Ухвала суду № 65510545, 15.03.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого: Поливач Л.Д.

суддів: Вербової І.М., Шахової О.В.

при секретарі: Горак Ю.М.

за участю осіб:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Державної архітектурно - будівельної інспекції України, Дарницької державної районної адміністрації в м. Києві, Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада -2», третя особа: Приватне акціонерне товариство «Позняки -Жил Буд» про зобов'язання вчинити дії, -

за апеляційною скаргою ОСОБА_4

на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 квітня 2016 року

в с т а н о в и л а :

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18 квітня 2016 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Державної архітектурно - будівельної інспекції України, Дарницької державної районної адміністрації в м. Києві, ТОВ «Рада -2», третя особа: ПрАТ «Позняки -Жил Буд» про зобов'язання вчинити дії.

Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, невірну оцінку доказів, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Справа №753/10808/15-ц № апеляційного провадження № 22-ц/796/92/2017Головуючий у суді першої інстанції: І.К. ЦимбалДоповідач у суді апеляційної інстанції: Л.Д. ПоливачВ обґрунтування зазначив, що суд першої інстанції у порушення вимог ст. 10 ЦПК України прийняв доводи однієї сторони та відхилив іншої. Ухвалюючи рішення суд не надав правової оцінки висновкам експерта та не зазначив з яких підстав прийняв висновки ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз» та відхилив висновки ПП «Інноваційна научно - технічна експертна компанія «Інтек». Вважає висновок експерта за результатами проведення судової технічно - будівельної експертизи № 8590 від 22.03.2016 року неточним та проведеним не на підставі всебічного дослідження об'єкта. Зазначив, що суд першої інстанції безпідставно відхилив його клопотання про виклик експерта для допиту у судовому засіданні, що призвело до порушення принципів цивільного судочинства щодо повноти, об'єктивності та всебічності розгляду справи, передбачених ст.ст. 4, 5, 213 ЦПК України.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити з викладених підстав.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 у судовому засіданні апеляційної інстанції просив відхилити апеляційну скаргу, рішення суду залишити без змін як законне та обґрунтоване.

Інші особи, які беруть участь у даній справі в судове засідання не з'явилися, про час і місце судового розгляду повідомлялися відповідно до вимог закону, причини неявки не повідомили. Колегія суддів визнала такі причини неявки неповажними та вважала за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності у відповідності до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України. Неявка зазначених осіб в судове засідання не унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, заслухавши пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх не доведеності та необґрунтованості. Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на вимогах закону, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як вбачається, ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_1.

Власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_2

Так, відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частина 1 ст. 321 ЦК України визначає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежених у його здійсненні.

Відповідно до вимог ст.383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 07 червня 2013 року між ПрАТ «Позняки -Жил Буд» та ОСОБА_2 було укладено Договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочаровою С.В. зареєстрований в реєстрі №1343, відповідно до умов якого ОСОБА_2 набула прав власності на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_2, яка складається з однієї житлової кімнати загальною площею 152,50 кв.м., в тому числі житловою площею 21,00 кв.м. Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно даному майну присвоєно реєстраційний номер 77650580000.

Відповідно до п. 6 Договору купівлі-продажу квартири від 07 червня 2013 року ПрАТ «Позняки -Жил Буд» гарантувало, що самовільних перебудов, переобладнань, реконструкцій в квартирі не було, технічні характеристики квартири повністю відповідають тим, які відображені у паспорті, який при огляді квартири наданий ОСОБА_8 для ознайомлення та порівняння.

Відповідно до технічного паспорту квартира №113 розташована на 25 поверсі 26 будинку, складається з 1 кімнати жилою площею 21,00 кв.м. Загальна площа становить 152,50 кв.м., а також вона обладнана терасою - площею 39,7 кв.м, лоджією - площею 11,6 кв.м.

Свідоцтво про право власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_3, було видано ОСОБА_2 після проведення реконструкції даної квартири, виконаної на підставі дозвільної документації після отримання декларації на готовність об'єкта до експлуатації та технічної інвентаризації.

Так, ОСОБА_9 є власником квартири АДРЕСА_3, загальною площею 183, 7 кв.м., житловою площею 36,6 кв.м.

Судом першої інстанції було вірно встановлено, що ОСОБА_2 перед початком будівельних робіт отримала необхідну дозвільну документацію, а отже виконані роботи не можуть вважатися самочинними.

Так, відповідно до декларації про початок виконання будівельних робіт зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю в м. Києві 02.10.2014 року розпочато реконструкцію житлової квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_4.

Згідно декларації про готовність об'єкта до експлуатації зареєстрованої Департаментом Державної архітектурно - будівельної інспекції у м. Києві від 03.11.2014 року №КВ143143070318 у квартирі АДРЕСА_5 були розпочаті будівельні роботи 02.10.2014 року, було закінчено будівництво та введено в експлуатацію в ІV кварталі 2014 року. Загальна площа квартири, після реконструкції становить 183, 7 кв.м.

Суд першої інстанції ухвалюючи рішення керувався висновками судової будівельно - технічної експертизи, проведеної в рамках розгляду даної справи судом, відповідно до якої пошкодження квартири позивача не мають причинно - наслідкового зв'язку з реконструкцією квартири відповідача. Разом з тим, експерт зазначив, що в рамках проведеного візуально - інструментального огляду житлового будинку АДРЕСА_1 встановлено наявність значної кількості усадкових тріщин на зовнішніх стінах та підлоговому покритті в місцях загального користування. Крім того, експерт прийшов до висновку, що порівнюючи роботи при проведенні реконструкції квартири АДРЕСА_6 та враховуючи вимоги нормативних документів в галузі будівництва чинні на дату проведення дослідження, результати проведення доступних для огляду несучих та огороджуючи конструкцій, а також систем інженерного обладнання, об'ємно - планувальні характеристики даної квартири утворені після проведення реконструкції задовольняють вимогам державних будівельних норм об'ємно - планувальні характеристики.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ОСОБА_4 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки зазначене відповідає вимогам закону та наявним у справі доказам.

Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності висновку експерта за результатами проведення судової технічно - будівельної експертизи № 8590 від 22.03.2016 року колегією суддів оцінюються критично з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 ЦПК України висновок експерта - докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, задані судом.

Згідно з положеннями ч.2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 13.11.2015 року у справі була призначена судова будівельно-технічна експертиза. Проведення експертизи було доручено Незалежному інституту судових експертиз. Призначена судом експертиза була проведена, в матеріалах справи наявний висновок експерта № 8590 від 22.03.2016 року, відповідно до якого пошкодження встановлені у квартирі № 108, що належить ОСОБА_4, не мають причинно - наслідкового зв'язку з реконструкцією квартири №113, що належить ОСОБА_2, в житловому будинку АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 4 ст. 143 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, мають право просити суд провести експертизу у відповідній судово-експертній установі, доручити її конкретному експерту, заявляти відвід експерту, давати пояснення експерту, знайомитися з висновком експерта, просити суд призначити повторну, додаткову, комісійну або комплексну експертизу.

У п. 1.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень визначено, що призначення судових експертиз та експертних досліджень судовим експертам державних спеціалізованих науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України та атестованим судовим експертам, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, їх обов'язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів здійснюються у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним, Цивільним процесуальним, Господарським процесуальним кодексами України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, Митним кодексом України, Законами України «Про судову експертизу» іншими нормативно-правовими актами з питань судово-експертної діяльності та цією Інструкцією.

У ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.

Згідно із ст. 9 Закону України «Про судову експертизу» атестовані відповідно до цього Закону судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України.

Особа або орган, які призначили судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, що внесені до державного Реєстру атестованих судових експертів, а у випадках, передбачених частиною четвертою статті 7 цього Закону, - іншим фахівцям з відповідних галузей знань.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 10 Закону України «Про судову експертизу» судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань.

Законодавством передбачено, що судові експертизи можуть бути проведені атестованим судовим експертам.

Даний висновок наданий повноважною та компетентною особою - експертом, який попереджений судом про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, доказів зацікавленості експерта у вирішенні спору на користь когось із сторін не надавалось, висновки експерта узгоджуються з іншими доказами, що досліджувались судом, і не спростовані відповідачами.

Викладені висновки судового експерта містять докладний опис проведеного дослідження та обґрунтовані, надані чіткі висновки з поставлених запитань, які узгоджуються із іншими залученими до матеріалів справи доказами як окремо, так і у їх сукупності. Жодних доказів, які б свідчили про необґрунтованість висновків судової експертизи, або суперечливість їх іншим матеріалам справи, або таких, які б викликали сумніви в його правильності, а тому колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були відсутні підстави вважати висновок експерта № 8590 від 22.03.2016 року необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або викликає сумніви в його правильності, а тому суд першої інстанції вірно взяв даний висновок до уваги.

Суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні клопотання про виклик експерта для допиту у судовому засіданні. Всупереч наведеним нормам процесуального законодавства позивачем не було надано належних і допустимих доказів на спростування наявних в матеріалах справи висновків судового експерта.

Апеляційна скарга не містить посилання на неправильність висновків експерта та доказів на їх спростування.

Твердження ОСОБА_4 на безпідставне відхилення судом висновків зроблених ПП «Інноваційна научно - технічна експертна компанія «Інтек» за результатами огляду несучих та огороджуючих будівельних конструкцій не заслуговують на увагу, оскільки вказане дослідження містить лише детальний опис пошкоджень наявних у квартирі АДРЕСА_1 та орієнтовну вартість виконання ремонтно - відновлювальних робіт, проте не містить посилань на те, що зазначенні пошкодження виникли внаслідок проведення реконструкції квартири №113 цього будинку.

ОСОБА_4 зазначаючи про необхідність покладення висновків зроблених ПП «Інноваційна научно - технічна експертна компанія «Інтек» в основу обґрунтування рішення посилається лише на власні міркування, що є припущеннями та не ґрунтуються на нормах закону.

Разом з тим, вважаючи висновки викладені судовим експертом за результатами проведення судової будівельно - технічної експертизи № 8590 від 22.03.2016 року неточними та проведеними не на підставі всебічного дослідження об'єкта ОСОБА_4 у суді апеляційної інстанції заявив клопотання про призначення у справі повторної будівельно - технічної експертизи.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 143, ст. 149, ст. 150 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, мають право просити суд призначити повторну, додаткову, комісійну або комплексну експертизу, якщо висновок експерта визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам). Комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна судова експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Також згідно з роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних та цивільних справах» № 8 від 30.05.1997 повторна експертиза призначається судом, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов'язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст.147 ЦПК України висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за загальними правилами оцінки доказів, встановлених ст.212 ЦПК України.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Колегія суддів вважає, що складені висновки за результатами проведення судової будівельно - технічної експертизи є повними і обґрунтованими, а клопотання не містить достатнього обґрунтування необхідності призначення повторної такої експертизи. Зазначене позивачем, носить оціночний характер та не спростовує складений висновок судової експертизи, а тому підстав для призначення повторної будівельно - технічної експертизи не вбачає.

Крім того, відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції діяв у відповідності до вимог визначених ст. 154 ЦПК України та скасував заходи забезпечення позову вжиті судом відповідно до ухвали Дарницького районного суду м.Києва від 15.09.2015 року.

Отже, твердження заявника про незаконність ухваленого судом рішення, порушення норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновку суду дійсним обставинам справи, неповне з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, на думку суду є необґрунтованими, а обставини, на які він посилається - недоведеними та не підтверджені належними та допустимими доказами по справі, оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Справу було розглянуто судом на підставі встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та належних письмових доказів.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального закону. Підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: