Ухвала суду № 65507839, 23.03.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/833/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Левицький В.К.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

23 березня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Ватаманюка Р.В. Мельник-Томенко Ж. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство оборони України про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

01 жовтня 2016 року Кам'янець-Подільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі Кам'янець-Подільська ОДПІ) звернулася до суду з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький, третя особа - Міністерство оборони України, про стягнення податкового боргу.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням ухваленим судом першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права та юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, Квартирно-експлуатаційний відділ м.Чернівці зареєстрований як юридична особа та взятий на облік як платник податків (ЄДРПОУ 08179180), а отже зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим ПК України.

15.02.2016 року відповідачем подано до Кам'янець-Подільської ОДПІ звітну податкову декларацію з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік.

Відповідно до вказаної декларації, самостійно обчислена відповідачем річна сума за земельні ділянки склала 3065078,48 грн., з розбивкою річної суми рівними частками за січень - листопад щомісячно по 255423,21 грн. та 255423,21 грн. за грудень. Однак, останнім, самостійно визначене ним податкове зобов'язання з плати за землю за березень - вересень 2016 року не сплачено.

15.02.2016 року позивачем сформовано та направлено листом на адресу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці податкову вимогу № 1376-25 від на суму 1877070,35 грн., яка відповідно до повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, отримана ним 22.02.2016 року.

Враховуючи те, що станом на 10.10.2016 року відповідачем самостійно визначене податкове зобов'язання з плати за землю не сплачене, в зв'язку з чим за ним рахується борг в сумі 1788079,40 грн., позивач звернувся в суд з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, оскільки наявність та розмір податкового боргу у Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці підтверджується розрахунком заборгованості, копією податкової декларації з плати за землю (земельний податок та\або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) та копією корінця податкової вимоги.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Підпункт 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового Кодексу України (далі ПК України) передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим боргом відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація)--це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 56.11 статті 56 ПК України унормовано, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Строки сплати податкового зобов'язання встановлені статтею 57 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 59.1, 59.4, 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пп.14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Стаття 129 ПК України передбачає, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Пеня, визначена пп. 129.1.1 п. 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Пунктом 95.2. статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Підпунктом 20.1.18. пункту 20.1. статті 20 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, зважаючи на те, що узгоджена сума податкового зобов'язання у розмірі 1788079,40 грн., яка складається із суми податкового зобов'язання самостійно визначеного відповідачем у податковій декларації на суму 1787962,47 грн. та пені у сумі 116,93 грн., станом на час розгляду справи набула статусу податкового боргу та не сплачена відповідачем, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що така сума боргу підлягає стягненню з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернівці.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї потрібно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м.Чернівці залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Ватаманюк Р.В. Мельник-Томенко Ж. М.