2, раніше складали одне ціле (том 1 а.с.57-68);

- довідкою про вартість викраденого майна, згідно якої кабель ТПП інв.№ 14103171, який був викрадений за адресою: м. Лисичанськ, вул. Західна, знаходиться на балансі Харківської філії ПАТ «Укртелеком», вартість викраденого кабелю ТПП 10х2х0,4, ТПП 20х2х0,4, в загальній сумі становить 2280,75 грн. (том 1 а.с.77);

- протоколом огляду місця події з актом про застосування службової собаки та фототаблицею від 11.12.2016 року, проведеного з 20 години 50 хвилин до 21 години 55 хвилин, в присутності понятих за участю потерпілої ОСОБА_4, спеціаліста, інспектора-кінолога під час якого було оглянуто магазин «ІНФОРМАЦІЯ_6», розташований: м.Лисичанськ, вул. Жовтнева та прилегла територія до магазину в районі Скляного заводу, виробництво № 2 під час якого було виявлено та вилучено пластиковий порожній контейнер, виявлений на підлозі в залі магазину, який поміщений в поліетиленовий пакет блакитного кольору і опечатаний биркою з пояснювальним написом і підписами понятих; недопалок, виявлений на території парку навпроти магазину, який поміщений у паперовий конверт і опечатаний биркою з пояснювальним написом і підписами понятих (т. 1 а.с.109-113);

- протоколом огляду місця події та фототаблицею від 11.12.2016 року, проведеного з 23 години

10 хвилин до 23 години 35 хвилин, в присутності понятих за участю спеціаліста під час якого було оглянуто ділянку, розташовану з тильного боку нежилої 5-ти поверхової будівлі, розташованої за адресою: м.Лисичанськ, вул. Севастопольська, 3а (колишній гуртожиток заводу «Строммашина») під час якого було виявлено та вилучено куртку чорного кольору, яку поміщено в пакет і опечатано биркою з пояснювальним написом і підписами понятих (т. 1 а.с.114-117);

- протоколом пред'явлення речей для впізнання та фототаблицею до нього від 13.12.2016 року, проведеного з 12 години 00 хвилин до 12 години 20 хвилин в присутності понятих, з якого вбачається, що потерпіла ОСОБА_4 впізнала куртку під № 2 в яку був одягнений чоловік 11.12.2016 року під час вчинення відносно неї та ОСОБА_3 розбійного нападу в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_6» (т.1 а.с.149-154);

- протоколом пред'явлення речей для впізнання та фототаблицею до нього від 13.12.2016 року, проведеного з 12 години 30 хвилин до 12 години 55 хвилин в присутності понятих, з якого вбачається, що потерпіла ОСОБА_3 впізнала куртку під № 1 в яку був одягнений чоловік 11.12.2016 року під час вчинення відносно неї та ОСОБА_4 розбійного нападу в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_6» (т.1 а.с.155-158);

- протоколом пред'явлення речей для впізнання та фототаблицею до нього від 13.12.2016 року, проведеного з 18 години 15 хвилин до 18 години 45 хвилин в присутності понятих, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_15 впізнала куртку під № 2 в якій ходив ОСОБА_2, оскільки неодноразово бачила його в ній (т.1 а.с.164-168);

- протоколом обшуку від 15.12.2016 року проведеного на підставі ухвали слідчого судді від 14.12.2016 року у присутності понятих за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, в ході проведення було виявлено та вилучено: кросівки чоловічі чорного кольору зі вставками білого і червоного кольору з написом збоку «Bonote», які були виявлені в коридорі квартири на нижній полці, поміщені в поліетиленовий пакет білого кольору з написом «АТБ»; спортивні штани чоловічі чорного кольору на резинці, по боках вздовж штанин є по одній смузі білого кольору, шириною 2 см. На внутрішній стороні є бирка з написом «М». Спереду зверху на них є дві врізні кишені, які застібаються на замок «блискавку», поміщені в поліетиленовий пакет чорного кольору, обидва пакети опечатані бирками з пояснювальними записами і підписами учасників і понятих (т.1 а.с.174-176);

- протоколом огляду місця події та фототаблицею від 15.12.2016 року, проведеного з 15 години 00 хвилин до 15 години 30 хвилин, в присутності понятих за участю ОСОБА_2 під час якого було оглянуто ділянку місцевості по вул. Севастопольській м. Лисичанська, розташована між боковою частиною будинку № 5 по цій вулиці і будинком № 14 по вулиці Героїв Сталінграду м. Лисичанська. На даній ділянці гаражі, які ідуть паралельно проїзній частині вул. Героїв Сталінграду м. Лисичанська, при огляді даху гаражу, розташованого четвертим в ряду, під шаром снігу в примерзлому вигляді виявлено та вилучено в'язана шапка чорного кольору з емблемою і вирізом і пара рукавичок коричневого кольору з орнаментом, які після висихання поміщені в прозорий поліетиленовий пакет, горловина якого обмотана ниткою білого кольору, на вільні кінці якої прикріплена бирка з пояснювальним написом і підписами учасників. Як пояснив учасник огляду ОСОБА_2 вказані шапка і рукавиці належать йому (т. 1 а.с.189-192);

- протоколом огляду місця події та фототаблицею від 15.12.2016 року, проведеного з 20 години 40 хвилин до 21 години 10 хвилин, в присутності понятих за участю свідка ОСОБА_8 під час якого було оглянуто автомобільну дорогу, яка веде з міста Попасне до селища Новозванівка Луганської області, на ній знаходиться ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, який добровільно видає працівникам поліції стартовий пістолет «EKOL Major», чорного кольору, магазин до нього та 7 штук патронів, все поміщено в спецпакет слідчого підрозділу № 3408639 (т. 1 а.с.209-210);

- висновком балістичної експертизи від 19 січня 2017 року № 19/113/6-3/446е, проведеної на підставі постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП (том 1 а.с.211), з якого вбачається, що наданий на дослідження пістолет «EKOL Major Cal» № НОМЕР_1 до категорії вогнепальної зброї не відноситься. Наданий на дослідження пістолет «EKOL Major Cal» № НОМЕР_1 виготовлено промисловим способом. Наданий на дослідження пістолет «EKOL Major Cal» № НОМЕР_1 до стрільби придатний. Надані на дослідження патрони в кількості сім штук до категорії бойових припасів не відноситься. Надані на дослідження патрони в кількості сім штук є шумовими пістолетними патронами, калібру 9 мм Р.А.К. Надані на дослідження патрони в кількості сім штук до стрільби придатні. Надані на дослідження патрони в кількості сім штук виготовлені промисловим способом (том 1 а.с.216-220);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 20 грудня 2016 року з фототаблицею проведеного з 15 години 40 хвилин до 16 години 40 хвилин, за участю ОСОБА_2 в присутності понятих та захисника Стародубцевої Л.О., в ході якого обвинувачений ОСОБА_2 добровільно і самостійно розповів та добровільно показав обставини розбійного нападу безпосередньо на місці вчинення, тобто в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_6», а саме розповів, що 11.12.2016 року протягом дня він розпивав

спиртні напої, ввечері він хотів придбати спиртного, однак грошей не мав, тоді вирішив вчинити пограбування магазину. Для маскування зовнішності він зі своєї в'язаної шапки виготовив маску (натягнув її на обличчі і вирізав отвір лише для очей) та взяв рукавиці, які належать матері. Одяг куртку демісезонну чорного кольору з трьома смугами білого кольору вздовж рукавів, штани спортивні чорного кольору зі смугою вздовж штанів і обутий у кросівки чорного кольору зі вставками червоного і білого кольорів. Для залякування потерпілих ОСОБА_2 взяв травматичний пістолет, який належить ОСОБА_8 та зберігався в його квартирі. Близько 20 години 10 хвилин ОСОБА_2 прийшов до парку, який розташований навпроти магазину «ІНФОРМАЦІЯ_6» м. Лисичанська і стоячі в темряві, чекав, коли в магазині не буде покупців, а продавець залишиться сама. Простоявши приблизно 20 хвилин, та дочекавшись моменту, коли продавець буде одна ОСОБА_2 одів на голову маску, на руки рукавиці і пішов туди. В магазині він дістав пістолет і направляючи у бік продавця, яка стояла біля каси, почав вимагати віддати йому всі гроші з каси. В цей час він побачив, що у магазині праворуч, був ще один продавець. Він направив у її бік пістолет і почав вимагати, щоб вона лягла на підлогу. Обидві виконали його вимоги. Перший продавець кинула йому гроші через прилавок на підлогу, а ОСОБА_2 сказав, щоб вона зібрала гроші і поклала на полицю, після цього він забрав їх і побіг на вулицю - перебіг через дорогу, далі через парк, за Будинком культури ім. В.М.Сосюри, і добігши до першого ставку, повернув праворуч і побіг у бік свого будинку. Для знищення доказів вчинення злочину ОСОБА_2 викинув маску і рукавиці - закинув їх на гараж, розташований біля будинку № 5 по вул. Севастопольській м. Лисичанська. Потів він прибіг додому, де залишив пістолет у тому ж місці, звідки його брав. І того ж вечора на його прохання мати ОСОБА_16 викинула його куртку, в якій він був під час вчинення розбійного нападу. Викрадені гроші ОСОБА_2 витратив на особисті потреби.

Далі ОСОБА_2 добровільно показав місце, де він викинув маску і рукавички. ОСОБА_2 повів учасників слідчого експерименту вверх по вул. Севастопольській м. Лисичанська, вздовж ряду гаражів, навпроти будинку № 5 по вул. Севастопольській він підійшов до гаражу, ворота синього кольору, який стоїть четвертим по рахунку зверху і пояснив, що після вчинення злочину 11.12.2016 року маску (виготовлену з шапки) і рукавиці він закинув на дах цього гаражу (а 16.12.2016 року в ході огляду місця події вони були виявлені працівниками поліції). Далі ОСОБА_2 пояснив, що прийшовши додому, пістолет, який він використовував під час вчинення злочину, він поклав у верхній відділ шафи в меблевій стінці в залі своєї квартири, праворуч від входу до спальні. Куртку, в яку він був одягнений, мати на його прохання викинула, а штани і кросівки були вилучені під час обшуку працівниками поліції (т.2 а.с. 16-22).

- протоколом пред'явлення речей для впізнання та фототаблицею до нього від 04.01.2017 року, проведеного з 10 години 10 хвилин до 10 години 30 хвилин в присутності понятих, з якого вбачається, що потерпіла ОСОБА_3 впізнала кросівки під № 1 як кросівки в які був взутий чоловік, який 11.12.2016 року вчинив розбійний напад на магазин «ІНФОРМАЦІЯ_6» (т.2 а.с.33-36);

- протоколом пред'явлення речей для впізнання та фототаблицею до нього від 04.01.2017 року, проведеного з 10 години 40 хвилин до 11 години 00 хвилин в присутності понятих, з якого вбачається, що потерпіла ОСОБА_3 впізнала перчатки під № 2 як перчатки в яких був чоловік, який 11.12.2016 року вчинив розбійний напад на магазин «ІНФОРМАЦІЯ_6» (т.2 а.с.37-40);

- протоколом пред'явлення речей для впізнання та фототаблицею до нього від 04.01.2017 року, проведеного з 11 години 10 хвилин до 11 години 30 хвилин в присутності понятих, з якого вбачається, що потерпіла ОСОБА_4 впізнала перчатки під № 2 як перчатки в яких був чоловік, який 11.12.2016 року вчинив розбійний напад на магазин «ІНФОРМАЦІЯ_6» (т.2 а.с.41-44);

- протоколом пред'явлення речей для впізнання та фототаблицею до нього від 04.01.2017 року, проведеного з 11 години 40 хвилин до 12 години 00 хвилин в присутності понятих, з якого вбачається, що потерпіла ОСОБА_4 впізнала кросівки під № 3 як кросівки в які був взутий чоловік, який 11.12.2016 року вчинив розбійний напад на магазин «ІНФОРМАЦІЯ_6» (т.2 а.с.45-48).

Вищевказані протоколи слідчих дій, що здійснені з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства України, покази потерпілих, представника потерпілого та самого обвинуваченого, суд визнає належними, допустимими та достовірними доказами.

Відповідно до ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Тож, у судовому засіданні прокурором було заявлене клопотання про відмову від допиту свідків, зазначених в реєстрі, яке за ухвалою суду, постановленою у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 371 КПК України, за згодою сторін кримінального провадження, з урахуванням положень ст. ст. 22, 26 КПК України, задоволено.

Будь яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачених КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх прав та виконання процесуальних обов'язків, надано не було.

Отже, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з'ясувавши всі обставини, встановлені під час кримінального провадження, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, у їхній сукупності й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності й взаємозв'язку, суд дійшов висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчинені таємного викрадення чужого майна (крадіжки), знайшла своє повне підтвердження у судовому засіданні, а його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 185 КК України.

Суд вважає доведеним в судовому засіданні вину обвинуваченого ОСОБА_2 у таємному викраденні чужого майна (крадіжки) вчиненого повторно, а його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України.

Крім того, враховуючи викладене, даючи правову оцінку діям обвинуваченого по епізоду вчинення злочину від 11 грудня 2016 року суд враховує правовий висновок Верховного Суду України викладений ним в постанові від 15.11.2012 року у кримінальній справі № 5-15 кс 12, відповідно до якого, якщо суб'єкт злочину поставив собі за мету заволодіти майном певного виду, місце знаходження якого зумовлює вибір конкретного способу посягання, реалізація якого передбачає входження чи потрапляння в приміщення, незважаючи на режим доступу до нього, то фізичне опинення в такому приміщенні з означеною ціллю є незаконним, а з вчиненням наступних дій із застосуванням насильства чи погроз його застосування з метою заволодіння майном має кваліфікуватися як розбій, поєднаний з проникненням у приміщення.

Аналізуючи досліджені докази у їх сукупності, та, враховуючи зазначену правову позицію Верховного Суду України, суд приходить до переконання про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні ним нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з погрозою застосування насильства небезпечного для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднаного з проникненням в інше приміщення, а його дії суд кваліфікує за ч. 3 ст. 187 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості (ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України) та особливо тяжких злочинів (ч. 3 ст.187 КК України);

- особу винного, який не працює, інвалідом не являється, раніше судимий (том 2 а.с.71), на обліку у наркологічному диспансері не числиться, під диспансерним спостереженням у лікаря психіатра не перебуває (том 2 а.с.75,77), за місцем проживання характеризується задовільно (том 2 а.с.69).

- обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, визнання вини та активне сприяння розкриттю злочинів.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 суд не вбачає.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням вимог ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових злочинів, враховуючи суспільну небезпеку вчинених злочинів та кількість епізодів злочинної діяльності, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого та його репутацію, який на час вчинення злочинів не працював, єдиного джерела доходів не має, маючи незняту та непогашену судимість за вчинення умисного корисливого злочину, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову в період іспитового строку вчинив умисні злочини проти власності, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості та особливо тяжких злочинів, обов'язковим додатковим об'єктом якого є життя та здоров'я потерпілих, яке відповідно до ст. 3 Конституції України є найвищою соціальною цінністю, що свідчить про антисоціальну спрямованість особи обвинуваченого, його схильність до вчинення кримінальних правопорушень, а тому, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе лише із застосуванням покарання, пов'язаного з ізоляцією від суспільства - у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкціями ст. ст. 185 ч.1, 185 ч.2, 187 ч.3 КК України.

При цьому, суд, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, беручи до уваги щире каяття обвинуваченого, повне визнання вини та активне сприяння розкриттю злочинів останнім, поведінку обвинуваченого після вчинення злочинів, який усвідомлюючи свою провину, зробивши належні висновки, в судовому засіданні вибачався за вчинене, як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні надав правдиві свідчення про обставини вчинених ним кримінальних правопорушень, які повністю викривають його у вчинених злочинах, враховуючи думку потерпілих та представника потерпілого ОСОБА_9, які щодо призначення покарання обвинуваченому посилалися на розсуд суду, а також те, що обвинувачений має постійне місце проживання, у побуті характеризується задовільно,підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_2 максимальної міри покарання у виді позбавлення волі, передбаченого санкціями ст. ст. 185 ч.1, 185 ч.2,187 ч. 3 КК України суд не вбачає.

Крім того, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 основного покарання за ст. 187 ч.3 КК України, - у виді позбавлення волі, суд вважає за необхідне, відповідно до вимог ст.59 КК України, застосувати і додаткове покарання - у виді конфіскації майна, передбаченого у санкції зазначеної статті, що обумовлено тяжкістю злочину і корисливим мотивом дій, інкримінованих в провину обвинуваченому.

Обставин, які б суттєво знижували ступінь тяжкості вчиненого злочину та являлись передумовою для застосування вимог ст. 69 КК України судом не встановлено.

У зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив більш одного злочину, при призначенні останньому покарання, суд вважає за необхідне застосувати вимоги ст.70 ч.1 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, за сукупністю злочинів, застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», за сукупністю вироків (ст. 71 КК) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин, а також коли новий злочин вчинено після проголошення вироку, але до набрання ним законної сили.

При застосуванні правил ст. 71 КК судам належить враховувати, що остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим, ніж покарання, призначене за новий злочин, і ніж не відбута частина покарання за попереднім вироком.

Коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70, так і ст. 71 КК України: спочатку - за правилами ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч. 4 ст. 70 КК України; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків.

В судовому засіданні встановлено, що вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 28 листопада 2016 року ОСОБА_2 було засуджено за ст. 15 ч.3, 185 ч. 3 КК України до 3-х років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання відповідно до ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік. При цьому злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України обвинуваченим ОСОБА_2 було вчинено 22 вересня 2016 року, тобто до ухвалення судом попереднього вироку від 28 листопада 2016 року, тоді як злочини, передбачені ст. 185 ч.2 та 187 ч.3 КК України обвинуваченим було вчинено в період невідбутого покарання, призначеного вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 28 листопада 2016 року.

За таких обставин,суд вважає при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 за необхідним застосувати положення ч. 4 ст. 70 КК України, остаточне покарання слід призначити за сукупності вироків на підставі ст. 71 КК України.

При цьому суд враховує правову позицію викладену у п. 10 абз. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», відповідно до якої, виходячи з положень частини 2 статті 75 КК України, а також змісту частини 3 статті 78 КК України, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання є неприпустимим, а тому підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст.75 КК України - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, суд не вбачає.

Підстав для зміни запобіжного заходу - у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2, обраного, відповідно до ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області від 16.12.2016 року (том 2 а.с.14,15), суд не вбачає.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2 слід обчислювати з дня ухвалення вироку, тобто з 24 березня 2017 року.

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_2 за даним вироком покарання необхідно зарахувати строк попереднього ув'язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, тобто з моменту взяття під варту - з 16.12.2016 року до дня ухвалення вироку, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавленні волі.

Представником потерпілого ОСОБА_9 до початку судового розгляду в порядку, передбаченому ст. 128 КПК України було заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укртелеком» Харківської філії ПАТ «Укртелеком» (розрахунковий рахунок № 26000473058 в АТ «Укргазбанк», МФО 320478, код ЄДРПОУ 21560766) майнової шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення в сумі 3342 гривень 06 коп.

Обвинувачений ОСОБА_2 цивільний позов ПАТ «Укртелеком» Харківської філії ПАТ «Укртелеком» про відшкодування майнової шкоди визнав у повному обсязі.

Вирішуючи питання про заявлений ПАТ «Укртелеком» Харківської філії ПАТ «Укртелеком» цивільний позов суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та/або моральної шкоди має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого.

Згідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю чи частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі, особою яка її завдала.

Виходячи з вимог п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України, згідно з яким у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд вважає вимоги ПАТ «Укртелеком» Харківської філії ПАТ «Укртелеком» про стягнення матеріальної шкоди, викладені у позовній заяві, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки винність обвинуваченого ОСОБА_2 суд вважає встановленою у судовому засіданні і доведеною повністю, а розмір майнової шкоди в сумі 3342, 06 коп., підтверджені довідками про вартість викраденого майна та перебування майна на балансі ПАТ «Укртелеком» Харківської філії ПАТ «Укртелеком», надані суду і наявні в матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно ОСОБА_2:

- судової трасологічної експертизи №19/113/6-2/д від 18.01.2017 року у сумі 1760 гривень (одна тисяча шістдесят гривень) 80 копійок - підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013) (том 1 а.с.56);

Разом з тим, підстав для стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 процесуальних витрат за проведення судової балістичної експертизи №19/113/6-3/16д від 19.01.2017 року у сумі 439 гривень (чотириста тридцять дев'ять) 80 копійок суд не вбачає, оскільки ОСОБА_2 обвинувачення за ст. 263 КК України не пред'являлось.

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази:

- пластиковий напівпрозорий контейнер, недопалок цигарки «Bond» які відповідно до постанови слідчого (том 1 а.с.118) знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП - підлягають знищенню;

- чоловіча куртка чорного кольору зі смугами білого кольору на рукавах, що належить обвинуваченому ОСОБА_2, яка відповідно до постанови слідчого (том 1 а.с.193) знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП - підлягає поверненню власнику - обвинуваченому ОСОБА_2;

- пару чоловічих кросівок, чоловічі спортивні штани, що належать обвинуваченому ОСОБА_2 яка відповідно до постанови слідчого (том1 а.с.194) знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП - підлягає поверненню обвинуваченому ОСОБА_2;

- чоловічу шапку з вирізом, пару рукавичок, яка відповідно до постанови слідчого (том1 а.с.194) знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП - підлягає знищенню.

- пістолет «Ekol major», три патрони, який належить ОСОБА_8 та згідно постанови слідчого

від 19 січня 2017 року ( том а.с.99-100) переданий на зберігання в камеру зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області - підлягає поверненню власнику - ОСОБА_8, проживаючому за адресою: АДРЕСА_5;

- фрагмент кабелю, який згідно постанови слідчого від 19 січня 2017 року ( том 2 а.с. 99-100) знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області та телефонний кабель, довжиною 126 метрів, який переданий на зберігання представнику потерпілого ПАТ «Укртелеком» (том 2 а.с.103) - підлягає поверненню власнику - ПАТ «Укртелеком» в особі Харківської філії.

Керуючись ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 1 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік

На підставі ст.70 ч.4 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за даним вироком, більш суворим покаранням, призначеним за вироком Лисичанського міського суду від 28 листопада 2016 року, призначити покарання - у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.185, ч. 3 ст. 187 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;

за ч. 3 ст. 187 КК України - у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років з конфіскацією ? частини належного йому на праві власності майна;

На підставі ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_2 покарання, за сукупністю злочинів, у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з конфіскацією ? частини належного йому на праві власності майна;

На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за цим вироком у виді 1 (одного) місяця позбавлення волі і, призначити ОСОБА_2 остаточне покарання, за сукупністю вироків, у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 1 (один) місяць з конфіскацією ? частини належного йому на праві власності майна.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили, залишити попередній, - тримання під вартою. Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з 24 березня 2017 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_2 за даним вироком покарання необхідно зарахувати строк попереднього ув'язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, тобто з моменту взяття під варту - з 16.12.2016 року до дня ухвалення вироку, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавленні волі.

Цивільний позов представника потерпілого ПАТ «Укртелеком» Харківської філії ПАТ «Укртелеком» про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укртелеком» Харківської філії ПАТ «Укртелеком» (розрахунковий рахунок № 26000473058 в АТ «Укргазбанк», МФО 320478, код ЄДРПОУ 21560766) майнову шкоду, завдану внаслідок кримінальних правопорушень в сумі 3342 (три тисячі триста сорок дві) гривні 06 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави процесуальні витрати на залучення експертів за проведення судової трасологічної експертизи №19/113/6-2/д від 18.01.2017 року у сумі 1760 гривень (одна тисяча шістдесят гривень) 80 копійок (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013);

Речові докази:

- пластиковий напівпрозорий контейнер, недопалок цигарки «Bond» які відповідно до постанови слідчого знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП - знищити;

- чоловіча куртка чорного кольору зі смугами білого кольору на рукавах, пару чоловічих кросівок, чоловічі спортивні штани що належать обвинуваченому ОСОБА_2, які знаходяться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП - повернути власнику -

обвинуваченому ОСОБА_2;

- чоловічу шапку з вирізом, пару рукавичок, яка відповідно до постанови слідчого знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП - знищити;

- пістолет «Ekol major», три патрони, який належить ОСОБА_8 та згідно постанови слідчого від 19 січня 2017 року переданий на зберігання в камеру зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області - повернути власнику - ОСОБА_8, проживаючому за адресою: АДРЕСА_5;

- фрагмент кабелю, який згідно постанови слідчого від 19 січня 2017 року знаходиться на зберіганні в камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області та телефонний кабель, довжиною 126 метрів, який переданий на зберігання представнику потерпілого ПАТ «Укртелеком» - підлягає поверненню власнику - ПАТ «Укртелеком» в особі Харківської філії.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, з дня отримання ним копії вироку.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Головуюча суддя: М.М. Старікова

Судді: Н.В. Коваленко

Ю.О. Калмикова