Ухвала суду № 65521561, 21.03.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 360/723/16-ц Головуючий у І інстанції Унятицький Д. Є.Провадження № 22-ц/780/1724/17 Доповідач у 2 інстанції Кашперська Т. Ц.Категорія 56 21.03.2017

УХВАЛА

Іменем України

21 березня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагєєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Нагорної Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» на рішення Бородянського районного суду Київської області від 19 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Київобленерго», третя особа Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у Київській області Державного підприємства Національна енергетична компанія Міністерства енергетики та вугільної промисловості про захист прав споживачів, стягнення неотриманого прибутку та моральної шкоди,

заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

В квітні 2016 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на те, що є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до укладеного 18 травня 2011 року договору про користування електричною енергією №200503861. 18 квітня 2016 року вона виявила в поштовій скрині відривний корінець наряду на підключення/відключення від 18 квітня 2016 року із зазначенням боргу за спожиту електроенергію у розмірі 7349,88 грн., дата виникнення боргу 14 лютого 2016 року. Оскільки відповідач протягом тривалого часу надає неякісні послуги з електропостачання вона неодноразово направляла заявки щодо фіксації перепадів напруги, які відповідачем виконані не були, заходи щодо стабілізації напруги у мережі не застосовані. Просила зобов?язати відповідача усунути недоліки у електропостачанні із стабілізації напруги у електромережі в АДРЕСА_1, зобов?язати відповідача провести перерахунок її боргу з урахуванням тривалості терміну надання неякісних послуг, з 13 березня 2016 року по день звернення до суду, стягнути з відповідача на її користь 45000,00 грн. неотриманого прибутку та понесенні судові витрати по сплаті за складання протоколу за результатами вимірювань показників якості та параметрів електроенергії від 12 жовтня 2016 року в сумі 4201,97 грн.

В листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що з 2015 року помітила фіксування засобом обліку електричної енергії кількість кВт, яке нею не може споживатися. За її заявою в жовтні 2015 року було замінено електричний лічильник та списано зайво нараховані грошові кошти. В лютому 2016 року електронною поштою нею було отримано рахунок за електроенергії за січень, який містив місячну спожиту кількість електричної енергії у розмірі 4976 кВт, яку вона не могла спожити. З цього часу вона намагалася власними зусиллями з?ясувати причину такох невідповідності, оскільки відповідач повідомив, що, очевидно, у мережі позивача наявний самотік електроенергії, що може бути причиною визначення лічильником такої кількості електроенергії. Листом від 04 квітня 2016 року вона звернулася до відповідача, в якому зазначила про неможливість споживання такого обсягу електроенергії. Незважаючи на зобов'язання здійснити перевірку приладу обліку, відповідач надіслав повторну роздруківку квитанції про сплату заборгованості та не вирішив питання, викладені у зверненні споживача. 12 травня 2016 року відповідач незаконно відключив її від електричної мережі, чим порушив її права на отримання послуг за договором про користування електричною енергією. Просила визнати дії відповідача по відключенню її як споживача послуг з електропостачання за адресою АДРЕСА_1 незаконними, визнати незаконними дії відповідача по відмові від надання їй послуг з електропостачання за вказаною адресою, зобов?язати відповідача вчинити дії по відновленню їй електропостачання за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду, пов?язану з незаконним відключенням її як споживача від електропостачання та незаконною відмовою від надання послуг з електропостачання у розмірі 20000,00 гривень.

16 грудня 2016 року ухвалою Бородянського районного суду Київської області дані позови об'єднані в одне провадження.

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 19 січня 2017 рокупозов частково задоволено, визнано дії відповідача по відключенню ОСОБА_2 як споживача послуг з електропостачання в АДРЕСА_1 та відмови в наданні послуг з електропостачання незаконними; зобов'язано відповідача відновити електропостачання ОСОБА_2 за вказаною адресою, стягнуто із відповідача на користь позивача на відшкодування заподіяної моральної шкоди 9000 грн., в решті позову відмовлено; вирішено питання щодо стягнення судових витрат.

Відповідач ПАТ «Київобленерго», не погоджуючись із рішенням Бородянського районного суду Київської області від 19 січня 2017 року, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення та неправильне застосування судом норм матеріального права, просив скасувати рішення Бородянського районного суду Київської області від 19 січня 2017 рокута ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, вказував, що суд вважав, нібито ПАТ «Київобленерго» не вчинено дій у відповідності до п. 29 ПКЕЕН, що не відповідає дійсним обставинам справи, в своїх заявах споживач дище висловлювала незгоду з розрахунками, проведеними ПАТ «Київобленерго». В заяві від 16 березня 2016 року позивач спростувала тариф та просила провести сумісний розрахунок згідно обґрунтованих, на її думку, тарифів, на яку отримала відповідь. 30 березня 2016 року звернулася до Антимонопольного комітету України з питання проведення перевірки, зазначаючи про відсутність проведеної експертизи лічильника, який був замінений 01 жовтня 2015 року. Позивач вказує на те, що лічильник рахує велику кількість електроенергії, однак не робить жодних дій відповідно до п. 16 Правил, якими передбачено ініціативу споживача при призначенні експертизи лічильника. Натомість, як вбачається із показань лічильника за особовим рахунком позивача, станом на 01 березня 2016 року спожито електричної енергії в розмірі 25870 кВт/год. Таким чином, заборгованість позивача за спожиту електричну енергію складала 8349,88 грн., і 11 січня 2017 року позивач подала заяву на реструктуризацію боргу, не заперечуючи даний факт в судовому засіданні, а також підтвердила його наявність. В зв'язку з виникненням заборгованість ОСОБА_2 було 01 березня 2016 року сформовано попередження про припинення постачання електричної енергії, яке вона отримала, та 12 травня 2016 року будинок позивача відключено від електропостачання з дотриманням вимог п. 27 ПКЕЕН.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_2 про захист прав споживачів, стягнення неотриманого прибутку та моральної шкоди, суд першої інстанції виходив із того, що після отримання платіжного документу позивач повідомила про невідповідність показників приладу обліку фактичному споживанню електричної енергії, і відповідач повинен був вчинити дії відповідно до вимог п. 29 ПКЕЕН. За таких обставин дії відповідача щодо відключення споживача послуг з енергопостачання не відповідають вимогам чинного законодавства і позивач має право на відновлення енергопостачання і відшкодування моральної шкоди.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Із матеріалів справи колегія суддів вбачає, що 08 травня 2011 року ОСОБА_2 уклала із ЗАТ «А.Е.С.Київобленерго» в особі Бородянського РП договір про користування електричною енергією споживачем АДРЕСА_1 Облік електричної енергії трифазний, лічильник тип ЦЭ-6803В № 54965824000, дата повірки 2006 рік. Енергопостачальник зобов'язується розглядати звернення споживача щодо надання послуг, пов'язаних з постачанням електричної енергії, та приймати з цього приводу рішення у терміни, передбачені ПКЕЕН (а. с. 6 - 7 т. 1, 7 - 8 т. 2).

01 жовтня 2015 року ОСОБА_2 замінено прилад обліку електричної енергії НІК 2301 АП3 на НІК 2301 АП2 з підстав акту про порушення № 030736, перевірено працездатність обладнання, про що складено акт ПАТ «Київобленерго» (а. с. 111 т. 2).

Згідно рахунку за електроенергію за січень 2016 року від 29 січня 2016 року, споживачем ОСОБА_2 спожито 4976 грн., сума, яка підлягає сплаті 10699,88 грн. (а. с. 8 т. 1).

12 березня 2016 року ПАТ «Київобленерго» видано повідомлення про відключення електроенерїі (а. с. 103 т. 2).

13 березня 2016 року працівниками Бородянського РП складено акт обстеження, згідно якого при замірах напруги в АДРЕСА_1 в присутності ОСОБА_2 встановили значення напруги 247 В, згідно показів реле напруги значення напруги становить 257 В на одній з фаз, до інших двох доступ неможливий в зв'язку з незгодою господині на зняття пломби (а. с. 6 т. 2).

16 березня 2016 року ОСОБА_2 звернулася до ПАТ «Київобленерго» із заявою, в якій повідомила, що є сумлінним користувачем послуг товариства, однак при відсутності економічно обґрунтованої, підтвердженої компетентним органом, ціни за товар, та визнання боргу споживачем, відключення від електропостачання є недопустимим. Просила провести сумісний розрахунок боргу за економічно обґрунтованими тарифами. Економічне обґрунтування вартості послуг просила надати їй у письмовому вигляді на підставі ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» у 5-денний термін (а. с. 35 т. 2).

29 березня 2016 року ПАТ «Київобленерго» надало відповідь № 144 на звернення ОСОБА_2 від 16 березня 2016 року, в якій повідомило, що тарифи на електроенергію, що відпускаються населенню, на період з 01 квітня 2015 року по 01 березня 2017 року включно встановлені постановою НКРЕ № 220 від 26 лютого 2016 року, а отже поставлені у зверненні питання не відносяться до компетенції Товариства. Наголошено на необхідності здійснення оплати коштів за спожиту електричну енергію в терміни, зазначені в отриманому попередженні про відключення № НОМЕР_1. В разі відсутності оплати електроенергія буде припинена на підставі п. 35 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року (а. с. 34 т. 2).

04 квітня 2016 року ОСОБА_2 звернулася до Бородянського РП ПАТ «Київобленерго» із заявою, в якій зазначала, що не споживає таку кількість електроенергії, тому не згодна її сплачувати, повідомляла про відсутність боргу в зв'язку із попереднім перерахунком, та пропонувала надати інший варіант розрахунку або звернутися до суду (а. с. 9 т. 1, 5, 32 т. 2).

18 квітня 2016 року ПАТ «Київобленерго» сформовано наряд на відключення № 9002860182, згідно якого будинок АДРЕСА_1 відключається за несплату заборгованості за спожиту електроенергії в розмірі 7349,88 грн. (а. с. 4 т. 2).

Листом від 29 квітня 2016 року № 235/07/305 ПАТ «Київобленерго» надало відповідь на заяву ОСОБА_2 від 04 квітня 2016 року, яким повідомило, що електропостачання до будинку за зазначеною адресою здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією № НОМЕР_3 від 18 січня 2011 року, за умовами якого та п. 19 ПКЕЕН, розрахунки за спожиту електроенергію здійснювалися на підставі фактичних показань приладу обліку № 0827710 за діючими тарифами (цінами) для населення. Показники приладу обліку № 0827710, повідомлені та зафіковані контролером, рознесені на особовий рахунок НОМЕР_3 до інформаційної бази даних Товариства для розрахунків. В період з 2008 по 2016 роки тарифи регулювались постановою № 309 «Порядок застосування тарифів на електроенергію, що відпускається населенню і населеним пунктам» від 10 березня 1999 року та Постановою № 497 від 23 квітня 2012 року «Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню». Товариство проводить розрахунки з насленням відповідно до діючих на момент розрахунку законодавчих актів України. Так, на даний час Порядок застосування тарифів затверджений Постановою НКРЕ № 498 від 23 квітня 2012 року. 15 грудня 2014 року з показниками 32477 була виконана заміна приладу обліку лічильник НІК 2301 АП3. 01 жовтня 2015 року був знятий прилад обліку з показниками 47055 згідно акту технічної перевірки № 152544 лічильник працював в класі точності. Борг в сумі 4799,74 грн. у споживача ОСОБА_2 виник в результаті не оплаченої в повному обсязі, але спожитої електричної енергії. 01 жовтня 2015 року з показниками 14793 була виконана друга заміна приладу обліку НІК 2301 АП2. 12 березня 2016 року контролером Бородянського РП був знятий показник приладу обліку 26643 борг станом на 31 березня 2016 року становить 15209,98 грн. (а. с. 33, 91 т. 2).

10 травня 2016 року ПАТ «Київобленерго» сформовано наряд на відключення № НОМЕР_2, згідно якого будинок АДРЕСА_1 відключається за несплату заборгованості за спожиту електроенергії в розмірі 6594,60 грн. (а. с. 41 т. 2).

Листом від 01 липня 2016 року № 03/21-3486 Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії повідомила ОСОБА_2, що розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюються за показами електролічильника типу НІК 2301 АП2 за № 0827710 на фасаді житлового будинку ОСОБА_2 Повідомлено, що в порушення вимог ПКЕЕН та Договору розрахунки за спожиту електричну енергію заявник здійснює не за платіжними документами, виданими енергопостачальником, не за фактичними показами електролічильника і не щомісяця та не в повному обсязі. За 2014 рік ОСОБА_2 здійснено оплату за спожиту електричну енергію лише у лютому на суму 4063,15 грн. та в березні на суму 1700 грн., у 2015 році - в лютому 1000 грн., у квітні 7000 грн., у серпні 3850 грн. та в грудні 4800 грн., що суперечить вимогам п.п. 19 - 21 ПКЕЕН. Відповідно до вимог п. 29 ПКЕЕН, у зв'язку з незгодою з проведеними енергопостачальником нарахуваннями за спожиту електричну енергію та сумнівами у правильності роботи електролічильника, ОСОБА_2 звернулась до ПАТ «Київобленерго» з відповідною письмовою заявою. На дату розгляду звернення енергопостачальник не провів демонтаж електролічильника та не забезпечив проведення його експертизи, що є порушенням вимог п. 16 ПКЕЕН та Положення про проведення експертизи приладів обліку електричної енергії у побутових споживачів (а. с. 72 - 74 т. 2).

В матеріалах справи наявна довідка ПАТ «Київобленерго» від 13 червня 2016 року № 9023 про те, що станом на день видачу довідки ОСОБА_2 здійснила оплату електроенергії на лічильнику 0827710 по 028760 на 12 травня 2016 року. В день відключення борг склав 13537,84 грн. (а. с. 93 т. 2).

29 червня 2016 року Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії в Київській області складено акт за розглядом звернення ОСОБА_2, яким запропоновано представникам ПАТ «Київобленерго» відновити електропостачання житлового будинку на підставі п. 36 абз. 2 ПКЕЕН, після відновлення електропостачання в присутності представника Держенергонагляду встновити еталонний лічильник електричної енергії. Заявнику провести перевірку внутрішньобудинкових мереж сертифікованою лабораторією та надати акт перевірки, Інспекції Держенергонагляду в Київській області після відновлення електропостачання провести перевірку якості електричної енергії в житловому будинку (а. с. 98 - 100 т. 2).

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, Законом України «Про електроенергетику» від 16 жовтня 1997 року, «Правилами користування електричною енергією для населення», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року. Вказані правовідносини є договірними.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до п. 19 Правил розрахунки населення за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами (цінами) для населення на підставі показань приладів обліку.

Відповідно до п. 27 Правил користування електричною енергією для населення (ПКЕЕН) у разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного у договорі чи платіжному документі, та неотримання енергопостачальником повідомлення про оплату на 20 день споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії. У разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання споживачем попередження енергопостачальник має право відключити споживача від електричної мережі.

Відповідно до п. 29 ПКЕЕН у разі виявлення в платіжному документі помилкових показань приладу обліку споживач зобов'язаний повідомити про це енергопостачальника. Представник енергопостачальника повинен протягом 5 днів від дня подання заяви перевірити рахунок, а в разі потреби протягом 20 днів перевірити прилад обліку та повідомити споживача про результати перевірки.

Відповідно до п. 35 ПКЕЕН енергопостачальник має право відключити споживача у разі порушення термінів сплати за спожиту електричну енергію у порядку, визначеному пунктом 27 цих Правил, або порушення умов договору про реструктуризацію заборгованості.

Відповідно до п. 36 ПКЕЕН відновлення електропостачання споживача здійснюється протягом 3 днів у містах та 7 днів у сільській місцевості після усунення порушень і оплати споживачем заборгованості, витрат на повторне підключення та збитків, завданих енергопостачальнику. У разі розгляду спірних питань у судовому порядку термін відключення не повинен перевищувати 1 місяця за умови відсутності у споживача заборгованості за спожиту електричну енергію.

Відповідно до п. 37 ПКЕЕН енергопостачальник має право перевіряти справність приладів обліку, знімати показання відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку; встановлювати технічні засоби, які обмежують постачання електричної енергії споживачу у межах, передбачених договором; вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією; тимчасово припиняти постачання електричної енергії або відключати споживача від мережі без його згоди у випадках, передбачених пунктами 34 і 35 цих Правил.

Відповідно до п. 38 ПКЕЕН енергопостачальник зобов'язується забезпечувати надійне постачання електричної енергії згідно з умовами ліцензій та договором; надавати інформацію про послуги, пов'язані з електропостачанням, та про терміни обмежень і відключень; у разі перерахування споживачами коштів за електричну енергію на інші рахунки повернути ці кошти за заявою споживача або за власною ініціативою в триденний термін з моменту їх отримання; повідомляти споживача письмово або через засоби масової інформації та в місцях оплати за електричну енергію про зміни тарифів (цін) не пізніше ніж за 5 днів до введення їх в дію; проводити не менш як один раз на 6 місяців контрольне знімання показань приладів обліку у споживачів відповідно до затверджених графіків; проводити планову повірку, ремонт і заміну приладів обліку в терміни, встановлені нормативно-технічними документами та договором; розглядати звернення та претензії споживача щодо надання послуг, пов'язаних з постачанням електричної енергії, та приймати з цього приводу рішення у терміни, передбачені законодавством; приймати письмові та усні повідомлення (у тому числі засобами зв'язку) споживачів щодо порушення електропостачання або порушення параметрів якості електричної енергії, а також вживати заходів до відновлення електропостачання та приведення показників якості у відповідність з вимогами нормативних документів.

Виходячи із наведених положень ПКЕЕН, ПАТ «Київобленерго» повинен був виконати зобов'язання з перевірки рахунку та в разі необхідності - прилад обліку, повідомивши позивача про результати перевірки, однак від виконання даних дій відповідач усунувся та не вирішив питання, викладені у зверненні позивача, здійснивши відключення від енергопостачання за спірною заборгованістю.

Крім того, аналіз наведених вимог закону свідчить про те, що зі спливом місячного строку після відключення споживача від електропостачання за відсутності заборгованості, зафіксованої судовим рішенням, у енергопостачальника відсутні підстави для подальшого припинення електропостачання і воно має бути відновлене.

Виходячи із вищевикладеного, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про доведеність в судовому засіданні позовних вимог про визнання дій по відключення від електропостачання незаконними та зобов'язання відновити електропостачання.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності ініціативи споживача у проведенні експертизи лічильника не спростовують висновків суду, оскільки дані обставини не звільняють енергопостачальника від виконання обов'язків, визначених п. 29 ПКЕЕН.

Колегія суддів враховує, що в доводах апеляційної скарги відповідач фактично погоджується із тим, що в заявах від 30 березня та 04 квітня 2016 року ОСОБА_2 виявила помилкові показання приладу обліку, а тому відхиляє доводи щодо дотримання п. 27 ПКЕЕН при відключенні позивача від електричної мережі.

Оцінюючи висновки суду першої інстанції в частині стягнення моральної шкоди, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ст. ст. 4, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення в цій частині, зазначав, що ПАТ «Київобленерго» допустило порушення прав позивача, що призвело до необхідності застосування додаткових зусиль для організації побуту та професійної діяльності, при цьому суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди та стягнення на користь ОСОБА_2 9000 грн заподіяної моральної шкоди.

Колегія суддів вважає, що даний розмір моральної шкоди є достатнім, визначений судом із всебічним, повним, об'єктивним та безпосереднім дослідженням наявних в справі доказів та зменшенню не підлягає.

Крім того, в частині стягнення моральної шкоди висновки суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовуються.

Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та законі, зводяться до переоцінки доказів і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» відхилити.

Рішення Бородянського районного суду Київської області від 19 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий : Кашперська Т.Ц.

Судді : Фінагєєв В.О.

Яворський М.А.