Ухвала суду № 65515992, 21.03.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/2427/16

Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

21 березня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Матохнюка Д.Б. Боровицького О. А. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

представника відповідача Непийводи Інни Андріївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Новатор" до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

в грудні 2016 року Державне підприємство "Новатор" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання відповідача подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві висновок про суму податку на додану вартість.

Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Позивач повноважних представників в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 18 серпня 2016 року Державне підприємство "Новатор" надіслало електронною поштою на адресу відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2016 року, яка прийнята та зареєстрована останнім за № 9148434278.

Згідно з поданою декларацією за липень 2016 року і доданої до неї заяви позивач заявив суму бюджетного відшкодування на рахунок у банку в розмірі 210 830 грн.

На підставі пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України в порядку статті 76 цього Кодексу 21 вересня 2016 року посадовими особами Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників проведена камеральна перевірка даних, задекларованих ДП "Новатор" у податковій звітності з податку на додану вартість, щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за липень 2016 року.

За результатами перевірки складена довідка у формі висновку №1495/28-10-41-01/22987900 від 21 вересня 2016 року, якою підтверджено правомірність визначення суми податку на додану вартість в розмірі 210 830 грн., та зазначено, що остаточні висновки щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість декларації за липень 2016 року будуть здійснені після проведення заходів, передбачених Податковим кодексом України.

Згідно з банківським реєстром платежів від 29 вересня 2016 року, на підставі отриманих від Центрального офісу з обслуговування великих платників висновків про суми відшкодування податку на додану вартість, Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві за платіжним дорученням № 6978-07 перерахувало на рахунок позивача 159 475,28 грн відшкодування ПДВ.

11 жовтня 2016 року у зв'язку з неотриманням бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 51 355 грн позивач направив на адресу відповідача лист № 046/3788 про надання інформації стосовно причин невідшкодування зазначеної суми. Проте, відповідь на вказаний лист позивачу не надходила.

Не погодившись з бездіяльністю відповідача, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачем не доведено правомірність бездіяльності щодо не подання до Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві висновку про суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку за липень 2016 року, позовні вимоги ДП "Новатор" необхідно задовольнити.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів та порядок їх адміністрування, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.п. 200.7 та 200.10 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

З матеріалів справи встановлено, що 21 вересня 2016 року посадовими особами Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників проведена камеральна перевірка даних, задекларованих ДП "Новатор" у податковій звітності з податку на додану вартість за липень 2016 року.

За результатами перевірки складена довідка у формі висновку №1495/28-10-41-01/22987900 від 21 вересня 2016 року, якою підтверджено правомірність визначення суми податку на додану вартість в розмірі 210 830 грн., та зазначено, що остаточні висновки щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість декларації за липень 2016 року будуть здійснені після проведення заходів, передбачених Податковим кодексом України.

Згідно з п.п. 200.12 та 200.13 ст. 200 ПК України контролюючий орган зобов'язаний, зокрема, протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Згідно з пунктом 200.21 статті 200 ПК України у разі невідповідності за висновком контролюючого органу платника податку визначеним пунктом 200.19 цієї статті критеріям контролюючий орган зобов'язаний протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності направити платнику податку рішення про таку невідповідність та надати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано. Відповідне рішення може бути оскаржене платником податку у встановленому порядку.

Якщо контролюючий орган у встановлений термін не надіслав платнику податку зазначеного рішення, вважається, що такий платник відповідає критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідач не проводив документальної перевірки та не надіслав позивачу у строк, визначений ПК України, податкове повідомлення-рішення. Крім того, відповідачем (контролюючим органом) не виконано вимог законодавства та не подано у п'ятиденний строк після закінчення перевірки позивача до Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві висновок із зазначенням сум невідшкодованого ПДВ в розмірі 51355 грн за липень 2016 року.

Оцінивши доводи апеляційної скарги щодо правомірності невідшкодування відповідачем ДП "Новатор" ПДВ в розмірі 51355 грн, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до положень ПК України, після заявлення платником податків свого права на бюджетне відшкодування, контролюючий орган у встановлені строки проводить камеральну перевірку достовірності зазначених платником податків даних та за наслідками такої перевірки протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки подає до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету або у разі невідповідності за висновком контролюючого органу платника податку визначеним пунктом 200.19 ст. 200 ПК України критеріям рішення про таку невідповідність та надає детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано. При цьому, у випадку недотримання контролюючим органом встановлених ПК України строків на здійснення вказаних дій в силу статті 200 ПК України такий платник вважається, таким що відповідає критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 31.05.2016 року у справі № 826/11379/14.

З урахуванням наведеного, оцінивши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає, що оскільки відповідачем після заявлення ДП "Новатор" свого права на бюджетне відшкодування, не прийнято, у встановлений Законом строк, рішення про невідповідність платника податку п. 200.19 ст. 200 ПК України з детальними поясненнями і розрахунками за критеріями, значення яких не дотримано, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання протиправною бездіяльність Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників та зобов'язання відповідача подати до Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві висновок про суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку за липень 2016 року в розмірі 51355 грн.

З урахуванням наведеного та встановлених у справі обставин під час апеляційного розгляду справи доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2016 року - без змін.

Постанова або ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбаченим цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Ухвала суду складена в повному обсязі 28 березня 2017 року.

Головуючий Сапальова Т.В. Судді Матохнюк Д.Б. Боровицький О. А.