Ухвала суду № 65507833, 23.03.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/62/17-а

Головуючий у 1-й інстанції: Лелюк О.П.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

23 березня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіпербуд" на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіпербуд" до Інспекції Державного Архітектурно-Будівельного контролю Чернівецької міської ради про визнання протиправною та скасування реєстрації,

В С Т А Н О В И В :

В січні 2017 року позивач - ТОВ "Гіпербуд" звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції Державного Архітектурно-Будівельного контролю Чернівецької міської ради про визнання протиправною та скасування реєстрації.

Чернівецький окружний адміністративний суд ухвалою від 31 січня 2017 року повернув адміністративний позов у зв'язку із його непідсудністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 31.01.2017 року та прийняти нове рішення, яким направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції повертаючи адміністративний позов у зв'язку із тим, що він йому не підсудний, виходив з того, що оскільки відповідачем по справі є посадова особа органу місцевого самоврядування то вказаний спір підсудний саме місцевому загальному суду як адміністративному, а не окружному суду.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення адміністративного позову у зв'язку із його не підсудністю цьому суду, з огляду на наступне.

За змістом ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Статтею 18 Кодексу адміністративного судочинства України визначена предметна підсудність адміністративних справ.

Відповідно вказаній статті, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам; усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої цієї статті; адміністративні справи щодо примусового повернення в країну походження або третю країну та примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі території України.

При цьому, в силу ч.2 ст. 18 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи: однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам; про застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), дозвільної системи у сфері господарської діяльності, якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням; щодо підтвердження обґрунтованості вжиття суб'єктами владних повноважень заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.

Статтею 3 КАС України, надано тлумачення поняття суб'єктів владних повноважень.

Так, відповідно до п.7 ч.1 ст.3 КАС України суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з матеріалами справи, позивач оскаржує дії Інспекції Державного Архітектурно-Будівельного контролю Чернівецької міської ради стосовно здійснення державної реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Постановою Кабінету Міністрів України №294 від 09.07.2014 року затверджено Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України (далі - Положення №294).

Згідно з вказаниим Положення №294. Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Згідно пункту 7 вказаного Положення №294. Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Відповідно до п.1. Примірного положення про органи державного архітектурно-

будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 р. № 671, (далі - Примірне положення №671), орган державного архітектурно-будівельного контролю утворюється як структурний підрозділ Київської та Севастопольської міськдержадмінісграції та як виконавчий орган сільської, селищної, міської ради (далі - орган держархбудконтролю).

Орган держархбудконтролю з питань здійснення повноважень, передбачених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", є підконтрольним Держархбудінсиекції.

Орган держархбудконтролю у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Мінрегіону та Держархбудінспекції, розпорядженнями голів Київської та Севастопольської міськдержадміністрацій. рішеннями органів та посадових осіб місцевого самоврядування (п. 2 Примірного положення №671).

Згідно п.3 Примірного положення №671, основним завданням органу держархбудконтролю є здійснення відповідно до закону державного архітектурно-будівельного контролю, виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до п.4 Примірного положення №671, орган держархбудконтролю відповідно до покладених на нього завдань, зокрема приймає в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти (видає сертифікати, реєструє декларації про готовність об'єкта до експлуатації та повертає такі декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків).

При цьому, Відповідно до п.1.1 Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради ( далі - Положення про інспекцію). Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю (надалі - Інспекція) є виконавчим органом Чернівецької міської ради, підзвітна і підконтрольна міській раді, підпорядковується її виконавчому комітету і міському голові та діє на правах відділу в структурі виконавчих органів Чернівецької міської ради. Інспекція з питань здійснення повноважень, передбачених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», є підконтрольною Держархбудінспекції України.

За змістом ж п. 2.1. Положення про Інспекцію, основними завданнями Інспекції є реалізація відповідно до Закону повноважень у сфері державною архітектурно-будівельного контролю на території м. Чернівців і зокрема, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у сфері містобудівної діяльності та виконання дозвільних та реєстраційних функцій у сфері містобудівної діяльності.

В силу п. 4 Положення про Інспекцію, права та обов'язки посадових осіб Інспекції тотожні правам та обов'язкам посадових осіб органу держархбудконтролю.

Отже враховуючи зазначене, Відповідач (Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради), будучи виконавчим органом Чернівецької міської ради, є органом якому делеговано повноваження держархбудконтролю, а отже в даних правовідносинах діє як орган державної (виконавчої) влади, що реалізує державну політику з питань державногоархітектурно-будівельного контролю та нагляду в м. Чернівці.

Таким чином, враховуючи, що відповідач під час здійснення своїх повноважень виступає як суб'єкт владних повноважень виконавчого органу - є органом державної влади, а не місцевого самоврядування дана адміністративна справа , з врахуванням вимог ч.2 ст. 18 КАС України, підсудна саме окружному адміністративному суду, а не загальному місцевому як адміністративному.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції постановляючи ухвалу про повернення адміністративного позову, дійшов передчасного висновку про неможливість розгляду даного спору в окружному адміністративному суді.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіпербуд" задовольнити.

Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гіпербуд" до Інспекції Державного Архітектурно-Будівельного контролю Чернівецької міської ради про визнання протиправною та скасування реєстрації скасувати.

Справу направити до Чернівецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.