Ухвала суду № 65515470, 23.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16824/15 Головуючий у 1-й інстанції: Мазур А. С. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2017 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменка В. В.,

суддів Степанюка А. Г., Василенка Я. М.,

за участю секретаря Видмеденко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лутковської Валерії Володимирівни, третя особа - Верховна Рада України, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання дискримінаційними дій, зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.10.2016 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивачі звернулися до суду з позовом про визнання дискримінаційними дії Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Лутковської В.В. по ненаданню позивачам та запрошеним особам 15.01.2015 спеціально створеного в офісі Уповноваженого приміщення для обговорень важливих для громадськості питань порівняно із іншими представниками громадськості, яким Уповноваженим надавалось вказане приміщення для проведення круглих столів та інших заходів у зазначеному приміщенні.

Просили зобов'язати Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Лутковську В.В. припинити дискримінаційні порівняно з іншими представниками громадськості дії відносно позивачів у питанні надання приміщення, спеціально створеного в офісі Уповноваженого Верховної Ради з прав людини для обговорень важливих для громадськості питань, шляхом надання вказаного приміщення для проведення круглих столів за тематикою, зазначеною у заяві від 12.12.2014 та сприяння у проведенні цих круглих столів.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.10.2016 року позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивачі та треті особи подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального права та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В засідання з'явилися позивач ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_6 та представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Висловили свою позицію щодо апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 195-1 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом одного місяця з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Враховуючи вищевикладене та строки розгляду справи, неявка усіх учасників процесу не перешкоджає апеляційному розгляду відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що 12.12.2014 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лутковської Валерії Володимирівни надійшло колективне письмове звернення, підписане представниками п'яти громадських організацій, в тому числі і представником Київської міської спілки споживачів "Світоч" ОСОБА_2, з проханням та вимогою надати їм приміщення в Секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини для обговорення важливих для громадськості питань, а саме для проведення круглих столів, що заплановані ними на 18.12.2014, 25.12.2014 та 15.01.2015.

Подання даного звернення було зумовлено інтерв'ю в газеті «Закон і Бізнес» за 01-07 червня 2013 року, у якому, серед іншого, Уповноважений заявив, що при кожному з представників Уповноваженого за певними напрямами створено експертні ради, які так само складаються з представників громадянського суспільства. Зокрема, вони допомагають, коли з'являються законодавчі ініціативи, щодо яких слід висловити свою позицію, адже завдяки експертам удається краще зрозуміти сильні та слабкі сторони проектів.

Відповідачем також зазначено про відкриття офісу для заходів, які хотіли б провести представники громадянського суспільства. Вказано, що якщо в останніх є бажання організувати круглий стіл, конференцію чи семінар, зал та необхідне обладнання буде надано.

Судом встановлено, що представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Чаплигою М.В. листом від 23.12.2014 № 14-2566/5184-14-25 заявникам було роз'яснено процедури та механізми організації та проведення заходів у приміщенні Секретаріату Уповноваженого з прав людини за участю представників інститутів громадянського суспільства, експертів, органів влади та місцевого самоврядування за ініціативи Уповноваженого або за підтримки Секретаріату Уповноваженого з прав людини, а також механізми практичної реалізації комунікативного майданчика (платформи), створеного у Секретаріаті Уповноваженого з прав людини для обговорення спільно з представниками ІГС, органів влади, міжнародних організації та експертами широкого кола важливих питань у сфері захисту прав людини.

30.12.2014 до відповідача надійшло звернення громадянина ОСОБА_10, який повідомив про те, що 25.12.2014 на засіданні лідерів громадських організацій була створена "Громадська Наглядова Рада при Уповноваженому з прав Людини".

Представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Чаплигою М.В. листом від 25.01.2015 № 14/9-Б238935.14/26-25 ОСОБА_10 було роз'яснено, що відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 10 Закону України "Про громадські об'єднання" власна назва громадського об'єднання не може містити найменування органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, складових найменувань цих органів (міністерство, агентство, служба, інспекція, комітет, адміністрація, прокуратура, суд). Також роз'яснено, що згідно з частиною другою статті 22 Закону України "Про громадські об'єднання" втручання органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб у діяльність громадських об'єднань, так само як і втручання громадських об'єднань у діяльність органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, не допускається, крім випадків, передбачених законом.

12.01.2015 до Уповноваженого надійшло звернення голови Київської міської спілки споживачів «Світоч» ОСОБА_2, який у додаток до вищевказаного колективного звернення від 12.12.2014, надав програму проведення круглого столу, запланованого цими організаціями на 15.01.2015.

Представником відповідача Чаплигою М.В. листом від 14.01.2015 № 14-13/27-15-25 заявнику було роз'яснено, що Секретаріат Уповноваженого не є ресурсним центром з надання інституційної підтримки ІГС, не надає приміщень та фінансової підтримки для діяльності ІГС або проведення їх статутних заходів, не втручається в діяльність ІГС і самостійно приймає рішення про доцільність проведення того чи іншого заходу.

В січні 2015 року на адресу Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з Генеральної прокуратури України, Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції та Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин надійшли листи з долученими колективними зверненнями представників вищезгаданих громадських організацій, де містились запрошення для участі в круглому столі, запланованого заявниками на 15.01.2015.

Листами представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Чаплиги М.В. від 15.01.2015 № 14-24/89-15-25, Уповноваженого від 15.01.2015 № 1/9-238960.15/НД-25 і від 22.01.2015 № 1/9-239269.15/НД-25 вищезгаданим державним органам було повідомлено, що жодного круглого столу за участю заявників у січні 2015 року в Секретаріаті Уповноваженого з прав людини не заплановано та про недоцільність проведення запропонованого заходу спільно з Секретаріатом Уповноваженого.

15.01.2015 заявники прибули до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з метою проведення вищевказаного круглого столу, у зв'язку з чим їх було повідомлено про те, що в Секретаріаті Уповноваженого жодного круглого столу за їх участю не заплановано та про недоцільність проведення запропонованого заходу спільно з Секретаріатом Уповноваженого з прав людини.

Вважаючи такі дії дискримінаційними відносно них, оскільки Уповноваженим було надано приміщення для проведення круглих столів іншим представникам громадськості, позивачі звернулися до суду.

Як встановлено, у Секретаріаті Уповноваженого з прав людини створено комунікативний майданчик (платформу) для обговорення спільно з представниками ІГС, органів влади, міжнародних організацій та експертами широкого кола важливих питань у сфері захисту прав людини.

Система постійно діючих громадських дорадчих органів на сьогодні складається з Консультативної ради при Уповноваженому з прав людини, що створена 10.07.2012 відповідно до статті 10 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", та експертних рад, що створені при представниках Уповноваженого з прав людини.

Консультативна рада при Уповноваженому з прав людини є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом, який діє на громадських засадах з метою надання Уповноваженому консультаційної підтримки, проведення наукових досліджень, а також вивчення пропозицій щодо поліпшення стану захисту прав людини і основоположних свобод.

Представники Уповноваженого з прав людини самостійно визначають коло громадських експертів, представників ІГС та міжнародних організацій, що входять до складу відповідних експертних рад. Діяльність цих експертних рад спрямовується відповідними представниками Уповноваженого з прав людини за напрямами.

За ініціативи КР або експертних рад у Секретаріаті Уповноваженого з прав людини можуть відбуватись круглі столи, робочі наради тощо.

Члени відповідних експертних рад, КР або представники ІГС чи міжнародних організацій можуть ініціювати проведення круглого столу або робочої наради у Секретаріаті Уповноваженого з прав людини. Для цього вони заздалегідь надають відповідному представникові Уповноваженого з прав людини або Уповноваженому з прав людини обґрунтування необхідності проведення такого заходу, інформацію про досвід діяльності організації у цій сфері, список учасників, порядок денний та очікувані і результати проведення заходу.

Рішення про проведення того чи іншого заходу у приміщенні Секретаріату Уповноваженого з прав людини приймає Уповноважений або його представники за напрямами на підставі оцінки поданих відомостей відповідності мети проведення заходу та очікуваних результатів планам діяльності Секретаріату Уповноваженого з прав людини.

Позивачі не входять в постійно діючі громадські дорадчі органи при Уповноваженому з прав людини та при представниках Уповноваженого з прав людини.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Секретаріат Уповноваженого з прав людини не є ресурсним центром з надання інституційної підтримки ІГС, не надає приміщень та фінансової підтримки для діяльності ІГС або проведення їх статутних заходів, не втручається в діяльність ІГС і самостійно приймає рішення про доцільність проведення того чи іншого заходу.

Безпосередньо рішення про проведення того чи іншого заходу у приміщенні Секретаріату Уповноваженого з прав людини приймає Уповноважений або його представники.

Листом № 14-2566/5184-14-25 від 23.12.2014 відповідачем висловлено позицію щодо актуального для позивачів питання реформування Кримінального процесуального кодексу. Вказано, що наразі у тісній взаємодії з Радою Європи в рамках проекту «Підтримка реформи кримінальної юстиції в Україні», що фінансується Урядом Данії (Проект з РКЮ), а також з Офісом закордонного розвитку, допомоги та навчання кадрів прокуратури через Посольство США в Україні (OPDAT-USE) та Програмою розвитку ООН в Україні (ПРООН) здійснюється реалізація пілотної ініціативи в рамках проекту «Наглядовий моніторинг судових процесів з метою оцінки застосування Кримінального процесуального кодексу України».

За результатами аналізу отриманих в рамках зазначеного проекту даних Секретаріатом Уповноваженого буде проведено низку публічних обговорень, до участі у яких буде запрошено і організацію «Київська міська спілка споживачів «Світоч».

Таким чином, відповідачем не вчинено протиправних дій, які виразились у відмові в проведенні круглого столу в приміщенні Секретаріату Уповноваженого на тему реформування Кримінального процесуального кодексу, оскільки доцільність проведення запропонованого Київською міською спілкою споживачів «Світоч» Уповноваженим не встановлено, зокрема, до завершення реалізації моніторингового проекту.

Згідно з п. 2 ст. 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» дискримінація - це ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Зі змісту наведеної вище норми вбачається, що дискримінація можлива лише при штучному погіршенні умов соціального утримання особи, зокрема шляхом позбавлення її права на певні види соціальних благ з поміж інших осіб, які мають аналогічний правовий статус, за наявності безспірних правових підстав для реалізації права особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 5207-VI законодавство України ґрунтується на принципі недискримінації, що передбачає незалежно від певних ознак: 1) забезпечення рівності прав і свобод осіб та/або груп осіб; 2) забезпечення рівності перед законом осіб та/або груп осіб; 3) повагу до гідності кожної людини; 4) забезпечення рівних можливостей осіб та/або груп осіб.

У статті 7 Закону № 5207-VI, закріплено, що державна політика щодо запобігання та протидії дискримінації спрямована на: недопущення дискримінації; застосування позитивних дій; створення умов для своєчасного виявлення фактів дискримінації та забезпечення ефективного захисту осіб та/або груп осіб, які постраждали від дискримінації; виховання і пропаганду серед населення України поваги до осіб незалежно від їх певних ознак, поширення просвітницької діяльності у цій сфері.

Відповідно до Конституції України (ст. 24), Загальної декларації прав людини (ст.ст. 2, 7), Міжнародного пакту про громадянські та політичні права (ст.ст. 2, 26), Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права (ст. 2), Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (ст. 14, ст. 1 Протоколу № 12 до Конвенції, ст. 2-1 Кодексу законів про працю, тощо, необхідною підставою для встановлення факту дискримінації є обумовленість відмінного ставлення за певними ознаками.

Колегія погоджується з обґрунтуванням суду першої інстанції, що позивачами не наведено фактичних даних, які б дозволили обґрунтовано припустити, що різниця у ставленні до них зі сторони відповідача має місце саме через будь-яку наявну в них персональну ознаку, відтак, відсутні ознаки наявності дискримінаційного ставлення до позивачів з боку Уповноваженого.

Вказані дії відповідача не обмежують права та свободи осіб і не створюють перешкод для їх реалізації, а також не надають необґрунтованих переваг особам та/або групам осіб за їх певними ознаками, стосовно яких застосовуються позитивні дії.

З огляду на зазначене, колегією суддів не приймаються до уваги доводи наведені в апеляційній скарзі.

Отже, перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.10.2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Лутковської Валерії Володимирівни, третя особа - Верховна Рада України, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання дискримінаційними дій, зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.10.2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: А. Г. Степанюк

Я. М. Василенко

Повний текст ухвали виготовлено 28.03.2017.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Степанюк А.Г.

Василенко Я.М.