Постанова № 65515605, 28.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 751/562/17 Головуючий у 1-й інстанції: Цибенко І.В.

Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалену у порядку скороченого провадження постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2017 року ОСОБА_2 (далі - Позивач, ОСОБА_2) звернулася до Новозаводського районного суду м. Чернігова з позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (далі - Відповідач, Управління) про:

- визнання протиправним рішення Управління від 30.12.2016 року №25079/05 про відмову у перерахунку пенсії;

- зобов'язання Відповідача здійснити перерахунок пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» у редакції, чинній на день призначення пенсії, та постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865 у редакції, чинній на дату призначення пенсії, з моменту звернення до Управління, з розрахунку 90% суми заробітної плати на посаді заступника начальника Контрольно-ревізійного управління в Чернігівській області, що підтверджується довідка ДФІ в Чернігівській області від 24.11.2016 року №180 та №181, листом №25-11-21-16/6447, включивши всі складові заробітної плати, а саме: посадовий оклад - 3 259,00 грн., надбавку за ранг - 100,00 грн., надбавку за вислугу років - 1 343,60 грн., надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи - 1 881,04 грн., надбавку за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності - 325,90 грн., премію - 18 546,97 грн., що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, на яку нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та сплачується з 01.12.2015 року працюючому державному службовцю відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, та виплату заборгованості, що виникне внаслідок такого перерахунку.

Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16.02.2017 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що із внесенням змін до Закону України «Про державну службу» Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01.01.2015 року, порядок перерахунку пенсії повинен був визначатися постановою Кабінету Міністрів України, однак оскільки відповідного нормативного акту Урядом України прийнято не було, підстави для перерахунку пенсії відсутні.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує, що в силу положень ст. ст. 22, 58 Конституції України, ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» Позивач має право на перерахунок раніше призначеної пенсії державного службовця.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому розгляд справи здійснювався у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачу з 11.08.2003 року було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 90% суми заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

01.12.2016 року ОСОБА_2 звернулася до Управління із заявою, в якій просила здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця.

Листом від 30.12.2016 року №25079/05 (а.с. 11-12) Відповідач повідомив Позивача про відсутність підстав для задоволення вимог заяви, оскільки, по-перше, в силу п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» пенсії, призначені раніше на підставі, зокрема, Закону України «Про державну службу», не перераховуються, по-друге, пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсій», який передбачав порядок перерахунку пенсії державних службовців, було виключено, по-третє, з 01.05.2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII, положеннями ст. 90 якого передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким проведення перерахунку пенсії державним службовцям не передбачено. Крім того, зазначено, що довідки від 24.11.2016 року №180, 181 та відповідь на запит №25-11-21-16/6447 від 24.11.2016 року для перерахунку пенсії видані безпідставно.

На підставі встановлених вище обставин, виходячи з системного аналізу приписів ст. ст. 22, 58 Конституції України, ст. ст. 37, 37-1 Закону України «Про державну службу», а також рішення Європейського суду з прав людини, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість відмови Управління у перерахунку пенсії Позивачу та відсутність правових підстав для його здійснення.

З таким висновком суду першої інстанції не можна погодитися з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 37 Закону України «Про державну службу» (далі - Закон) у редакції, яка діяла на момент призначення Позивачу пенсії, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.

Приписи ст. 37-1 Закону в редакції, яка була чинна на момент виникнення у Позивача права на перерахунок пенсії, визначали, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 4 та 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» в редакції, яка була чинною до 15.12.2015 року, передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року №432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.

У зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» був виключений, п. 5 - змінений.

Разом з тим, судом першої інстанції не було враховано, що згідно положень ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.02.1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Як було встановлено судом першої інстанції, Позивач працював у Контрольно-ревізійному управлінні в Чернігівській області, у подальшому перетвореному на Державну фінансову інспекцію в Чернігівській області, на посаді заступника начальника (а.с. 13, 16).

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» затверджено схему посадових окладів керівних працівників і спеціалістів відділень Казначейства, керівних працівників і спеціалістів міськрайонних, міжміських управлінь (відділів) Держземагентства, міських управлінь, відділів та інших територіальних органів центральних органів виконавчої влади у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних (у разі утворення) управлінь юстиції, міських (міст обласного значення), міськрайонних (у разі їх утворення) відділів державної реєстрації актів цивільного стану головних територіальних управлінь юстиції, керівних працівників і спеціалістів об'єднаних управлінь Пенсійного фонду України (у разі утворення), спеціалістів: державних фінансових інспекцій, державних податкових інспекцій, які мають ранг державного службовця у містах (крім мм. Києва та Севастополя), об'єднаних державних податкових інспекцій, об'єднаних у районах та містах державних фінансових інспекцій (додаток №29).

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» приписано міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів необхідно вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.

У зв'язку із наведеним, згідно довідки ДФІ в Чернігівській області від 24.11.2016 року №180 (а.с. 16) з 01.12.2015 року було підвищено заробітну плату заступника начальника, на посаді якого раніше працював Позивач.

При цьому твердження Управління про те, що вказана довідка видана безпідставно у зв'язку з виключенням такої форми постановою Правління Пенсійного фонду України від 04.07.2016 року №15-2 судовою колегією оцінюється критично, оскільки дана довідка видана не за формою, передбаченою наведеною постановою, а відтак її вимоги до виданого Позивачу документу не поширюються.

Таким чином, враховуючи, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце, та те, що 01.12.2015 року була збільшена заробітна плата зокрема, по посаді, на якій працював Позивач, що було підставою для перерахунку, колегія суддів вважає, що наявні правові підстави для перерахунку ОСОБА_2 раніше призначеної пенсії державного службовця. На вказані обставини суд першої інстанції помилково уваги не звернув.

Аналогічна позиція підтримується Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 17.01.2017 року у справі №К/800/27323/16.

З огляду на викладене судова колегія приходить до висновку, що із набранням чинності з 01.05.2016 року Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII, за яким Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ втратив чинність, окрім статті 37 щодо осіб, визначених у п.п. 10-12 Прикінцевих та перехідних положень останнього, унеможливлюється проведення перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону, у зв'язку зі зміною заробітної плати державного службовця після 01.05.2016 року. А відтак посилання суду першої інстанції на те, що чинним законодавством не передбачено перерахунок пенсії, є обґрунтованим, однак судом не було враховано, що дані норми ретроспективної дії не мають.

При цьому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне підкреслити, що Кабінетом Міністрів України на виконання вимог статті 37-1 Закону України «Про державну службу» не були визначені умови та порядок перерахунку пенсій державних службовців. Разом з тим, на переконання судової колегії, відсутність затверджених Кабінетом Міністрів України порядку та умов перерахунку призначених пенсій державним службовцям не може бути підставою для відмови у такому перерахунку.

Крім того, відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у п. 23 рішення «Кечко проти України» від 08.11.2005 року, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Згідно абз. 1-2 ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Позивач звернувся до Відповідача із заявою про перерахунок пенсії державного службовця 01.12.2016 року, тобто до 15 числа грудня 2016 року, а тому в силу приписів ст. 45 вищезазначеного Закону перерахунок пенсії повинен бути здійснений з 01.12.2016 року.

З огляду на викладене, судова колегія вважає помилковими висновки суду першої інстанції та вбачає наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Управління та зобов'язання Відповідача здійснити Позивачу з 01.12.2016 року перерахунок пенсії відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» в редакції, що діяла на дату призначення пенсії, та виплату пенсії державного службовця, призначеної у розмірі 90% заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з врахуванням підвищення з 01.12.2015 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» та довідки ДФІ в Чернігівській області від 24.11.2016 року №180.

Посилання Апелянта на необхідність здійснення перерахунку пенсії з урахуванням довідки ДФІ в Чернігівській області від 24.11.2016 року №181 та листа ДФІ в Чернігівській області від 24.11.2016 року №25-11-21-16/6447 є, на переконання судової колегії, безпідставними, оскільки інформація щодо перетворення органу державної влади (довідка №181) та повідомлення про зміну посадового окладу (лист №25-11-21-16/6447) не є у розумінні чинного законодавства документами, що дають право на перерахунок пенсії.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими вимоги Позивача про необхідність зобов'язання Відповідача провести перерахунок пенсії із зазначенням у грошовому виразі її складових, оскільки питання нарахування пенсії та визначення розмірів виплат належить до виключної компетенції Управління як суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про передчасність твердження суду про відсутність правових підстав для перерахунку Позивачу пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу», а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове.

Згідно приписів ст. 198 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду - скасувати, ухваливши нову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Частиною 6 ст. 94 КАС України закріплено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

З урахуванням наведеного судова колегія приходить до висновку про необхідність стягнення з Управління за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог, у сумі 672,00 грн.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 167, 183-2, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку пенсії.

Зобов'язати Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України здійснити ОСОБА_2 з 01 грудня 2016 року перерахунок відповідно до ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» (в редакції, що діяла на дату призначення пенсії), виплату пенсії державного службовця, призначену у розмірі 90% заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з урахуванням підвищення з 01 грудня 2015 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» та довідки Державної фінансової інспекції в Чернігівській області від 24 листопада 2016 року №180, та провести нарахування і здійснити виплату заборгованості, що виникне внаслідок такого перерахунку, з урахуванням раніше проведених виплат.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (14013, м. Чернігів, пр-т. Перемоги, 139, код ЄДРПОУ 40378209) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в сумі 672 (шістсот сімдесят дві) гривні.

Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає у відповідності до ч. 10 ст. 183-2 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.