Ухвала суду № 65515417, 28.03.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Михальченко А. О.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2017 року справа №234/14352/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів Гайдара А.В., Ханової Р.Ф.,

при секретареві судового засідання Томах О.О.,

з участю представника позивача Голованік М.А.,

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_4 на постанову Краматорського міського суду Донецької області від 15 листопада 2016 року у справі №234/14352/16-а за позовом Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (далі - УПСЗН Краматорської міської ради) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просив стягнути з ОСОБА_3 надмірно перераховану суму державної допомоги у розмірі 24810,93 грн. (а. с. 1-4).

Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 15 листопада 2016 року зазначені позовні вимоги УПСЗН Краматорської міської ради задоволені, а саме: стягнуто з ОСОБА_3 заборговану переплату державних коштів у сумі 24810,93 грн. на користь УПСЗН Краматорської міської ради (а.с. 34-36).

Представником відповідача подано апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просив скасувати постанову та направити справу на новий розгляд (а. с. 42-43).

Відповідач та її представник підтримали доводи апеляційної скарги, просили постанову суду скасувати.

Представником позивача надані письмові заперечення проти доводів апеляційної скарги, в яких просив постанову суду залишити без змін, як законну та обґрунтовану.

Колегія суддів, заслухала суддю-доповідача, заслухала думку відповідача, представників сторін, дослідила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги і дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;

6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що УПСЗН Краматорської міської ради звернулося до суду першої інстанції з адміністративним позовом про стягнення з ОСОБА_3 суми надмірно сплаченої допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України для покриття витрат на проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень:

1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України;

4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо);

5) в інших випадках, встановлених законом.

У цій нормі процесуального права наведено вичерпний перелік випадків, за наявності яких фізичні чи юридичні особи можуть бути відповідачами в адміністративному процесі за позовами суб'єктів владних повноважень.

У пункті 5 частини четвертої статті 50 КАС України зазначено, що в інших випадках, встановлених законом, фізичні чи юридичні особи можуть бути відповідачами у адміністративній справі за позовом суб'єктів владних повноважень.

Разом з цим позивач не вказав закон, у якому зазначено про можливість звернення суб'єкта владних повноважень з таким адміністративним позовом до фізичної особи, а перелічені у пунктах 1 - 4 цієї норми випадки, коли особа може бути відповідачем у адміністративній справі за позовом суб'єкта владних повноважень, до предмета спору у справі, що розглядається, не відносяться.

За змістом статті 177 Цивільного кодексу України гроші є об'єктами цивільних прав.

Таким чином, при отриманні державної допомоги ОСОБА_3 набула право власності на неї, та її як власникові цих грошових коштів належать правомочності щодо володіння, користування та розпорядження.

Тобто, у цій справі, спір виник щодо правомірності набуття відповідачем права власності на виплачену УПСЗН Краматорської міської ради допомогу у розмірі 24810,93 грн. і стягнення цієї суми з нього, як з недобросовісного набувача, то цей спір має приватно-правовий, а не публічно-правовий характер.

Отже, на підставі аналізу норм процесуального та матеріального законів, встановлених обставин у справі спір не є публічно-правовим і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а відповідно до вимог Цивільного кодексу України підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів при розгляді справи, зокрема, керувалася приписами ст.244-2 КАС України щодо обов'язковості судових рішень Верховного Суду України та враховувала висновки, зазначені в постанові Верховного Суду України від 22.09.2015 року у справі №21-2209а15 за позовом управління Пенсійного фонду України в м.Орджонікідзе Дніпропеторовської області до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, яка була прийнята за результатами розгляду з мотивів неоднакового застосування судом норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Пунктом 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч.2 ст.157 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачу, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

З огляду на викладене, колегія суддів вирішила, що у суду першої інстанцій були відсутні підстави відкривати провадження та вирішувати спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, внаслідок чого постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

В повному обсязі ухвала складена 28 березня 2017 року.

Керуючись ст. 157 п.1 ч.1, ч.2, ст. 195 ч.1, ст. 196, ст. 199 ч.1 п.4, ст.202 ч.1 п.4, ст. 203 ч.1, ст. 205 ч.1 п.4, ст. 206, ст. 212, ст.244-2, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Краматорського міського суду Донецької області від 15 листопада 2016 року у справі №234/14352/16-а за позовом Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - скасувати.

Провадження у справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - закрити.

Роз'яснити Управлінню праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради право звернення з позовом в порядку цивільного судочинства.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Головуючий Л.А. Василенко

Судді А.В. Гайдар

Р.Ф. Ханова