Ухвала суду № 65521522, 23.03.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/9471/16-ц Головуючий у І інстанції Чернов Д. Є.Провадження № 22-ц/780/2087/17 Доповідач у 2 інстанції Савченко С. І.Категорія 58 23.03.2017

УХВАЛА

Іменем України

23 березня 2017 року м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Савченка С.І.,

суддів Білоконь О.В., Верланова С.М.,

при секретарі Нагорній Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс Сіті» на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 16 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс Сіті», третя особа Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України про визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування запису про реєстрацію права власності та визнання права власності на квартиру,-

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 16 січня 2017 року у вказаній справі забезпечено позов шляхом накладення арешту на квартиру № 167 корпус № 2 в будинку по вул.Пономарьова 26 в смт.Коцюбинське Київської області.

Відповідач ТОВ «Аверс Сіті» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповноту і неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи. Скаргу мотивує тим, що суд не вказав в ухвалі мотивів, на підставі яких він дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення. Крім того, суд не врахував, що ТОВ «Аверс Сіті» здійснює процес передачі права власності на нерухоме майно іншій фізичній особі.

В суді апеляційної інстанції представник ТОВ «Аверс Сіті» подану апеляційну скаргу підтримав, просив задоволити та скасувати ухвалу Ірпінського міського суду Київської області як незаконну.

Представник позивачки ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, посилаючись на законність і обгрунтованість судової ухвали та відсутність підстав для її скасування.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали судді першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Встановлено, що в провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Аверс Сіті», третя особа Департамент державної реєстрації МЮ України про визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування запису про реєстрацію права власності та визнання права власності на квартиру.

Предметом спору є визнання недійсним свідоцтва про право власності НОМЕР_1 на квартиру АДРЕСА_1 виданого 06 грудня 2013 року на ім'я ТОВ «Аверс Сіті», скасування запису про реєстрацію права власності та визнання за ОСОБА_2 права власності на цю квартиру.

Позивачка ОСОБА_2 мотивує свої вимоги тим, що вона 17 березня 2011 року уклала із ТОВ «Аверс Сіті» договір купівлі-продажу майнових прав, за умовами якого набула майнових прав на спірну квартиру АДРЕСА_1 Вказує, що вона виконала умови договору і оплатила вартість майнових, що стверджується актом прийому-передачі майнових прав від 17 березня 2017 року.

Проте, ТОВ «Аверс Сіті» замість виконання умов договору і передачі їй квартири за актом, оформило право власності на своє ім'я, отримавши свідоцтво про право власності НОМЕР_1 від 06 грудня 2013 року. Вважає, що оформлення вказаного свідоцтва порушує умови укладеного між сторонами договору.

Заяву про забезпечення позову мотивує діями відповідача, який в даний час намагається провести відчуження спірної квартири.

Відповідно до ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вживаючи заходи забезпечення позову за клопотанням позивачки, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог.

Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.

При вжитті заходів забезпечення позову судом обгрунтовано враховано як зміст вимог ОСОБА_2, які полягають у визнанні недійсними виданих ТОВ «Авекрс Сіті» правовстановлюючих документів на нерухоме майно, на яке як ствержує заявниця вона має майнові права, так і співмірність вжитих заходів із вимогами та вид забезпечення позову (пункти 3 і 4 постанови ПВСУ № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику розгляду судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Доводи апеляційної скарги про те, що, вживаючи заходи забезпечення позову, суд не врахував відсутність доказів на підтвердження обставин реальної загрози невиконання чи можливого утруднення виконання судового рішення про задоволення позову є необгрунтованими.

Суд прийшов до вірного висновку про наявність підстав для забезпечення позову з огляду на те, що спір триває між сторонами тривалий час і за умовами п.5.2 укладеного між сторонами договору купівлі-продажу майнових прав відповідач ТОВ «Аверс Сіті» зобов'язався передати заявниці ОСОБА_2 квартиру і всі документи для оформлення права власності, чого не зробив.

Крім того, вжиття заходів забезпеченя позову є обгрунтованим з огляду на доводи позивачки про намагання відповідача провести відчуження спірної квартири та підтвердження цих обставин відповідачем у скарзі, де останній зазначив, що він здійснює процес передачі права власності на нерухоме майно іншій фізичній особі.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на порушення судом ст.41 Конституції України щодо володіння власністю як такі, що не грунтуються на законі. В даному випадку відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства суд вирішив лише процедурне питання про забезпечення позовних вимог, не позбавляючи при цьому відповідача права власності на спірне майно, а лише обмежив розпорядження цим майном у межах закону.

В решті доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду про необхідність застосування заходів забезпечення позову до його вирішення.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс Сіті» відхилити.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 16 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку згідно ст.324 ЦПК України не підлягає.

Головуючий

Судді: