Ухвала суду № 65513217, 21.03.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/3089/13-а

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Брагар В. С.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Милосердного М.М.

- Ступакової І.Г.

в зв'язку з неприбуттям учасників процесу в судове засідання справа розглянута згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Відділу державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції у Миколаївській області, третя особа ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2013 року публічне акціонерне товариство (далі ПАТ) "Дельта Банк" звернулося до суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції (далі ВДВС Вознесенського МУЮ) у Миколаївській області, третя особа ОСОБА_3 про:

· визнання неправомірними дій ВДВС Вознесенського МУЮ у Миколаївської області щодо складання акту повторної переоцінки нерухомого майна - житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності громадянину ОСОБА_3 на 50 %;

· передачу предмету іпотеки до Миколаївської філії ТОВ "Укрспецторг групп" для організації та проведення третіх торгів;

· зобов'язання відповідача скасувати акт про проведення повторної переоцінки майна боржника.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що дії державного виконавця щодо проведення повторної уцінки предмету іпотеки та передачі його на треті торги не відповідають вимогам чинного законодавства. Позивач вважає, що під час проведення зазначених виконавчих дій державним виконавцем було допущено ряд порушень діючого законодавства, які призвели до порушення прав та інтересів позивача.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що державним виконавцем під час проведення виконавчих дій вимог діючого законодавства порушено не було, він діяв у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження". В зв'язку з цим, відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.

Справу розглянуто у письмовому провадженні відповідно до ч.6 ст. 128 КАС України.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року позов задоволений.

Визнано неправомірними дії ВДВС Вознесенського МУЮ Миколаївської області щодо складання акту повторної переоцінки нерухомого майна - житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності громадянину ОСОБА_3 на 50 % та передачу предмету іпотеки до Миколаївської філії ТОВ "Укрспецторг групп" для організації та проведення третіх торгів.

Зобов'язано ВДВС Вознесенського МУЮ Миколаївської області скасувати акт про проведення повторної переоцінки майна боржника.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

На виконанні ВДВС Вознесенського МУЮ Миколаївської області знаходилось виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису №975 від 08 листопада 2010 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про звернення стягнення на нерухоме майно - житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_3 За рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна задоволені вимоги ТОВ "Укрпромбанк" за кредитним договором у розмірі 316 129,12 грн.

30 червня 2010 року між ТОВ "Укрпромбанк", АТ "Дельта Банк" та НБУ України укладено Договір про передачу Активів та Кредитних зобов'язань ТОВ "Укрпромбанк" на користь ПАТ "Дельта Банк", відповідно до якого ТОВ "Укрпромбанк" відступив, а ПАТ "Дельта Банк" набув права вимоги до боржників по кредитних договорах.

Позивач не отримував з органу ДВС будь - яких повідомлень про заміну стягувача у виконавчому провадженні, однак про заміну сторони виконавчого провадження вбачається з листа відповідача від 05 листопада 2012 року №16696 про авансування витрат на оцінку нерухомого майна (ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 09 вересня 2011 року справа № 1407/6-80/2011 задоволено заяву ПАТ "Дельта Банк" про заміну стягувана у виконавчому провадженні №22980150 з ТОВ "Укрпромбанк" на ПАТ "Дельта Банк").

01 грудня 2010 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищезазначеного виконавчого напису.

21 березня 2012 року державним виконавцем було складено акт опису й арешту майна - предмету іпотеки, житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_3

Постановою державного виконавця залучено для участі у виконавчому провадженні експерта з метою проведення оцінки предмету іпотеки, згідно висновку про оцінку вартості нерухомого майна - вартість предмету іпотеки становить 196 700 грн.

Державним виконавцем ВДВС Вознесенського МРУЮ, у відповідності до п.4.5. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року №512/5, до Управління ДВС ГУЮ у Миколаївській області направлено для здійснення заходів щодо передачі майна на реалізацію та організації конкурсу документи щодо реалізації арештованого майна боржника.

Реалізація нерухомого майна була доручена Миколаївській філії ТОВ "Укрспецторг групп", яке і провело 18 березня 2013 року перші прилюдні торги з реалізації цього нерухомого майна, які не відбулися у зв'язку з відсутністю покупців.

Державним виконавцем ВДВС було проведено уцінку предмету іпотеки на 1% та передано акт уцінки до торгівельної організації для організації та проведення прилюдних торгів.

Другі прилюдні торги, призначені на 26 квітня 2013 року, також не відбулись. Державним виконавцем ВДВС після других торгів, які не відбулися проведено повторну уцінку предмету іпотеки на 50% та передано акт уцінки до торгівельної організації для організації та проведення третіх торгів після повторної уцінки предмету іпотеки за новою встановленою ціною.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не мав права проводити повторну уцінку, яка відбулась та проводити дії щодо третіх торгів предмету іпотеки, оскільки кредитний договір, за яким ОСОБА_3 є іпотекодавцем було укладено 16 травня 2008 року, отже, державний виконавець зобов'язаний був керуватися ст. 49 Закону України "Про іпотеку", викладену в попередній редакції від 23 лютого 2006 року.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72 КАС України, ст. 49 Закону України "Про іпотеку", п.2 р.II Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг".

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказується, що він на час розгляду справи (постанова була винесена 18 жовтня 2013 року) був покупцем майна та повинен був бути залученим до участі у справі, як особа, на права якої впливає рішення суду в даній справі. Крім того, вважає помилковим висновок суду про те, що державний виконавець повинен був керуватися ст. 49 Закону України "Про іпотеку", викладену в попередній редакції від 23 лютого 2006 року, оскільки Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" не поширювався на саму дію договорів, укладених до набрання ним чинності, але він поширюється на ті санкції, які застосовуються в разі порушення договорів та процедуру продажу іпотечного майна.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Права та обов'язки іпотекодержателя у разі визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися, регулюються, зокрема, ст. 49 Закону України "Про іпотеку".

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг" від 22 вересня 2011 року №3795-IV внесено зміни до ст. 49 Закону України "Про іпотеку", внаслідок чого після набрання чинності вищезазначених змін ст. 49 цього Закону України передбачено, що "Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах може бути зменшена не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна".

Згідно п.2 р.II Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг", дія цього Закону не поширюється на кредитні договори, укладені до набрання ним чинності.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір за яким ОСОБА_3 є іпотекодавцем, було укладено 16 травня 2008 року, тобто до набрання чинності вказаним вище Законом України.

Таким чином, державний виконавець зобов'язаний був керуватися ст. 49 Закону України "Про іпотеку" (викладену в попередній редакції Закону), згідно з якою за результатами перших прилюдних торгів призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів, які мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах може бути зменшеною не більш ніж на 25%.

Аналізуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню, оскільки ст. 49 Закону України "Про іпотеку" в даній редакції взагалі не передбачає проведення третіх прилюдних торгів, проведення другої уцінки предмету іпотеки.

За таких обставин, судова колегія доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог ПАТ "Дельта Банк" до ВДВС Вознесенського МУЮ у Миколаївській області, і, відповідно, необхідність їх задоволення.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: . Бітов А.І.

Суддя: Милосердний М.М.

Суддя: Ступакова І.Г.