Ухвала суду № 65515978, 20.03.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2017 р.Справа № 816/1595/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Полтавській області на постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 12.01.2017р. по справі № 816/1595/16

за позовом ОСОБА_3

до Головного управління Національної поліції в Полтавській області , Управління МВС України в Полтавській області в особі ліквідаційної комісії

про визнання дій та бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (далі - відповідач-1), Управління МВС України в Полтавській області в особі ліквідаційної комісії (далі - відповідач-2), в якому просила суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо ненаправлення матеріалів позивача для виплати одноразової грошової допомоги до МВС України згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" № 850 від 21.10.2015 року, а саме п. 8;

- визнати протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо не проведення всебічної, об'єктивної перевірки питань, порушених позивачем у зверненні від 29.08.2016 року щодо ініціювання виплати їй грошової допомоги в частині направлення висновку (матеріалів) до МВС України, незабезпечення поновлення її порушених прав та невжитття заходів до усунення причин щодо невиплати грошової допомоги згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 протиправною;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області направити до МВС України висновок з відповідними документами про призначення виплати ОСОБА_3 для вирішення питання про призначення та виплату одноразової грошової допомоги як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року.

Постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 12.01.2017 р. зазначений позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Полтавській області щодо ненаправлення до Міністерства внутрішніх справ України матеріалів для виплати ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги згідно з п. 8 "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року.

Зобов'язано Головне управління Національної поліції у Полтавській області направити до Міністерства внутрішніх справ України висновок з відповідними документами відносно ОСОБА_3 для вирішення питання про призначення та виплату одноразової грошової допомоги як інваліду 2-ї групи у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, відповідно до "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року.

Відповідач-1, не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову Ленінського районного суду м. Полтави від 12.01.2017 р. скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач-1 зазначає, що Головне управління Національної поліції в Полтавській області не є органом уповноваженим розглядати заяви (рапорти) та надсилати до МВС України матеріали для виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року.

15 березня 2017 року на адресу Харківського апеляційного адміністративного суду позивачем було надіслано заперечення на апеляційну скаргу, в яких посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 в період з 09.09.1999 року по 06.11.2015 року проходила службу в органах внутрішніх справ України та з 07.11.2015 року по 30.06.2016 року проходила службу в Національній поліції України.

Відповідно до свідоцтва про хворобу № 134 від 10.06.2016 року військово-лікарської комісії ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" в результаті медичного огляду капітана поліції ОСОБА_3 встановлено, що вона отримала закриту черепно-мозкову травму зі струсом головного мозку (20.07.2015 року), забій м'яких тканин голови та шийного відділу хребта, отримана травма пов'язана з виконанням службових обов'язків.

Висновком перевірки за заявою ОСОБА_3 з приводу можливих неправомірних дій окремих працівників УМВС в частині непогодження висновку службового розслідування за фактом отримання нею тілесних ушкоджень від 11.01.2016 року, складеного ліквідаційною комісією УМВС України в Полтавській області, встановлено наступне: висновок службового розслідування проведеного Полтавським МУ УМВС від 30.10.2015 року за фактом отримання 30.07.2015 року капітаном міліції ОСОБА_3 тілесних ушкоджень скасувати в зв'язку з тим, що розслідування проведено з недотриманням вимог нормативно-правових актів, які діяли на час події, не встановлення всіх обставин, а також в зв'язку з неправильним трактуванням факту отримання тілесних ушкоджень. На підставі наявних матеріалів перевірки тілесні ушкодження 30.07.2015 року у вигляді "ЗЧМТ, струсу головного мозку та забою м'яких тканин голови і шийного відділу хребта" ОСОБА_3 отримані в період проходження служби при виконання службових обов'язків.

Згідно з Актом про нещасний випадок № 10, затвердженим 05 лютого 2016 року головою ліквідаційної комісії Полтавського РВ УМВС України в Полтавській області, встановлено, що травма отримана ОСОБА_3 30.07.2015 року внаслідок нещасного випадку при виконанні службових обов'язків.

