Постанова № 65508169, 16.03.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2017 року Справа № 910/15993/16

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді суддів Корсака В.А., Данилової М.В., Сибіги О.М.розглянувши матеріали касаційної скаргиПрокуратури міста Києвана постановуКиївського апеляційного господарського суду від 01.12.2016 (про зупинення провадження у справі)у справі № 910/15993/16 Господарського суду м. Києваза позовомЗаступника керівника Київської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Київської міської радидо1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Преско-В"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Авалон Комерц Груп"; 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Аурум Інвест"провизнання недійсним договорів купівлі-продажу майна, повернення земельної ділянки

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачаБезносик А.О.- - відповідача - 1не з'явився- відповідача - 2Воронюк О.О.- відповідача - 3не з'явився- ГПУЗбарих С.М.

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2016 заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 3 в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду м. Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Преско-В", Товариства з обмеженою відповідальністю "Авалон Комерц Груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Аурум Інвест" про: визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.12.2011, а саме: нежитлової будівлі торгівельного призначення площею 96,40 кв.м. по проспекту Лісовому, 25б у м. Києві, вартістю 68 720,00 грн., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Преско-В" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авалон Комерц Груп", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрованим в реєстрі за № 8372; визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 25.07.2015, а саме: нежитлової будівлі торгівельного призначення площею 96,40 кв.м. по проспекту Лісовому, 25б у м. Києві, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авалон Комерц Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аурум Інвест", посвідчений 25.07.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу; зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Аурум Інвест" повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 96,40 кв.м. по проспекту Лісовому, 25б у Деснянському районі м. Києва, привівши її у придатний для використання стан шляхом знесення будівель і споруд.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2016 (суддя Ковтун С.А.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2016 (колегія суддів у складі головуючої судді Алданової С.О., суддів Зеленіна В.О., Зубець Л.П.), зупинено провадження у справі.

Не погоджуючись із зазначеними судовими актами, прокуратура міста Києва звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить їх скасувати, та передати справу на розгляд суду першої інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Авалон Комерц Груп" не погоджується з доводами касатора і просить суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Преско-В", Товариство з обмеженою відповідальністю "Аурум Інвест" не скористалося правом, наданим статтею 1112 ГПК України, не надіслало свій відзив на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

У зв'язку з перебуванням судді Швеця В.О на лікарняному здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів та сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий - Корсак В.А., судді - Данилова М.В., Сибіга О.М. для розгляду даної справи (протокол від 07.03.2017).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Преско-В" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Аурум Інвест" не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Частиною першою цієї статті передбачено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі. Ці обставини мають бути такими, що мають значення для даної справи.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.

Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.

Таким чином, зупинення провадження у справі процесуальний закон пов'язує із неможливістю розгляду справи, що розглядається, до вирішення іншої справи.

При цьому пов'язаність справ полягає в тому, що рішення суду, який розглядає іншу справу, встановлює обставини, що впливають на зібрання та оцінку доказів у даній справі, і ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Предметом спору у справі № 910/18114/15 є вимога щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлової будівлі по просп. Лісовому, 25б у м. Києві, укладеного 29.12.2011 між ТОВ "Преско-В" та ТОВ "Авалон Комерц Груп", обґрунтована неправомірністю набуття ТОВ "Преско-В" права власності на спірний об'єкт нерухомості.

Тоді як заявляючи аналогічну вимогу даного спору, прокурор посилається на нікчемність договору, оскільки вказаний договір спрямований на незаконне заволодіння земельною ділянкою територіальної громади м. Києва та порушує публічний порядок, та просить застосувати наслідки його нікчемності - визнати недійсним договір від 25.07.2015 та повернути земельну ділянку Київській міській раді.

В пункті 2.13 своєї постанови №11 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, якщо позивач посилається на нікчемність правочину для об'грунтування іншої заявленої вимоги, господарський суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а має дати належну оцінку відповідним доводам позивача.

Проте, ухвалюючи рішення в частині зупинення провадження у справі суди попередніх інстанцій виходили з того, що її розгляд неможливий до розгляду Господарським судом м. Києва справи № 910/18114/15, оскільки справи є пов'язаними між собою ідентичним предметом позову, а саме: вимогою про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна від 25.07.2015, яка є вторинною та похідною від вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.12.2011, що розглядається у справі № 910/18114/15.

Відповідно до пункту 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

В той же час, господарськими судами попередніх інстанцій, безпідставно зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у господарській справі №910/18114/15, оскільки обставини щодо нікчемності договору могли бути встановлені господарським судом самостійно в рамках даної господарської справи.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Водночас, згідно частини другої статті 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів ст.42 ГПК України, ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч.1 ст.11110 ГПК України є підставою для скасування судових рішень у справі та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 3 статті 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України.

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2016 та ухвалу Господарського суду м. Києва від 06.10.2016 про зупинення провадження у справі № 910/15993/16 скасувати.

Справу № 910/15993/16 направити до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя В. А. Корсак

С у д д і М.В Данилова

О.М. Сибіга