Ухвала суду № 65507678, 23.03.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2017 року Справа № 876/742/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді-доповідача Яворського І.О.,

суддів: Іщук Л.П., Носа С.П.

секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

з участю осіб:

позивача по справі: ОСОБА_2

відповідача по справі: не з'явився

апелянта по справі: представника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області та приватного акціонерного товариства «Калуське автотранспортне підприємство» на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14 грудня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_2 звернувся з позовом в суд до Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області та просив визнати дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу роботи період роботи з 14.02.1983 року по 30.06.1992 року водієм міського пасажирського транспорту та призначенні пенсії за віком на пільгових умовах неправомірними; зобов'язати відповідача зарахувати вказаний період до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що в період з 14.02.1983 року по 31.05.1992 року, а також з 01.06.1992 року по 01.07.1996 року працював у Калуському АТП водієм міського пасажирського транспорту на автобусі та в цей період здійснював міські перевезення, оскільки працював в автоколоні № 1, яка здійснювала перевезенню по місту Калуш. Факт його роботи у вказаний період водієм у Калуському АТП підтверджуються записами в трудовій книжці.

Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14 грудня 2016 року в справі №345/4235/16а адміністративний позов було задоволено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Калуським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області та приватним акціонерним товариством «Калуське автотранспортне підприємство» подано апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14 грудня 2016 року в справі №345/4235/16а та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, Калуське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області зазначає, що у трудовій книжці позивача за період з 14.02.1983 року по 30.06.1992 року відсутні записи про стаж роботи водієм міського пасажирського транспорту, який давав би йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, згідно п. «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Таким чином, стаж роботи позивача водієм міського пасажирського транспорту становить 4 роки 29 днів, що підтверджується довідкою для підтвердження пільгового стажу за № 106 від 05.09.2016 року. Вважає, що управління не порушувало права, свободи або інтереси позивача, оскільки на час подачі заяви про призначення пенсії за п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у позивача не було достатнього пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, приватне акціонерне товариство «Калуське автотранспортне підприємство» зазначає, що наявність стажу роботи, що дає можливість призначити пенсію на пільгових умовах не може бути підтверджена показаннями свідків.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 і після досягнення віку 55 років, а саме 23.09.2016 року подав заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, так як працював водієм міського пасажирського транспорту.

Листом відповідача від 06.10.2016 року ОСОБА_2 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та не зараховано період роботи з 14.02.1983 року по 31.05.1992 року, оскільки в трудовій книжці відсутні відомості, що в цей період ОСОБА_2 працював водієм міського пасажирського транспорту.

Проте з такими доводами відповідача не можна погодитись з наступних підстав.

Відповідно до п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців.

А згідно з частиною 2 цього пункту за відсутності стажу роботи, встановленого абзацами другим і третім цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи, встановленого абзацами п'ятнадцятим - двадцять третім пункту «б» частини першої цієї статті.

Згідно абзацу шістнадцятого пункту «б» частини першої статті 13 Закону з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок.

Сторони не заперечують, що загальний трудовий стаж позивача на момент звернення за перерахунком пенсії становив 26 років 10 місяців 3 дні.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Згідно довідки від 05.09.2016 року № 106/а ОСОБА_2 працював водієм починаючи з 14.02.1983 року по 01.06.1992 рік. З 01.06.1992 року по 01.07.1996 рік рахувався водієм міського пасажирського транспорту у ВАТ «Калуське АТП» (Калуське АТМ 08022).

30.06.1992 року було видано наказ №116-К, в якому зазначено, що у зв'язку із прийняттям Закону України «Про пенсійне забезпечення» затвердити по Калуському АТП 12630 водіїв автоколони №1, яка здійснює перевезення пасажирів по м. Калуш та рахувати водіями міського пасажирського транспорту з 01.06.1992 року, зокрема ОСОБА_2

Суд апеляційної інстанції вважає, що цей наказ виданий лише на виконання вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення», який був прийнятий в цей час, проте не стверджує той факт, що позивач працював водієм міського пасажирського транспорту саме з дати видання наказу чи набрання законної сили Законом.

Як вже зазначалось вище, позивач і раніше працював водієм міського пасажирського транспорту, а саме згідно записів з 14.02.1983 року.

Вказаний факт підтвердили і допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які разом з позивачем працювали на приватному акціонерному товаристві «Калуське автотранспортне підприємство».

Таким чином апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Калуського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області та приватного акціонерного товариства «Калуське автотранспортне підприємство» залишити без задоволення, а постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14 грудня 2016 року в справі№345/4235/16а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя-доповідач І.О. Яворський

Судді Л.П. Іщук

С.П. Нос

Повний текст виготовлено 24.03.2017 року