Ухвала суду № 65515756, 20.03.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2017 р.Справа № 820/4051/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Гаєвської І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - ОСОБА_1 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2017 по справі № 820/4051/16

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2017 відмовлено в задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3.) до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області ( далі - ДПІ у Московському р-ні м. Харкова).

Позивач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.02.2017 та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач послався на помилковість висновків суду першої інстанції про те, що позивачем не було надано первинних документів до перевірки щодо погодження з контрагентами проведення ремонтних робіт, оскільки отримання такого погодження в усній формі не суперечить умовам договорів, крім того, впродовж багатьох років після проведення ремонту жодних скарг та зауважень щодо необхідності отримання письмової згоди на проведення ремонтних робіт не надходило. Також вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо неможливості встановлення конкретного періоду виконання робіт, оскільки час виконання робіт починається з моменту укладання договорів і до кінцевого розрахунку за датою прибуткових касових ордерів та щодо не отримання позивачем від контрагента відшкодування витрат, оскільки 17.09.2014 було укладено угоду про припинення зустрічних однорідних вимог на суму 224257,20 грн., завірена копія якої була надана до податкового органу та матеріалів справи.

Відповідач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягав на законності судового рішення та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та письмових заперечень на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ДПІ у Московському р-ні м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області була проведена документальна планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_3, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період 01.01.2013 по 31.12.2015, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт перевірки №223/20-34-13-03-07/НОМЕР_1 від 31.03.2016 (далі - Акт).

На підставі висновків акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 25.04.2016 № НОМЕР_2, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб і у загальному розмірі 148 179,51 грн. (основний платіж - 98 786,34 грн., штрафні (фінансові) санкції - 49 393,17 грн.).

За результатами розгляду скарги позивача рішенням ГУ ДФС у Харківській обл.. від 13.06.2016 №3425/10/20-40-10-01-14, частково задоволено скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Московському р-ні м. Харкова від 25.04.2016 № НОМЕР_2 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 24 696,58 грн. (штрафні (фінансові) санкції), в іншій частині зазначене рішення залишається без змін, а скаргу в цій частині без задоволення.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.2015 №892 "Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби", реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби за переліком згідно додатком 2, зокрема, ДПІ у Московському р-ні м. Харкова - реорганізовано шляхом приєднання до Київської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (далі - відповідач, Київська ОДПІ).

З урахуванням рішення за результатами розгляду скарги Київською ОДПІ від 13.06.2016 №3425/10/20-40-10-01-14, винесено податкове повідомлення-рішення від 30.06.2016 №0013071700 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі основний платіж - 98786,34 гри., штрафні (фінансові) санкції - 24696,59 грн.

Перевіряючи правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 у період з 01.01.2013 по 31.12.2015 здійснювала діяльність на загальній системі оподаткування. Фактично у перевіряємому періоді (з 01.01.2013 по 30.09.2014) здійснювала господарську діяльність з надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; з 01.10.2014 по 31.12.2015 - підприємницьку діяльність не здійснювала, доходу не отримувала.

Для здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 використовувала у господарській діяльності орендовані у ПАТ "Кондитерська фабрика "Харків'янка" нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 157, згідно з договором оренди нерухомого майна № 01/04 від 01.04.2011. Загальна площа нежитлового приміщення 6 996,90 кв.м (площа 1, 2 поверхів - 3 437,4 кв.м, площа 3, 4 поверхів - 3 559,7 кв.м); термін дії договору до 31.07.2014. Площа орендованих приміщень змінювалась згідно з додатковими угодами до договору оренди № 01/04-П від 01.04.2011 та актів прийому-передачі нежитлового приміщення (офісне приміщення площею 20 кв.м). Відповідно до п. 6.1 договору № 01/04 від 01.04.2011 Орендатор має право здійснювати ремонт об'єкта оренди за власний рахунок та згодою Орендодавця з наступним відшкодуванням витрат на ремонт.

Під час судового розгляду було досліджено договір суборенди від 01.03.2012 № 010312 , укладений між ФОП ОСОБА_3 та ПАТ "Сан Інбев Україна", відповідно до якого надано в суборенду нежитлові приміщення за адресою: м. Харків, вул. Роганська, 157, загальною площею 3 437,2 кв.м (1, 2 поверхи). Відповідно до п. 5.2.1 зазначеного договору за вимогою Суборендатора Суборендодавець (ФОП ОСОБА_3.) надає додаткові площі під тимчасове зберігання на 3 та 4 поверхах. Згідно з додатковою угодою від 04.10.2012 до договору суборенди № 010312 ФОП ОСОБА_3 зобов'язується передати Суборендатору в користування майно площею 1 159.6 кв. м на 1 поверсі; за заявкою Суборендатора може надаватись додаткове майно площею до 2 277,6 кв.м. Термін дії договору суборенди - до 31.07.2014. Відповідно до умов договору суборенди ПАТ "Сан Інбев Україна" зобов'язано використовувати майно у відповідності з вимогами даного договору; утримувати об'єкт суборенди та прилеглу до нього територію в належному стані; утримувати та використовувати приміщення в належному стані у відповідності з договором.

Позивачем на адресу ПАТ "Кондитерська фабрика "Харків'янка" направлені листи від 22.05.2013 та від 01.07.2014 щодо надання дозволу на поліпшення орендованого приміщення шляхом проведення поточного ремонту згідно з кошторисом робіт. До перевірки не надані первинні документи щодо погодження Орендодавцем проведення ремонту орендованих приміщень та згоду на відшкодування витрат на ремонт; також, не надані підтверджуючі документи щодо повідомлення та погодження з ПАТ "Сан Інбев Україна" (суборендатор) про проведення будівельних робіт.

Також судом досліджено договір від 01.02.2014 № 1-02/14, укладеного між ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_5 на підготовку до проведення поточного ремонту складських приміщень та прилеглої до них території загальною площею 1,2 га за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1. На виконання зазначеного договору ФОП ОСОБА_5 складені акти виконаних робіт б/д № б/н з підготовки до проведення поточного ремонту нежитлових приміщень та прилеглої території на загальну суму 283825,17 грн. (підготовка складських приміщень № 1,2, відвантаження та вивезення обладнання із застосуванням погрущика та крану; підготовка території прилеглої до складів 1,2, загальною площею 780 кв.м. для укладання залізобетонних плит; вивезення б/в матеріалів; вирівнювання під'їзних шляхів до складів; засипка з утрамбовуванням ям та заглиблень щебенем, загальної площею 400 кв.м.). В наданих до перевірки актах виконаних робіт не зазначені ані дата виконання, ані номер, що не надає можливості встановити конкретний період виконання робіт. Крім того, з 01.01.2013 нежитлові приміщення та прилегла до них територія за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1, знаходилася в суборенді ПАТ "САН ІНББК Україна"; відповідно до підпункту 6.4.2 пункту 6.4 договору Суборендатор зобов'язаний самостійно утримувати об'єкт суборенди та прилеглу до нього територію. Розрахунки з ФОП ОСОБА_5 проведені у повному обсязі у готівковій формі, але відшкодування понесених витрат на ремонт від ПАТ "Кондитерська фабрика "Харків'янка" позивачем не отримано.

Колегія суддів зазначає, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст. 9 вищезазначеного закону встановлено обов'язкові реквізити, які повинні мати первинні документи.

Так, на підтвердження виконання вищезазначених договорів позивачем надано первинні документи, проте останні не відповідають вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема в наданих до перевірки актах виконаних робіт відсутня дата та номер, що не дають інформації коли виконувалися будівельні роботи.

Положеннями ст.164 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно з п. 177.2 ст.177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу (п. 177.4 ст.І77 ПК України).

Відповідно до п. 178.3 ст. 178 ПК України оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Пунктом 177.1 статті 177 ПК України визначено, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в п. 167.1 ст.167 цього Кодексу.

Згідно п. 167.1 ст. 167 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що ставка податку становить 15% бази оподаткування. У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, зазначених у абзаці 1 цього пункту, перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січна звітного податкового року, ставка податку становить 17% з суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою, визначеною в абзаці 1 цього пункту.

Відповідно до пп. 14.1.27 п.14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 138.8 ст. 138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до пп. 138.8.1 п. 138.8 ст.138 ПК України до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Враховуючи вищенаведені норми права, а також письмові докази у справі, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про законність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Посилання в апеляційній скарзі на укладення позивачем угоди про припинення зустрічних однорідних вимог колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки договором, укладеним між позивачем та контрагентом, можливість проведення взаємозаліку не передбачена, доказів внесення будь-яких змін до вказаного договору позивачем не надано.

Доводи апеляційної скарги про те, що погодження з контрагентами проведення ремонтних робіт в усній формі не суперечить умовам договорів, колегія суддів вважає такими, що не спростовують правомірності висновків суду першої інстанції, оскільки судовим розглядом не встановлено підтвердження здійснення господарської діяльності позивача первинними документами, складеними відповідно до вимог закону.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року по справі № 820/4051/16 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий суддя Л.В. ЛюбчичСудді О.І. Сіренко О.А. СпаскінПовний текст ухвали виготовлений 24.03.2017