Ухвала суду № 65510093, 27.03.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"27" березня 2017 р. Справа №910/24064/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Куксова В.В.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2017р.

у справі №910/24064/16 (суддя Турчин С.О.)

За позовом Заступника керівника Чернігівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Ковпитської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна екологічна інспекція у Чернігівській області

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Регіональна філія "Південно-Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця"

про стягнення 319 335,58 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.02.2017р. у справі №910/24064/16 позов задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" 319 335,58 грн. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, шляхом перерахування коштів одержувачам: 95 800,67 грн. - до спеціального фонду Державного бюджету України; 63 867,12 грн. - до спеціального фонду Чернігівського обласного бюджету; 159 667,79 грн. на користь фонду охорони навколишнього природного середовища Ковпитської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь прокуратури Чернігівської області 1790, 03 грн. судового збору.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу відповідача 24.03.2017р. передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 27.03.2017р., у зв'язку перебуванням судді Михальської Ю.Б. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко А.І., Куксов В.В.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та проаналізувавши норми чинного господарського процесуального законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Згідно ч. 3 ст. 94 ГПК України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Враховуючи, що відповідачем апеляційну скаргу подано 15.03.2017р., судом застосовуються положення Закону України «Про судовий збір» в редакції та із змінами, внесеними згідно із Законом України №1774- VIII від 06.12.2016р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір», зокрема, щодо правових засад справляння судового збору.

Законом передбачено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» прокурор за подання позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 4 790,03 грн.

У зв'язку з цим, згідно положень ст. 4 Закону України «Про судовий збір» апелянт повинен був сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду у розмірі 5 269,03 грн. (110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви позивачем).

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги відповідача вих. ню-17-83/16ас від 15.03.2017р. (вх. №09-08.1/2511/17 від 24.03.2017р. Київського апеляційного господарського суду), скаржником в якості доказу сплати судового збору додано до апеляційної скарги платіжне доручення №184 від 10.03.2017р.

Однак, вказане платіжне доручення не свідчить про сплату саме відповідачем судового збору за подання апеляційної скарги, оскільки у графі «Платник» зазначено, що судовий збір сплачено ВП БАХМАЦЬКА ДИСТАНЦІЯ ЗАХИСНИХ ЛІСОНАСАДЖЕНЬ РЕГ.ФІЛ.ПІВД.ЗАХ 377, однак вказаний платник не є ні стороною у справі, ні апелянтом, а матеріали справи не містять повноважень, наданих йому відповідачем ПАТ "Українська залізниця" щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі.

Таким чином, апелянтом не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Згідно ч. 3 ст. 94 ГПК України до скарги додаються, зокрема, докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Частиною 1 ст. 95 ГПК України передбачено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.

Однак, до вищезазначеної апеляційної скарги відповідача не додано доказів надсилання копій апеляційної скарги Регіональній філії "Південно-Західна залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та Державному територіально-галузевому об'єднанню "Південно-Західна залізниця", які є третіми особами у даній справі.

Згідно положень ч.4 ст.27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

З аналізу положень ч.1 ст.22 ГПК України, якою визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами, вбачається, що сторони наділяються процесуальними правами та обов'язками з метою надання їм процесуальних засобів, через використання яких досягається змагальність судового процесу.

Як вже зазначалось вище, треті особи користуються правами сторони з обмеженнями, викладеними у відповідних статтях Господарського процесуального кодексу України, які визначають їхнє процесуальне становище, натомість інші особи, які беруть участь у процесі, в тому числі і сторони, зобов'язані виконувати певні обов'язки, покладені на них у відповідних статтях Господарського процесуального кодексу України. Такі права та обов'язки виникають з моменту набуття стороною відповідного процесуального статусу.

Так, права позивача виникають з моменту подання позову до господарського суду, права відповідача - з моменту пред'явлення до нього позову, третіх осіб - з моменту залучення чи допуску до участі у справі. Рівність процесуальних прав та можливість ними користуватись, закріплена зазначеною вище ст.22 Господарського процесуального кодексу України є реалізацією принципу рівності перед судом, викладеного у ст. 42 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, тобто, держава гарантує кожному захист його прав і свобод. Натомість, судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України (ч.4 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Керуючись п. 6 частини другої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" пленум Вищого господарського суду України у своїй постанові від 17.05.2011р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", з метою забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про перегляд судових рішень в апеляційному порядку роз'яснив, що оскільки треті особи користуються правами і несуть обов'язки сторони у справі, у випадку якщо до апеляційної скарги не додано доказів надіслання її копії третім особам, така апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається господарським судом на підставі п.2 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 20.04.2016р. у справі №910/23599/15 та від 26.04.2016р. у справі №920/897/15.

Відповідно до п.п. 2, 3 частини 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копій іншій стороні (сторонам), якщо до неї не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Таким чином, апеляційна скарга відповідача Київським апеляційним господарським судом до апеляційного провадження не приймається і повертається скаржнику.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 94, п.п.2,3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2017р. у справі №910/24064/16 з доданими до неї документами повернути скаржнику без розгляду.

2. Матеріали справи №910/24064/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

В.В. Куксов