Ухвала суду № 65516434, 21.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2017 року м. Київ К/800/55364/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Кравцова О.В.,

суддів Калашнікової О.В.,

Єрьоміна А.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської митниці Міндоходів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» до Дніпропетровської митниці Міндоходів про скасування рішення про коригування митної вартості товару,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2012 року ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» (далі - Товариство) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської митниці Міндоходів (далі - Митниця) про скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 17 вересня 2013 року № 110090000/2013/000053/3, скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28 серпня 2013 року № 110090000/2013/00064, зобов'язання винести письмове рішення про визнання митної вартості марганцевої руди у розмірі 1712855,54 грн, яка заявлена Товариством у митній декларації від 11 вересня 2013 року № 110090000/2013/0005938.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року, позов задоволено частково.

Скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 17 вересня 2013 року № 110090000/2013/000053/3 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28 серпня 2013 року № 110090000/2013/00064. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Митниця звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просила їх скасувати, а в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство згідно умов доповнення від 10 червня 2013 року № 1 до контракту від 2 квітня 2013 року № 020413N, укладеного з компанією «Chemstar products llc» (США), отримувало марганцеву руду, а саме, марганцеву руду дрібної фракції походженням з Бразилії, на умовах CPT залізнична станція порту відвантаження (порт Україна) - 1024450 кг.

14 серпня 2013 року для здійснення митного контролю та митного оформлення декларантом подана електронна митна декларація № 110090000/2013/005164, відповідно до якої для проведення відповідачем митного оформлення заявлено товар марганцева руда дрібної фракції, вміст Mn - 44 %, Р - 0,055 %, волога - 16,3%, країна походження та країна виробника - Бразилія. Митна вартість товару позивачем визначена за основним методом (за ціною договору) за ціною 209,18 дол. США за метричну тону.

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість ввезеного товару позивачем надані до Митного поста «Нікополь» Дніпропетровської митниці Міндоходів наступні документи: картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 15 листопада 2012 року №110/2012/0000991; копія зовнішньоекономічного контракту від 2 квітня 2013 року № 020413N; сертифікат походження № 01-13-СО-03591; залізничні накладні для внутрішнього сполучення; коносамент від 21 травня 2013 року № 01; некласифікований комерційний документ від 27 травня 2013 року; рахунок-фактура (інвойс) від 10 червня 2013 року № 0104N-SL; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту); довідка про проведення декларування валютних цінностей доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами від 22 липня 2013 року.

Митниця відмовила в оформлені товару шляхом видачі відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28 серпня 2013 року № 110090000/2013/00046. Підставою для відмови позивачу в оформленні товару за основним методом (за ціною контракту), митним органом зазначено, зокрема, рішення про коригування митної вартості від 28 серпня 2013 року № 110090000/2013/000041/1, у якому зазначено, що митне оформлення не може бути здійснене відповідно до пункту 6 статті 54 МК України.

У зв'язку з викладеним, Митницею зобов'язано позивача подати нову митну декларацію та заповнити графи 12, 44, 45, 46, 47, відповідно до винесеного рішення про коригування митної вартості від 28 серпня 2013 року № 110090000/2013/000041/1 або звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X МК України.

28 серпня 2013 року митним постом «Нікополь» Дніпропетровської митниці Міндоходів винесено рішення № 110090000/2013/000041/1 про коригування митної вартості товарів за митною декларацією від 14 серпня 2013 року № 110090000/2013/005164. Митну вартість зазначеної марганцевої руди, що імпортується, скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості за резервним методом в розмірі 343,6 дол. США за тону.

11 вересня 2013 року позивач з метою митного оформлення даного товару та його випуску у вільний обіг під гарантійні зобов'язання подав до митного органу митну декларацію № 10090000/2013/0005938.

Крім того, позивач, 29 серпня 2013 року звернувся із запитом до ДП «Держзовнішінформ» із проханням провести цінову експертизу зовнішньоекономічного контракту № 020413N між фірмою «Chemstar products llc» та Товариством для підтвердження митної вартості, заявленої декларантом за контрактною ціною.

Так, висновком ДП «Держзовнішінформ» від 2 вересня 2013 року № 9/431-1 підтверджується, що рівень контрактної ціни на марганцеву руду дрібної фракції, походження Бразилія, за ціною 09,18 дол. США на умовах поставки СРТ, що імпортується згідно доповненню від 10 червня 2013 року № 1 до контракту від 2 квітня 2013 року № 020413N, відповідає кон'юнктурі ринку.

18 серпня 2013 року направлено запит до ДП «Укрпромзовнішекспертиза», на який надано висновок від 21 серпня 2013 року № 3713, згідно якого рівень ціни на марганцеву руду дрібної реакції із вмістом марганцю 44%, походженням з Бразилії, за ціною 209,18 дол. США/т на умовах поставки СРТ, що імпортується згідно доповненню від 10 червня 2013 року № 1 та специфікації № 1 до контракту від 2 квітня 2013 року № 02041ЗN відповідає поточній кон'юнктурі ринку.

Митниця листом від 17 вересня 2013 року № 17-11-11/2964 повідомила позивача, що рішення про коригування митної вартості від 28 серпня 2013 року №110090000/2013/000041/1 скасовано та винесено нове рішення про коригування митної вартості від 17 вересня 2013 року № 110090000/2013/000053/3 після випуску товару у вільний обіг під гарантійні зобов'язання за митною декларацією від 11 вересня 2013 року № 110090000/2013/0005938, яким митну вартість зазначеної марганцевої руди скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - за резервним методом, в розмірі 224,3 дол. США за тону. У зв'язку з скасуванням рішення про коригування митної вартості від 28 серпня 2013 року № 110090000/2013/000041/1, позивачем до митної декларації від 11 вересня 2013 року № 110090000/2013/0005938 поданий аркуш коригування від 23 вересня 2013 року, згідно якого сума грошової застави зі сплати ПДВ, зазначена у графі «В», була змінена з 220137,72 грн на 24716,81 грн.

Задовольнивши позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що використані декларантом при митному оформленні відомості підтверджені документально, визначені кількісно і достовірно, а всі складові митної вартості, які обов'язкові при її обчисленні, містяться у поданих до Митниці документах.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до частини третьої статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною шостою статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною сьомою статті 54 МК України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Таким чином, законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою презюмується правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено); інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За правилами частини третьої цієї ж статті у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З наведеним висновком кореспондуються положення пункту 2 частини п'ятої статті 54 МК України, за змістом якої Митниця має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Так, як встановлено судами, підставою для здійснення корегування митної вартості заявленого до розмитнення позивачем товару за МД № 110090000/2013/005938 (марганцевої руди дрібної фракції (країна походження Бразилія) MN 44% Р 0,055% волога: 16,3% ФР. (0,2 - 5мм) в сторону збільшення ціни товару із застосуванням резервного методу визначення митної вартості стали біржові відомості з періодичного видання СRU. В наявних матеріалах справи документах, як то зовнішньоекономічний контракт від 2 квітня 2013 року № 020413N, специфікація до контракту від 2 квітня 2013 року №020413N, додаток №1 до контракту, сертифікат якості від виробника вбачається, що на митну територію України імпортувалась саме марганцева руда дрібної фракції, країна походження Бразилія, MN 44% Р 0,055% з вмістом вологи: 16,3% ФР. (0,2 - 5мм).

Крім того, доводи відповідача про те, що згідно наданої біржової інформації з періодичного видання СRU вартість руди марганцевої становить 5,7 дол.США за 1% марганця в сухій вазі, суд до уваги не приймає, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, позивачем закупався товар на умовах СРТ порт України.

З урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що Митницею безпідставно завищено митну вартість марганцевої руди дрібної фракції (країна походження Бразилія) MN 44% Р 0,055% волога: 16,3% ФР. (0,2 - 5мм), імпортованої відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 2 квітня 2013 року № 020413N. Подані позивачем документи належні, стосуються предмету контракту, на підставі яких можливо визначити митну вартість за ціною контракту.

Отже, в наданих декларантом документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар, а суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України, зокрема у постановах від 30 червня 2015 року (справа 21-591а15), 31 березня 2015 року (справи 21-127а15 та 21-53а15) і колегія суддів бере її до уваги.

Таким чином, колегія суддів, керуючись частиною першою статті 224 КАС України, приходить до висновку, що рішення судів попередніх інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 220-1, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді