Постанова № 65514534, 24.03.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6683/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2017 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Корой С.М., розглянувши адміністративний позов державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 4550 гривень 30 копійок, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов адміністративний позов державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості перед бюджету у сумі 4550 гривень 30 копійок на наступні реквізити: бюджетна класифікація - 11010500; бюджетний рахунок - 33115341700005; отримувач - УК у м. Одесі/Київський р-н/11010500; код ЄДРПОУ отримувача - 38016923; банк отримувача - ГУ ДКСУ в Одеській області; МФО банку отримувача - 828011; призначення платежу - *;147;2697406724;стягнення заборгованості в межах виконавчого провадження;;;.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що на обліку ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області перебуває платник податків - фізична особа ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Станом на 21.11.2016 р. платник податків має податковий борг у сумі 4550,30 гривень по єдиному податку з фізичних осіб (б/к 18050400).

У зв'язку з виникненням податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями боржнику 07.09.2015 р. було направлено поштою податкову вимогу №536-23 від 04.09.2015р., яка була повернута без вручення у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Враховуючи вищевикладені обставини, а також те, що несплата ФО ОСОБА_1 боргу призводить до ненадходження належних коштів до бюджету, чим порушуються інтереси держави, оскільки одним з доходів Державного бюджету України є усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України та з посиланням на положення 14.1.175 п. 14.1 ст. 14, ст.ст. 20, 59, 102, 120 Податкового кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 4550,30 гривень.

Відповідно до ст. 183-2 КАС України судом 30.01.2017 року винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по справі, копію якої направлено відповідачу за адресою зазначеною у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та в позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1, 65015, однак поштове відправлення повернуто до суду 03.03.2017р. з поштовою відміткою від 01.03.2017 р. "за закінченням терміну зберігання".

Також копію ухвали суду від 30.01.2017 року направлено відповідачу - фізичній особі ОСОБА_1 за адресою зазначеною в довідці відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в АДРЕСА_2 (а.с. 23), але 09.03.2017 року, поштове відправлення повернуто до суду з поштовою відміткою від 04.03.2017 р. "за закінченням терміну зберігання".

Згідно з ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

У зв'язку із вказаними обставинами суд вважає, що відповідачу копія ухвали про відкриття скороченого провадження у справі вручена належним чином, жодних заяв про визнання позовних вимог чи заперечень на адміністративний позов до суду не надходило.

Згідно з приписами п. 3 ч. 5 ст. 183-2 КАС України справа повинна бути розглянута не пізніше трьох днів - у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Отже, враховуючи, що заперечення на адміністративний позов від відповідача до суду не надійшли, вказана адміністративна справа підлягає розгляду судом 24 березня 2017 року.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Підпункт 16.1.4 пункту 16.1 ст.16 Податкового кодексу України, передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 15.1 ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 291.3. ст. 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень;

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Відповідно до п. 293.2. ст. 293 Податкового кодексу України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

2) для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПД НОМЕР_1) 31.05.2006 року зареєстрована виконавчим комітетом Одеської міської ради за № 25560000000043421, 30.08.2006 року - взята на облік ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, як платник податків за основним місцем обліку, номер взяття на облік 4338/29 (а.с. 6-7).

Згідно п. 295.1. ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті12 цього Кодексу.

Відповідно до п.300.1 ст.300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Відповідно до положень пп.14.1.175, п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання

Статтею 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання вищезазначених норм Податкового кодексу України, позивачем винесено податкову вимогу форми "Ф" № 536-23 від 04.09.2015 року, яку було направлено на адресу відповідача (а.с.15).

29.12.2016 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис під номером 25560060004043421 про припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

При цьому при вирішенні спору щодо стягнення вказаної суми податкового боргу з відповідача як фізичної особи, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Проте до підприємницької діяльності фізичних осіб згідно зі ст. 51 ЦК України застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Частиною 8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Відповідно до ст. 52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Фізична особа-підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.

Відповідно до абз.2 пп.65.10.8 п.65.10 ст.65 ПК України державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання.

Згідно з абз.2 п.97.3 ст.97 ПК України у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.

Відповідно до пп.97.4.3 п.97.4 ст.97 ПК України особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків, є стосовно фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, - така фізична особа.

Отже, враховуючи положення чинного законодавства вбачається, що за погашення податкового боргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, діяльність якої припинена, відповідальною особою є фізична особа ОСОБА_1.

Згідно п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Враховуючи, що вищевказана податкова вимога не відкликана, а тому вона є чинною.

Згідно довідки ДПІ у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області станом на 06.09.2016 року та облікової картки платника податків (а.с. 8-10) податковий борг ОСОБА_1 становить 4550,30 гривень (а.с. 17).

Згідно п. 87.11 ст.87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до частини першої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 183-2, 160, 165 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 4550 гривень 30 копійок - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПД НОМЕР_1) заборгованість перед бюджетом у сумі 4550 (чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят) гривень 30 копійок на наступні реквізити: бюджетна класифікація - 11010500; бюджетний рахунок - 33115341700005; отримувач - УК у м. Одесі/Київський р-н/11010500; код ЄДРПОУ отримувача - 38016923; банк отримувача - ГУ ДКСУ в Одеській області; МФО банку отримувача - 828011; призначення платежу - *;147;2697406724;стягнення заборгованості в межах виконавчого провадження;;;.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Корой