ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/369/16
Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Турецької І.О.
суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.
за участю секретаря - Скоріної Т.С.
представника позивача - Салагорника А.В.;
представника відповідача - Кучеренка І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційні скарги колективного комерційного підприємства «Монтажспецбуд» Одеського обласного фонду сприяння інвестиціям в будівництві та вирішенні соціальних проблем кадрових військовослужбовців та звільнених в запас, Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом колективного комерційного підприємства «Монтажспецбуд» Одеського обласного фонду сприяння інвестиціям в будівництві та вирішенні соціальних проблем кадрових військовослужбовців та звільнених в запас до Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
У січні 2016 року колективне комерційне підприємство «Монтажспецбуд» Одеського обласного фонду сприяння інвестиціям в будівництві та вирішенні соціальних проблем кадрових військовослужбовців та звільнених в запас (далі - ККП «Монтажспецбуд») звернулося до суду першої інстанції з позовом до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22 грудня 2015 року:
- №002072202, яким позивачу збільшену суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 91 344,00 грн., з яких 73 075,00 сума основного зобов'язання та 18 269,00 грн. сума за штрафними (фінансовими) санкціями;
- №0002082202, яким позивачу збільшену суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 95 156,25 грн., з яких 76 125,00 грн. сума основного зобов'язання та 19 031,25 грн. сума за штрафними (фінансовими) санкціями;
- №0002052202, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 2 771,00 грн.
В обґрунтування зазначено про помилковість висновку контролюючого органу про порушення підприємством вимог податкового законодавства, оскільки ним з контрагентами здійснені реальні господарські операції, на підтвердження яких, станом на час проведення документальної позапланової виїзної перевірки були наявні всі первинні документи.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року адміністративний позов задоволений частково.
Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення №0002082202 від 22 грудня 2015 року в частині нарахування суми податку на додану вартість, що перевищує суму 54 674,00 грн., та в частині суми штрафної санкції, що перевищує суму 13 668,50 грн.
Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення №0002072202 від 22 грудня 2015 року, в частині нарахування суми податку на прибуток, що перевищує суму 48 932,00 грн., та суми, що перевищує суму штрафної санкції в розмірі 12 233,00 грн.
В решті позовних вимог відмовив.
В апеляційній скарзі ДПІ в Овідіопольському районі ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права та просить прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Апелянт, в особі ККП «Монтажспецбуд», просить постанову суду першої інстанції скасувати, оскільки вважає, що судом не в повному обсязі з'ясовано обставини у справі, порушено норми матеріального права та не надано належної оцінки доказам у справі, що в сукупності призвело до неправильного вирішення справи.
Апелянт просить прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково, а саме: визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22 грудня 2015 року:
- №0002082202, в частині нарахування суми податку на додану вартість, що перевищує суму 11 724,00 грн. та в частині, що перевищує суму 2 931,00 грн.;
- №0002072202, в частині нарахування суми податку на прибуток, що перевищує суму 10 277,00 грн. та в частині суми, що перевищує розмір штрафної санкції 2 569,00 грн.;
- №0002052202 - в повному обсязі.
Представники апелянтів у судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримали доводи своїх апеляційних скарг.
На стадії апеляційного провадження, на підставі ст. 55 КАС України було замінено сторону в апеляційному провадженні у зв'язку з реорганізацією ДПІ в Овідіопольському районі. У справу вступив правонаступник відповідача, в особі - Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (надалі - Іллічівька ОДПІ).
З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню на наступних підставах.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що основним видом економічної діяльності ККП «Монтажспецбуд» є будівництво житлових і нежитлових будівель.
Дане підприємство знаходиться на обліку в Іллічівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС в Одеській області.
У листопаді 2015 року Іллічівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Одеській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ККП «Монтажспецбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 26 жовтня 2012 року по 31 грудня 2014 року та іншого законодавства за період з 26 жовтня 2012 року по 31 грудня 2014 року.
За результатами перевірки відповідачем складений акт від 24 листопада 2015 року №891/15-21-22-02/35272447, яким встановлено порушення п.44.1 п.44.2 ст.44, п.138.2 ст.138, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (т.1 а.с.27-37).
Встановлено завищення витрат на загальну суму 397 260,00 грн. та податкового кредиту на загальну суму 79 452,00 грн. за господарськими операціями позивача з ТОВ «Секвоя-СК», ТОВ «Овідіпром», ТОВ «Катерина».
Позивач, не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки, подав заперечення, за результатами розгляду яких, відповідачем прийнятий негативний висновок від 17 грудня 2015 року №15494/10/15-21-22-02 (т.1 а.с.38-42, 44-45).
22 грудня 2015 року ДПІ в Овідіопольському районі були винесені податкові повідомлення-рішення:
- №002072202 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 91 344,00 грн., з яких 73 075,00 основного зобов'язання та 18 269,00 грн. за штрафними санкціями;
- №0002082202 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 95 156,25 грн., з яких 76 125,00 грн. основного зобов'язання та 19 031,25 грн. за штрафними санкціями;
- №0002052202, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 2 771,00 грн. (т. 1 а.с.51-53).
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, керуючись Податковим кодексом України, Законом України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність», Господарським та Цивільними кодексами України виходив із наступного.
Так, господарські операції між ККП «Монтажспецбуд» та ТОВ «Овідіпром» були визнані судом такими, що не мали реального характеру, оскільки директор ТОВ «Овідіпром» була засуджена за створення фіктивного підприємництва.
До того ж, суд не погодився з вимогами позивача про протиправність рішень контролюючого органу в частині нарахування йому грошових зобов'язань з податку на додану вартість, з податку на прибуток та в частині зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість по господарським операціям з ТОВ «Катерина» щодо виготовлення проектної документації.
Водночас, суд вважав помилковим висновок контролюючого органу про відсутність правових наслідків в результаті здійснення господарських операцій позивачем з ТОВ «Секвоя-СК» на поставку матеріалів, виконання капітального ремонту та з ТОВ «Катерина» за договором підряду на виконання поточного ремонту.
Переглядаючи судове рішення в межах апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції, вважає, що є підстави для часткового задоволення апеляцій та для скасування прийнятого рішення.
Так, обставинами справи встановлено, що між ККП «Монтажспецбуд» (генпідрядник) та ТОВ «Секвойя-СК» (субпідрядник) 14 березня 2013 року був укладений договір підряду №7 (т.1 а.с.54-57).
Згідно п. 1.1 Генпідрядник доручає, а субпідрядник забезпечує виконання поточного ремонту, згідно з кошторисною документацією та умов договору по об'єкту.
Відповідно до п. 1.2 об'єкт - «Реконструкція станції біологічної та глибокої очистки стічних вод, потужністю 400 м3/добу в м. Кодима Одеської області».
Згідно п. 2.1 строки виконання робіт з поточного ремонту об'єкту згідно проектно-кошторисної документації: початок робіт березень 2013 року - закінчення робіт травень 2013 року.
Договірна ціна становить 97 173,26 грн. в тому числі ПДВ у сумі 16 195,54 грн.
Також між ККП «Монтажспецбуд» (продавець) та ТОВ «Секвойя-СК» (покупець) був укладений договір поставки матеріалів від 23 травня 2013 року №1М (т.1 а.с80).
Пунктом 4.1 вказаного договору встановлено, що розрахунки за поставлені продавцем будматеріали будуть проводитися шляхом взаємозаліку за виконані покупцем роботи на об'єкті «Реконструкція станції біологічної та глибокої очистки стічних вод, потужністю 400 м3/добу в м. Кодима Одеської області».
На підтвердження виконання умов вищевказаних договорів позивачем надані довідка про вартість виконаних робіт, підсумкові відомості ресурсів, розрахунок загально-виробничих витрат, акти приймання виконаних робіт, податкова накладна від 27 травня 2013 року №6 на загальну суму 97 173,26 грн. в тому числі ПДВ у сумі 16 195,54 грн., видаткова накладна №6 від 28 травня 2013 року на загальну суму 97 173,26 грн. в тому числі податок на додану вартість у сумі 16 195,54 грн. (т.1 а.с.58-79, 81-82).
Контролюючий орган, вважаючи, що ТОВ «Секвоя-СК» не мало реальних можливостей для здійснення операції з виконання поточного ремонту, зробило висновок про завищення позивачем за даною операцією витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування на суму 97 173,00 грн. та податок на додану вартість на 16 195,00 грн.
До суду апеляційної інстанції представником Іллічівської ОДПІ наданий вирок Київського районного суду м. Харкова від 13 травня 2016 року, який набрав чинності і яким встановлено, що з метою прикриття незаконної діяльності підприємств реального сектору економіки, у червні 2012 року особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, за винагороду погодилась перереєструвати на своє ім'я ТОВ «Секвоя-СК».
При цьому, дана особа не мала жодного наміру здійснювати діяльність, яка пов'язана з виробництвом, продажем товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт, наданням послуг тощо. Як слідує з вироку суду, ТОВ «Секвоя-СК» використовувалося для проведення транзитних операцій та переведення безготівкових коштів в готівку.
Відповідно до частини четвертої статті 72 КАС України, вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.
Колегія суддів вважає, що в цій ситуації, яка склалася між позивачем та ТОВ «Секвоя-СК», товариство знаходилось поза межами контролю формального (номінального) директора, а від імені контрагента невідомі особи лише оформляли відповідні документи. Номінальний директор нікого не уповноважував на вчинення дій від імені Товариства, немає відомостей щодо уповноваження інших осіб на вчинення дій від імені Товариства.
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, розглядаючи аналогічний спір, виходила з того, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку (постанова від 01 грудня 2015 року справа № 21-3788а 15).
Отже, юридична кваліфікація встановлених обставин справи, свідчить про обґрунтованість висновку податкової інспекції про завищення ККП «Монтажспецбуд» витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування на суму 97 173,00 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість на 16 195,00 грн.
Суд першої інстанції не перевірив дані обставини та зробив помилковий висновок про добросовісність дій суб'єктів господарювання, а саме ККП «Монтажспецбуд» та ТОВ «Секвоя-СК» щодо здійснення вищенаведеної господарської операції.
Далі слід зазначити, що господарські операції позивача з ТОВ «Овідіпром» не є предметом розгляду даних апеляційних скарг, оскільки відмова в задоволенні даної частини позову, підприємством не оскаржувалася.
Щодо наступних господарських операцій, які відбувалися між позивачем та ТОВ «Катерина» слід зазначити наступне.
Відповідно до договору підряду від 12 листопада 2013 року №12, укладеному між ККП «Монтажспецбуд» (Генпідрядник) та ТОВ «Катерина» (Субпідрядник), Генпідрядник доручає, а Субпідрядник забезпечує виконання капітального ремонту, згідно з кошторисною документацією та умов договору по об'єкту КУ «Одеський обласний медичний центр», м. Одеса, вул. Суднобудівна, 1» (т.1, а.с.100-102).
Строки виконання робіт: листопад 2013 року - вересень 2014 року.
Пунктом 3.1 договірна ціна встановлена в сумі 30 932,40 грн., в тому числі податок на додану вартість у сумі 5 155,40 грн.
На підтвердження виконання умов вищевказаного договору позивачем надані наступні документи:
- договірна ціна, довідка про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3), акт приймання будівельних робіт (форма №КБ-2в), підсумкова відомість ресурсів, акт здачі - прийняття робіт, податкові накладні №2 від 11 серпня 2014 року на суму 606,52 грн. в тому числі ПДВ у сумі 101,09 грн., №62 від 11 серпня 2014 року на суму 30 932,54 грн. в тому числі ПДВ у сумі 5 155,42 грн.(т.1 а.с.103-113).
За даною операцією податковою інспекцією встановлено завищення позивачем витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування на суму 30 932,00 грн. та завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 5 155,00 грн.
Підставою для цього контролюючий орган вважав наявність податкової інформації ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 08 квітня 2015 року №1151/7/15-54-22-02/24534447 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Катерина» за період з 01 січня 2014 року по 31 жовтня 2014 року».
Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що зазначений довід є таким, що не заснований на податковому законодавстві та не може бути підставою для збільшення позивачу грошових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість.
На підтвердження висновку суду першої інстанції щодо реальності виконання ТОВ «Катерина» будівельних робіт на замовлення позивача, колегія суддів також бажає зазначити, що основним видом діяльності даного товариства є інші будівельно-монтажні роботи.
Також, обставини справи свідчать, що 26 грудня 2013 року між державним підприємством «Український державний центр транспортного сервісу «Ліски»» (надалі-Замовник) та ККП «Монтажспецбуд» (надалі-Підрядник) укладено договір підряду №239-ПР.
Згідно з умовами даного договору Підрядник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, на свій ризик, своїми силами і засобами, на підставі завдання на виконання робіт (додаток №4) із використанням власних матеріалів, обладнання виконати та передати в обумовлені цим договором строки роботи: «Виготовлення робочого проекту з будівництва об'єкту «Зерновий термінал потужністю 1 000т/добу (30 000 т/місяць) філії УДЦТС «Ліски» на Одеській залізниці за адресою: Одеська область, Біляївський район, селище Усатове, вул. Залізничників, 14 (т.8 а.с.222).
