Постанова № 65519728, 21.03.2017, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/1575/16-а

Провадження № 2-а/355/6/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2017 року Баришівський районний суд Київської області в складі головуючого судді Коваленка К.В.

з участю секретаря Старенької С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інгульського відділу Державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, який мотивує тим, що 08.12.2015 року Баришівським районним судом було винесено рішення, згідно якого з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 стягнуто 7827 грн. заподіяної матеріальної та 15 000 грн. заподіяної моральної (немайнової) шкоди, всього стягнуто 22 827 грн..

11.01.2016 року позивач отримала виконавчий лист, виданий Баришівським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_4 та подала його на виконання до Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції.

Позивач неодноразово зверталась до відділу Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції проте до теперішнього часу рішення суду не виконано.

В судове засідання позивач не з'явилась про день, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, до суду надійшла заява позивача про розгляд справи в її відсутність.

Представник відповідача Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області в судове засідання не з'явився, до суду надійшло письмове заперечення та клопотання про розгляд справи в його відсутність.

Дослідивши матеріали справи суд вважає , що заявлений позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Суд встановив, що 08.12.2015 року Баришівським районним судом було винесено рішення суду, згідно якого з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 стягнуто 7827 грн. заподіяної матеріальної та 15 000 грн. заподіяної моральної (немайнової) шкоди, всього стягнуто 22 827 грн..

11.01.2016 року позивач отримала виконавчий лист, виданий Баришівським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_4 та подала його на виконання до Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції.

Із заперечення державного виконавця відповідача Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Мунтян А.В. вбачається, що за час виконання зазначеного рішення суду, державними виконавцями Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, а в подальшому Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області було проведено ряд виконавчих дій, надіслані відповідні запити з метою виявлення майна боржника, направлені вимоги. Разом з тим вчиненні дії належного результату не дали.

Крім того як вбачається із заперечення в травні 2016 року державний виконавець Залюбовський А.Г. в провадженні якого перебувало вказане виконавче провадження №49836431. Провадження було передано на виконання державному виконавцю Мунтян А.В., який після прийняття провадження до виконання перші дії по виконанню вчинив лише 27.12.2016 року, тобто на протязі 7 місяців жодних дій по виконанню рішення суду не проводилось. Також суд звертає увагу на ту обставину, що на протязі тривалого часу, незважаючи на те, що боржник мав офіційну роботу з його заробітку на депозитний рахунок Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції надійшло 183,54 грн.., які були не направлені стягувачу, а направлені на компенсування витрат ДВС. Тобто стягнень з заробітку боржника фактично не проводилось.

Таким чином, суд вважає, що при виконанні даного рішення суду державним виконавцем Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області була допущена неправомірна бездіяльність, оскільки відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», що діяв на той час, державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Під час проведення судового засідання в режимі відеоконференції, державний виконавць Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Мунтян А.В. пояснив суду, що в даний час кошти від боржника начеб то почали надходити, суд зробив перерву, для надання відповідних доказів, проте на час розгляду справи такі докази суду надані не були.

За таких обставин вимога про зобов'язання Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області вчинити всі необхідні дії для виконання рішення суду, підлягає до задоволення.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Практика Європейського суду з прав людини у справах щодо порушення Україною вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції при виконанні остаточних судових рішень стоїть на захисті права особи на справедливий суд, одним з основних елементів якого є те, що остаточне судове рішення у справі було виконане без невиправданих затримок.

Оскільки, в даному випадку позивач не може домогтися виконання судового рішення, винесеного на її користь, то відповідно до практики Європейського суду з прав людини, такі дії слід розцінювати як втручання у право на мирне володіння майном, а ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок (рішення суду від 29.06.2004 у справі «Войтенко проти України»).

Керуючись ст.ст.5,6,7,11,18,82 Закону України « Про державну виконавчу службу »; ст.ст. 167,181 Кодексу адміністративного судочинства України,-

постановив:

Позов ОСОБА_1 до Інгульського відділу Державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії задоволити в повному обсязі.

Визнати бездіяльність Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області по виконанню виконавчого листа № 355/1603/15-к, виданого Баришівським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 7827 гривень заподіяної матеріальної та 15 000 гривень заподіяної моральної (немайнової) шкоди, всього 22 827 гривень, неправомірною.

Зобов'язати Інгульський відділ державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області вжити заходи примусового виконання виконавчого листа № 355/1603/15-к, виданого Баришівським районним судом Київської області від 11.01.2016 року, згідно якого з ОСОБА_4 на мою користь, ОСОБА_1, стягнуто 7827 гривень заподіяної матеріальної та 15 000 гривень заподіяної моральної (немайнової) шкоди, всього стягнуто 22 827 гривень.

Стягнути з Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 551 гривню 20 копійок.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Баришівського районного суду К. В. Коваленко