Ухвала суду № 65510676, 22.03.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2017 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Антоненко Н.О., Шкоріної О.І.

при секретарі: Юрченко А.С.

за участю: позивача ОСОБА_2

представника позивача МалиновськогоО.П.

представника відповідача Ходикіної А.А.

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача МалиновськогоОлександра Петровича, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 07 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до компанії British Airways PIc в особі представництва «Брітіш Еірвейс ПіЕлСі про стягнення компенсації вартості авіаквитків та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

Справа №761/36162/16-ц № апеляційного провадження:22-ц-796/2429/2017 Головуючий у суді першої інстанції: Притула Н.Г.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М. Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до компанії «British Airways PIc» в особі представництва «Брітіш Еірвейс ПіЕлСі» про стягнення компенсації вартості авіаквитків та відшкодування моральної шкоди та просив з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 100 448,11 доларів США у тому числі: 17 261,24 доларів США компенсації за невикористані авіаквитки, 82 508,72 долари США неустойки, 678,15 доларів США три проценти річних та 150 000,00 грн. моральної шкоди.

В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що він 14 та 15 грудня 2014 року уклав з відповідачем договір перевезення на відстані за допомогою засобів дистанційного зв'язку через мережу Інтернет та придбав два авіаквитки на здійснення 11-13 та 27-28 листопада 2015 року регулярного повітряного перевезення за маршрутом Київ-Лондон-Гонконг-Сідней-Гонконг-Лондон-Київ вартістю 8 630,62 долари США за кожен квиток, загальною вартістю 17 261,24 доларів США, які були сплачені з банківської картки позивача емітованої ПАТ «Дельта Банк» через систему VISA.

Як зазначає позивач, 19 червня 2015 року він направив на електронну адресу відповідача повідомлення про відмову від авіаквитків та про здійснення повернення коштів за невикористане перевезення на банківський рахунок в ПАТ «Альфа Банк». Так як тривалий час не надходило відповіді, позивач 10 серпня 2015 року особисто подав до представництва відповідача в Україні заяву про відмову від авіаквитків та повернення коштів на рахунок в ПАТ «Альфа Банк», оскільки на момент звернення із заявою платежі по картці ПАТ «Дельта банк» були припинені з 04 лютого 2015 року, а тому повернення коштів на зазначений рахунок неможливе.

Відповідач не здійснив повернення коштів незважаючи на неодноразові звернення позивача.

Також у відповідності до положень ч.3 ст.101 Повітряного кодексу України, ч.7 ст. 13 та ч.9 ст.12 Закону України «Про захист прав споживачів» позивач просив стягнути неустойку з 18.08.2015 року по 07.12.2016 року, що становить 82 508,72 долари США.

На підставі ч.2 ст.625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача три проценти річних, що за період з 18.08.2015 року по 07.12.2016 року становить 678,15 доларів США.

Крім того позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 150 000 гривень, яку обґрунтовує тим, що внаслідок неповернення йому коштів, він зазнав душевних страждань, оскільки був змушений постійно хвилюватися у зв'язку з втратою значної суми коштів, у нього порушились звичні життєві зв'язки, так як необхідно було витрачати додатковий час для підготовки претензій до відповідача, до Банку та інших установ.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 07 грудня 2016 року Позовні вимоги ОСОБА_2 до компанії British Airways Plc в особі представництва «БРІТІШ ЕІРВЕЙС ПІ ЕЛ СІ» в Україні про стягнення компенсації вартості авіаквитків та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнуто з компанії British Airways Plc на користь ОСОБА_2 компенсації за невикористані квитки в сумі 8 630 (вісім тисяч шістсот тридцять) доларів США 62 центи.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з компанії British Airways Plc на користь держави судовий збір в розмірі 2 252,36 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, представником позивача Малиновським О.П., який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_2, подано апеляційну скаргу,в якій він просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким повністю задовлльнити позовні вимоги.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представник Малиновський О.П., підтримали доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача Ходикіна А.А., яка діє на підставі довіреності в інтересах компанії «British Airways PIc» в особі представництва «Брітіш Еірвейс ПіЕлСі», проти доводів апеляційної скарги заперечувала, посилаючись на законність та обгрунтованість рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається: на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Стаття 908 ЦК України визначає, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

У відповідності до ч.2 зазначеної статті, загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

У відповідності до положень ст.910 ЦК України, за договором перевезення пасажира одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його провезення.

Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка та багажної квитанції, форми яких встановлюються відповідно до транспортних кодексів (статутів) (ч.2 ст.910 ЦК України).

Пункт 6 частини 1 статті 911 ЦК України передбачає право пасажира відмовитися від поїздки, повернути квиток і одержати назад повну або часткову вартість квитка - залежно від строку здавання квитка згідно з правилами, встановленими транспортними кодексами (статутами).

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 14 та 15 грудня 2014 року між ОСОБА_2, ОСОБА_7 та компанією British Airways Plc було укладено договір перевезення та придбано на сайті www.britishairways.com квитки на ім'я ОСОБА_2 та ОСОБА_7 із зазначенням маршруту.

З копії виписки по банківському рахунку ОСОБА_2 вбачається, що 14 та 15 грудня 2014 року з його рахунку, який відкритий в ПАТ «Дельта Банк» були сплачені кошти за придбані квитки в сумі по 8 630,62 долари США за кожний.

10 серпня 2015 року ОСОБА_2 звертався до представництва авіакомпанії в Україні із заявою в якій просив провести анулювання двох квитків придбаних на сайті ва.соm та провести повернення коштів у відповідності до правил та тарифів. Як вбачається, у заяві був зазначений рахунок для повернення коштів, який відкритий у ПАТ «Альфа-банк» на ім'я позивача.

До заяви не було надано доказу, що ОСОБА_2 уповноважений звертатись із заявою про повернення коштів від імені пасажира ОСОБА_7

Крім того, адвокат Малиновський О.П. запитами від 24 червня 2016 року, 22 липня 2016 року, 08 серпня 2016 року та 19 серпня 2016 року звертався про повернення коштів та надання доказів їх повернення.

Листом від 02 вересня 2016 року представництво «БРІТІШ ЕІРВЕЙС ПІ ЕЛ СІ» в Україні повідомило адвоката Малиновського О.П., що 28 жовтня 2015 року кошти було повернуто на банківську картку з якої було проведено оплату.

В судовому засіданні апеляційного суду сторони підтвердили, що кошти за квитки позивачу справі повернуто, про те на час розгляду справи судом першої інстанції, кошти повернуті не були.

Стаття 95 Повітряного кодексу України визначає, що регулярні повітряні перевезення здійснюються іноземним авіаперевізником згідно з вимогами міжнародних договорів України, авіаційних правил України та угод між авіаційними органами влади (ч.2).

Стаття 100 Повітряного кодексу України в частині 2 передбачає, що Правила повітряних перевезень та обслуговування пасажирів, багажу, вантажу і пошти авіаперевізником, суб'єктами з наземного обслуговування, а також галузеві стандарти та нормативи якості такого обслуговування встановлюються авіаційними правилами України та мають бути однаковими для внутрішніх і для міжнародних рейсів.

У відповідності до положень ч.4 зазначеної статті, авіаперевізник на підставі зазначених у частині другій цієї статті правил повітряних перевезень повинен встановити свої правила, спрямовані на підвищення ефективності та якості перевезень, які не можуть містити стандартів чи нормативів якості, відповідальності за обслуговування пасажирів, нижчих за рівень установлених вимог, попередньо погодивши їх з уповноваженим органом з питань цивільної авіації.

Частина 15 зазначеної статті визначає, що пасажир має право відмовитися від повітряного перевезення і одержати назад плату за послуги у порядку, встановленому авіаційними правилами України та правилами авіаперевізника.

До договорів на повітряне перевезення, в тому числі до чартерних перевезень та інших цивільно-правових відносин, пов'язаних з повітряними перевезеннями, які не врегульовані положеннями цього Кодексу або міжнародними договорами України, застосовуються положення Цивільного кодексу України (ч.18 ст.100 Повітряного кодексу України).

Правила повітряних перевезень пасажирів і багажу затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 30.11.2012 року №735 згідно з якими ці правила застосовуються до будь-якого міжнародного і внутрішнього перевезення пасажирів або багажу, яке здійснюється повітряним судном за плату або по найму, а також до перевезень повітряним транспортом, що здійснюються перевізником безкоштовно, до/з аеропортів, розташованих на території України. Ці Правила застосовуються до пасажира, який подорожує рейсом (рейсами) згідно з квитком. Визначення експлуатанта як перевізника на такий рейс є підтвердженням існування договору перевезення на такий рейс між цим перевізником і пасажиром, який зазначений у квитку.

Згідно з пунктом 5 Глави 1 Розділу ІІ Правил повітряних перевезень пасажирів і багажу, що затверджені Міністерством інфраструктури України наказом від 30.11.2012 року №735 передбачено, що іноземний авіаперевізник, який провадить діяльність в Україні, зобов'язаний поінформувати уповноважений орган з питань цивільної авіації про свої правила та вимоги, якими визначаються умови здійснення повітряних перевезень пасажирів, багажу, та привести їх у відповідність із вимогами законодавства України, у тому числі цих Правил. Правила і вимоги, що не відповідають законодавству України, не є обов'язковими для контрагентів іноземного перевізника.

У відповідності до пункту 1 глави 1 розділу IV Правил передбачено, що пасажирський квиток та багажна квитанція є підтвердженням укладення договору про перевезення та відображають його умови.

Пункт 1 глави 1 розділу XIХ Правил передбачає, що повернення коштів за невикористаний квиток (його частину) здійснюється за місцем придбання квитка або в головному офісі перевізника (офісі з продажу перевезень перевізника) і в тій валюті, у якій квиток було оплачено. Повернення коштів у представництвах перевізника здійснюється відповідно до чинних законів держави перебування. У разі якщо оплата була здійснена електронними засобами переказу коштів (банківською карткою), кошти повертаються на платіжну картку, з якої було здійснено платіж за квиток.

Пунктом 4 передбачено, що повернення коштів здійснюється:

особі, що зазначена у квитку, - у випадку сплати за перевезення готівкою або банківським переказом;

на рахунок власника кредитної картки, якою оплачено перевезення.

Повернення коштів здійснюється за умови пред'явлення документів, що посвідчують особу, та документів, що підтверджують право на отримання грошових сум, визначених у пункті 3 цієї глави.

Повернення коштів здійснюється у день розірвання договору перевезення (пред'явлення квитків до каси за місцем їх оформлення, отримання перевізником інформації від пасажира щодо бажання повернути кошти за невикористане перевезення, яке оформлене електронним квитком), а в разі неможливості повернути кошти у день розірвання договору перевезення - в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів (пункт 5).

Оскільки відповідач, має власні правила перевезення, тому суд першої інстанції при вирішенні спору вірно керувався правилами, які встановлені відповідачем.

Загальними умовами перевезень пасажирів і багажу авіакомпанії British Airways передбачено, що якщо правилами авіакомпанії не оговорено інше, то повернення вартості здійснюється тільки особі, яка здійснила його оплату (п.10а2); щоб отримати вартість квитка пасажир (будь-яка особа, за виключенням членів екіпажу, яка має квиток та перевозиться чи має бути перевезена на повітряному судні) зобов'язаний надати докази, що він є особою, яка сплатила за вказаний квиток (п.10а3); за повністю невикористаний квиток пасажиру повертається сплачений тариф, податки, мита і збори перевізника (п.10b2); авіакомпанія здійснює повернення вартості квитка пасажиру тим же способом і в тій же валюті, в якій було проведено оплату, якщо не передбачено іншого. Наприклад, якщо пасажир сплатив вартість квитка в доларах США з допомогою кредитної карти, то авіакомпанія поверне йому відповідну суму в доларах США на кредитну карту (п.10f); авіакомпанія поверне пассажиру вартість квитка тільки в тому випадку, якщо квиток був придбаний, а повернення затверджено компанією або її уповноваженими агентами (агент по продажу пасажирських перевезень призначений компанією для здійснення продажу квитків на її рейси) (п.10g)

Оскільки в судовому засіданні представник відповідача не заперечував право позивача отримати вартість невикористаного квитка, оформленого на його ім'я, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача на користь позивача вартості квитка, що становить 8 630,62 долари США.

Частина 3 статті 101 Повітряного кодексу України визначає, що дія Закону України «Про захист прав споживачів»поширюється на повітряні перевезення, крім питань, які врегульовані цим Кодексом, правилами повітряних перевезень пасажирів та вантажів, міжнародними договорами України.

Розділ ХІІІ Повітряного кодексу передбачає право пасажира на компенсацію. Проте даний розділ не передбачає компенсації пасажирам, які відмовились від перевезення повернувши квитки.

Частина 5 статті 9 ЦПК України передбачає, що у разі невідповідності закону України міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Повітряного кодексу України у разі якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж передбачені Повітряним кодексом України та іншими актами законодавства України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Конвенція про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень, яка вчинена 28.05.1999 року у м.Монреаль, ратифікована Законом України №685-VI від 17.12.2008 рокуі набрала чинності для України 06.05.2009 року в статті 1 передбачає, що ця Конвенція застосовується до будь-якого міжнародного перевезення пасажирів, багажу або вантажу, яке здійснюється повітряним судном за винагороду. Вона застосовується також до перевезень повітряним судном, що здійснюються авіатранспортним підприємством безоплатно.

В статті 29 визначено, що під час перевезення пасажирів, багажу та вантажу будь-який позов стосовно заподіяної шкоди, незалежно від його підстави, чи то на підставі цієї Конвенції, договору, у зв'язку з правопорушенням або на будь-якій іншій підставі, може бути поданий лише відповідно до умов і меж відповідальності, які передбачені цією Конвенцією, без шкоди для визначення кола осіб, що мають право на позов, та їхніх відповідних прав. При будь-якому такому позові штрафи, штрафні санкції чи будь-які інші виплати, що не стосуються компенсації фактичної шкоди, не підлягають стягненню.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, доведені.

Висновки суду щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.

Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивача Малиновського Олександра Петровича, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 07 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Суддя-доповідач:

Судді: