Ухвала суду № 65515381, 28.03.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Скрипниченко Т.І.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 березня 2017 р. справа №263/10451/16-а

Приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Блохіна А.А., Ястребової Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25 жовтня 2016 року у справі № 263/10451/16-а за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя про перерахунок індексації пенсії,-

ВС Т А Н О В И В :

Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25 жовтня 2016 року у справі № 263/10451/16-а позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя про перерахунок індексації пенсії задоволено частково.

Не погодившись з рішенням суду Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя 17.02.2017 року звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25 жовтня 2016 року у справі № 263/10451/16-а та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 в повному обсязі. (а.с.75)

Разом з апеляційною скаргою апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. (а.с.74)

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув клопотання в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, доводи викладені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до приписів частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно частини 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Відповідно до вимог частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

З матеріалів справи вбачається, що постанова суду першої інстанції прийнята у відкритому судовому засіданні 25 жовтня 2016 року (а.с. 44, 45).

Відповідно до розписки наявної в матеріалах справи постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25 жовтня 2016 року у справі № 263/10451/16-а представник апелянта ОСОБА_4 отримала 08.11.2016 року (а.с. 55).

11 листопада 2016 року відповідачем до суду першої інстанції подано апеляційну скарги (а.с. 58).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано пенсійному органу строк для сплати судового збору (а.с.65).

Зазначена ухвала отримана відповідачем 06.12.2016 року (а.с.68), проте апелянт не сплатив судовий збір (а.с.69), в зв'язку з чим ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2017 року апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя було повернуто апелянту у зв'язку з несплатою судового збору (а.с. 70).

17 лютого 2017 року відповідач вдруге звернувся з апеляційною скаргою до суду першої інстанції. Разом з апеляційною скаргою апелянт заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження (а.с. 74).

В обґрунтування заявленого клопотання апелянт зазначає, що виділення коштів на сплату судового збору тривало певний час, тому пенсійний орган не мав можливості своєчасно оплатити судовий збір. Проте на теперішній час відповідно до Закону України "Про судовий збір" внесено зміни, якими звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи у всіх судових інстанціях Пенсійний фонд України та його органи.

Суд вважає, що заявлене апелянтом клопотання не містить в собі доказів підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження з огляду на наступне.

Встановлення строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та своєчасного виконання ними передбачених КАС України та іншими законами процесуальних дій.

Колегія суддів зазначає, що обставини, з якими сторона пов'язує поважність причин пропуску строків звернення, повинні бути доведеними та підтвердженими належними доказами, та дійсно підтверджувати неможливість звернення до суду у встановлений законодавством строк.

Як вбачається з матеріалів справи, апелянтом під час первинного звернення з апеляційною скаргою, залишення судом апеляційної скарги без руху та її повернення, не здійснювались жодні дії щодо забезпечення сплати судового збору, а саме звернення до відповідних органів з запитом щодо фінансування витрат на сплату судового збору, виділення асигнувань для оплати судового збору, доказів відмови в виділенні грошових коштів на відповідні цілі та будь-якого підтвердження можливості сплати судового збору у майбутньому за рішенням суду тощо.

На ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 року УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя також не надав жодних доказів здійснення дій щодо забезпечення сплати судового збору при первинному зверненні з апеляційною скаргою.

Крім того, Бюджетом Пенсійного фонду України на 2016 рік, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2016 р. № 190, було передбачено залишок коштів на кінець року в сумі 840600000 грн. Апелянт з заявою щодо виділення та їх спрямування на фінансування сплати судового збору до Пенсійного фонду України не звертався.

Тобто, апелянтом на протязі усього часу не здійснювалось будь-яких дій спрямованих на забезпечення вчасного звернення до суду з апеляційною скаргою.

Колегія суддів зазначає, що пасивна поведінка апелянта не може вважатися поважними обставинами пропуску строку.

Крім того, зміни до Закону України "Про судовий збір" внесені Законом № 1491-VIII від 07.09.2016, якими апелянта звільнено від сплати судового збору, набирали чинності з 1 січня 2017 року. Разом з цим, апелянт лише 17 лютого 2017 року звернувся з апеляційною скаргою до суду першої інстанції. Тобто, через значний час після внесених змін.

До того ж, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.10.2015 року по справі "Устименко проти України" (Заява № 32053/13), зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-Х). Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року). Також зазначено, що "згідно з національним законодавством строк оскарження відраховується з моменту фактичного отримання копії постанови особою, яка подає скаргу. Іншими словами, опосередковано відхиливши єдину причину, наведену відповідачем у його клопотанні про поновлення пропущеного строку, апеляційний суд, тим не менш, задовольнив клопотання, не посилаючись при цьому на жодні конкретні обставини справи, і просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача "поважних причин" для поновлення пропущеного строку оскарження. У світлі цих обставин Суд доходить висновку, що апеляційний суд поновив пропущений строк оскарження остаточної постанови суду, ухваленої на користь заявника, не вказавши чітких причин такого рішення."

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що апелянтом доказів неможливості звернення до суду з апеляційною скаргою у встановлений законом строк не надано.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає, що є підставою для відмови в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з відмовою у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою.

На підставі викладеного, керуючись статтями 102, 186, 189, 197, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25 жовтня 2016 року у справі № 263/10451/16-а - відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25 жовтня 2016 року у справі № 263/10451/16-а.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Суддя-доповідач І.Д. Компанієць

Судді А.А. Блохін

Л.В. Ястребова