Ухвала суду № 65515262, 28.03.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

28 березня 2017 р. справа №812/1392/16

Суддя-доповідач Донецького апеляційного адміністративного суду Арабей Т. Г., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року про залишення позовної заяви без руху у справі № 812/1392/16 (головуючий І інстанції Ковальова Т.І.) за позовом ОСОБА_2 до Новоайдарського відділення Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги від15 травня 2016 року № Ф-20 про сплату єдиного внеску, -

В С Т А Н О В И В :

До Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа № 812/1392/16 з апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху. Встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом тридцяти днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали шляхом направлення на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням обґрунтованих причин для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції; оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1 378,00 грн. (а.с. 25).

Копію ухвали від 12 січня 2017 року апелянтом отримано 16 лютого 2017 року, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 27), останній день на усунення недоліків апеляційної скарги сплинув 20 березня 2017 року.

15 березня 2017 року засобами поштового зв'язку на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду направлено заяву щодо подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції вчасно, оскільки спірну ухвалу отримано апелянтом 17 грудня 2016 року (а.с. 28).

Крім того, 15 березня 2017 року апелянтом засобами поштового зв'язку на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду направлено заяву, в якій він просив суд забезпечити захист його права, судовий збір у розмірах, передбачених Законом України «Про судовий збір» справити у порядку ст. 130 Конституції України за рахунок Державного бюджету України, відкрити провадження по справі та розглянути його апеляційну скаргу. В обґрунтування своєї заяви посилався на положення Конституції України, зазначив, що особи на прізвище ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не підписали присягу Президента України і не склали її відповідно до вимог Конституції України, не вступали на посаду Президента у порядку ст. 104 Конституції України, а відтак, Закон України «Про судовий збір» не підписаний та не оприлюднений чинним Президентом України, є не чинним та таким, що не підлягає обов'язковому виконанню (а.с. 30-31).

Суд апеляційної інстанції, вважає, що апелянтом не пропущено строк на подання апеляційної скарги на спірну ухвалу, оскільки ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року отримано ОСОБА_2 17 грудня 2016 року (а.с. 33), а апеляційна скарга подана 21 грудня 2012 року, що вбачається зі штампу поштового відділення на конверті в якому апеляційна скарга надіслана до суду першої інстанції (а.с. 21).

Щодо заявленого клопотання апелянта про відсутність підстав для стягнення з неї судового збору за подання апеляційної скарги на спірну ухвалу суду першої інстанції, суд зазначає наступне.

Як вбачається з положень ст. 8 Конституції України вона має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні (ст. 75 Конституції України).

Відповідно до положень ст. 94 Конституції України закон підписує Голова Верховної Ради України і невідкладно направляє його Президентові України. Президент України протягом п'ятнадцяти днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює його або повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду. У разі якщо Президент України протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом України і має бути підписаний та офіційно оприлюднений. Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI, прийнято та підписано Президентом України 08 липня 2011 року, є чинним з 01 листопада 2011 року, не визнаний неконституційним.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що посилання апелянта на те, що Закон України «Про судовий збір» підписано не легітимним президентом є необґрунтованими, а сам закон підлягає обов'язковому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 4 Законом України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» з 01 січня 2016 року мінімальна заробітна плата встановлена у місячному розмірі 1 378,00 грн.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду встановлюється ставка судового збору у розмірі 1 розміру мінімальної заробітної плати (п.п.5).

Тобто, апелянту при поданні апеляційної скарги на ухвалу суду необхідно було сплати судовий збір у розмірі 1 378,00 грн.

Апелянтом судовий збір апелянтом не сплачено, доказів на підтвердження неспроможності його сплати, або наявності пільг щодо сплати судового збору, або доказів щодо відстрочення/розстрочення його сплати не надано.

У встановлений судом строк недоліки апеляційної скарги усунуті не були, судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції не сплачено, що підтверджується довідкою про відсутність даних в реєстрі підтверджень оплат із Казначейства про зарахування судового збору станом на 21 березня 2017 року (а.с. 32).

Відповідно до ч. 5 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.

За приписами п.1 ч.3 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України якщо апелянтом не усунені недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, вона повертається особі, яка її подала.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку із невиконанням ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2017 року, суд дійшов висновку про необхідність повернення апеляційної скарги ОСОБА_2.

Керуючись ст. ст. 108, 186, 189 ч. 3, 189 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року про залишення позовної заяви без руху у справі № 812/1392/16 за позовом ОСОБА_2 до Новоайдарського відділення Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги від15 травня 2016 року № Ф-20 про сплату єдиного внеску - повернути апелянту.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.

Суддя Т.Г.Арабей