Постанова № 65513969, 22.03.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2017 року Справа № 803/243/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Дмитрук В.В.,

при секретарі судового засідання Гринчук Я.О.,

з участю представника позивача Кот Н.І.,

представника відповідача Михалко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Луцького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Луцький міський відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області (далі - Луцький МВ УМВС України у Волинській області, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ, відповідач) про скасування рішення про застосування штрафних фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 08 листопада 2016 року № 0061871301.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Луцької ОДПІ № 0061871301 від 08 листопада 2016 року застосовано штрафні санкції та нараховано пеню за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 174 647, 53 грн. Позивач вважає дане рішення протиправним, оскільки в період з 21 лютого 2014 року по 25 грудня 2015 року ним своєчасно проводилось перерахування єдиного внеску до бюджету. З 01 жовтня 2013 року повноваження щодо надходжень та обліку єдиного соціального внеску передано від Пенсійного Фонду України Міністерству доходів і зборів України, у зв'язку з чим змінено реквізити отримувача коштів.

Відтак, у зв'язку із зміною реквізитів призначення платежу, позивачем у платіжних дорученнях при перерахуванні єдиного внеску було допущено помилку при зазначенні рахунку. Оскільки, допущена помилка при зазначенні рахунку не призвела до ненадходження коштів до бюджету, тому позивач просить скасувати рішення Луцької ОДПІ № 0061871301 від 08 листопада 2016 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача, у письмових запереченнях від 21 березня 2017 року та в судовому засіданні заперечувала проти адміністративного позову в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до підпункту 1 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Позивач в порушення пунктів 1.19, 2.3, 3.8, 3.9 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (далі - Інструкція № 22), якими відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа покладено на платників.

Так, відповідно до пункту 1.19 Інструкції, відповідальність за відповідність інформації, зазначеної в платіжному дорученні, суті операції, за якою здійснюється переказ, несе платник.

Також відповідно до пункту 2.3 Інструкції, відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила цей документ і подала до обслуговуючого банку.

Зазначає, що чинним законодавством України не передбачено звільнення від застосування штрафних санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у разі невірного визначення платником номеру банківського рахунку.

Таким чином, передбачена відповідальність виключно платника за несвоєчасну сплату єдиного внеску, незалежно від причин такої невчасної сплати.

Отже, помилкова сплата єдиного внеску на інший рахунок вважається недоїмкою до отримання заяви платника про перерахування вказаного платежу на відповідний рахунок.

Вказує, що посилання на факт невірного надання реквізитів працівниками Луцької ОДПІ є безпідставним, оскільки платником податків самостійно здійснено помилку щодо зарахування коштів не на той рахунок, а саме: суму 669 870, 04 грн. зараховано на рахунок платежу 37191201000318 - єдиний внесок нарахований на утримання роботодавцями заробітної плати, а не на рахунок 37190202000318 - для військовослужбовців.

Крім того, вказує, що податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене самостійно платником податків.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що Луцькою ОДПІ було винесено рішення № 0061871301 від 08 листопада 2016 року про застосування штрафу до Луцького МВ УМВС України у Волинській області у розмірі 171 122, 80 грн. за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та нараховано пеню у розмірі 2 824, 24грн. (а. с. 4).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI (далі - Закон України № 2464-VI) платниками єдиного внеску є, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 6 Закону України № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Єдиний внесок, відповідно до статті 7 Закону України № 2464-VI нараховується на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Частиною одинадцятою статті 9 Закону України № 2464-VI визначено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно із частиною десятою статті 25 Закону України № 2464-VІ на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України № 2464-VІ передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Таким чином, за несплату платником податків єдиного внеску у певний термін законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій.

Судом встановлено, що позивачем перераховано суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з жовтня по листопад 2013 року в розмірі 669 870, 04 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 458, № 461 від 21 жовтня 2013 року та № 508, № 511 від 20 листопада 2013 року (а. с. 6-7).

Відтак, як вбачається з матеріалів справи Луцьким МВ УМВС України у Волинській області позивачем єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів сплачувався своєчасно та в повному обсязі згідно поданої звітності.

Водночас, у зазначених платіжних дорученнях по перерахуванню єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування помилково зазначено невірний рахунок платежу № 37191201000318 замість № 37190202000318, однак, дана помилка не призвела до ненадходження коштів до бюджету.

Згідно пункту 1 частини другої розділу ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 20 квітня 2015 року № 449 сплата єдиного внеску здійснюється за місцем обліку такого платника у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в органах Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства), для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь.

Відповідно до частини десятої статті 9 Закону України № 2464-VI днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; 3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до пункту 1 розділу І Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого спільним наказом Міністерства фінансів України від 12 березня 2016 року № 54 (далі - Положення) Державна фіскальна служба України (далі - ДФС) та її територіальні органи в областях, місті Києві, Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міста Києва), районах у містах, об'єднані та спеціалізовані державні податкові інспекції ДФС (далі - територіальні органи ДФС) відкривають в органах Казначейства небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування» (далі - рахунок 3719) для зарахування та розподілу страхових коштів.

Пунктом 1 розділу ІІІ цього Положення встановлено, що страхові кошти, що сплачуються страхувальниками, зараховуються на рахунки 3719, відкриті на ім'я територіальних органів ДФС в управліннях (відділеннях) Казначейства.

З наявних в матеріалах справи платіжних доручень № 458, № 461 від 21 жовтня 2013 року та № 508, № 511 від 20 листопада 2013 року вбачається факт сплати позивачем єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на рахунок № 37191201000318 замість № 37190202000318.

Тобто, Луцький МВ УМВС України у Волинській області добросовісно у відповідності до норм Положення та у передбачений строк і у повному розмірі перераховувала єдиний внесок.

Так, позивач 17 грудня 2013 року звернувся до Луцької ОДПІ із заявою, у якій просив помилково сплачені кошти на рахунок № 37191201000318 в розмірі 669 870, 04 грн. перерахувати на рахунок № 37190202000318, так як йому стало відомо що кошти, які він сплачував зараховані не на той рахунок.

Відповідно до пункту 7 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів у разі надходження Заяви про повернення Коштів з рахунку 3719 підрозділ органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, у строк не більше ніж десять робочих днів з дати реєстрації Заяви проводить перевірку наданої Платником інформації.

Підрозділ органу доходів і зборів, відповідальний за ведення обліку платежів та складання звітності, у строк не більше ніж три робочих дні з дня отримання заяви з відміткою про підтвердження повернення коштів, на підставі даних інформаційної системи готує висновок та два примірники Реєстру висновків про повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску за формою відповідно до зазначеного Порядку.

На підставі висновку та у строк не пізніше ніж три робочих дні з дня його реєстрації підрозділ органу доходів і зборів, відповідальний за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, нижчого рівня оформлює розрахунковий документ на повернення коштів з рахунку 3719, на який їх було сплачено, та направляє його відповідному управлінню (відділенню) Державної казначейської служби України у районі, районі у місті, місті обласного, республіканського значення (далі - управління (відділення) Казначейства).

Для повернення сум єдиного внеску та/або сум застосованих фінансових санкцій, помилково сплачених на невідповідний рахунок 3719, підрозділ органу доходів і зборів, відповідальний за ведення фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку, нижчого рівня оформлює розрахунковий документ на перерахування коштів на відповідний рахунок 3719 за заявою та передає управлінню (відділенню) Казначейства не пізніше двох робочих днів з дня надходження висновку.

20 грудня 2013 року складено висновок про повернення переплати по єдиному внеску № 7382-20 та 23 грудня 2013 року здійснено перерахування коштів з одного бюджетного рахунку (37191201000318) на інший (37190202000318 - для військовослужбовців), що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків.

Крім того, Луцький МВ УМВС України у Волинській області помилково сплачував єдиний соціальний внесок на рахунок «для сплати єдиного соціального внеску на утримання роботодавцями суми заробітної плати» замість рахунку «для військовослужбовців», тобто зарахування проводилися на рахунок одного суб'єкта - Луцька ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області.

Частиною четвертою статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).

Відповідно до частини п'ятої вказаної статті податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Згідно із статтею 1 Положення про єдиний казначейський рахунок, затвердженого Наказом Державного казначейства України № 122 від 26 червня 2002 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 липня 2002 року за № 594/6882, єдиний казначейський рахунок (далі - ЄКР) - це консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України.

Пунктом 2.1 цього Положення визначено, що ЄКР консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.

У відповідності до пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

Аналізуючи наведені вище норми та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що оскільки суми єдиного внеску були зараховані на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення коду бюджетної класифікації у платіжних дорученнях під час сплати суми єдиного внеску не є достатньою правовою підставою для висновку про несвоєчасну сплату необхідної суми грошового зобов'язання, а, відтак, і для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином, позивачем своєчасно та в повному обсязі сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 21 лютого 2014 року по 25 грудня 2015 року, який зарахований до бюджету, у+ зв'язку з чим відсутні правові підстави для застосування відповідачем штрафних санкцій та пені.

При цьому суд зазначає, що помилка в реквізитах платежу при зазначенні розрахункового рахунку платника єдиного внеску не впливає на своєчасність сплати таким платником єдиного внеску до бюджету. Така помилка впливає лише на невідображенні сплачених сум єдиного внеску в обліковій картці платника.

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у своїй постанові від 16 червня 2015 року вказала на те, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений податковим кодексом, має кваліфікуватись, як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених податковим кодексом.

Відповідно до частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки Луцька ОДПІ, суб'єкт владних повноважень, всупереч положенням статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не в повній мірі довела правомірність винесеного 08 листопада 2016 року рішення про застосування штрафних фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0061871301, тому дане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

За правилами частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Луцької ОДПІ підлягає до стягнення на користь позивача судовий збір в розмірі 1 600 грн., сплачений при поданні адміністративного позову.

Керуючись статтями 2, 69-72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про застосування штрафних фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 08 листопада 2016 року № 0061871301.

Стягнути на користь Луцького міського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області за рахунок бюджетних асигнувань Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області судовий збір в розмірі 1 600 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 27 березня 2017 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Дмитрук