Ухвала суду № 65512960, 23.03.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2017 р.м. ОдесаСправа № 489/3771/16-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Кокорєв В.В. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Вербицької Н.В.

За участю: секретаря - Брижкіної І.О.

представника апелянта - Тертичної А.П. (довіреність від 02.03.2017 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 31 жовтня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва від 29.06.2016 року №49/1 про утримання надміру виплачених сум пенсії; зобов'язати Управління відновити розмір пенсії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки Управління про подання позивачем недостовірних відомостей при перерахунку пенсії, наявність з боку позивача зловживань під час нарахування соціальних виплат не відповідають дійсності, тому рішення про утримання переплати пенсії не відповідає вимогам Закону, є безпідставним та відповідач має привести виплату сум пенсії у відповідність до раніше встановленого її розміру.

Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 31 жовтня 2016 року позовні вимоги задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував рішення начальника Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі міста Миколаєва №49/1 від 29.06.2016. В задоволені інших вимог суд відмовив.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині задоволених вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, з 2009 року ОСОБА_3 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва та отримує пенсію за віком.

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва від 29.06.2016 року №49/1 вирішено питання про повернення позивачем пенсії у сумі 35 697,33 грн., що утворилась з 01.10.2012 року по 31.03.2016 року.

Підставою для прийняття вказаного рішення стало надання недостовірних відомостей про суми заробітної плати за період з 01.02.1988 року по 31.01.1993 року.

Недостовірність відомостей про складові заробітної плати відповідач встановив з урахуванням співставлення даних електронної пенсійної справи з даними довідки Філії «Миколаївський річковий порт» АСК «Укррічфлот» від 21.03.2016 року №468 та зустрічної звірки, оформленої актом від 31.05.2016 року №246, з питань достовірності видачі довідки про заробітну плату для обчислення позивачу пенсії.

За таких обставин, орган пенсійного фонду дійшов висновку про те, що, оскільки надання позивачем під час перерахунку пенсії недостовірних даних призвело до отримання ним надміру виплачених сум пенсії, вказані кошти підлягають поверненню пенсіонером.

Не погоджуючись із рішенням відповідача, посилаючись на його безпідставність і необґрунтованість, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що, оскільки відповідач не підтвердив належними доказами наявність з боку позивача вини у поданні недостовірних даних про складові заробітної плати, а також відповідач не обґрунтував наявність з боку позивача зловживання у одержані пенсії у більшому розмірі за результатом її перерахунку, рішення суб'єкта владних повноважень прийнято не у відповідності до вимог чинного законодавства, що є безумовною підставою для його скасування.

Колегія суддів висновки суду першої інстанції про наявність підстав для скасування рішення суб'єкта владних повноважень вважає правильними, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Виходячи зі змісту зазначеної норми, сума пенсії, яка надміру виплачена, повертається лише у двох випадках - коли вона виплачена внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних відомостей.

Разом з цим, відповідно до ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Згідно із ст. 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.

У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Статтею 103 вказаного Закону визначено, що суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Таким чином, відповідальність за достовірність даних, що враховуються при виплаті пенсії, а також обов'язок відшкодовувати надміру виплачені суми соціальних виплат, несуть пенсіонери - у разі не повідомлення органу пенсійного фонду про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, а також страхувальники -внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів.

Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити факт переплати пенсії у зв'язку із поданням недостовірних відомостей, що враховуються при її обчисленні, та з чиєї вини нараховано суми соціальних виплат у розмірі, що суперечить вимогам Закону.

Водночас, як встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачем, висновки відповідача про надміру виплачені суми пенсії ґрунтуються на електронних даних пенсійної справи позивача та перевірки первинних документів страхувальника, що стосуються відомостей, які враховані відповідачем під час перерахунку пенсії позивача у бік її збільшення.

Зазначені обставини показали, що при прийнятті оскаржуваного рішення орган пенсійного фонду не досліджував безпосередньо матеріали пенсійної справи пенсіонера, відповідач використав лише інформаційні відомості, які у нього були в наявності, що в свою чергу не може свідчить про обґрунтованість висновків про наявність безумовних підстав для утримання з позивача сум пенсії.

Разом з цим, колегія суддів враховує ту обставину, що відповідач не навів у своєму рішенні обґрунтованих обставин щодо зловживання з боку пенсіонера при заявленні ним перерахунку пенсії, його обізнаність щодо недостовірності даних, які враховувались при обчисленні пенсії, і ці обставини не підтверджені допустими доказами.

Таким чином, оскільки відповідач не обґрунтував з чиєї вини виникла переплата пенсії позивачу, матеріали справи не містять обґрунтованих підтверджень щодо зловживання з боку позивача при заявленні перерахунку пенсії, при прийнятті оскаржуваного рішення орган не досліджував матеріали пенсійної справи позивача, а керувався лише даними, що були у нього у розпорядженні на момент прийняття оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про безпідставність рішення Управління щодо встановлення відносно позивача відповідальності шляхом застосування по відношенню до нього правил ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що під час вирішення спору суд першої інстанції правильно застосував норми процесуального та матеріального права, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, тому ухвалене у справі рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва - залишити без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 31 жовтня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст ухвали складено та підписано 28.03.2017 року.

Головуючий суддя: О.В. Єщенко

судді: О.О. Димерлій

Н.В. Вербицька