Крім того, відповідно до Акту розслідування нещасного випадку, що стався 30.07.2015 року, приблизно о 16 год. 15 хв., складеного за формою №Н-5* від 05.02.2016 року, Ліквідаційна комісія Полтавського РВ УМВС України в Полтавській області прийшла до висновку, що нещасний випадок, який мав місце 30.07.2015 року з ОСОБА_3 стався при виконанні нею службових обов'язків.

Згідно довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеню втрати професійної працездатності у відсотках серії АГ № 0005093, виданої обласною МСЕК 07.07.2016 року, ступінь втрати професійної працездатності ОСОБА_3 у відсотках становить 70 %, причина втрати професійної працездатності - травма, пов'язана з виконанням службових обов'язків.

Відповідно до Виписки з акту огляду МСЕК, ОСОБА_3 встановлена друга група інвалідності на строк до 01.08.2018 року.

Позивач є інвалідом 2-ї групи та згідно з посвідченням серії НОМЕР_1 від 22.07.2016 року, виданим Управлінням соціального захисту населення Подільської районної у м. Полтаві ради, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

19 липня 2016 року ОСОБА_3 подала заяву (рапорт) від 15.07.2016 року на ім'я Начальника ГУНП в Полтавській області, в якій просила провести їй виплату одноразової допомоги у зв'язку з тим, що отримала другу групу інвалідності внаслідок травм, пов'язаних з виконанням службових обов'язків. До заяви позивачем надані всі необхідні документи, перелік яких наведений в самій заяві.

Листом Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 25.07.2016 року за вих. №29/Б-101 ОСОБА_3 повернуто пакет документів, повідомлено, що заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням групи інвалідності потрібно дооформити в частині відмітки кадрового підрозділу "Подія настала", у поданих нею документах не вистачає 3 сторінки акту № 10 від 05.02.2016 року про нещасний випадок, яку потрібно долучити до документів, а також роз'яснено, що для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги необхідно доповнити пакет документів висновком службового розслідування та актами ф. Н-1, НТ нещасного випадку з отриманням ЗЧМТ, що стався з нею 25.08.2009 року, оскільки діагноз МСЕК (Т-90.5) - наслідки внутрішньочерепної травми, а підставою для виплати являється висновок службової перевірки, який виключає підстави, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється.

При цьому, відповідно до змісту вказаного вище листа, основною підставою для відмови у позитивному вирішенні заяви зазначено те, що вона була звільнена з Національної поліції, а травма отримана в період проходження служби в ОВС, у зв'язку з чим застосувати норми наказу МВС України від 11.01.2016 року № 4 чи постанови КМУ від 21.10.2015 року № 850, на жаль, не можливо.

Згодом ОСОБА_3 повторно зверталася до Головного управління Національної поліції в Полтавській області з заявою про проведення виплати їй одноразової допомоги у зв'язку з отриманням другої групи інвалідності внаслідок травм, пов'язаних з виконанням службових обов'язків.

Відповідно до звернення від 29.08.2016 року на ім'я начальника ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_3 просила розглянути її документи на виплату допомоги у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності - в разі направлення матеріалів для виплати (чи висновку) до МВС України згідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. № 850 просила надати завірені належним чином копії супровідного листа, в разі ненаправлення - надати змістовні роз'яснення з даного приводу в строк до 02.09.2016 року.

Відповідно на вказане звернення надано позивачу листом від 09.09.2016 року за вих. № 29/Б-129, Б-131, Б-135, Б-140, Б-141, Б-133, БЕ-752/Кц, БЕ-755/Кц, БЕ-756/Кц за підписом заступника начальника ГУ НП в Полтавській області, яким повідомлено, що виплата поліцейським одноразової грошової допомоги згідно Закону України "Про Національну поліцію" передбачена у разі встановлення інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманих під час виконання ним повноважень та основних завдань поліції, у той час як у довідці МСЕК та інших документах (свідоцтві про хворобу ВЛК, висновках службових розслідувань, актах розслідування нещасних випадків тощо) наданих нею, зазначено, що травми отримані в період проходження служби в органах внутрішніх справ. Ураховуючи викладене, застосувати норми Закону України "Про Національну поліцію" на наказ МВС від 11 січня 2016 року № 4 для проведення виплати одноразової грошової допомоги неможливо.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того що відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, які передбачені чинним законодавством України.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції визначено постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, якою затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (надалі - Порядок №850).

Так, підпунктом 2 пункту 2 Порядку №850 визначено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 від 21.10.2015 року грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, у разі встановлення інвалідності II групи.

Згідно виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_3 оглянута вперше 07.07.2016 року та їй присвоєна 2 група інвалідності з 05.07.2016 року, у зв'язку з отриманням травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків.

Відповідно до довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії АГ № 0005093, ОСОБА_3 втратила 70 % професійної працездатності по причині отриманої травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків.

За таких обставин, у позивача право на отримання одноразової грошової допомоги виникло 05.07.2016 року.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 в період з 09.09.1999 року по 06.11.2015 року проходила службу в органах внутрішніх справ України та з 07.11.2015 року по 30.06.2016 року проходила службу в Національній поліції України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" №580-УІІІ від 02.07.2015 року. З прийняттям зазначеного Закону втратив чинність Закон України "Про міліцію".

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" одноразова грошова допомога призначається та виплачується у разі визначення поліцейському інвалідності, яка настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання службових обов'язків під час участі в антитерористичній операції, захисту незалежні суверенітету та територіальної цілісності України.

Відповідно до ч. 2 ст. 97 вищевказаного Закону, порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейським встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Розділом XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" (п. 15) встановлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Отже, враховуючи викладене вище, позивач не втратила право на отримання одноразової грошової допомоги через те що інвалідність у неї настала внаслідок травми, отриманої під час виконання нею службових обов'язків в органах внутрішніх справ, а відповідні доводи відповідача-1 про відсутність такого права не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, прямо суперечать положенням Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", у зв'язку з чим не можуть бути взяті до уваги.

Згідно пункту 9 "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року, МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що одноразова грошова допомога позивачу має здійснюватись саме на підставі "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що Головне управління Національної поліції України в Полтавській області не є правонаступником Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, оскільки Головне управління Національної поліції України в Полтавській області є новоствореним органом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області замість органів міліції, в яких проходив службу позивач і в даному випадку саме Головне управління Національної поліції України в Полтавській області повинно виконувати адміністративні функції щодо подання до Міністерства внутрішніх справ України висновку про можливість проведення грошової допомоги згідно постанови Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015 року.

Пунктом 8 Порядку №850 визначено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.

Відповідно до пункту 9 згаданого Порядку, МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Аналіз зазначених норм Порядку №850 дає підстави для висновку, що повноваження на прийняття рішення про призначення чи про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги є виключною компетенцією МВС України, а на орган внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, покладено обов'язок з проведення окремих процедурних дій щодо оформлення відповідних документів для вирішення питання про виплату такої допомоги та реалізації рішення головного розпорядника коштів (МВС).

Враховуючи зазначене, у відповідача-1 були відсутні повноваження повертати без розгляду документи позивача або приймати рішення по суті вимог рапорту ОСОБА_3 від 19.07.2016 року.

Таким чином, повертаючи на адресу позивача пакет документів на призначення одноразової грошової допомоги, відповідач діяв не у межах та не у спосіб, що визначені чинним законодавством.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що належним способом захисту порушеного права позивача є покладення на відповідача-1 обов'язку щодо направлення до МВС України висновку з відповідними документами відносно ОСОБА_3 для вирішення питання про призначення та виплату одноразової грошової допомоги.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 12.01.2017р. по справі № 816/1595/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Шевцова Н.В.Судді Мінаєва О.М. Макаренко Я.М. Повний текст ухвали виготовлений 27.03.2017 р.