Рішення № 65510196, 15.03.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2017

Справа №910/764/17

Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Коваленко О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОКМАКАВТОТРАНС"

до

Дочірнього підприємства "АТЛ Україна"

про

стягнення 12000,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача:

не з’явився;

від відповідача:

не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОКМАКАВТОТРАНС" (надалі – ТОВ "ТОКМАКАВТОТРАНС", позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Дочірнього підприємства "АТЛ Україна" (надалі – відповідач) про стягнення заборгованості за договором перевезення вантажу у розмірі 12000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем порушено умови договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом №АВ/0031 від 22.10.2014р. в частині розрахунків за надані послуги.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.01.2017р. порушено провадження у справі №910/764/17, розгляд справи призначено на 01.02.2017р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.02.2017р. у зв’язку із неявкою представників сторін розгляд справи відкладено на 15.02.2017р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.02.2017р. розгляд справи відкладено на 15.03.2017р.

У судове засідання 15.03.2017р. представник позивача не з’явився.

Уповноважений представник відповідача на виклик суду не з’явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог відповідачем не надав.

Відповідно до відмітки на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, відповідач отримав ухвалу про відкладення розгляду справи 20.02.2017р., що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення №0103038076616, тобто мав достатній час для підготовки мотивованого відзиву на позовну заяву.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини щодо розумності строку розгляду справи та враховуючи те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному і повному з'ясуванню фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивному оцінюванню доказів, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/764/17.

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписом ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають, зокрема, з договору.

22.10.2014. між ТОВ "ТОКМАКАВТОТРАНС" (надалі - перевізник) та Дочірнім підприємством "АТЛ Україна" (надалі – експедитор) укладено договір №АВ/0031 на перевезення вантажів автомобільним транспортом, за умовами якого перевізник зобов’язується прийняти, а експедитор пред’явити до перевезення вантаж клієнта.

Відповідно до умов п. 2.1 договору перевезення вантажу виконується перевізником на підставі умов певних даним договором. Експедитор надає перевізникові заявку на перевезення вантажу, що є невід’ємною частиною даного договору.

Умовами п. 3.1 договору сторони визначили, що перевезення вантажу здійснюється відповідно до заявки експедитора, що є невід’ємною частиною даного договору й подаються перевізникові за 48 годин до початку перевезення.

Кількість і рід вантажу, маршрут, відправник вантажу й вантажоодержувач, дата подачі автотранспорту, строки виконання, митні переходи, вартість перевезення обумовлюються заявкою на перевезення. Заявка на перевезення повинна бути оформлена в писемній формі й завірена круглою печаткою експедитора. Сторони визнають юридичну чинність заявки на перевезення, переданої по факсимільному зв’язку (п. 3.2, п. 3.3 договору).

Згідно п. 4.1 договору оплата за перевезення вантажів здійснюється експедитором на підставі наданих перевізником рахунку-фактури (оригінал), акту виконаних робіт, податкової накладної й оригіналу ТТН у термін 15(п’ятнадцяти) банківських днів.

У п. 4.4 договору сторони погодили, що після поново виконання своїх зобов’язань по кожному окремому перевезенню сторони підписують акт.

Відповідно до п. 9.1 договору термін дії даного договору встановлюється з моменту його підписання й діє на протязі одного року.

Якщо жодна із сторін за 30 днів до закінчення терміну дії договору не сповістить іншу сторону в писемні формі про розірвання договору, строк його дії буде автоматично продовжуватися на такий же строк (п.12.1 договору).

Як вбачається із матеріалів справи, сторонами погоджено та підписано договір-заявку №1678 від 27.08.2016р., відповідно до якої позивач (перевізник) зобов’язався доставити вантаж (побутову техніку), відправник вантажу та експедитор – відповідач, отримувач вантажу – Фірма «ДІЄСА»; вартість перевезення вантажу – 12000,00 грн.

Судом встановлено, що позивачем виконано належним чином свої зобов'язання за договором, що підтверджується товарно-транспортною накладною №ТР-048335 від 28.08.2016р з відміткою вантажоодержувача - фірма «ДІЄСА» та Актом надання послу №250 від 30.08.2016р. на суму 12000,00 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що він належним чином виконав свої зобов’язання за цим договором, що підтверджується актом наданих послуг, проте відповідач порушив зобов’язання щодо своєчасного здійснення оплати за надані послуги. Таким чином, заборгованість Дочірнього підприємства "АТЛ Україна" перед ТОВ "ТОКМАКАВТОТРАНС" становить 12000,00 грн.

06.10.2016р. позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою погасити заборгованість в сумі – 12000,00 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Частиною першою статті 909 ЦК України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 4.1 договору сторони погодили, що оплата за перевезення вантажів здійснюється експедитором на підставі наданих перевізником рахунку-фактури (оригінал), акту виконаних робіт, податкової накладної й оригіналу ТТН у термін 15 (п’ятнадцяти) банківських днів.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вказані положення укладеного між сторонами договору оренди, відповідач зобов’язаний був оплатити на користь позивача 12000,00 грн. у строк до 22.09.2016р.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач як виконавець, умови договору-заявки на перевезення вантажу від 27.08.2016р. виконав в повному обсязі, а саме: ним було надано послуги з перевезення вантажу на суму 12000,00 грн., які відповідачем оплачено не було, доказів протилежного станом на момент вирішення спору надано не було.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем по договору-заявці №1678 від 27.08.2016р. існує непогашена заборгованість в сумі 12000,00 грн., а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості не оплачену відповідачем в сумі –12000,00 грн. - законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 43, ст. 49, ст. 75, ст.ст. 78, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОКМАКАВТОТРАНС" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "АТЛ Україна" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, ідентифікаційний код 32248838) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОКМАКАВТОТРАНС" (71700, Запорізька обл., м. Токмак, вул. Радянська, будинок 99, ідентифікаційний код 39318754) основний борг у розмірі 12000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп. та 1600 (одна тисяча чотириста шістсот) грн. 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

У судовому засіданні 15.03.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено – 20.03.2017 року.

Суддя В.В. Князьков