Ухвала суду № 65514368, 24.03.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

м. Миколаїв

24.03.2017 р. № 814/2522/16

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні заяву по справі

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1

доГоловного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, м. Миколаїв, 54001 провизнання нечинним наказу від 07.11.2016р. № 303 о/с, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.01.2017 року задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання нечинним наказу від 07.11.2016 року № 303 о/с, поновлено позивача на посаді, стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою від 02.03.2017 відмовлено в ухваленні додаткового судового рішення.

14.03.17 від позивача повторно надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення. Заява обгрунтована тим, що судом не було враховано в повному обсязі часу вимушеного прогулу, а саме в постанові суду про стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати, зазначено час вимушеного прогулу з 08.11.2016 року по 17.01.2017 року, а не по дату фактичного поновлення на роботі.

Відповідно до ч. 1 статті 168 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Для прийняття додаткової постанови достатньо наявності хоча б однієї з цих підстав.

Суд повторно зазначає, що постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.01.2017 року по справі розглянуто всі позовні вимоги, заявлені в позові, визначено спосіб виконання рішення, судові витрати по справі відсутні, тому заяву про ухвалення додаткового судового рішення слід залишити без задоволення.

Позивач заяву про ухвалення додаткового судового рішення обгрунтовує тим, що відповідно до ст. 236 Кодексу законів про працю у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Дане твердження судом до уваги не береться, оскільки ст. 168 КАС України не передбачає можливості стягнути середній заробіток за час затримки виконання рішення суду в частині поновлення на роботі. Такі вимоги не заявлялись позивачем при зверненні до суду з позовом про поновлення на посаді.

Позивач обрав невірний спосіб захисту своїх прав, та не позбавлений звернутися до суду з окремим позовом.

Як наслідок, у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення слід відмовити.

Керуючись статтями 165, 168 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити в ухваленні додаткового судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення 5-денного строку з дня проголошення/отримання ухвали, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили ухвали за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 5-денний строк з дня проголошення/отримання копії ухвали, апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Гордієнко