Вартість робіт становить 307 035,00 грн., податок на додану вартість - 51 172,50 грн. (додатки №№ 1, 2).
Підрядник зобов'язується виконати вказані роботи згідно календарного плану (додаток №3) до 30 квітня 2014 року. Строки виконання робіт можуть бути змінені з внесенням за взаємною згодою сторін відповідних змін до договору.
Як вбачається з додатку №4 до договору, джерелами фінансування виконання робочого проекту є державні кошти.
Додаток №3 встановлює, що початок робіт грудень 2013 року, закінчення квітень 2014 року.
03 квітня 2014 року між ККП «Монтажспецбуд» (Замовник) та ТОВ «Катерина» (Проектувальник) укладений договір №1Пр на виконання робіт з виготовлення проектної документації (т.1 а.с.113-115).
Згідно п. 1.1 договору Генпроектувальник за дорученням замовника бере на себе функції проектної організації і зобов'язується у строк до 30 травня 2014 року в межах кошторису на проектні роботи на свій ризик власними силами та засобами із залученням субпідрядних організацій, у строки обумовленні в цьому договорі, виготовити технологічну частину до робочого проекту з будівництва об'єкту «Зерновий термінал потужністю 1000т/добу (30 000т/місяць) філії УДЦТС «Ліски» на Одеській залізниці за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, вул. Залізничників, 14», надалі за текстом - роботи, згідно завдання на проектування та містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити вартість робіт на умовах даного договору.
Відповідно до п. 1.2 цього договору результатом виконання робіт є розроблена (в копіях) типова проектна документація на зерновий термінал.
Проектна документація використовується Замовником для подальшого виконання робіт з проектування об'єкту «Зерновий термінал потужністю 1000т/добу (30 000т/місяць) філії УДЦТС «Ліски» на Одеській залізниці за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, вул. Залізничників, 14».
Загальна вартість робіт складає 50 700 грн.
На підтвердження виконання умов вищевказаного договору позивачем надані акт прийому - передачі проектної документації від 05 травня 2014 року, технологічна частина проектної документації (т.7 а.с.3-44) та податкова накладна №6 від 05 травня 2014 року на суму 50 700,00 грн. в тому числі ПДВ у сумі 8 450,00 грн. (т.1, а.с.116-117).
Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включені до податкового кредиту відповідного періоду.
Далі ККП «Монтажспецбуд» (Замовник) та ТОВ «Катерина» (Проектувальник) 20 травня 2014 року уклали договір №2Пр на виконання робіт з виготовлення проектної документації (т.1 а.с.118-120).
Згідно п. 1.1 договору Генпроектувальник за дорученням замовника бере на себе функції проектної організації і зобов'язується у строк до 30 травня 2014 року в межах кошторису на проектні роботи на свій ризик власними силами та засобами із залученням субпідрядних організацій, у строки обумовленні в цьому договорі розробити проектну документацію на виготовлення проекту з будівництва об'єкту «Зерновий термінал потужністю 1000т/добу (30 000т/місяць) філії УДЦТС «Ліски» на Одеській залізниці за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, вул. Залізничників, 14», згідно завдання на проектування та містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити вартість робіт на умовах даного договору.
Відповідно до п. 1.2 цього договору результатом виконання робіт є розроблена (в копіях) типова проектна документація на зерновий термінал на підставі вже побудованих аналогів.
Проектна документація використовується Замовником на подальше виконання робіт з проектування об'єкту «Зерновий термінал потужністю 1000т/добу (30 000т/місяць) філії УДЦТС «Ліски» на Одеській залізниці за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, вул. Залізничників, 14».
Загальна вартість робіт за зазначеним договором складає 207 000,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість 34 500,00 грн.
На підтвердження виконання умов вищевказаного договору позивачем надані акти прийому - передачі проектної документації (т.1 а.с.121-124).
Так, відповідно до акту №10 від 03 вересня 2014 року Проектувальником були виконані роботи по 1 етапу проектування, а саме архітектурні рішення, конструкції будівельні. Оплата за вказані роботи склала 50 400,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 8 400,00 грн. (т.1 а.с.121).
Далі, виконанням другого етапу проектування стало виконання генерального плану і транспорту, техніко-економічних показників, що стало підставою для здачі цих робіт відповідно до акту №11 від 11 вересня 2014 року.
Вартість даних робіт визначена в сумі 50 600,00 грн., у т.ч. податок на додану вартість в сумі - 8 433,33 грн.
Актом №12 від 15 вересня 2014 року підтверджено виконання робіт з проектування опалення та вентиляції, водопроводу і каналізації, електрообладнання та освітлення, кондиціювання, холодопостачання, зв'язку та сигналізації. Договірна ціна цих робіт складає 49 100,00 грн., у тому числі податок на додану вартість в сумі - 8 183,00 грн.
Останнім актом №13 від 25 вересня 2014 року зафіксовано виконання робіт з проектування механізації і транспорту, проекту організації будівництва, пояснювальної записки, оцифровки (опис об'єкта та переклад його у цифровий вид, який можна використовувати на електронних носіях). Вартість робіт оцінена у 56 900,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 8 483,33 грн.
ТОВ «Катерина» надано позивачу наступні податкові накладні: за №20 від 03 вересня 2014 року на суму 50 400,00 грн. в тому числі ПДВ у сумі 8 400,00 грн., за №95 від 11 вересня 2014 року на суму 50 600,00 грн. в тому числі ПДВ у сумі 8 433,33 грн., за №121 від 15 вересня 2014 року на суму 49 100,00 грн., в тому числі ПДВ у сумі 8 183,33 грн. та за №211 від 25 вересня 2014 року на суму 56 900,00 грн., в тому числі ПДВ у сумі 9 483,33 грн. (т.1 а.с.125-128).
Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включені до податкового кредиту відповідного періоду.
Суд першої інстанції, проаналізувавши вищенаведені документи бухгалтерського та податкового обліку, допитавши в якості свідка директора ККП «Монтажспецбуд», який заявив, що роботи по виготовленню проектної документації на спірний об'єкт виконали працівники його підприємства, дійшов висновку про складання ТОВ «Катерина» документів для податкового та бухгалтерського обліку позивача без фактичного виконання ним робіт та надання останньому податкової вигоди.
Суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим такий висновок та в підтвердження цього наголошує на наступному.
Як вбачається з акта здачі-прийому робіт (послуг) від 04 лютого 2014 року, укладеному між Замовником, в особі ДП «УДЦТС» «Ліски» філія ДП «УДЦТС «Ліски» на Одеській залізниці та Виконавцем ККП «Монтажспецбуд» виконання робіт складає 32% (т.3 а.с.71).
За аналогічним актом від 13 березня 2014 року роботи виконані на 66%, а за актом від 02 квітня 2014 року роботи з виготовлення робочого проекту з об'єкту «Зерновий термінал потужністю 1000т/добу (30 000 т/місяць) філії УДЦТС «Ліски» на Одеській залізниці за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, вул. Залізничників, 14» виконані на 100% (т.3 а.с.72, 73).
Апелянт, оскаржуючи рішення суду першої інстанції в цій частині стверджує про те, що ТОВ «Катерина» виконувалося лише технологічна частина до робочого проекту і ця проектна документація використовувалася Замовником, в особі ККП «Монтажспецбуд» для подальшого виконання робіт з проектування об'єкту.
Утім, такі доводи апелянта спростовуються наявним у матеріалах справи договором від 20 травня 2014 року №2Пр на виконання ТОВ «Катерина» робіт з виготовлення проектної документації, актами прийому-передачі проектної документації від вересня 2014 року.
До того ж слід звернути увагу на те, що технологічна частина проекту, яка містила у собі пропозиції, рекомендації по проектуванню об'єкту зернового терміналу була виготовлена 05 травня 2014 року, вже після того як позивач виконав доручену йому роботу з виготовлення проекту зернового терміналу на 100%.
Про відсутність виконання ТОВ «Катерина» проектних робіт, свідчить на думку суду апеляційної інстанції також те, що така діяльність йому не притаманна.
Так, основним видом діяльності ТОВ «Катерина» є інші будівельно-монтажні роботи (КВЕД 43.29), що охоплює монтаж у будівлях ліфтів, ескалаторів, у тому числі їх ремонт, а також ремонт блискавковідводів, пилососних систем і таке інше.
На противагу цьому позивач, за своїми видами діяльності, може здійснювати діяльність у сфері інжинірингу та здійснювати будівництво житлових і нежитлових будівель. На проведення таких видів діяльності у позивача є ліцензія Міністерства регіонального розвитку та будівництва серії АВ №595079 від 12 жовтня 2011 року, дійсна до 12 жовтня 2016 року.
Діяльність у сфері інжинірингу передбачає консультування у галузі архітектури на попередніх стадіях проектування, архітектурно-проектні роботи, проектування виробничих будівель та споруд, включаючи розміщення машин та устаткування і таке інше (КВЕД 74.201.1).
Також, слід підкреслити, що відповідно до податкової інформації щодо ТОВ «Катерина» його штатна чисельність складає 1 особу.
Між тим, станом на 31 грудня 2014 року ККП «Монтажспецбуд» працювало 6 осіб та за договорами цивільно-правового характеру працювало 2 особи.
Зрештою, слід звернути увагу на те, що у позивача на укладення зазначених договорів з ТОВ «Катерина» не було розумної економічної мети.
Так, із Замовником, в особі державного підприємства, позивач уклав договір проектування на загальну суму 307 035,00 грн.
Далі, перекладаючи частину виконання цих робіт на ТОВ «Катерина», позивач повинен був сплатити цьому товариству 257 700,00 грн., а на різницю у сумі 49 335,00 грн., повинен був виконати замовлений йому робочий проект з будівництва об'єкту зернового терміналу.
Проведений аналіз фактичних обставин справи та доказів, свідчить про те, що правовідносини, які виникли між сторонами регулюються наступними положеннями закону.
Так, питання, пов'язані з формуванням позивачем податку на прибуток і податку на додану вартість, валових витрат та податкового кредиту, врегульовано ст.ст.138, 139, 198 Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті.
За змістом підпункту 138.1.1 пункту 138.1 названої статті Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
За приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактичні здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.
Підпунктом 14.1.36 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.
Вищенаведені законодавчі положення дають суду підстави зробити висновок про відсутність факту придбання позивачем послуг щодо будівництва у ТОВ «Секвоя-СК» та послуг пов'язаних з проектуванням у ТОВ «Катерина».
Як обґрунтовано зазначив суд першої інстанції будь-які документи (в тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Надання податковому органу належним чином оформлених документів передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та/або суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.
Апелянт, в особі ККП «Монтажспецбуд», наполягаючи на правомірності формування податкового кредиту з наведеними контрагентами, стверджує про те, що є результати виконаних робіт.
Щодо цього приводу колегія суддів, звертаючись до листа Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, наголошує на тому, що відображення отриманих послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах свідчить про відсутність факту здійснення господарської операції.
Стаття 202 КАС України встановлює підстави для скасування рішення суду першої інстанції, зокрема, з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Отже, основуючись на цьому, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційних скарг та скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частина 3 цієї статті передбачає, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Таким чином, враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає за можливим присудити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, здійснені ним судові витрати відповідно до задоволених вимог, а саме в сумі 2893,80 грн. (1378 - с/з 1 інстанція + 1515,80 - с/з 2 інстанція = 2893,80 грн.).
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційні скарги Колективного комерційного підприємства «Монтажспецбуд» Одеського обласного фонду сприяння інвестиціям в будівництві та вирішенні соціальних проблем кадрових військовослужбовців та звільнених в запас, Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області - задовольнити частково.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року - скасувати.
Прийняти у справі за адміністративним позовом колективного комерційного підприємства «Монтажспецбуд» Одеського обласного фонду сприяння інвестиціям в будівництві та вирішенні соціальних проблем кадрових військовослужбовців та звільнених в запас до Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень нове рішення про часткове задоволення позову.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області від 22 грудня 2015 року № 0002072202 в частині нарахування податку на прибуток у сумі 5 568 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1 392 грн.
У задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області від 22 грудня 2015 року № 0002072202 в частині нарахування податку на прибуток у сумі 67 507 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 16 877 грн. - відмовити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області №0002082202 від 22 грудня 2015 року в частині нарахування податку на додану вартість у сумі 5 155 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1 289 грн.
У задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області №0002082202 від 22 грудня 2015 року в частині нарахування податку на додану вартість у сумі 70 970 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 17 742 грн. - відмовити.
У задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області від 22 грудня 2015 року №0002052202 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 2 771 грн. - відмовити.
Стягнути з бюджетних асигнувань Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (код за ЄДРПОУ 39551135) на користь колективного комерційного підприємства «Монтажспецбуд» Одеського обласного фонду сприяння інвестиціям в будівництві та вирішенні соціальних проблем кадрових військовослужбовців та звільнених в запас (код за ЄДРПОУ 32572447) судові витрати в розмірі 2893 (дві тисячі вісімсот дев'яносто три) грн. 80 коп.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту судового рішення.
Доповідач - суддя І.О.Турецька
суддя Л.В. Стас
суддя І.П. Косцова
Судове рішення № 65511116, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 27.03.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 815/369/16. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: