Рішення № 65520881, 16.03.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 362/7580/15-ц Головуючий у І інстанції Лебідь-Гавенко Г. М.Провадження № 22-ц/780/1620/17 Доповідач у 2 інстанції Верланов С. М.Категорія 26 16.03.2017

РІШЕННЯ

Іменем України

16 березня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді - Верланова С.М.,

суддів - Савченка С.І., Білоконь О.В.,

за участю секретаря - Воробей В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» Стрюкової Ірини Олександрівни на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2016 року у справі за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» Стрюкової Ірини Олександрівни до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2015 року Уповноважена особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра») Стрюкова І.О. звернулося до суду з указаним позовом, мотивуючи його тим, що 14 серпня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Комерційний Банк «Надра», перейменованого в подальшому на ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_4, ОСОБА_5 укладено договір «Автопакет» №166/П/29/2008-840, за яким ОСОБА_4 надано кредит у розмірі 17 492 доларів США для придбання автотранспортного засобу зі сплатою 15,3% річних на строк до 13 серпня 2015 року. Цим же договором ОСОБА_5 поручилася перед банком за належне виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором. Посилаючись на те, що позичальник зобов'язань за кредитним договором не виконує, а поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі що і боржник, позивач просив стягнути солідарно з боржника і поручителя заборгованість за договором «Автопакет» станом на 05 жовтня 2015 року у розмірі 46 233,12 доларів США, що еквівалентно 977 712 грн. 26 коп., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 17 028,17 доларів США, що еквівалентно 360 102 грн. 25 коп., заборгованість зі сплати відсотків у розмірі 15 226,17 доларів США, що еквівалентно 321 994 грн. 56 коп. та пеня за прострочення сплати кредиту у розмірі 13 978,78 доларів США, що еквівалентно 295 615 грн. 45 коп.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2016 року в позові Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» Стрюкової І.О. відмовлено.

В апеляційній скарзі Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» Стрюкова І.О. просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Однак оскаржуване рішення суду вказаним вимогам закону не відповідає.

Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем пропущено встановлений договором трирічний строк позовної давності для звернення до суду з позовом з моменту настання строку погашення відповідачами чергового платежу, про застосування якого просили відповідачі. Також суд зазначив, що позивач втратив право вимоги до поручителя, оскільки у договорі не встановлено строку його дії, а банком не пред'явлено вимог до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна з таких підстав.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 14 серпня 2008 року між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_4, ОСОБА_5 укладено договір «Автопакет» №166/П/29/2008-840, за яким ОСОБА_4 надано кредит у розмірі 17 492 доларів США для придбання автотранспортного засобу зі сплатою 15,3% річних на строк до 13 серпня 2015 року (а.с.6-10).

Пунктами 3.2.1, 3.2.2 вказаного договору передбачено, що поручитель ОСОБА_5 безвідривно та безспірно зобов`язується відповідати перед банком за належне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, що витікають із цього договору. Поручитель відповідає перед банком у тому ж об'ємі, що і позичальник. Позичальник і поручитель відповідають перед банком як солідарні боржники.

По справі встановлено та вбачається з розрахунку заборгованості, що з січня 2009 року позичальник ОСОБА_4 належним чином не виконував умови договору, а з червня 2012 року перестав виконувати свої зобов`язання за цим договором (а.с.4-5).

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_4 зобов`язань за кредитним договором станом на 05 жовтня 2015 року утворилась заборгованість у розмірі 46 233,12 доларів США, що еквівалентно 977 712 грн. 26 коп., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 17 028,17 доларів США, що еквівалентно 360 102 грн. 25 коп., заборгованість зі сплати відсотків у розмірі 15 226,17 доларів США, що еквівалентно 321 994 грн. 56 коп. та пеня за прострочення сплати кредиту у розмірі 13 978,78 доларів США, що еквівалентно 295 615 грн. 45 коп. (а.с.4-5).

12 листопада 2015 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» Стрюкова І.О. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про солідарне стягнення заборгованості за вказаним договором «Автопакет».

Зобов'язання виникають із підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з пунктом 2.2.2 договору, позичальник повертає кредит та сплачує банку відсотки безготівковим перерахуванням або внесенням готівкових коштів шляхом сплати суми мінімального щомісячного необхідного платежу.

Позичальник вносить чергові мінімальні платежі по кредиту щомісячно до 18 числа поточного місяця (пункт 2.2.3 договору).

Пунктом 5.1 вказаного договору сторони погодили, що у разі прострочення позичальником строку сплати мінімальних необхідних платежів по погашенню кредиту/кредитної лінії позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості за кожен день прострочення.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається зі змісту договору, ним встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, тому право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а отже і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 259 ЦК України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Згідно з пунктом 7.2 кредитного договору сторони дійшли згоди збільшити строк позовної давності до десяти років.

Оскільки ОСОБА_4 останній платіж за кредитним договором здійснив 10 травня 2012 року, кінцевим терміном повернення коштів є 13 серпня 2015 року, а з даним позовом банк звернувся до суду 12 грудня 2015 року, то колегія суддів приходить до висновку, що строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом, встановлений у пункті 7.2 договору, позивачем не пропущений.

При вирішенні спору суд першої інстанції у порушення вимог ст.ст.213, 214 ЦПК України на вказані вище вимоги закону та встановлені обставини справи належної уваги не звернув та дійшов помилкового висновку, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом.

Також, колегія суддів не погоджується висновком суду першої інстанції про те, що позивач втратив право вимоги до поручителя, оскільки у договорі не встановлено строку його дії, а банком не пред'явлено вимог до поручителя протягом шести місяців від настання строку виконання основного зобов'язання.

Частиною 1 ст.553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з положеннями ч.1, ч.2 ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється. Тому в цьому разі підлягає застосуванню норма ч.4 ст.559 ЦК України, якою передбачено, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

У пункті 1.1.4 договору встановлено, що днем настання строку виконання основного зобов'язання є 13 серпня 2015 року.

Тому у даному випадку вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах шестимісячного терміну, починаючи з 14 серпня 2015 року і до 14 січня 2016 року.

Таку вимогу до поручителя Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» Стрюкова І.О. пред'явила 12 листопада 2016 року, тобто в межах шестимісячного строку, встановленого ч.4 ст.559 ЦК України, а відтак порука не є припиненою.

Суд першої інстанції у порушення вимог ст.ст.212-214 ЦПК України на наведене уваги не звернув, належної оцінки вказаним вище обставинам не дав, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про те, що позивач втратив право вимоги до поручителя.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам ст.213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову та стягнення солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором «Автопакет» від 14 серпня 2008 року у розмірі 46 233,12 доларів США, що еквівалентно 977 712 грн. 26 коп., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 17 028,17 доларів США, що еквівалентно 360 102 грн. 25 коп., заборгованість зі сплати відсотків у розмірі 15 226,17 доларів США, що еквівалентно 321 994 грн. 56 коп. та пеня за прострочення сплати кредиту у розмірі 13 978,78 доларів США, що еквівалентно 295 615 грн. 45 коп.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем при подачі позову було сплачено судовий збір у сумі 14 665 грн. 98 коп., а при подачі апеляційної скарги - у розмірі 21 998 грн. 52 грн. При цьому колегія суддів враховує, що відповідно до п.1.6 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 110 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви. Тому з урахуванням розміру ставки судового збору що підлягала сплаті при поданні позовної заяви - 14 665 грн. 98 коп., передбачений законом розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становить 16 132 грн. 25 коп. (14 665 грн. 98 коп.?110%).

Оскільки колегія суддів ухвалює нове рішення і задовольняє позов, то понесені позивачем судові витрати в межах розмірів, передбачених законом, підлягають стягненню з відповідачів на його користь в рівних частинах, з кожного окремо.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» Стрюкової Ірини Олександрівни - задовольнити.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2016 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» Стрюкової Ірини Олександрівни до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» заборгованість за кредитним договором «Автопакет» №166/П/29/2008-840 від 14 серпня 2008 року у розмірі 46 233,12 доларів США, що еквівалентно 977 712 (дев'ятсот сімдесят сім тисяч сімсот дванадцять) грн. 26 коп., з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 17 028,17 доларів США, що еквівалентно 360 102 грн. 25 коп., заборгованість зі сплати відсотків у розмірі 15 226,17 доларів США, що еквівалентно 321 994 грн. 56 коп. та пеня за прострочення сплати кредиту у розмірі 13 978,78 доларів США, що еквівалентно 295 615 грн. 45 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» судовий збір у розмірі по 15 398 грн. 96 коп. в рівних частинах з кожного.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді