Ухвала суду № 65510186, 27.03.2017, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

27.03.2017 Справа № 908/584/17

Суддя Дроздова С.С., розглянувши позовну заяву заступника прокурора Запорізької області – начальника управління представництва інтересів громадянина або держави в суді (69057 м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29-а) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах

позивача 1: Південно-Східного міжрегіонального управління виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (49000 м. Дніпро, вул. Короленка, 4)

позивача 2: Державної установи “Дружелюбівський виправний центр (№ 1)” (70053 Запорізька область, Вільнянський район, с. Дружелюбівка, вул. Олімпійська, 2)

до відповідача 1: Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095 м. Запоріжжя, вул. Українська, 50)

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів” (69059 м. Запоріжжя, вул. Північнокільцева, 3)

про визнання недійсними та скасування наказів, зобов’язання повернути земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

23.03.2017р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява заступника прокурора Запорізької області – начальника управління представництва інтересів громадянина або держави в суді в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах позивача 1 - Південно-Східного міжрегіонального управління виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, позивача 2 - Державної установи “Дружелюбівський виправний центр (№ 1)”, до відповідача 1 - Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, до відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів” про:

- визнання недійсним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 12.08.2016р. № 8-2574/15-16сг “Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою”;

- визнання недійсним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 10.10.2016 № 8-3763/15-16сг «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки площею 40,4697 га кадастровий номер 2321581400:03:001:0001 в постійне користування»;

- зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів» (юридична адреса: вул. Північнокільцева 3, м. Запоріжжя, 69059, код ЄДРПОУ 40672883) повернути на користь Державної установи «Дружелюбівський виправний центр (№1)» (юридична адреса: вул. Олімпійська 2, с. Дружелюбівка, Вільнянський район, Запорізька область, 70053, код ЄДРПОУ 0859454) земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 40,4697 га (кадастровий номер 2321581400:03:001:0001) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Дружелюбівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області за межами населених пунктів;

- стягнення з Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на користь прокуратури Запорізької області кошти, витрачені у 2017 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 2 400 грн. 00 коп.;

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів» на користь прокуратури Запорізької області кошти, витрачені у 2017 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 2 400грн. 00 коп.

Позовна заява підлягає поверненню відповідно до п. 1 ст. 63 ГПК України.

У відповідності до ст. 131-1 Конституції України, одним з завдань прокуратури є представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

При цьому, організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Згідно з абзацом четвертим частини першої та частиною другою статті 2 ГПК господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді.

Господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.

Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором. Звертаючись до суду, прокурор повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва у порядку, передбаченому частиною другою або третьою статті 23 Закону України “Про прокуратуру”.

Звертаючись з даним позовом до суду прокурор зазначив, що порушення інтересів держави полягають у порушенні встановленого порядку володіння та користування земельними ділянками державної власності. Зокрема, порушення інтересів держави може призвести до неможливості реалізації державної політики у сфері виконання кримінальних покарань або суттєво це ускладнити, в т. ч. у зв’язку з необхідністю додаткового фінансування виправного центру, який є бюджетною неприбутковою установою.

Проте, суд не вбачає у вказаних формулюваннях належних доводів на підтвердження порушення інтересів держави та чіткого обґрунтування необхідності їх захисту прокуратурою шляхом визнання недійсними наказів Держгеокадастру та повернення земельної ділянки, достатніх для прийняття зазначеного позову в розумінні господарського процесуального законодавства.

Також, за вимогами ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора України або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Відповідно до абз. 1, 2 ч. 4 наведеної норми наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Таким чином, прокурор має право здійснювати в господарському суді представництво законних інтересів держави в особі органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, за виключенням державних компаній, при цьому прокурор має обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва.

У позові заступник прокурора Запорізької області вказує, що позивач 2 - Державна установа “Дружелюбівський виправний центр (№ 1)”) є державною установою, яка входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України. Діяльність виправного центру контролюється та координується Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції. Органом управління виправного центру є Міністерство юстиції України.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що Головним управління Держгеокадастру у Запорізькій області незаконного надано у постійне користування ТОВ “Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів” земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності за рахунок земель, що перебувають у постійному користуванні Державної установи “Дружелюбівський виправний центр (№ 1). Позивачем-1 та позивачем-2 жодних заходів до захисту та відновлення порушених інтересів держави, в т. ч. претензійно-позовного характеру, не вжито, що зумовило звернення прокурора до суду з вказаним позовом в інтересах держави в особі, зокрема, Державної установи “Дружелюбівський виправний центр (№ 1)”.

Відповідно до інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державна установа “Дружелюбівський виправний центр (№ 1)” за організаційно-правовою формою є державною організацією (установа, заклад). Засновником установи є Міністерство юстиції України.

Таким чином, прокурором подано позов в інтересах держави в особі Державної установи “Дружелюбівський виправний центр (№ 1)”, яка не є органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, тобто не є органом, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. Прокурором ініційовано спір у сфері земельних відносин, проте ним не зазначено, які функції держави делеговано Державній установі “Дружелюбівський виправний центр (№ 1)” у правовідносинах, пов’язаних з користуванням землею.

Відповідно до пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 23.03.2012 “Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам” господарський суд повинен оцінювати правильність визначення прокурором органу, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави. При цьому, що згідно з абзацом третім частини третьої статті 23 Закону України “Про прокуратуру” не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.

Інтереси держави мають чітко формулюватися й умотивовуватися прокурором. Звертаючись до суду, прокурор повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва у порядку, передбаченому частиною другою або третьою статті 23 Закону України “Про прокуратуру”.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що при зверненні з позовом до суду, прокурором невірно визначено позивача з метою захисту інтересів держави та в даному випадку прокурор не наділений правом здійснювати представництво в суді інтересів держави в особі Державної установи “Дружелюбівський виправний центр (№ 1)”.

Відповідно до ст. 42 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Прокурором подано позов в інтересах держави в особі Державної установи “Дружелюбівський виправний центр (№ 1)” без достатніх правових підстав та за відсутності належного обґрунтування підстав такого представництва, що порушує принцип рівності сторін судового процесу та має наслідком порушення принципів рівності та змагальності сторін судового процесу - однієї із фундаментальних засад права на справедливий суд.

У випадках неправильного визначення прокурором позивача, тобто, органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі пункту 1 частини першої статті 63 ГПК повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Крім того, суд зазначає наступне:

Згідно з абз. 3 ч. 4 ст.23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор зобов’язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб’єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб’єктом владних повноважень.

Відповідно до абз. 2 п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 23.03.2012 “Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам” слід враховувати, що прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду із представництвом інтересів держави або громадянина, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. Зазначені обставини повинні перевірятися судом при зверненні прокурора з відповідною заявою або скаргою до суду. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи його законним представником або суб'єктом владних повноважень.

З викладеного вбачається, що про намір подати позов прокурор попередньо, до звернення до суду, зобов’язаний повідомити відповідного суб’єкта владних повноважень. Метою такого саме попереднього повідомлення про намір подати позов наведеними нормами визначено надання можливості та часу суб’єкту владних повноважень для оскарження визначеної прокурором наявності підстав для представництва такого суб’єкту.

Як вбачається з доданих до позовної заяви матеріалів, прокурором складено повідомлення від 27.02.2017 № 05/1/-215вих17 про вжиття заходів представницького характеру шляхом пред’явлення позову, яке адресоване позивачу 1 та позивачу 2. Проте, належних доказів направлення відповідного повідомлення прокурором не надано.

Зважаючи на вищевикладені обставини, даний позов заступника прокурора Запорізької області підлягає поверненню без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що у відповідності до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з ним у господарський суд у загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву заступника прокурора Запорізької області – начальника управління представництва інтересів громадянина або держави в суді в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах позивача 1 - Південно-Східного міжрегіонального управління виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, позивача 2 - Державної установи “Дружелюбівський виправний центр (№ 1)”, до відповідача 1 - Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, до відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю “Запорізьке сільськогосподарське товариство із забезпечення інвалідів” та додані до неї документи повернути заявнику без розгляду.

Додаток: позовна заява з додатком до неї на 43 аркушах, у тому числі оригінал платіжного доручення № 484 від 17.03.2017р. про сплату 4 800 грн. 00 коп. судового збору.

Копію даної ухвали направити сторонам у справі.

Суддя С.С. Дроздова