Ухвала суду № 65521529, 16.03.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/3945/16-ц Головуючий у І інстанції Муранова-Лесів І. В.Провадження № 22-ц/780/1400/17 Доповідач у 2 інстанції Верланов С. М.Категорія 26 16.03.2017

УХВАЛА

Іменем України

16 березня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді - Верланова С.М.,

суддів - Савченка С.І., Білоконь О.В.,

за участю секретаря - Воробей В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»на заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2016 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору від 17 січня 2012 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 2 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку «Універсальна 55 днів» зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 30% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Зазначав, що ОСОБА_2 підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та тарифами банку складають між ним і банком договір.

У порушення умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 31 березня 2016 року утворилася заборгованість у розмірі 21 568 грн. 92 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 1 736 грн. 53 коп., заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 15 198 грн. 50 коп., пеня та комісія у розмірі 3 129 грн. 61 коп., штрафу (фіксована частина) у розмірі 500 грн. та штрафу (процентна складова) у розмірі 1 003 грн. 26 коп. З наведених підстав позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором у вказаному вище розмірі.

Заочним рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2016 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 17 січня 2012 року у розмірі 4 303 грн. 48 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 1 736 грн. 53 коп., заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 1 884 грн. 83 коп., штраф (фіксована частина) у розмірі 500 грн. та штраф (процентна складова) у розмірі 181 грн. 12 коп.

У задоволенні решти позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про стягнення процентів змінити, збільшивши розмір присудженої судом суми з 1 884 грн. 83 коп. до 15 198 грн. 50 коп., а в іншій частині рішення суду залишити без змін, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення процентів за кредитним договором, суд першої інстанції виходив із того, що проведений позивачем розрахунок процентів за користування кредитом, а також процентна ставка, за якою позивач нараховував проценти за користування кредитом, не відповідають умовам укладеного між сторонами договору та вимогам закону, оскільки позивачем в односторонньому порядку було змінено формулу нарахування та розмір процентної ставки. Тому суд дійшов висновку, що відповідачем не сплачено відсотки за користування кредитним коштами у період з 17 січня 2012 року по 31 березня 2016 року у розмірі 1 884 грн. 83 коп.

Такі висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 17 січня 2012 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір шляхом приєднання, який складається із заяви відповідача, Умов і правил надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою, Тарифів банку. Відповідно до умов договору ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 2 000 грн. на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 30% річних на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с.5-31).

Підписуючи 17 січня 2012 року заяву, ОСОБА_2 надав свою згоду на те, що вказана заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Своїм підписом відповідач засвідчив, що отримав повну інформацію про умови кредитування (а.с. 5).

Згідно з пунктом 2.1.1.5.5 Умов і правил надання банківських послуг (далі - Умови), відповідач зобов'язаний погашати заборгованість по кредиту, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

У пункті 1.1.2.4 Умов визначено, що за незгодою зі зміною Правил та/або «Тарифів банку», які викладені на банківському сайті позичальник зобов'язується надати банку письмову заяву про розірвання цього Договору та погасити виниклу перед банком заборгованість.

Згідно з пунктом 1.1.3.2.3 Умов, банк має право на зміну Тарифів, які викладені на банківському сайті, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому банк, за виключенням випадків зміни наданого кредиту (кредитного ліміту) зобов'язаний не менш як за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картрахунку відповідно до пункту 4.9 цього договору.

Відповідно до пункту 2.1.1.12.6. Умов передбачено, що за користування кредитом і овердрафтом банк нараховує проценти в розмірі, встановленому Тарифами банку, з розрахунку 360 календарних днів в році, якщо інше не передбачено пунктом 2.1.1.12.13.

У порушення ст.ст.526, 1054 ЦК України та умов договору, ОСОБА_2 зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 31 березня 2016 року утворилася заборгованість у розмірі 21 568 грн. 92 коп., яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 1 736 грн. 53 коп., заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 15 198 грн. 50 коп., пеня та комісія у розмірі 3 129 грн. 61 коп., штрафу (фіксована частина) у розмірі 500 грн. та штрафу (процентна складова) у розмірі 1 003 грн. 26 коп. (а.с.3-4).

З даного розрахунку вбачається, що ПАТ КБ «ПриватБанк» окремо проводило нарахування відсотків на залишок поточної заборгованості за кредитом та на залишок простроченої заборгованості за кредитом.

