Постанова № 65519708, 24.03.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/97/17

Провадження № 33/779/143/2017

Категорія ст.124 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Бейко А. М.

Суддя-доповідач Гандзюк

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2017 року м. Івано-Франківськ

Суддя Апеляційного суду Івано-Франківської області Гандзюк В.П., розглянувши справу про адміністративні правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Рожнятівського районного суду від 14 лютого 2017 року, -

в с т а н о в и в :

Вказаною постановою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель АДРЕСА_1, має на утриманні двох малолітніх дітей, працює приватним підприємцем по перевезенню, громадянин України,-

визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 320 грн. судового збору.

Згідно оскаржуваної постанови, ОСОБА_2 06.01.2017 року близько 16 год. 10 хв. керуючи транспортним засобом марки «ВАЗ 21703» д.н.з. НОМЕР_1, в с. Небилів по вул. Шевченка, в смт. Перегінське Рожнятівського району, виїжджаючи з другорядної дороги (вулиці) не надав перевагу в русі транспортному засобу марки «КІА Sportage», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, який рухався по головній дорозі внаслідок чого допустив зіткнення з вказаним транспортним засобом. Тим самим, ОСОБА_2 порушив п.16.11 ПДР України, за, що передбачена відповідальність ст.124 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, та порушення норм матеріального і процесуального права.

Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення, який був складений за результатами ДТП, що мало місце 06.01.2017 року суперечить схемі наслідків ДТП, зокрема щодо розміщення транспортного засобу марки «ВАЗ 21703» д.н.з. НОМЕР_1 та траєкторії руху автомобіля марки «КІА Sportage» д.н.з. НОМЕР_2. Так, ширина дороги становить 8,7 м., відстань від лівого колеса автомобіля марки «ВАЗ 21703» до протилежного краю дороги становить 6,2 м., а тому ОСОБА_3 керуючи своїм автомобілем міг безперешкодно не змінюючи траєкторію руху,та не виїжджаючи на зустрічну смугу, проїхати повз автомобіль марки «ВАЗ 21703». Апелянт вказує, що в момент зіткнення, його автомобіль «ВАЗ 21703» був припаркований на узбіччі дороги, а причиною ДТП стала ожеледиця, та обледеніння дороги, через, що ОСОБА_3 не впорався з керуванням, і його транспортний засіб занесло в припаркований «ВАЗ 21703». Вказаний факт можуть підтвердити свідки події, однак такі не були допитані працівниками поліції під час складання протоколу.

Більше того, з ініціативи ОСОБА_3 між сторонами було досягнуто згоди про складання європротоколу, і схема наслідків ДТП, була складена саме для цього, оскільки у ОСОБА_3 був відсутній поліс страхування транспортного засобу. Що стосується протоколу про адмінправопорушення, то такий був складений працівником поліції пізніше без участі учасників ДТП.

Також ОСОБА_2 вказує на поважність пропуску ним строку на апеляційне оскарження.

З цих підстав, строк на апеляційне оскарження просив поновити, а оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи і доводи апеляції, вважаю, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

У відповідності до ч. 2 ст. 287 КУпАП, постанову суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у порядку передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова суду була винесена судом 14.02.2017 року, без участі ОСОБА_2 і про таку він дізнався тільки 28.02.2017 року.

Таким чином, строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин.

Згідно ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Крім того, статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими.

Відповідно до ст.252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до вимог ст.124 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Згідно п.16.11 Правил дорожнього руху, порушення якого ставиться у вину ОСОБА_2, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема протоколу та схеми наслідків ДТП, що мала місце 06.01.2017 року причиною зіткнення стало порушення саме водієм транспортного засобу марки «ВАЗ 21703» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 пункту 16.11 ПДР України. Вказаний факт також підтверджується місцем розташування механічних пошкоджень, яких зазнали автомобілі водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_2 Зокрема, з пояснень водіїв вбачається, що контактування автомобілів відбулося передньою частиною автомобіля «ВАЗ 21703» д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 в праву частину автомобіля «КІА Sportage», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, який рухався по головній дорозі.

Таким чином, на підставі даних наявних в матеріалах справи схеми місця дорожньо-транспортної пригоди, в якій зафіксовані дорожня обстановка, місце зіткнення транспортних засобів та їх механічні пошкодження, протоколу про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції, згідно вимог ст. 245 КУпАП повно і всебічно дослідив матеріали адміністративної справи, дав вірну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_2 винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Разом з тим, Апеляційний суд вважає за необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_2 суд не в повній мірі дотримався вимог ст. 33 КУпАП, застосувавши щодо останнього стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 працює підприємцем, робота якого безпосередньо зв'язана з перевезенням, та підвезенням лісопродукції, а тому позбавлення його права керування транспортними засобами позбавить можливості матеріально забезпечувати себе та свою сім'ю.

Враховуючи наведене та приймаючи до уваги, що наявність права керувати транспортними засобами забезпечує апелянту можливість виконувати роботу, вважаю, що накладене на ОСОБА_2 стягнення за своєю суворістю не відповідає характеру вчиненого правопорушення та особі правопорушника, у зв'язку з чим застосоване щодо останнього стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців слід змінити на стягнення у вигляді штрафу, що буде необхідним і достатнім для виховного впливу та запобіганню вчинення ОСОБА_2 нових правопорушень.

На підставі викладеного та керуючись ст. 293, 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Клопотання ОСОБА_2 задовольнити.

Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Рожнятівського районного суду від 14 лютого 2017 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Рожнятівського районного суду від 14 лютого 2017 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, в частині накладення стягнення змінити та застосувати до нього стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 (триста сорок) гривень.

В решті постанову Рожнятівського районного суду від 14 лютого 2017 року залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Івано-Франківської області В.П. Гандзюк

Згідно з оригіналом

Суддя В.П. Гандзюк