Ухвала суду № 65521343, 23.03.2017, Фастівський міськрайонний суд Київської області

1-кп/381/30/17

381/3085/16-к

У Х В А Л А

23 березня 2017 року м.Фастів

Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Питель-Тьолушкіної В.Л.,

за участю секретаря - Лисовець В.В.,

прокурора - Коваль Д.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - Іжак О.І.,

під час судового розгляду у кримінальному провадженні № 12016110310001332 від 08.06.2016 року по обвинуваченню ОСОБА_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -

встановив:

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою на 60 діб, посилаючись на вагомість отриманих під час досудового розслідування доказів вчинення інкримінованого злочину, наявністю ризиків можливого вчинення аналогічних злочинів, та ризику переховування та впливу на потерпілого та свідків.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, якого підтримав його захисник Іжак О.І., проти клопотання прокурора заперечив та просив застосувати щодо нього запобіжний захід не пов»язаний із триманням під вартою, зокрема, домашній арешт, посилаючись на наявність у нього цивільної дружини, двох неповнолітніх дітей, які потребують його підтримки, зазначив, що хоче перебувати вдома із дітьми поки дружина буде на роботі, не має наміру ухилитись від суду, чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи клопотання прокурора та усне клопотання обвинуваченого суд виходить із наступного.

Оцінюючи в сукупності тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі доведення та визнання його вини у вчиненому злочині, а також наявність у нього міцних соціальних зв'язків по місцю проживання, а саме, наявність цивільної дружини, неповнолітніх дітей, ризик його можливого переховування від суду не є високим, а тому щодо нього може бути застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Разом з тим, той факт, що ОСОБА_1, будучи 23.05.2016 року засудженим за ч.2 ст. 186 КК України, тобто маючи не зняту та непогашену судимість, знову обвинувачується у вчиненні аналогічного злочину проти власності, на думку суду, свідчить про досить високий ризик того, що опинившись на волі, ОСОБА_1, може знову вчинити інше кримінальне правопорушення під час судового провадження.

Суд також бере до уваги, що, існує ризик можливого впливу обвинуваченого на свідків у кримінальному провадженні, які ще не допитані судом. Крім того, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, пов'язаного із застосуванням насильства щодо потерпілого, що значно підвищує суспільну небезпечність особи обвинуваченого.

За сукупністю цих ознак суд вважає, що запобіжний захід у виді домашнього арешту, не зважаючи на наявність міцних соціальних зв'язків по місцю проживання (цивільна дружина, неповнолітні діти) не є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та не зможе запобігти спробам обвинуваченого ОСОБА_1 вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому у задоволенні клопотання обвинуваченого про зміну запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт, суд відмовляє, а клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд, з огляду на те, що більшість процесуальних дій, які стосуються судового розгляду кримінального провадження проведено, задовольняє частково.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 176, 177,181, 183, 199, 201, 372 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1- тримання під вартою - залишити без зміни та вважати продовженим на 30 днів, до 21 квітня 2017 року, включно.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.Л. Питель-Тьолушкіна