Встановлено, що ПАТ КБ «ПриватБанк» нараховувались проценти за користування кредитом, виходячи з таких процентних ставок: до 01 вересня 2014 року - 30 % річних, з 01 серпня 2014 року по 31 березня 2015 року включно - 34,80% річних, з 01 квітня 2015 року по 10 січня 2016 року включно - 43,20% річних (а.с.3).

У суді першої інстанції представник ПАТ КБ «ПриватБанк» пояснив, що з березня 2014 року банком була змінена формула нарахування відсотків як на поточну заборгованість, так і на прострочену заборгованість, а також передбачено подвійне нарахування відсотків у разі виникнення прострочення зобов'язань за кредитним договором.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що внаслідок такої зміни формули нарахування відсотків змінюється їх розмір, що є порушенням пункту 2.1.1.12.6.3 Умов, відповідно до якого відсотки за користування кредитом (кредитним лімітом) та/або овердрафтом нараховуються на дату їх сплати, передбачену пунктом 2.1.1.12.4 та пунктом 2.1.1.12.5, при цьому відсотки нараховуються щомісячно за кожний календарний день за фактично використані в рахунок кредиту та/або овердрафту кошти, з дня списання суми з карткового рахунку до дня, коли кредит (кредитний ліміт) та/або овердрафт стає простроченим кредитом.

Згідно зі ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Індекс, що використовується у формулі визначення змінюваної процентної ставки, повинен відповідати таким вимогам: 1) поточне значення індексу повинно періодично, але не рідше одного разу на місяць, публікуватися в засобах масової інформації або оприлюднюватися через інші загальнодоступні регулярні джерела інформації. Кредитний договір повинен містити посилання на джерело інформації про відповідний індекс; 2) індекс повинен ґрунтуватися на об'єктивних індикаторах фінансової сфери, що дозволяють визначити ринкову вартість кредитних ресурсів; 3) значення індексу повинно встановлюватися незалежною установою з визнаною діловою репутацією на ринку фінансових послуг.

У разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі повинен визначатися максимальний розмір збільшення процентної ставки.

Колегія судів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що у даному випадку збільшення ПАТ КБ «ПриватБанк» процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку суперечить вимогами ст.1056-1 ЦК України.

Також суд першої інстанції вірно зазначив, що ч.2 ст.634 ЦК України, на яку посилається представник позивача, не допускає підстави для зміни договору в частині одностороннього збільшення відсотків, а твердження позивача про те, що саме на відповідачу, як на позичальнику, лежить обов'язок отримувати інформації про зміну відсоткової ставки, суперечать ст.1056-1 ЦПК України.

З цих же підстав не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про те, що відповідач мав змогу отримувати інформацію про одностороннє збільшення відсотків через мережу Інтернет.

Крім того, по справі встановлено, що укладеним між сторонами договором, в тому числі Умовами, затверджених наказом ПАТ КБ «ПриватБанк» від 06 березня 2010 року №СП-2010-256, не передбачено порядок розрахунку змінюваної процентної ставки, що дозволяв би точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору, не передбачено формули визначення змінюваної процентної ставки, а також максимального розміру збільшення процентної ставки.

За таких обставин, судом вірно встановлено, що в межах заявлених позовних вимог, визначена при укладенні договору процентна ставка 30% річних не може змінюватись протягом дії кредитного договору в односторонньому порядку банком шляхом внесення змін до Тарифів банку, оскільки без дотриманням вищенаведених вимог ст.1056-1 ЦК України, така умова договору є нікчемною.

Отже, враховуючи наведені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заборгованість відповідача за процентами за користування кредитом підлягає розрахунку з урахуванням відсоткової ставки 30% річних, яка в межах заявлених позовних вимог за період з 17 січня 2012 року по 31 березня 2016 року становить у сумі 1 884 грн. 83 коп.

Таким чином заочне рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування кредитом у розмір 1 884 грн. 83 коп., є законним і обґрунтованим.

Доводи позивача про невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді справи та спростовуються матеріалами справи.

Матеріали справи та зміст оскаржуваного рішення суду не дають підстав для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, які передбачені ЦПК України як підстави для скасування рішення.

Ураховуючи наведене та положення ст.308 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення суду першої інстанції без змін.

В іншій частині рішення суду не оскаржується, тому відповідно до положень ст.303 ЦПК України судом апеляційної інстанції не перевіряється.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді