Ухвала суду № 65515088, 28.03.2017, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

28 березня 2017 року м. Чернігів Справа № 825/83/17

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Падій В.В.,

за участю секретаря Кондратенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву представника Академії державної пенітенціарної служби про роз'яснення постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.01.2017 у справі № 825/83/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Академії Державної пенітенціарної служби про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_2 до Академії Державної пенітенціарної служби про стягнення коштів.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.01.2017 вказаний адміністративний позов задоволено повністю: стягнуто з Академії Державної пенітенціарної служби на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості неотриманого речового майна у сумі 13334,29 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08.09.2015 по 04.11.2015 року у сумі 12272, 22 грн. та судові витрати в сумі 551,20 грн.

20.03.2017 представником Академії Державної пенітенціарної служби до суду подано заяву про роз'яснення постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.01.2017 у справі № 825/83/17 в частині, що стосується порядку її виконання при здійсненні стягнення на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час затримки при звільненні за період з 08.09.2015 по 04.11.2015 у сумі 12272,29 грн., а саме у постанові суду не зазначено необхідність утримання з вказаної суми податку на доходи фізичних осіб і військового збору.

Заявник та ОСОБА_2 у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до частини 3 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.

Судове засідання проводилось у порядку, передбаченому статтею 41 КАС України.

Суд, ознайомившись з заявою про роз`яснення рішення суду, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви, з огляду на наступне.

Так, виходячи з положень частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) роз'ясненню підлягає рішення, якщо воно є незрозумілим, при цьому, його зміст не змінюється.

Механізм, визначений статтею 170 КАС України, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не погоджується (або не розуміє) з мотивацією судового рішення. У такому випадку може бути використане право апеляційного та касаційного оскарження рішення.

Вказана стаття передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

За роз'ясненнями, що містяться у пункті 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», за правилами статті 170 КАС України роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

При цьому, роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Верховного Суду України від 13.07.2016 по справі №826/16796/14.

У свою чергу, розглянувши заяву представника Академії Державної пенітенціарної служби про роз'яснення судового рішення в частині необхідності утримання з суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_2 податку на доходи фізичних осіб і військового збору, з урахуванням наведених вище норм Кодексу адміністративного судочинства України та вищезгаданої постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України, суд дійшов висновку про необхідність роз'яснення постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.01.2017 у цій частині.

У відповідності до частини 2 статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

У свою чергу, порядок обчислення середньої заробітної плати, зокрема, у випадку вимушеного прогулу працівника регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок № 100).

Так, пунктом 8 Порядку №100 передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.01.2017 було стягнуто з Академії Державної пенітенціарної служби на користь ОСОБА_2, зокрема, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 08.09.2015 по 04.11.2015 року у сумі 12272, 22 грн.

Разом з тим, резолютивна частина постанови суду не містить положень щодо необхідності утримання з суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_2 податку на доходи фізичних осіб і військового збору.

У свою чергу, оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Так, пунктом 162.1. статті 162 ПК України передбачено, що платниками податку на доходи фізичних осіб, зокрема, є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні та податковий агент.

Відповідно до підпункту 163.1.1. пункту 163.1. статті 163 ПК України об'єктом оподаткування платника податку є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в України до якого, згідно з підпунктом 164.2.1. пункту 164.2. статті 164 ПК України, включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

При цьому, пунктом 168.1.1. пункту 168.1. статті 168 ПК України визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Крім того, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту), є об'єктом оподаткування військовим збором у відповідності до підпункту 1.2. пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Водночас, у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» передбачено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

За таких обставин та з урахуванням положень Пленуму Верховного Суду України, суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_2 за період з 08.09.2015 по 04.11.2015 в розмірі 12272, 22 грн. була визначена судом у постанові від 31.01.2017 без утримання податку на доходи фізичних осіб і військового збору.

Керуючись статтями 160, 165, 170, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву представника Академії державної пенітенціарної служби про роз'яснення постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.01.2017 у справі № 825/83/17 - задовольнити.

Розяснити Академії державної пенітенціарної служби, що сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_2 за період з 08.09.2015 по 04.11.2015 в розмірі 12272, 22 грн. була визначена судом у постанові від 31.01.2017 без утримання податку на доходи фізичних осіб і військового збору.

Ухвала набирає законної у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.В. Падій