Постанова № 65511113, 23.03.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2017 р. Справа № 522/18184/16-а

Категорія: 3.7.1 Головуючий в 1 інстанції: Свячена Ю.Б. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Вербицької Н.В., Єщенка О.В.

за участю секретаря - Богданової С.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції м. Одеси на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 30 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції м. Одеси про визнання дій протиправними та скасування постанови, закриття провадження по справі,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Управління патрульної поліції м. Одеси, та просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ПС2 №111362 від 18 вересня 2016 року про накладення на неї штрафу у розмірі 255, 00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що 18 вересня 2016 року о 10:00 год. вона, керуючи автомобілем «Kia Sportage» д/н НОМЕР_2 по вул. Пантелеймонівській, в м. Одесі була змушена призупинити автомобіль, з метою уникнення затору та надання можливості проїзду іншому автомобілю, який виїжджав із місця паркування з правої сторони вулиці. В цей час відбулось аварійне відкриття задніх лівих дверей, що змусило позивачку вийти з автомобіля для усунення вказаних несправностей.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 30 листопада 2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції м. Одеси про визнання протиправною та скасування постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, - задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову серії ПС2 №111362 від 18 вересня 2016 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, закривши провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Постанова суду мотивована тим, що у матеріалах справи про адміністративне правопорушення не зібрано достатніх доказів, які б підтверджували, що позивачем були порушенні Правила дорожнього руху України.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції Управління патрульної поліції в м. Одеси оскаржило її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України Про Національну поліцію поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України Про Національну поліцію визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

За змістом статті 31 цього Закону поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України про адміністративні правопорушення, настає в разі перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух від 30.06.1993р. № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 1.1. Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п. 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Як встановлено судом та убачається з наявних матеріалів справи, 18 вересня 2016 року інспектором патрульної поліції Цуран І.В. була винесена постанова ПС2 №111362 про накладення на ОСОБА_3 штрафу у розмірі 255, 00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Згідно вказаної постанови, позивачка 18 вересня 2016 року о 10:00 год. по вул. Пантелеймонівській в м. Одесі здійснила зупинку автомобіля «Kia Sportage» д/н НОМЕР_2 ближче ніж за 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини, чим порушила п.п. 15.9 ПДР.

За приписами пунктів, 15.9 «ґ» ПДР зупинка забороняється: ґ) на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.

В свою чергу, згідно з п.1 ст. 247 КпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 222 КУпАП України, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (ст. 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша ст. 44, ст. 44-1, ч. 2 ст. 106-1, ч. 1, 2, 3, 4 і 6 ст. 109, ст. 110, ч. 3 ст. 114, ч. 1 ст. 115, ст. 116-2, ч. 2 ст. 117, ч. 1,ч 2 ст. 119, ч. ч. 1, 2, 3, 5 і 6 ст. 121, ст. 121-1, 121-2, ч. 1, 2 і 3 ст. 122, ч. 1 ст. 123, ст. 124-1 - 126, ч. 1 , 2 і 3 ст. 127, ст. 128-129, ст. 132-1, ч. 1, 2 та 5 ст. 133, ч.ч. 3, 6, 8, 9, 10 і 11 ст. 133-1, ч. 2 ст. 135, ст. 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), ст. 137, ч. 1, 2 і 3 ст. 140, ст. 148, 151, ст. 161, 164-4, ст. 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), ст. 176, 177, ч. 1 ч. 2 ст. 178, ст. 180, 181-1, ч. 1 ст. 182, ст. 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених ст. ст. 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), ч. 1, 2, 3, 5 і 6 ст. 121, ст. 121-1, 121-2, ч. 1, 2, 3 ст. 122, ч. 1 ст. 123, ст. 124-1, ст. 125, 126, ч. 1, 2 і 3 ст. 127,ст. ст. 128, 129, ст. 132-1, ч. 6 і 11 ст. 133-1, ч. 1, 2 і 3 ст. 140 КУпАП України.

Згідно з п. 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП України виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно з п. 9-10 розділу ІІІ Інструкції, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Згідно зі ст. 283 КУпАП України, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП України щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (ч. 2 ст. 33 КУпАП).

Відповідно до ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Позивач, заперечуючи факт здійснення ним правопорушення, посилається на відсутність належних доказів.

Водночас, в матеріалах справи наявний відеозапис, здійснений відповідачем, та долучений судом першої інстанції в якості доказу по справі, з якого убачається, що автомобіль, яким керувала позивач, здійснив зупинку та стоянку ближче 10 м від перехрещуваної проїзної частини вул. Пантелеймонівська та проспект Адміральський, а саме, як видно з відеозапису та фотографій , на краю перехрещення вище зазначених вулиць, чим ОСОБА_3 порушила вимоги Правил дорожнього руху.

Отже, зазначений відеозапис із фіксацією розмови позивача та відповідача під час складання оскаржуваної постанови, а також підпис позивача про отримання нею копії постанови та роз'яснення прав здійснений без жодних застережень, спростовують пояснення позивача, викладені в позовні заяві про відсутність в діях позивача правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

При цьому, в матеріалах справи, наявні фотографії транспортного засобу, марки «Kia Sportage» д/н НОМЕР_2 ближче ніж за 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини, чим порушила п.п. 15.9 ПДР, зроблена інспектором патрульної служби, на місці вчинення правопорушення, з яких убачається, що аварійна світлова сигналізація не ввімкнена.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки наданому відповідачем відеозапису з нагрудної камери, ознайомившись зі змістом якої, суд апеляційної інстанції зробив висновк, що даний відеозапис в повній мірі підтверджує скоєне позивачем адмінправопорушення, а також підтверджує, що відповідач діяв правомірно, на підставі та у межах повноважень при винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_3, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової.

Відповідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. При цьому, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Так, висновки суду першої інстанції по суті спору не відповідають встановленим у справі обставинам, що призвело до неправильного її вирішення, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Згідно зі ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п.3 ч. 1 ст. 198, п.4ст. 202,ч. 2 ст. 205, ст.254 КАС України, апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у м. Одесі Департаменту патрульної поліції - задовольнити.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 30 листопада 2016 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції м. Одеси про визнання дій протиправними та скасування постанови, закриття провадження по справі - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення її в повному обсязі.

Суддя-доповідач: О.О. Димерлій

Суддя: О.В. Єщенко

Суддя: Н.В. Вербицька