Ухвала суду № 65515491, 22.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 373/1739/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Керекеза Я.І., Суддя-доповідач: Кобаль М.І.

У Х В А Л А

22 березня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кобаля М.І.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні без участі сторін матеріали апеляційної скарги Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання провести перерахунок пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

16.02.2017 Переяслав-Хмельницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області (далі по тексту - Переяслав-Хмельницьке об'єднане УПФУ, заявник) звернулось до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 22.11.2016 в даній адміністративній справі (далі по тексту - заява).

Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2017 року в задоволенні вищезазначеної заяви відповідача відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, заявник подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції та переглянути постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 22.11.2016 у зв'язку з нововиявленими обставинами (за текстом апеляційної скарги).

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони у судове засідання не з'явились.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 22.11.2016 року у справі № 373/1739/16-а за позовом ОСОБА_2 до Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій протиправними щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії та зобов'язання проведення перерахунку та виплати пенсії з 01.09.2016 позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною відмову Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області в перерахунку пенсії ОСОБА_2 як державному службовцю та зобов'язано відповідача здійснити з 01.09.2016 перерахунок та виплату пенсії позивачу у розмірі 90 % від заробітної плати, вказаної у довідці № 302/П/1017-05 від 06.09.2016.

Відповідачем зазначену постанову було оскаржено в апеляційному порядку.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2017 апеляційну скаргу пенсійного органа було повернуто особі, яка її подала.

Таким чином, постанова Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 22.11.2016 року по даній справі набрала законної сили 30.01.2017 року після повернення апеляційної скарги відповідачу.

В обґрунтування заяви Переяслав-Хмельницьким об'єднаним УПФУ зазначено, що під час зустрічної перевірки, яка була проведена 14.12.2016 в Переяслав-Хмельницькій ОДПІ ГУ ДФС у Київській області щодо достовірності довідки № 302/П/1017-05 від 06.09.2016 про заробітну плату ОСОБА_2, стали відомі обставини, які є істотними для справи і які не були і не могли бути відомі під час розгляду справи. Зокрема, згідно переліку № 5 змін до штатного розпису Переяслав-Хмельницького ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, що був введений у дію 01.12.2015, посада заступника начальника інспекції начальник відділу податкового аудиту, з якої у 2003 році було призначено пенсію державного службовця ОСОБА_2 відсутня. У вказаній довідці зазначена надбавка за високі досягнення праці або за виконання особливо важливої роботи в розмірі 50 %, що становить 1460 грн. 90 коп. Під час перевірки встановлено, що згідно розрахункових листів дана надбавка не нараховувалась та не виплачувалась. А тому, заявник просить скасувати зазначену постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 22.11.2016 року.

Залишаючи без задоволення заяву Переяслав-Хмельницького об'єднаного УПФУ про перегляд за нововиявленими обставинами постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 22.11.2016 року в адміністративній справі № 373/1739/16-а, суд першої інстанції дійшов висновку, що обставини, на які посилається заявник в якості нововиявлених, не відповідають критеріям нововиявлених обставин, визначених у положеннях ст. 245 КАС України.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такою позицією суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Так, підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, на думку пенсійного органу, є недостовірні дані довідки № 302/П/1017-05 від 06.09.2016 про заробітну плату ОСОБА_2, які є істотними для справи і які не були і не могли бути відомі під час розгляду справи та які стали відомі під час проведення зустрічної перевірки 14.12.2016 в Переяслав-Хмельницькій ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

На підтвердження цього, заявником надано акт зустрічної перевірки достовірності довідки від 14.12.2016 № 137, який містить підпис представника Переяслав-Хмельницького об'єднаного УПФУ.

Між тим, підпис представника Переяслав-Хмельницької ОДПІ відсутній, зазначень, що він відмовився від підпису немає.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається із заперечення представника Переяслав-Хмельницької ОДПІ до зазначеного акта від 14.12.2016 №137, останнім вказано про необхідність провести уточнюючу перевірку (а.с.61).

Під час розгляду справи в суді першої інстанції представником заявника зазначено, що уточнююча перевірки була проведена, однак за її результатами будь-якого документа складено не було.

Тобто, фактичних даних та належних доказів, які б вказували на недостовірність довідки, на яку посилається представник апелянта в заяві про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 22.11.2016 не надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції.

Стаття 245 КАС України встановлює перелік вичерпних підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень, але водночас надати можливість виправити судові рішення, неправосудність яких зазвичай обумовлена обставинами, незалежними від суду.

Нововиявленими є обставини (як фактичного, так і правового характеру), які:

1) об'єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи;

2) не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі.

Наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою.

Відповідно до ч. 2 ст. 245 КАС України передбачено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути;

5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Зокрема, п. 4 і 5 ч. 2 ст. 248 КАС України встановлено, що у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час вирішення справи, а також обґрунтування з посиланням на докази, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву, до суду.

Так, при перегляді рішення суду за нововиявленими обставинами важливим є не порушення балансу між можливістю переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами і принципом юридичної визначеності, який є складовою верховенства права. Принцип юридичної визначеності вимагає, серед іншого, якщо суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не повинне ставитися під сумнів. Жодна зі сторін не повинна вимагати перегляду остаточного і обов'язкового судового рішення лише з метою повторного слухання та ухвалення нового рішення у справі.

В постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 22.05.2015 №7 «Про узагальнення судової практики розгляду адміністративними судами заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» зазначено, що в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження.

На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто, перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими й ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Не є нововиявленими обставинами: ті, які виникли після ухвалення рішення (не існували на той момент); ті, на які посилалися як на докази сторони, або об'єктивно могли бути долучені як докази; невчасно подані сторонами докази; офіційні тлумачення Конституційного Суду України тощо.

Частиною 2 статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі «Правєдная проти Росії» від 18 листопада 2004 року зазначив, що одним із аспектів принципу Верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду. Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.

Отже, істотними обставинами справи можуть бути такі, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду по даній адміністративній справі в адміністративному суді у зв'язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі суду, особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації, тобто ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які беруть участь у справі, ні суду, який розглядав її та вирішував спір по суті.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що обставини, на які посилається відповідач, як на нововиявлені, не відповідають правовим положенням адміністративного судочинства, а тому заява задоволенню не підлягає.

Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, що порушень судом першої інстанції норм процесуального права під час вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 245-251, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Переяслав-Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області - залишити без задоволення, а ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 28 лютого 2017 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий - суддя М.І. Кобаль

судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова

Головуючий суддя Кобаль М.І.

Судді: Карпушова О.В.

Епель О.В.